Постанова

від 13.01.2025 по справі 560/6097/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6097/24

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

13 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1.Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

1.2Позов мотивований тим, що станом на день звільнення 01.05.2020 відповідач не провів з ним розрахунків належного йому грошового забезпечення. Таку виплату відповідач провів 24.02.2022 в розмірі 84006,24 грн та 26.03.2024 в розмірі 65943,04 грн. Позивач вважає, що має право на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в період з 02.05.2020 по 26.03.2024.

2.Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 ОСОБА_1 проходив службу у 12 державній пожежно-рятувальній частині Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, яка була розформована та увійшла до складу 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області. Наказом Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області від 30.04.2020 №173 позивача звільнено зі служби цивільного захисту та виключено з особового складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 01.05.2020.

2.2Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року по справі №560/8926/21 зобов`язано 12 державну пожежно-рятувальну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за грудень 2015 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року; зобов`язано 12 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018; зобов`язано 12 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 31.05.2019.

2.3Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року по справі №560/11022/22 зобов`язано 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.05.2019 року, виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

2.4Так, на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року по справі № 560/8926/21 та від 12 грудня 2022 року у справі №560/11022/22 відповідач здійснив виплату індексації грошового забезпечення 24.02.2022 року у розмірі 84 006,24 грн та 26.03.2024 року у розмірі 65 943,04 грн.

2.5З огляду на те, що остаточний розрахунок з позивачем здійснений 26.03.2024, позивач оскаржує дії відповідача щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день виконання рішення суду.

3.Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

-Визнано протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

-Стягнено з 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.05.2020 по 26.03.2024 в сумі 70852 (сімдесят тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн 6 коп., з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

-Стягнено на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.

3.2Суд першої інстанції виходив з приписів ст.ст. 116 та 117 КЗпП України в редакції Закону №2352-ІХ, врахував обмеження нарахування середнього заробітку шістьма місяцями та визначив суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача з 02.05.2020 по 26.03.2024 в сумі 70852,06 грн.

4.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

4.1Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.06.2024 та ухвалити постанову, якою змінити рішення і задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

4.2Підставами апеляційного оскарження є те, що суд першої інстанції вирішив справу без повного та всебічного з`ясування обставин та при визначенні суми відшкодування середнього заробітку, в порушення правових позицій Верховного суду та норм ст. 117 КЗпП України в редакції які діяли до 19.07.2022, не врахував період затримки розрахунків з 02.05.2020 по 18.07.2022.

4.3Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

5.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

5.1Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2024 року з Хмельницького окружного адміністративного суду витребувано адміністративну справу.

5.2 16 вересня 2024 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження.

5.3Представник відповідача копію апеляційної скарги та ухвалу про відкриття апеляційного провадження отримав 25.07.2024 та 17.09.2024 до електронного кабінету ЄСІТС.

5.4Позивач отримав копію ухвали про відкриття апеляційного провадження 17.09.2024 до особистого електронного кабінету ЄСІТС.

ІІ. Мотивувальна частина.

1.Позиція апеляційного суду

1.1 03.12.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/6856/22.

1.2Підстави для зупинення провадження у справі, як обов`язкові, так і факультативні визначені ст. 236 КАС України.

1.3Колегія суддів зазначає, що підстави для зупинення провадження у справі на момент розгляду відпали, оскільки Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 06 грудня 2024 року ухвалила постанову у справі № 440/6856/22.

1.4Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції по суті спору, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

1.5Спеціальним законодавством, яке регулює грошове забезпечення військовослужбовців, не встановлено дату проведення остаточного розрахунку зі звільненими працівниками та відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, тому суд приходить до висновку про можливість застосування норм статті 116 та 117 Кодексу законів про працю України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі - КЗпП України) як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення з військової служби.

1.6Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

1.7Роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, зокрема, після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати (індексації) і проведення цієї виплати.

1.8У даній справі періодом, протягом якого відповідач не виконував свій обов`язок щодо виплати належних позивачеві сум, є проміжок часу з 01.05.2020 (день виключення позивача з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій у запас збройних сил) по 26.03.2024 (день остаточного розрахунку).

1.9Предметом спору у справі є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, в редакції якої у вказаному періоді відбулися зміни на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-ІХ від 01.07.2022, який набрав чинності 19.07.2022. (Далі Закон №2352-ІХ).

1.10Верховний Суд сформував усталену практику у правозастосуванні приписів статті 117 КЗпП України, яка діяла до внесених змін Законом №2352-ІХ, при вирішенні спорів щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

1.11Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц та у постановах Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №480/3105/19 та від 28.01.2021 у справі №580/2427/19 застосовано критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України.

1.12Про необхідність врахування розміру недоплаченої суми, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, вказано і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17.

1.13Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в редакції Закону №2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

1.14Відповідно до висновків Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 06 грудня 2024 року у справі № 440/6856/22, у зв`язку з обмеженням законодавцем строку звернення до суду у таких спорах та можливістю отримання середнього заробітку шістьма місяцями, застосовувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.09.2019 у справі № 761/9584/15-ц, на правовідносини, які регулюються статтею 117 Кодексу законів про працю України в редакції Закону № 2352-IX, не є можливим.

Верховний Суд зауважив, що належить враховувати норми статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла до 19.07.2022 із урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, які безпосередньо стосуються норм статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла до 19.07.2022, а на їх виконання підлягає встановленню: розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка не була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат. Належить також враховувати приписи чинної редакції статті 117 Кодексу законів про працю України щодо періоду з 19.07.2022, яким законодавець обмежив виплату 6 місяцями, проте без застосування принципу співмірності цієї суми щодо коштів, які роботодавець невчасно сплатив працівникові.

1.15Враховуючи постанову Верховного Суду у справі № 440/6856/22 від 06 грудня 2024 року, спірний період стягнення середнього заробітку у цій справі умовно варто поділити на 2 частини до набрання чинності Законом № 2352-ІХ (19.07.2022) і після цього.

1.16Період до 19.07.2022 регулюється редакцією статті 117 Кодексу законів про працю України, до внесення у неї змін Законом № 2352-ІХ, тобто без обмеження строком виплати у шість місяців із урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, а період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 117 Кодексу законів про працю України, яка передбачає обмеження виплати такому працівникові шістьма місяцями.

1.17За висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені в постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений, виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

1.18Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).

1.19Середньоденний заробіток позивача відповідно до довідки відповідача складає 389,30 грн.

1.20Затримка розрахунку при звільненні за період з 02.05.2020 по 18.07.2022 становить 808 календарних днів. Таким чином, середній заробіток за час затримки виплати позивачу при звільненні грошового забезпечення з 02.05.2020 до 18.07.2022 складає 314554,40 грн (808 дн. * 389,30 грн).

1.21Істотність частки невиплаченого грошового забезпечення позивача при звільненні згідно з рішеннями судів (84006,24+65943,04=149949,28 грн) у порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку за 808 днів (314554,40 грн) становить 0,47.

1.22Отже, середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні з 02.05.2020 по 18.07.2022 з врахуванням принципу співмірності становить 147840,56 грн (389,30 грн х 808 календарних днів х 0,47).

1.23Період стягнення з 19.07.2022 до 26.03.2024 регулюється вже нині чинною редакцією статті 117 КЗпП України, яка передбачає обмеження виплати такому працівникові шістьма місяцями.

1.24Кількість днів затримки починаючи з 19.07.2022 до 26.03.2024 (з урахуванням вимог чинної редакції ст. 117 КЗпП - не більш як за шість місяців, а саме з 27.09.2023 по 26.03.2024) складає 182 дні, а тому розмір середнього заробітку за вказаний період становить 70852,60 грн (389,30 х 182).

1.25Загальна сума середнього заробітку, що підлягає виплаті позивачеві з урахуванням правових висновків, викладених у вищевказаних постановах Верховного Суду у справах №761/9584/15-ц та №440/6856/22, становить 218693,16 грн (147840,56 грн + 70852,60 грн).

1.26Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції періоду затримки розрахунку з позивачем з 02.05.2020 по 18.07.2022 із врахуванням принципу співмірності. Разом із тим, розрахунки позивача, зазначені в апеляційній скарзі, не відповідають сталій позиції Верховного Суду, а тому розрахована позивачем сума стягнення відхиляється та не враховується апеляційним судом.

1.27Наведений апеляційним судом розрахунок суми середнього заробітку не погіршує становище позивача, а тому відповідає його інтересам та сприяє поновленню порушеного права.

1.28При цьому, позовна заява підлягає задоволенню у спосіб стягнення з відповідача на користь позивача суми середнього заробітку, а не як помилково зазначає ОСОБА_1 - нарахування та виплати. Таким чином, оскільки судом обрано інший спосіб захисту прав позивача, то позов підлягає частковому задоволенню.

1.29Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив справу без повного та всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі та дійшов помилкових висновків щодо відсутності підстав у задоволенні позовних вимог про стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку із позивачем у період з 02.05.2020 по 18.07.2022 відповідно до положень ст. 177 КЗпП України, які діяли в цей період.

2.Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1Доводи апеляційної скарги є частково слушними та підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

2.2Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

2.3З матеріалів справи встановлено, що за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплачено судовий збір в сумі 2099,08 грн.

2.4Оскільки за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового - про часткове задоволення позовних вимог, то підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати за сплачений судовий збір у сумі 3068,04 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.05.2020 по 26.03.2024.

Стягнути з 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.05.2020 по 26.03.2024 в сумі 218693 (двісті вісімнадцять тисяч шістсот дев`яносто три) гривні 16 коп., з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3068,04 грн за рахунок бюджетних асигнувань 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.