Рішення

від 13.01.2025 по справі 904/4706/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2025 Справа № 904/4706/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО УКРТРАНС", м.Дніпро

про стягнення 150 227,42 грн

Представники сторін в судове засідання не викликались

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі-Позивач) 24.10.2024 року через "Електронний суд" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО УКРТРАНС" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь завдані збитки у розмірі 150 227,42 грн та сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на ДТП, яке сталося з вини водія автомобіля, що належить Відповідачу. Позивач на підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до нього здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 279227,42 грн, що підтверджується платіжним дорученням №9624 від 26.10.2021. Проте, оскільки цивільно-правова відповідальність Відповідача як власника автомобіля "Scania", державний номер знак НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ "СК ЄВРОІНС" згідно полісу №АР5110238, сума відшкодування за полісом №АР5110238 склала 129 000,00 грн. Тому Позивач просить в порядку суброгації відшкодувати йому за рахунок Відповідача завдану шкоду.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

25.10.2024 року ухвалою суд позовну заяву залишив без руху.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, 30.10.2024 ухвалою суд прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Поштова кореспонденція направлялась Відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк.с. 56).

Відповідач заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та без виклику сторін не подав, про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (арк.с.70).

Ухвала суду від 30.10.2024 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до яких є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, ч.1, п.10 ч.2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань покладений обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження. Відповідно до статті 10 зазначеного Закону такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Частиною 6 статті 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Станом на 06.01.2025 у Відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

З огляду на наведене, суд вважає, що Відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки з повідомлення про розгляд справи.

3. Позиції інших учасників справи

Заперечення проти позову від Відповідача не надійшли.

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

18.09.2020 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі-Страховик) та Підприємством з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" (далі-Страхувальник) укладено Договір страхування наземного транспорту № 251.994192812.0086 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору:

1.1. Предметом договору страхування є майнові інтереси, страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованого майна.

1.2. Строк дії Договору страхування з 00 годин 00 хвилин за Київським часом / 01.10.2020 року до 24 годин 00 хвилин за Київським часом 30.09.2021 року.

1.3. Застраховане майно відповідно до переліку згідно Додатку №1 до цього Договору застрахованим за умовами цього Договору є майно, зокрема, будівлі та споруди або їх частини з внутрішнім оздобленням та обладнання АЗС - страхова сума - 1 730 565 972,69 грн; франшиза - 37000,00 грн за кожним та будь-яким страховим випадком; Товарно-матеріальні цінності, що зберігаються на АЗС - страхова сума - 213 458 165,14 грн; франшиза 37000,00 грн за кожним та будь-яким страховим випадком.

1.5. Страхові випадки, зокрема, варіант « 07» - транспортна шкода безпосереднє зіткнення з самохідним транспортним засобом, падіння пілотованого літального апарату, його частини або вантажу, що ним перевозився.

1.6. Загальна страхова сума є узгодженою у сумі заявленої страхувальником вартості всіх груп застрахованого майна та складає 2 601 487 899,88 грн.

2.8.1., 2.8.1.1. Дії Страхувальника при настанні страхового випадку при настанні події, що може бути кваліфікована, як страховий випадок, в зв`язку з якою страхувальник звертаєься до страховика з вимогою про виплату страхового відшкодування, страхувальник зобов`язаний негайно, але не пізніше 48 годин, повідомити страховика про настання страхового випадку за телефоном: 044-507-05-42, або 0-800-503-155, або 311 для абонентів мобільних операторів «МТС» та «Київстар».

2.9.2 Розмір страхового відшкодування визначається з урахуванням розміру страхової суми, розміру франшизи, розміру фактично сплачених страхових відшкодувань та відповідно до страхового акту.

19.07.2021 о 15:10 годині (тобто в робочий день та в робочий час) водій ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем «Сканіа Р410», н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «Крона», н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на перешкоду ПРК № 36 (паливно-роздільну колонку), внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Факт та обставини події підтверджуються:

постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 18.08.2021 по справі №199/6000/21(3/199/3208/21) (арк.с. 13-14);

повідомленням про настання страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування (арк.с. 9-10);

поясненням до повідомлення про дорожньо-транспорту пригоду від 19.07.2021 (арк.с. 11);

протоколом про адміністративне правопорушення (арк.с. 15-17).

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 18.08.2021 по справі №199/6000/21(3/199/3208/21) встановлено, що 19.07.2021 о 15:10 годині водій ОСОБА_1 по вул. Солідарності, 542 в смт Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області, керуючи автомобілем «Сканіа Р410», н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «Крона», н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на перешкоду ПРК № 36 (паливно-роздільну колонку), внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху. Водію ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850,00 грн. На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 454,00 грн.

Позивач у позові вказує про те, що довідкою від Національної поліції України, встановлено, що транспортний засіб «SCANIA», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », яким керував ОСОБА_1 знаходиться у приватній власності Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТО УКРТРАНС». Також, у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено, що водій ОСОБА_1 працює водієм в ТОВ «ВТО УКРТРАНС». При оформленні адміністративних документів працівниками поліції встановлено, що транспортний засіб перебуває у власності Відповідача, що зафіксовано в свідоцтві про реєстрацію транспортних засобів, а вказане свідоцтво перебувало саме у водія, можна прийти до висновку, що водій виконував трудові обов`язки в робочий день та в робочий час.

19.07.2021 року до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулося Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" із заявою про настання збитку (арк.с. 9-10).

20.07.2021 року працівниками ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" складено акт огляду місця події та здійснено фотокопії з місця події (арк.с. 39-42).

За страховим актом №70274 від 25.10.2021 (арк.с. 43) Позивачем визнано випадок страховим. Загальний розмір страхового відшкодування по даній події на підставі розрахунку становить 279 227,42 грн.

Позивач на підставі страхового акту №70274 та розрахунку суми страхового відшкодування здійснив виплату страхового відшкодування на користь Потерпілого в розмірі 279227,42 грн, що підтверджується платіжним дорученням №9624 від 26.10.2021 (арк.с. 51).

Оскільки відповідно до Полісу №АР5110238 цивільно-правова відповідальність Відповідача як власника автомобіля "Scania" державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Євроінс Україна», сума відшкодування за полісом №АР5110238 склала 129000,00 грн (арк.с. 53).

Враховуючи той факт, що транспортний засіб "Scania", державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », знаходиться у приватній власності Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТО УКРТРАНС», Страховик 21.03.2024 року звернувся до останнього із регресною вимогою вих.№20/ІНС про виплату страхового відшкодування в розмірі 150227,42 грн (арк.с. 52).

Отже, на підставі страхового акту №70274, Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 279227,42 грн, та відшкодовано шкоду у розмірі 129000,00 грн. Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням склала 150 227,42 грн.

Відповідач доказів відшкодування витрат Позивача з виплати страхового платежу на час розгляду справи суду не надав.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Відповідно до ст.1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п.3 ч.1 ст.20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов`язковою передумовою при реалізації інших правовідносин. Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.

Згідно з положеннями статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У випадку, якщо роботодавець являється власником автомобіля (чи орендарем) та передав у користування своєму водієві (який мас трудовий чи інших договір з роботодавцем) транспортний засіб для виконання останнім своїх трудових обов`язків, то за шкоду завдану потерпілому повинен відповідати саме роботодавець. Вказаний висновок був зазначений ще у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 426/16825/16-ц.

Такий правовий висновок також: закріплений у постановах Верховного Суду № 462/970/18 від 16.12.2020 року; № 760/28302/18 від 25.11.2020 року; № 133/1238/17 від 02.11.2020 року; № 213/994/16-п від 16.04.2020 року.

Положення частини першої статті 1188 ЦК України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (частина друга статті 1187 ЦК України).

В такому випадку обов`язок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 року №6-108цс13 та закріплений у постанові Верховного Суду України по справі №703/2166/ 16-ц.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до роз`яснень викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між: фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 279 227,42 грн, та отримано відшкодування у розмірі 129 000,00 грн, після чого Позивач (у порядку регресу) набув права вимоги до Відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування у розмірі 150 227,42 грн.

6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО УКРТРАНС" задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО УКРТРАНС" (49000, м.Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 24, код ЄДРПОУ 32930561) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312) завдані збитки у розмірі 150 227,42 грн та сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 13.01.2025

Суддя Н.Б. Кеся