Рішення

від 09.01.2025 по справі 903/936/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 січня 2025 року Справа № 903/936/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скулин Профіль», с.Скулин

до відповідача: Приватного підприємства «ВОЛИНЬ-ОІЛ», м.Луцьк

про стягнення 713 000 грн 00 коп

Суддя Шум М. С.

Без повідомлення сторін

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Скулин Профіль» в позовній заяві від 05.11.2024 (вх.№01-52/1019/24) просить суд стягнути з відповідача Приватного підприємства «ВОЛИНЬ-ОІЛ» суму оплаченого, однак не поставленого товару, в розмірі 713 000 грн. 00 коп. згідно з договором поставки нафтопродуктів №28032024/1 від 28.03.2024.

Позивач також просить стягнути з відповідача 10 695 грн. 00 коп. судового збору та 55 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 08.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Зобов`язано відповідача Приватне підприємство «ВОЛИНЬ-ОІЛ» (код ЄДРПОУ 44924378) зареєструвати свій електронний кабінет та повідомити про можливість ознайомлення з матеріалами справи №903/936/24 через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Запропоновано відповідачу не пізніше ніж у 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 08.11.2024 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача.

Однак, судова повістка повернута 28.11.2024 об`єктом поштового зв`язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме 26.11.2024.

Строк для подання відзиву по 10.12.2024.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

встановив:

28.03.2024 між Приватним підприємством «ВОЛИНЬ-ОІЛ» (як Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКУЛИН ПРОФІЛЬ» (як Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №28032024/1, згідно якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця нафтопродукти (надалі Товар), згідно документів: видаткової накладної, ТТН, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей Товар (п. 1.1 договору).

Асортимент, кількість та ціна товару визначаються у документах: видаткових накладних, ТТН, що виписуються продавцем на відпуск товару. Ці документи, підписані покупцем або його представником, вважаються достатніми умовами і доказом узгодженості між сторонами цього договору -асортименту, кількості, ціни та вартості товару. Вказані в цьому пункті договору накладні є документами, що одночасно виконують роль специфікацій до цього договору і є невід`ємними його частинами (п. 1.2. договору).

У відповідності до п. 3.1 договору покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар на умовах 100% попередньої оплати згідно виставленого рахунку, шляхом безготівкового перерахування 100,0% суми, зазначеної постачальником у рахунку на оплату, на розрахунковий рахунок постачальника. Моментом передачі товару постачальником та отримання його покупцем є дата видаткової накладної, підписаної сторонами.

У відповідності до п. 6.1. договору поставка товару за даним договором може здійснюватися в наступному порядку: на умовах EXW - франко-термінали постачальника (Інкотермс-2020). Залучені Покупцем до перевезення Товару треті особи (перевізники) вважаються представниками Покупця і їх повноваження оформлюються Покупцем у відповідності до вимог цього Договору та законодавства України; на умовах DAP - доставка до місця призначення (Інкотермс-2020). Доставка товару покупцю здійснюється транспортом постачальника за рахунок постачальника, при цьому вартість доставки включається в ціну товару; на умовах СРТ - фрахт/перевезення оплачені до (Інкотермс 2020). Доставка товару покупцю здійснюється транспортом перевізника за рахунок постачальника, при цьому вартість доставки включається в ціну Товару.

У відповідності до п. 11.1 договору договір набирає чинності з дня підписання його сторонами та діє до 31.12.2024.

В період з 28.03.2024 по 03.04.2024 позивач перерахував відповідачу кошти в розмірі 675 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №106 від 28.03.2024 на суму 170 000, 00 грн, №108 від 29.03.2024 на суму 130 000, 00 грн, №114 від 03.04.2024 на суму 285 000, 00 грн, №115 від 03.04.2024 на суму 90 000, 00 грн.

В свою чергу, у відповідності до абз. 2 п. 6.1. договору поставки нафтопродуктів №28032024/1 від 28.03.2024 Постачальником здійснено доставку Товару на суму 675 000, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною №3 від 03.04.2024 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №3 від 03.04.2024.

В подальшому, на виконання умов укладеного договору поставки нафтопродуктів Покупець 28.05.2024 здійснив часткову попередню оплату за Товар в сумі 419 000,00 грн на підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату № 29 від 28.05.2024, що підтверджується платіжною інструкцією №399 від 28.05.2024.

На виконання умов укладеного договору поставки нафтопродуктів Покупець 12.06.2024 здійснив 100% попередню оплату за Товар в сумі 294 000,00 грн на підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату № 38 від 12.06.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 188 від 12.06.2024.

09.07.2024 між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків по стану за період : 01.01.2024 09.07.2024, згідно з яким Приватне підприємство «ВОЛИНЬ-ОІЛ» на 09.07.2024 має заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКУЛИН ПРОФІЛЬ» - 713 000,00 грн.

08.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «СКУЛИН ПРОФІЛЬ» на адресу Приватного підприємства «ВОЛИНЬ-ОІЛ» (вул. Рівненська, 48, м.Луцьк, 43020) було направлено письмову вимогу, згідно з яким позивач просив відповідача протягом семи календарних днів з моменту отримання даної вимоги, здійснити поставку на умовах DAP доставка до місця призначення Волинська обл. Ковельський р-н., с. Скулин, вул. Центральна, буд. 89 (ІНКОТЕРМС-2020) та передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «СКУЛИН ПРОФІЛЬ» замовлений та повністю оплачений останнім товар, а саме: 15000 (п`ятнадцять тисяч) літрів палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО, загальною вартістю 713000, 00 грн.

У разі неможливості здійснити поставку та передати у власність товар, а саме: 15000 літрів палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО, загальною вартістю 713000, 00 грн, позивач просив у відповідача у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги, в цей самий строк здійснити повернення 100% оплати за вказаний вище Товар в сумі 713000,00 грн на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «СКУЛИН ПРОФІЛЬ».

Крім того, повідомлялося відповідачу про припинення дії договору поставки нафтопродуктів №28032024/1 від 28.03.2024, починаючи з 01.01.2025.

30.10.2024 вказана вище вимога від 08.10.2024 повернулася на адресу ТОВ «СКУЛИН ПРОФІЛЬ» без вручення адресату.

За даними перевірки статусу відстеження поштового відправлення за №4500800052111 на сайті Укрпошта, встановлено, що 10.10.2024 кур`єром здійснено невдалу спробу вручення поштового відправлення, а 23.10.2024 відділенням зв`язку прийнято рішення повернути поштове відправлення відправнику у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Згідно ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ст. 693 ЦК України).

Беручи до уваги той факт, що позивач на виконання взятих на себе зобов`язань згідно договору поставки нафтопродуктів №28032024/1 від 28.03.2024 здійснив попередню оплату товару згідно виставлених відповідачем рахунків на суму 713 000,00грн, докази поставки відповідачем товару чи повернення коштів в сумі 713 000,00 грн на вимогу позивача в матеріалах справи відсутні, заявлена позивачем заборгованість відповідача в сумі 713 000, 00 грн підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з останнього.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 10 695, 00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

Щодо заявлених позивачем 20 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Стаття 129 ГПК України унормовує розподіл судових витрат. Так, відповідно до ч. 4, 5, ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18.

Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України).

У матеріалах справи міститься поданий представником позивача ордер серія АС № 1109486 від 08.10.2024 на надання правничої допомоги адвокатом Ткачуком О. А., договір про надання професійної правничої допомоги № 038/2024-Т від 07.10.2024, платіжна інструкція від 05.11.2024 №475 про сплату позивачем 55 000,00 грн АО «Статус» з призначенням платежу: згідно договору про надання правничої допомоги №038/2024-Т від 07.10.2024.

Пунктом 4.3. договору про надання професійної правничої допомоги сторони погодили, що порядок обчислення гонорару за цим договором фіксований сплачується за комплекс послуг, обумовлених в розділі 2 договору та складає 55 000, 00 грн.

Згідно з розділом 2 договору на виконання доручення позивача АО складає підписує та подає заяву (позовну заяву, відзив, інші заяви по суті справи, а також заяви процесуального характеру) у справі про стягнення 713 000, 00 грн попередньої оплати за договором поставки нафтопродуктів №28032024/1 від 28.03.2024; забезпечує представництво/захист прав та інтересів позивача у суді першої інстанції; представляє інтереси клієнта у правовідносинах з третіми особами; надає всі інші види правової допомоги, якщо це необхідно для забезпечення доручення клієнта.

Разом з тим, вказані заявником в договорі про надання правничих документів такі види послуг як забезпечення представництва/захисту прав та інтересів позивача у суді першої інстанції; представлення інтересів клієнта у правовідносинах з третіми особами не підтверджені доказами щодо реальності надання таких послуг. Суд бере до уваги, що справа №903/936/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скулин Профіль» до Приватного підприємства «ВОЛИНЬ-ОІЛ» про стягнення 713 000 грн 00 коп розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. Представлення інтересів клієнта у правовідносинах з третіми особами не конкретизовано та не охоплює надання послуг адвокатом саме у даній справі.

Ураховуючи викладене, суд, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об`ємом справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, беручи до уваги об`єм наданих правових послуг, дійшов висновку про часткове задоволення заявлених до стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу, на суму 15 000,00 грн (за складання та подачу позовної заяви у даній справі), що підлягають до стягнення із відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з наданими адвокатом послугами.

Суд зазначає, що при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу судом у даній справі були враховані висновки, викладені саме у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Суд дійшовши висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу встановив, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є неспіврозмірними з критеріями розумності і обґрунтованості таких витрат, та скористався, з посиланням на частину п`яту статті 129 ГПК України, правом суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, врахувавши при цьому недоведення доказами їх фактичності, неминучості, необхідності саме в тому розмірі, який сторона та адвокат обумовили в договорі.

Разом з тим, суд зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини між стороною та адвокатом за укладеним договором про надання правової допомоги, позаяк обов`язок виконання прав і обов`язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв`язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на сторону не в повній сумі, про яку вона домовились з адвокатом (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 79, 91, 123, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Волинь-Оіл (вул. Рівненська, 48, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 44924378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКУЛИН ПРОФІЛЬ» (вул. Яблунева, 9, с.Скулин, Ковельський район, Волинська обл., код ЄДРПОУ 43594117)

- 713000,00 грн попередньої оплати, 10695,00 грн витрат по сплаті судового збору, 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяМ. С. Шум