Ухвала

від 13.01.2025 по справі 420/17403/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

13 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/17403/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П., суддів Градовського Ю.М., Турецької І.О., розглянувши питання про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 03.01.2025 року Військова частини НОМЕР_1 через систему «Електронний суд» подала до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2025 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначення підстав пропуску такого строку.

Роз`яснено апелянту, що у разі не подання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, - суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Копія вказаної ухвали в електронному вигляді направлена апелянту до його електронного кабінету системи «Електронний суд» та доставлена до нього 06.01.2025 року о 16:01 год.

09.01.2025 року апелянтом направлено до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження (отримано суддею-доповідачем 10.01.2025 року).

В обґрунтування заяви апелянт посилається на введення воєнного стану на території України, у зв`язку з чим Військова частина НОМЕР_1 безпосередньо виконує бойові завдання, пов`язані із відсіччю збройної агресії з боку РФ та не має змоги вчасно та належним чином отримувати та надсилати процесуальні документи. Крім того, апелянт зазначає, що ним пропущено строк на апеляційне оскарження у зв`язку з тим, що Військова частина НОМЕР_1 не могла вчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги. Вказані підстави, на думку апелянта, можна вважати поважними, оскільки вони не залежали від волевиявлення скаржника.

Розглянувши заяву про поновлення строку, на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, подане апелянтом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з електронних матеріалів справи, Одеським окружним адміністративним судом рішення прийнято в порядку письмового провадження 11.11.2024 року.

Копія вказаного рішення в електронному вигляді направлена відповідачу до його електронного кабінету системи «Електронний суд» та доставлено до нього 19.11.2024 року о 04:40 год.

Таким чином, останнім днем для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, з моменту його отримання, є 19.12.2024 року.

Проте, апеляційна скарга подана до суду через систему «Електронний суд» 03.01.2025 року, тобто, після закінчення строків, установлених ст. 295 КАС України.

Згідно вимог ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Надаючи оцінку питанню щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення по даній справі, колегія суддів зазначає, що згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, у випадку пропущення строку на апеляційне оскарження судового рішення, підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин пропущення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій та підтверджені належними і допустимими доказами.

Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку на подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на введення воєнного стану на території України, який наразі триває, та безпосередню участь у виконанні бойових завдань, пов`язаних із відсіччю збройної агресії з боку РФ, що є наслідком невчасного подання та належного отримання процесуальних документів.

Колегія суддів спростовує вказані доводи апелянта та зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 08.08.2024 року у справі №440/15583/23.

Колегія суддів зазначає, що введений в Україні воєнний стан ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, та без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при оцінці поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання/місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у контексті даної справи.

Разом з тим, зазначені військовою частиною обставини, пов`язані з воєнним станом в Україні, враховуючи її завдання та функції, могли утруднити дотримання установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, водночас, у цьому питанні суд апеляційної інстанції враховує місцезнаходження апелянта (м.Одеса), тривалість строку, який минув із дати закінчення процесуального строку на апеляційне оскарження (23 дні), а також відсутність активних бойових дій на території м. Одеси та області.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що наведені апелянтом підстави стосовно того, як саме введення воєнного стану вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження, враховуючи відсутність належного підтвердження таких обставин доказами, не можна вважати поважними.

Також, апелянт зазначає, що ним пропущено строк на апеляційне оскарження у зв`язку з тим, що Військова частина НОМЕР_2 не могла вчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі в найкоротші строки.

При цьому такі дії повинні вчинятися у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту виникнення права на апеляційне оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Так, на підтвердження викладених обставин до суду надано копію листа Департаменту соціального забезпечення МОУ від 04.11.2024 року щодо фінансування видатків для виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

Однак, на думку колегії суддів, вказаний лист не свідчить про відсутність коштів на розрахункових рахунках апелянта, призначених для сплати судового збору з моменту виникнення у нього права на апеляційне оскарження до моменту подання апеляційної скарги.

Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною пропуску цього строку.

Колегія суддів вважає доречним зазначити, що усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.02.2024 року по справі №520/23523/21.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що при поданні апеляційної скарги 03.01.2025 року на рішення суду першої інстанції від 11.11.2024 року, Військова частина НОМЕР_2 не здійснила сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Тобто, підстава щодо неможливості сплатити судовий збір не позбавляла апелянта подати апеляційну скаргу у визначений процесуальний строк.

Колегія судів наголошує, що звернення до суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. На думку колегії суддів, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані апелянтом у заяві про поновлення строку, є неповажними.

Частиною 3 статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі наведеного, зважаючи на те, що вказані в заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 299, 325, 328, 329 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані Військовою частиною НОМЕР_1 у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду 11 листопада 2024 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статті 328 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька