Рішення

від 09.01.2025 по справі 904/4085/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4085/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:

за позовом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМКОМПЛЕКТ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості з орендної плати у загальному розмірі 151 598,02 грн, розірвання договору та виселення.

Представники:

від позивача: Салькова І.А., представник;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМКОМПЛЕКТ" (далі - Відповідач), у які просить:

- стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01.07.2021 по 31.07.2024 у розмірі 133 321 грн. 42 коп., пеню за період з 31.05.2023 по 31.05.2024 у розмірі 5 692 грн. 98 коп., 3% річних за період з 01.07.2021 по 22.08.2024 у розмірі 12 583 грн. 62 коп.;

- розірвати договір оренди від 15.06.2020 № 357-ДРА/20 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, укладений між департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМКОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 31647212);

- усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме: нежитловими приміщеннями, загальною площею 42,7 кв.м., вхід в приміщення літ-а, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 10, на цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку, шляхом виселення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМКОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 31647212) з нежитлового приміщення, загальною площею 42,7 кв.м., вхід в приміщення літ-а, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 10, на цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом семи днів з дня вручення ухвали суду від 23.09.2024 усунути недоліки позовної заяви , а саме надати докази сплати (доплати) судового збору у встановлених порядку та у розмірі 484,00 грн.

01.10.2024 від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про долучення платіжної інструкції до матеріалів справи.

Таким чином позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2024 виконано.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.10.2024 о 11:40 год.

22.10.2024 в Україні оголошена масштабна повітряна тривога у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 22.10.2024 на 11:40 годину, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2024 призначено підготовче засідання на 19.11.2024 об 12:00 год.

Представник позивача в підготовче засідання 19.11.2024 з`явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору.

Відповідач явки повноважного представника в підготовче засідання 19.11.2024 не забезпечив. Ухвали суду від 02.10.2024 та 22.10.2024 були повернуті на адресу суду із довідками органу поштового зв`язку ф.20, причина повернення адресат відсутній за вказаною адресою.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2024 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 31.12.2024 включно та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 10.12.2024 о 10:00 год.

Представник відповідача у призначене підготовче судове засідання 10.12.2024 не з`явився, причину відсутності не повідомив.

У підготовчому судовому засіданні 10.12.2024 представником позивача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.01.2025 о 12:00 год.

Представник відповідача у призначене судове засідання з розгляду справи по суті 09.01.2025 не з`явився, причину відсутності не повідомив.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 09.01.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість з орендної плати в розмірі 133 321 грн. 42 коп. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором договір оренди від 15.06.2020 № 357-ДРА/20 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

Згідно з частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин до суду не надав.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

15 червня 2020 року між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (правонаступником якого, відповідно до рішення Дніпровської міської ради №84/16 від 23.02.2022, є Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради) (далі позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМКОМПЛЕКТ (далі відповідач, орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра № 357 -ДРА/20 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 даного договору оренди, з метою ефективного використання комунального майна Орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 №41/11 із змінами та доповненнями передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлові приміщення (далі-об`єкт оренди) загальною площею 42,7 кв.м., вхід в приміщення літ-а, яке розташоване за адресою: м.Дніпро, вул.Героїв Крут, 10, на цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку, вартість якої, згідно з незалежною оцінкою становить 298 474 грн.00 коп., без ПДВ, що перебуває на балансі Комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпровської міської ради (за договором балансоутримувач), під використання для розміщення офісу.

Згідно з пунктом 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі об`єкта оренди.

За змістом пункту 2.3 договору передача об`єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 09.06.2020 на підставі акта приймання-передачі об`єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем.

У разі припинення цього договору об`єкт оренди повертається протягом 5 календарних днів з дати припинення цього договору (пункт 2.5 договору).

Відповідно до пункту 2.6 договору орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі об`єкта оренди, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта оренди.

В п.2.7. договору передбачено-обов`язок щодо складання акта приймання-передачі при передачі об`єкта в оренду покладається на балансоутримувача, а при поверненні об`єкта з оренди-на Орендаря.

Згідно з пунктом 3.1 договору розрахунок орендної плати здійснюється за методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою.

За змістом пункту 3.2 договору розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору, становить 3730,93грн без ПДВ (базова за травень місяць 2020 року). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з червня місяця 2020 року. У платіжному дорученні обов`язково зазначається номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує: 70% від загальної суми орендної плати у розмірі 2611,65грн - до загального фонду міського бюджету; 30% від загальної суми орендної плати у розмірі 1119,28грн - на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди.

За змістом пункту 3.4 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.5 договору, окрім іншого визначено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди, включно.

Приписами пункту 3.8 договору визначено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням штрафних санкцій у співвідношенні, визначеному пунктом 3.3 цього договору.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України (пункт 9.1 договору).

Відповідно до пункту 9.2 договору за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.3 цього договору.

У разі невиконання або порушення однією зі сторін умов цього договору та за інших підстав, передбачених законодавством, цей договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін та/або на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду (пункт 9.8 договору).

Приписами пункту 12.5 договору визначено, що у випадку припинення дії цього договору орендна плата сплачується орендарем до дати фактичного повернення об`єкта оренди за актом приймання-передачі.

Цей договір діє з 15.06.2020 по 13.06.2023 включно (пункт 10.1 договору).

Після закінчення терміну договору оренди Орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на переукладання договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюється за домовленістю Сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право Орендаря на переукладення договору припиняється (пункт 10.2 договору).

У разі відсутності протягом одного місяця заяви від Орендаря про переукладення договору оренди на новий термін після отримання листа від Орендодавця про закінчення терміну дії договору договір оренди, договір вважається припиненим з наслідками, передбаченими п. 5.5 цього договору (пункт 10.3 договору).

Дія цього договору відповідно до пункту 11.1 договору припиняється внаслідок:

-закінчення терміну, на який його було укладено;

-приватизації об`єкта оренди Орендарем (за участю Орендаря);

-відчуження власником об`єкта оренди;

-загибелі об`єкта оренди;

-дострокового розірвання договору за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду;

-відкриття провадження по справі про банкрутство Орендаря;

-використання Орендарем об`єкта оренди не за призначенням, у тому числі у випадку незаконної передачі об`єкта оренди в суборенду;

-невнесення Орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд;

-відмови Орендаря від відшкодування витрат балансоутримувача щодо утримання і експлуатації будівлі;

-появи обставин, що виключають використання об`єкта оренди відповідно до цілей Орендаря;

-ліквідації юридичної особи, яка була Орендарем або Орендодавцем;

-в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Відповідно до акту приймання-передачі об`єкта оренди від 15.06.2020 (а.с. 18 на звороті) орендодавець передав, а орендар прийняв об`єкт оренди нежитлове приміщення, за адресою: вул. Героїв Крут, 10, нежитлові приміщення, загальною площею 42,7 кв.м., що перебувають на балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" ДМР.

21.09.2022 Дніпровською міською радою було прийнято рішення №48/27 "Про припинення реорганізації Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради, зміну його найменування та затвердження Статуту в новій редакції, яким, в тому числі, було змінено найменування підприємства з Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради на Комунальне підприємство "Міські активи" Дніпровської міської ради.

23.02.2022 Дніпровською міською радою було прийнято рішення №84/16 "Про затвердження Положення про департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради", яким, в тому числі, визначено, що департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради виступає стороною по договорах оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, які були укладені до моменту прийняття цього рішення.

Позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №357-ДРА/20 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 15.06.2020, у останнього виникла заборгованість 133 321,42 грн на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради;

Також, позивач у зв`язку з порушенням відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендних платежів просить суд стягнути з відповідача пеню, розірвати спірний договір та усунути перешкоди в користування комунальним нерухомим майном шляхом виселення відповідача з нежитлового приміщення.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Предметом доказування є обставини укладання договору, строк дії договору, наявність акту приймання-передачі орендованого майна, порядок сплати орендних платежів, наявність/відсутність заборгованості зі сплати орендних платежів, наявність підстав для розірвання договору оренди та виселення відповідача з нежитлового приміщення.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За умовами частин першої, п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини третьої статті 285, частин першої та четвертої статті 286 Господарського кодексу України, орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач не виконав своє зобов`язання, на час розгляду справи, доказів сплати заборгованості суду не надано, що з урахуванням вимог чинного законодавства та умов договору, є підставою для стягнення з відповідача на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до загального фонду міського бюджету 133 321,42 грн заборгованості з орендної плати, яка утворилась (з урахуванням здійснених відповідачем оплат) за період з 01.07.2021 по 31.07.2024.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування пені

Частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно із частиною третьою вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини першої статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

За частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 9.2 договору за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.3 цього договору.

Позивачем нараховано, згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, до стягнення з відповідача 5 692,98 грн пеню за загальний період з 31.05.2023 по 31.05.2024 (за кожний місяць окремо) відповідно до розрахунку (а.с. 21).

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені, судом порушень не встановлено.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги у частині стягнення пені.

Щодо нарахування 3% річних

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або Законом.

Тобто, у випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів, цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання настає на підставі вимог закону, а саме ст.625 ЦК України.

У договорі оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 357-ДРА/20 від 15.06.2020 року не зазначено іншого розміру процентів, а тому цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання настає на підставі ч. 2 ст.625 ЦКУ.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з тим, що Орендар не виконав свого зобов`язання зі сплати орендної плати по договору оренди №357-ДРА/20 від 15.06.2020 нараховано 3% річних, до загального фонду міського бюджету, які складають 12 583 грн.62 коп. (за період з 01.07.2021 по 22.08.2024).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено), а тому підлягає задоволенню.

Щодо розірвання договору

У зв`язку з порушенням відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендних платежів, позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна та усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном шляхом виселення відповідача з нежитлового приміщення.

Згідно з частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту 9.8 договору, у разі невиконання або порушення однією зі сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавством, цей договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін та/або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав своє грошове зобов`язання, порушивши пункт 5.2 договору, що містить обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди, включно.

З огляду на те, що внаслідок систематичного, протягом дії договору, порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендних платежів, позивач позбавлений можливості своєчасно отримувати орендні платежі, на які він розраховував під час укладення договору, зазначені порушення, слід вважати істотними, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку.

На вимогу орендодавця, суд вважає за доцільне достроково розірвати договір оренди №359-ДРА/18 від 23.08.2018 у зв`язку з порушенням істотних умов договору орендарем, а саме своєчасного та повного внесення орендної плати.

Щодо виселення

Відповідно до пункту 5.5 договору, орендар зобов`язаний у разі припинення цього договору протягом 5 календарних днів з дати припинення повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем, у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди з вини орендаря. Один екземпляр такого акта приймання-передачі надається орендодавцю.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до частини першої статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, у зв`язку із розірванням договору та відсутністю в матеріалах справи акту приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення позивачу, підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині усунення перешкод в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме нежитловим приміщенням за адресою: вул. Героїв Крут, буд. 10, на цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку, загальною площею 42,7 кв.м.., шляхом виселення відповідача з наведеного нежитлового приміщення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006 ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 084,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОМПЛЕКТ» (49126, м. Дніпро, вул. Євпаторійська, буд. 104, кв. 57; код ЄДРПОУ 31647212) на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Яворницького Дмитра, буд. 75, код ЄДРПОУ код 40392181) заборгованість з орендної плати за період з 01.07.2021 по 31.07.2024 у розмірі 133 321 грн. 42 коп., пеню за період з 31.05.2023 по 31.05.2024 у розмірі 5 692 грн. 98 коп., 3% річних за період з 01.07.2021 по 22.08.2024 у розмірі 12 583 грн. 62 коп., , а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 084,000 грн.

Розірвати договір оренди від 15.06.2020 № 357-ДРА/20 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, укладений між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ код 40392181) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 31647212).

Усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме: нежитловими приміщеннями, загальною площею 42,7 кв.м., вхід в приміщення літ-а, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 10, на цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку, шляхом виселення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОМПЛЕКТ» (49126, м. Дніпро, вул. Євпаторійська, буд. 104, кв. 57; код ЄДРПОУ 31647212) з нежитлового приміщення, загальною площею 42,7 кв.м., вхід в приміщення літ-а, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 10, на цокольному поверсі 9-ти поверхового будинку.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 13.01.2025.

Суддя В.Г. Бєлік