Ухвала

від 13.01.2025 по справі 480/2436/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

м. Київ

справа №480/2436/24

адміністративне провадження № К/990/261/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О. О.,

суддів: Дашутіна І. В., Желтобрюх І. Л.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року, додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі № 480/2436/24 за позовом Приватного підприємства «Лісекспорт плюс» до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

установив:

Приватне підприємство «Лісекспорт плюс» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України, у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13 лютого 2024 року №10545076/44647232 про відмову у реєстрації податкової накладної ПП «ЛІСЕКСПОРТ ПЛЮС» № 97 від 20 листопада 2024 року на суму 61 300 грн, в тому числі ПДВ 10 216,73 грн, від 13 лютого 2024 року №10545077/44647232 про відмову у реєстрації податкової накладної ПП «ЛІСЕКСПОРТ ПЛЮС» № 101 від 24 листопада 2023 року на суму 61 300,40, в тому числі ПДВ 10 216,73 грн, від 04 січня 2024 року №10316987/44647232 про відмову у реєстрації податкової накладної ПП «ЛІСЕКСПОРТ ПЛЮС» № 103 від 30 листопада 2023 року на загальну суму 13 500 грн в тому числі ПДВ 2 250 грн;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні ПП «ЛІСЕКСПОРТ ПЛЮС» № 97 від 20 листопада 2024 року, №101 від 24 листопада 2023 року та № 103 від 30 листопада 2023 року, датою їх складання.

Також позивач просив стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області судовий збір у розмірі 9 084 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року позов задоволено.

03 вересня 2024 року від представника позивача до суду надійшла заява, в якій просив ухвалити додаткове рішення по справі №480/2436/24, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн на користь ПП «ЛІСЕКСПОРТ ПЛЮС».

Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року стягнуто на користь Приватного підприємства «Лісекспорт плюс» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишено без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року та додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

На підставі викладеного вбачається, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Також Суд зауважує, що додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.

Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження в частині оскарження додаткового рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі №480/2436/24, слід застосовувати такий же критерій.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року, додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі №480/2436/24 за позовом Приватного підприємства «Лісекспорт плюс» до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Сддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

І. Л. Желтобрюх