Ухвала

від 13.01.2025 по справі 320/11001/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

м. Київ

справа № 320/11001/23

адміністративне провадження № К/990/1303/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року

у справі №320/11001/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

10 січня 2025 року на адресу Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №320/11001/23, предметом розгляду якої є визнання протиправними та скасування п`яти податкових повідомлень-рішень від 09 січня 2023 року: №00020310702, яким завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 3 квартал 2019 року на загальну суму 9 359 265,00 гривень; №00020540702, яким занижений податок на додану вартість за грудень 2017 рік, лютий 2018 року, жовтень 2018 року, грудень 2018 року, лютий 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року, за травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року на загальну суму 11 584 708,00 гривень, за штрафними санкціями - 2 896 177,00 гривень; № 00020590702, яким занижений податок на прибуток за 2018 рік, за 3 квартали 2019 року на загальну суму 12 508 512, 00 гривень, за штрафними санкціями - 3 127 128,00 гривень; № 00020700702, яке вказує на відсутність реєстрації зведених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 193 190,00 гривень, за штрафними санкціями - 25 582,50 гривень; № 00020560702, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту за вересень 2019 року з податку на додану вартість на загальну суму 287 999 гривень, з мотивів безпідставності та протиправності їх прийняття.

20 листопада 2023 року рішенням Київського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб».

17 жовтня 2024 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду частково задоволено апеляційну скаргу Товариства, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року та прийнято нову постанову, якою частково задоволені позовні вимоги Товариства, внаслідок чого визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 09 січня 2023 року № 00020310702, № 00020560702, № 00020540702 в частині нарахованої суми податкових зобов`язань - 11 351 500,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій - 2 837 900,00 гривень, № 00020590702 в частині нарахованої суми податкових зобов`язань - 10 882 512,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій - 2 720 628,00 гривень. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі, податковий орган, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, посилається зокрема на пункти 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми права, а саме пункт 44.1 статті 44, пункт 185.1 статті 185, пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду від 05 травня 2023 року у справі №160/15514/20, від 22 травня 2023 року у справі №420/5019/22, від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, від 03 серпня 2023 року по справі №320/2797/21, від 31 січня 2024 року по справі №640/ 1595/21, від 07 грудня 2022 року по справі №640/20383/20, від 04 листопада 2020 у справі №300/555/19, від 14 травня 2019 року у справі №820/3546/18, від 08 листопада 2022 року по справі №826/5444/15. Крім того, скаржник зазначає про порушення судами норм процесуального права.

Скаржником не обґрунтовано у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також не наведено подібності правовідносин, висновки щодо яких викладені у постановах Верховного Суду, що на думку скаржника, не були враховані в оскаржуваному судовому рішенні.

Крім того, вказані скаржником постанови не містять безпосередньо правових висновків Верховного Суду, а є виключно рішеннями у справах, які відображають правову позицію суду за результатами їх розгляду, внаслідок оцінки обставин, які не є подібними у розумінні закону внаслідок низки істотних відмінностей, що істотно впливають на юридичну оцінку викладених вище обставин і - безпосередньо - на результати розгляду справи. Правовідносини у справах подібними не є, хоча й мають деякі спільні риси у різній їх сукупності.

Вказані висновки Верховного Суду сформовані на підставі встановлених фактичних обставин у конкретній справі і наявних в матеріалах справи доказів, що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Крім того, Суд зазначає, що скаржнику необхідно обґрунтувати підстави касаційного оскарження в розрізі кожного оскаржуваного податкового повідомлення- рішення.

Щодо посилання скаржника, як на підставу для оскарження на порушення норм процесуального права, Суд зазначає, що у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Таким чином, частина друга статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови попередньо зробленого судом висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи те, що скаржником не наведено належного обґрунтування означених підстав касаційного оскарження судових рішень, про що зазначено вище, ця умова не підлягає перевірці.

В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини і опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із загальним посиланням, що судом апеляційної інстанції рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду.

Загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанцій рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З поданої втретє касаційної скарги вбачається, що усі доводи скарги побудовані на тлумаченні норм права, має майже ідентичний зміст попередньо поданих касаційних скарг, які були повернуті ухвалами Верховного Суду від 05 грудня 2024 року, від 27 грудня 2024 року додаткових обґрунтувань не містить, що свідчить про формальний підхід податкового органу до оформлення скарги.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №320/11001/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень-повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяР.Ф. Ханова