Ухвала

від 13.01.2025 по справі 380/11653/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

Київ

справа № 380/11653/24

адміністративне провадження № К/990/627/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2025 у справі №380/11653/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» до Львівської митниці про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

06.01.2025 до суду надійшла касаційна Львівської митниці (далі - Митниця) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2024.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.12.2024 визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу Митниці у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення з відповідними обґрунтуваннями та доказами.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку, встановленого для її подання, а наведені скаржником підстави для його поновлення суд визнав неповажними. Такий висновок апеляційного суду вмотивований тим, що оскаржене судове рішення прийняте 04.09.2024, проте, апеляційну скаргу повторно подано лише 29.11.2024.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження Митниця вказувала, що первісна апеляційна скарга була подана в межах строку на апеляційне оскарження, але була повернута ухвалою суду від 10.10.2024 у зв`язку з неусуненням недоліків. Просила врахувати активну поведінку апелянта та вжиття заходів із подання апеляційної скарги повторно у найкоротший строк.

Оцінивши наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виснував, що вони не є об`єктивними та непереборними перешкодами, які не залежать від волі особа та які унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги. Суд зауважив, що подання апеляційної скарги повторно відбулось зі спливом більше двох місяців після проголошення оскаржуваного рішення та більше, ніж через місяць після повернення первинної апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав заяву про продовження процесуального строку, яка вмотивована тим, що яка обґрунтована тим, що первинна апеляційна скарга була подана у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, однак її було повернуто внаслідок несплати судового збору. Просив врахувати те, що ним було вжито всі необхідні заходи для сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що наведені апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі висновки є виправданими лише у мирний час. Суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження була відсутність коштів на сплату судового збору, що було зумовлено процедурами безспірного списання коштів, які здійснювались в першочерговому порядку. Після проведення означених процедур Митниця невідкладно було здійснено оплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі. Просить врахувати, що первинна апеляційна скаргу була подана із дотриманням встановлених статтею 295 КАС України строків. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини та наводить практику Верховного Суду щодо поновлення строку на оскарження апеляційне оскарження.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вперше подану апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою від 04.10.2024 і надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги (надати документ про сплату судового збору); ухвалою від 10.10.2024 суд у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору та повернув апеляційну скаргу скаржнику; повторно скаржник подав апеляційну скаргу 29.11.2024. Отже, між поверненням вперше поданої апеляційної скарги і поданням такої скарги повторно минуло майже два місяці, що не може бути визнано розумним та оптимальним строком для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою. Загальний строк, що минув з дня ухвалення рішення суду першої інстанції і до моменту подання повторної апеляційної скарги, становить майже три місяці, що значно виходить за межі встановленого строку на апеляційне оскарження. Причин, які позбавляли ГУ ДПС можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки скаржник не зазначає, натомість посилається на відсутність коштів.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Посилання скаржника на обставини безспірного списання коштів з рахунків є незмістовними, оскільки за правилами пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 04.09.2024 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 29.11.2024 (дата подання апеляційної скарги повторно) Митниця не зазначила. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку Митниця не надала.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.

У наведених скаржником справах Верховний Суд сформував висновки з урахуванням конкретних установлених фактичних обставин у справі, залежно від яких були відповідним чином застосовані норми процесуального права.

Приведені витяги з рішень Європейського суду з прав людини, з огляду на їх зміст, не доводять наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Львівської митниці на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2025 у справі №380/11653/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» до Львівської митниці про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон В.В. Хохуляк В.П. Юрченко