Постанова
від 10.01.2025 по справі 380/29244/23
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/29244/23 пров. № А/857/19874/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої суддіХобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Західного регіону на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, ухвалене суддею Карп`як О.О. у м.Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 380/29244/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2019 роки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018 роки, одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату за 2016, 2017, 2019 роки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018 роки, одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати, індексації грошового забезпечення, та провести виплату з урахуванням виплачених сум.

15 липня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив.

Визнав протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 10-1 та ч.3 ст. 15 Закону України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»за 2016, 2017, 2019 роки.

Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 10-1 та ч. З ст. 15 Закону України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»за 2016, 2017, 2019 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати, індексації грошового забезпечення, та провести виплату з урахуванням виплачених сум.

Визнав протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018 роки.

Зобов`язав Військово-медичний клінічний центр Західного регіону здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати, індексації грошового забезпечення, та провести виплату з урахуванням виплачених сум.

Визнав протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов`язав Військово-медичний клінічний центр Західного регіону здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого був обчислений розмір такої виплати, індексації грошового забезпечення, та провести виплату з урахуванням виплачених сум.

Не погодившись з цим рішенням суд, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд не звернув увагу на ту обставину, що індексація не входять до складу грошового забезпечення для обчислення грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Крім цього відповідач зауважив, що позивач пропустив строк звернення до суду.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї заяви виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що позивачка проходила військову службу на посаді медичної сестри травматологічного відділення клініки ушкоджень Військовомедичного клінічного центру Західного регіону та 05.09.2019року виключена зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 року у справі № 380/7038/22, зокрема, зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 01 березня 2018 року з урахуванням базового місяцясічень 2008 року та 01 грудня 2018 року по 05 вересня 2019 року з урахуванням базового місяцяберезень 2018 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженогопостановою Кабінетом Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

На виконання судового рішення у справі № 380/7038/22 21.10.2023 року відповідача виплатив позивачці індексацію грошового забезпечення в сумі 82370,85 грн.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що у 2016, 2017, 2019 роках відповідач виплатив позивачці допомогу на оздоровлення; у 2017, 2018 роках матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, а при звільненні одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби.

Позивачка вважає, що після нарахування індексації грошового забезпечення відповідач протиправно не здійснив перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, у зв`язку з чим звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Що стосується строку звернення до суду, то апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 121 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини 3 статті 121 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України.

На час звільнення позивачки зі служби стаття 233 Кодексу законів про працю України діяла в редакції, яка передбачала можливість звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду без обмеження бідь-яким строком.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022 року,внесені зміни до нормКЗпП України.

Зокрема, частини перша та другастатті 233 КЗпП Українивикладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Апеляційний суд встановив, що позивачка звільнилася з військової служби 05.09.2019 року, тобто на час коли частина другастатті 233 Кодексу законів про працю Українидіяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

Таким чином, позивач при зверненні із цим позовом не пропустила строк звернення до суду.

Аналогічний висновок виклав Верховний Суд у постанові від 08 травня 2024 року у справі № 600/4133/22а.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII), до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань передбаченапостановоюКабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»танаказомМіністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам». Порядок їївиплати щорічно визначається Міністром оборони України. Відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується врозмірімісячного грошового забезпечення(посадовий оклад, оклад завійськовим званням, надбавка завислугу років іщомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) зазайманою посадою).

Виходячи із аналізу наведених норм, одноразова грошова допомога при звільненні, допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань обчислюються виходячи із місячного грошового забезпечення військовослужбовця.

У постанові від 21 грудня 2021 року по справі № 820/3423/18 Верховний Суд зробив висновок, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тому індексація грошового забезпечення включається для обрахунку як допомоги на оздоровлення, так і одноразової грошової допомоги при звільненні і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

А тому відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення при обчисленні та виплаті позивачці за час служби допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2019 роки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні.

Тому, позовні вимоги про перерахунок позивачці допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2019 роки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням індексації грошового забезпечення необхідно задовольнити.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Західного регіон залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі № 380/29244/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель

СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.01.2025
Оприлюднено15.01.2025
Номер документу124380848
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них

Судовий реєстр по справі —380/29244/23

Ухвала від 05.02.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Уханенко С.А.

Постанова від 10.01.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Ухвала від 10.01.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Ухвала від 25.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Ухвала від 25.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Ухвала від 06.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Ухвала від 01.07.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Карп'як Оксана Орестівна

Ухвала від 18.12.2023

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Карп'як Оксана Орестівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні