Постанова

від 13.01.2025 по справі 380/11601/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/11601/20 пров. № А/857/30585/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіШинкар Т.І.,

суддівІщук Л.П., Обрізко І.М.,

розглянувши в письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року (головуючий суддя Лунь З.І.), ухвалене у відкритому судовому засіданні о 11 год. 43 хв. в м. Львові, повний текст судового рішення складений 24 жовтня 2024 року у справі № 380/11601/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області, Головного сервісного центру МВС в особі філії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, в якому просить: зобов`язати Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області виготовити нову довідку №91/10288 із встановленим новим розміром грошового забезпечення ОСОБА_1 як за окладами, так і за додатковими видами грошового забезпечення у відсотках, раніше вже встановлених за рішенням суду від 23.05.2019 у справі №1340/3848/18 ЛОАС; виданої попередньо довідки №91/10288 від 26.12.2019 Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, чинної з 01.01.2016, у тому числі із зарахуванням до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 раніше виплаченої при звільненні зі служби одноразової матеріальної грошової допомоги в розмірі 300 рублів радянської грошової одиниці, що у відновленому співвідношенні до національної грошової одиниці складає 23400,00грн. (з урахуванням уточнення, викладеного у клопотанні від 13.05.2024) (з розрахунку 300 рублів х 2долари США х 26 гривень), що є загальновідомим фактом, що не потребує жодного доказування та скерувати нову довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії по 2 групі інвалідності, починаючи з 01.01.2016 із врахуванням всіх виплачених сум.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 залучено до участі у справі співвідповідача - Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 замінено співвідповідача - Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань належним Головним сервісним центром МВС в особі філії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року в позові відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням суду від 05.07.2021 у справі №813/7224/14 встановлено відсутність правових підстав для зобов`язання Ліквідаційної комісії ГУ МВС у Львівській області виготовити новий грошовий атестат з новим розміром грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.1990 із зарахуванням до нього, зокрема, виплачену при звільненні зі служби 01.03.1990 одноразової матеріальної грошової допомоги у розмірі 300 рублів радянської грошової одиниці за нормами постанови Ради Міністрів СРСР №493 від 30.05.1985. Суд першої інстанції вказав, що оскільки позивач просить включити у довідку №91/10288 від 26.12.2019 Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, чинну з 01.01.2016 саме виплачену при звільненні зі служби 01.03.1990 одноразову матеріальну грошову допомогу у розмірі 300 рублів радянської грошової одиниці за нормами постанови Ради Міністрів СРСР №493 від 30.05.1985, то рішення у справі №380/11601/20 прямо і безпосередньо залежить від судового рішення щодо недійсності та скасування грошового атестату № 50 від 19 березня 1990 року фінансово-планового відділу УВС Львівської області, що виданий ОСОБА_1 . Суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на те, що у задоволенні позову у справі №813/7224/14 позивачу відмовлено повністю, то відповідно, вимога, заявлена у справі №380/11601/20, задоволенню не підлягає. Суд першої інстанції також вказав, що у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову також відсутні.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року та позов задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

На адресу суду апеляційної інстанції Головним управлінням МВС України у Львівській області, Головним сервісним центром МВС в особі філії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано відзиви на апеляційну скаргу в яких учасники справи зазначають, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що у 2014 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про:

- визнання недійсним та скасування грошового атестата № 50 від 19 березня 1990 року фінансово-планового відділу УВС Львівської області;

- зобов`язання Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 заборговані суми по заробітній платі за додатковими видами, іншими надбавками, доплатами до зарплати, а саме:

а) за період з 26.03.1987 до 01.03.1990 включно 50% щомісячну надбавку до посадового окладу за постійну роботу в умовах режимних обмежень з «таємними» так і «цілком таємними» державними документами;

б) за період з 26.03.1987 до 01.03.1990 включно 10% щомісячну надбавку до посадового окладу за шкідливі умови служби у спеціальній установі П/Р УВС Л/о для осіб, затриманих за бродяжництво;

в) за період з 26.03.1987 до 01.03.1990 включно 35% щомісячну надбавку до посадового окладу за відпрацьовані позивачем по службі 768 год. робочого часу в нічний період в якості відповідального по спеціальній установі П/Р УВС Л/о;

г) за період з 26.03.1987 до 14.03.1989 включно додаткову заробітну плату у розмірі 8671 грн. 32 коп. за відпрацьовані позивачем на службі 2664 год. робочого часу в якості відповідального по спеціальній установі П/Р УВС Л/о понад установлений законодавством робочий час, у дні щотижневого відпочинку (суботу, неділю), передсвяткові та святкові дні;

- зобов`язання Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області виготовити новий грошовий атестат з новим розміром грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.1990 із зарахуванням до нього таких додаткових видів грошового забезпечення:

- 35% щомісячну доплату до посадового окладу;

- 31% щомісячну надбавку до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень, пов`язану із оперативно-розшуковою діяльністю в органах внутрішніх справ;

- 10% щомісячну надбавку до посадового окладу за шкідливі умови служби у спеціальній установі приймальника-розподільника УВС Львівської області;

-підвищення пенсії як інваліду 2 групи на 20 рублів радянської грошової одиниці з посади працівника оперативної служби режимно-секретного підрозділу органів внутрішніх справ з 01.03.1990;

-виплаченої при звільненні зі служби 01.03.1990 одноразової матеріальної грошової допомоги у розмірі 300 рублів радянської грошової одиниці за нормами постанови Ради Міністрів СРСР №493 від 30.05.1985;

-підвищення з 01.05.1990 старого розміру посадового окладу в сумі 115 рублів на посаді заступника начальника по опер роботі спец. установи П/Р УВС Львівської області до нового максимального розміру 225 рублів радянської грошової одиниці та направлення нового грошового атестата до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії по 2 групі інвалідності, починаючи з 01.03.1990 по 31.12.2015 включно згідно з вимогами експертного висновку незалежного аудитора від 01.12.2011 із врахуванням всіх виплачених сум по пенсії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №К/9901/7266/19 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 у справі №813/7224/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 04.08.2020 суд прийняв цю справу до свого провадження.

Ухвалою суду від 09.09.2020, занесеною до протоколу судового засідання, суд задовольнив клопотання позивача, допустив заміну відповідача на належного, Ліквідаційну комісію ГУ МВС у Львівській області та продовжив розглядати справу у складі означених учасників. При цьому суд урахував, що до Пенсійного фонду України позивач жодних вимог не заявляє.

Ухвалою суду від 07.12.2020 суд задовольнив клопотання позивача та роз`єднав позовні вимоги ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в самостійні провадження з такими позовними вимогами:

І) 1) Визнати недійсним та скасувати грошовий атестат № 50 від 19 березня 1990 року фінансово-планового відділу УВС Львівської області; зобов`язати Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області виготовити новий грошовий атестат з новим розміром грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.1990 із зарахуванням до нього таких додаткових видів грошового забезпечення:

- 35% щомісячну доплату до посадового окладу;

- 31% щомісячну надбавку до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень, пов`язану із оперативно-розшуковою діяльністю в органах внутрішніх справ;

- 10% щомісячну надбавку до посадового окладу за шкідливі умови служби у спеціальній установі приймальника-розподільника УВС Львівської області;

-підвищення пенсії як інваліду 2 групи на 20 рублів радянської грошової одиниці з посади працівника оперативної служби режимно-секретного підрозділу органів внутрішніх справ з 01.03.1990;

-виплаченої при звільненні зі служби 01.03.1990 одноразової матеріальної грошової допомоги у розмірі 300 рублів радянської грошової одиниці за нормами постанови Ради Міністрів СРСР №493 від 30.05.1985;

-підвищення з 01.05.1990 старого розміру посадового окладу в сумі 115 рублів на посаді заступника начальника по опер роботі спец.установи П/Р УВС Львівської області до нового максимального розміру 225 рублів радянської грошової одиниці.

2) Направити новий грошовий атестат до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії по 2 групі інвалідності, починаючи з 01.03.1990 по 31.12.2015 включно згідно з вимогами експертного висновку незалежного аудитора від 01.12.2011 із врахуванням всіх виплачених сум по пенсії.

ІІ) 1) Зобов`язати Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області виготовити нову довідку №91/10288 із встановленим новим розміром грошового забезпечення ОСОБА_1 як за окладами, так і за додатковими видами грошового забезпечення у відсотках, раніше вже встановлених за рішенням суду від 23.05.2019 у справі №1340/3848/18 ЛОАС; виданої попередньо довідки №91/10288 від 26.12.2019 Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, чинної з 01.01.2016, у тому числі із зарахуванням до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 раніше виплаченої при звільненні зі служби одноразової матеріальної грошової допомоги в розмірі 300 рублів радянської грошової одиниці, що у відновленому співвідношенні до національної грошової одиниці складає 15600,00грн. (з розрахунку 300 рублів х 2 долари США х 26 гривень), що є загальновідомим фактом, що не потребує жодного доказування;

2) Скерувати нову довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії по 2 групі інвалідності, починаючи з 01.01.2016 із врахуванням всіх виплачених сум.

Так, Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/7224/14 від 05.07.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування грошового атестату № 50 від 19 березня 1990 року фінансово-планового відділу УВС Львівської області; зобов`язання Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області виготовити новий грошовий атестат з новим розміром грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.1990 із зарахуванням до нього додаткових видів грошового забезпечення; направлення нового грошового атестату до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії по 2 групі інвалідності, починаючи з 01.03.1990 по 31.12.2015 включно згідно з вимогами експертного висновку незалежного аудитора від 01.12.2011 із врахуванням всіх виплачених сум по пенсії, відмовлено повністю.

Водночас, позовні вимоги, про зобов`язання Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області виготовити нову довідку №91/10288 із встановленим новим розміром грошового забезпечення ОСОБА_1 як за окладами, так і за додатковими видами грошового забезпечення у відсотках, раніше вже встановлених за рішенням суду від 23.05.2019 у справі №1340/3848/18 ЛОАС; виданої попередньо довідки №91/10288 від 26.12.2019 Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, чинної з 01.01.2016, у тому числі із зарахуванням до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 раніше виплаченої при звільненні зі служби одноразової матеріальної грошової допомоги в розмірі 300 рублів радянської грошової одиниці, що у відновленому співвідношенні до національної грошової одиниці складає 15600,00грн. (з розрахунку 300 рублів х 2 долари США х 26 гривень), що є загальновідомим фактом, що не потребує жодного доказування; скерування нову довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії по 2 групі інвалідності, починаючи з 01.01.2016 із врахуванням всіх виплачених сум, виділено в самостійне провадження та присвоєння справі єдиний унікальний номер №380/11601/20.

Як це зазначено судом першої інстанції те, що рішення у справі №380/11601/20 прямо і безпосередньо залежить від того, чи буде визнано судом недійсним та скасовано грошовий атестат № 50 від 19 березня 1990 року фінансово-планового відділу УВС Львівської області, виданий ОСОБА_1 встановлено ухвалою суду про зупинення провадження у справі від 23.12.2020.

Вважаючи дії відповідачів щодо видачі позивачу довідки, в якій повинно бути зазначено основні та додаткові види грошового забезпечення, як це встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 у справі №1340/3848/18 та відображено у довідці №91/10288 від 26.12.2019 Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, а також не зазначення одноразової матеріальної грошової допомоги в розмірі 300 рублів радянської грошової одиниці, що у відновленому співвідношенні до національної грошової одиниці складає 23400,00грн. (з розрахунку 300 рублів х 2 долари США х 26 гривень), яка була раніше виплачена позивачу при звільненні зі служби в міліції, протиправними, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частини перша-друга статті 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Водночас, статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Так, положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 01.12.2021 набрало законної сили рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/7224/14 за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування грошового атестату № 50 від 19 березня 1990 року фінансово-планового відділу УВС Львівської області; зобов`язання Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області виготовити новий грошовий атестат з новим розміром грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.1990 із зарахуванням до нього таких додаткових видів грошового забезпечення: - 35% щомісячну доплату до посадового окладу; - 31% щомісячну надбавку до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень, пов`язану із оперативно-розшуковою діяльністю в органах внутрішніх справ; - 10% щомісячну надбавку до посадового окладу за шкідливі умови служби у спеціальній установі приймальника-розподільника УВС Львівської області; -підвищення пенсії як інваліду 2 групи на 20 рублів радянської грошової одиниці з посади працівника оперативної служби режимно-секретного підрозділу органів внутрішніх справ з 01.03.1990; -виплаченої при звільненні зі служби 01.03.1990 одноразової матеріальної грошової допомоги у розмірі 300 рублів радянської грошової одиниці за нормами постанови Ради Міністрів СРСР №493 від 30.05.1985; підвищення з 01.05.1990 старого розміру посадового окладу в сумі 115 рублів на посаді заступника начальника по опер роботі спец.установи П/Р УВС Львівської області до нового максимального розміру 225 рублів радянської грошової одиниці; про направлення нового грошового атестату до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії по 2 групі інвалідності, починаючи з 01.03.1990 по 31.12.2015 включно згідно з вимогами експертного висновку незалежного аудитора від 01.12.2011 із врахуванням всіх виплачених сум по пенсії.

В силу ст. 2 КАС України, одним з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є, обов`язковість судових рішень.

Водночас за приписами ч.4 ст.78 КАС України, якою визначені підстави звільнення від доказування, зокрема, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо пов`язаності вимог у справах №813/7224/14 та №380/11601/20, які впливають на правильність вирішення даного спору, а отже встановлення, чи є вимога заявлена у даній справі похідною від вимоги у справі №813/7224/14, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Як це визначено законодавцем у п.23 ч.1ст.4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Так, в адміністративному судочинстві похідна позовна вимога - це спеціальна процесуальна категорія, яка використовується для урегулювання порядку вирішення спорів та спрямована на вирішення двох основних процедурних питань (розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об`єднання та роз`єднання позовних вимог) шляхом виокремлення цієї категорії від поняття «основна позовна вимога». Правильне розмежування вимог, які містяться у позовній заяві, на основні та похідні, дозволяє позивачу однозначно визначати суд, який відповідатиме такому критерію як «суд, встановлений законом» і уповноважений розглядати відповідні вимоги, а також правильно об`єднати вимоги, які можуть міститися в одній позовній заяві та, відповідно, бути вирішені одним судом в одному процесі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.12.2021 у справі №752/20709/21, від 13.04.2022 у справі №640/23353/21 та від 07.07.2023 у справі №160/11383/22.

Кваліфікація позовної вимоги як похідної має безпосереднє значення для урегулювання порядку вирішення двох процедурних питань: розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об`єднання та роз`єднання позовних вимог з метою розгляду та вирішення декількох заявлених вимог в одному провадженні. Таким чином, правильне застосування вказаного критерію дозволяє уникати позивачем помилок при визначенні суду, який відповідатиме поняттю «суд, встановлений законом» і уповноважений розглядати відповідні вимоги, а також правильно об`єднати вимоги, які можуть міститися в одній позовній заяві та, відповідно, бути вирішені одним судом в одному процесі, насамперед, з метою процесуальної економії.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як спосіб усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.

Аналогічні висновки про застосування норм Закону № 3674-VI містяться у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2019 у справі № 640/21330/18 та від 5 червня 2020 року у справі № 280/5161/19.

Як це встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, позивач просить включити у довідку №91/10288 від 26.12.2019 Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, чинну з 01.01.2016 саме виплачену при звільненні зі служби 01.03.1990 одноразову матеріальну грошову допомогу у розмірі 300 рублів радянської грошової одиниці за нормами постанови Ради Міністрів СРСР №493 від 30.05.1985.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що заявлена вимога є такою, задоволення якої залежить від задоволення основної вимоги (скасування грошового атестату та видачі нового), на переконання суду апеляційної інстанції є правильними, оскільки обставини, що встановлені у рішенні суду від 05.07.2021 у справі №813/7224/14 є обов`язковим для учасників справи, та не можуть бути проігноровані судом при вирішенні питання щодо розгляду позовної вимоги, яка є похідною від вимог у вищевказаній справі.

Оскільки Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/7224/14 від 05.07.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування грошового атестату № 50 від 19 березня 1990 року фінансово-планового відділу УВС Львівської області; зобов`язання Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області виготовити новий грошовий атестат з новим розміром грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.1990 із зарахуванням до нього додаткових видів грошового забезпечення; направлення нового грошового атестату до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії по 2 групі інвалідності, починаючи з 01.03.1990 по 31.12.2015 включно згідно з вимогами експертного висновку незалежного аудитора від 01.12.2011 із врахуванням всіх виплачених сум по пенсії, відмовлено повністю, а відтак правильним є висновок суду першої інстанції про те, що відмова у позовній вимозі у справі №813/7224/14, яка є основною, має наслідком відмови у похідній вимозі позивача у справі №380/11601/20 щодо включення у довідку №91/10288 від 26.12.2019 Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, чинну з 01.01.2016 саме виплачену при звільненні зі служби 01.03.1990 одноразову матеріальну грошову допомогу у розмірі 300 рублів радянської грошової одиниці за нормами постанови Ради Міністрів СРСР №493 від 30.05.1985, оскільки прямо і безпосередньо залежала від визнання судом дійсності/недійсним та скасування грошового атестату № 50 від 19 березня 1990 року фінансово-планового відділу УВС Львівської області, виданого ОСОБА_1 .

Щодо позовних вимог до Головного сервісного центру МВС в особі філії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Таким чином з наведених норм слідує, що можливість заміни неналежного відповідача може бути здійснена виключно судом першої інстанції.

Враховуючи те, що судом першої інстанції за правилами статті 48 КАС України заміну первинного відповідача на належного не здійснено, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості провести таку заміну, а відтак наявні підстави для відмови у задоволенні позову з підстав його заявлення до неналежного відповідача, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позову і як наслідок апеляційної скарги.

Щодо інших вимог позивача, викладених в апеляційній сказі, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як передбачено частинами першою, другою та третьою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Межі перегляду судом апеляційної інстанції визначені статтею 308 КАС України.

За змістом частин першої та другої цієї статті суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, як вбачається з наведеного вище, у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо задоволення позовних вимог, які не були заявлені до суду першої інстанції та відповідно не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому вимоги апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав за фактичних обставин для задоволення позовних вимог.

Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави задоволення позовних вимог, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, оскільки не впливають на законність судового рішення.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №380/11601/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко