Рішення

від 13.01.2025 по справі 908/2687/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/182/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2025 Справа № 908/2687/24

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСМАКС», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», м.Запоріжжя

про стягнення суми 369720,52 грн.

Суддя Боєва О.С

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСМАКС» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» суми боргу у розмірі 369720,52грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 04.10.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2687/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 10.10.2024 позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.10.2024, після усунення позивачем недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2687/24 (номер провадження 9/182/24), постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Підставою для звернення з позовом зазначено невиконання ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» зобов`язань по оплаті виконаних позивачем робіт за договором підряду № 4142 від 20.12.2021 та підписаними сторонами актами виконаних робіт на суму 369720,52 грн, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у зазначеному розмірі. У позовній заяві, зокрема, вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» відповідно до внутрішнього порядку підприємства 29.09.2021 ініціювало закупівлю робіт: «Поточний ремонт. Установка дверних і віконних блоків зд. Майстерня абк-3 єрц інв. № 300200200 єрц ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» м. Маріуполь», оприлюднив Заявку № 1702/273 і Технічне завдання № 1702/274, Відомість дефектів ЕРЦ. Зд. Майстерня АБК-3) № 304/02/994. 04.10.2021 було оприлюднено повідомлення вих. № 14-П129 про те, що відповідач планує закупівлю вказаних послуг. Листом від 07.10.2021 вих. №07/10 ТОВ «СЕРВІСМАКС» надало згоду на співпрацю і виконання робіт по заміні віконних й дверних блоків ЄРЦ м. Маріуполь по ПДО № 14-ПІ29 від 04.10.2021. 30.11.2021 на електронну пошту ТОВ «СЕРВІСМАКС» надійшло звернення ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» з пропозицією ще раз підтвердити намір укласти договір підряду (заміну вікон в АБК-3 ЄРЦ) та направити копії необхідних документів для його укладення. Таким чином, відповідач підтвердив, що ТОВ «СЕРВІСМАКС» визнано переможцем проведеної ним процедури закупівлі. Отже в контексті приписів статей 641, 642, 644, 645 Цивільного кодексу України ТОВ «СЕРВІСМАКС» прийняв пропозицію (акцептував оферту) ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» укласти договір на виконання певного виду робіт. 20 грудня 2021 року в порядку, визначеному статями 638, 639, 640 ЦК України, ТОВ «СЕРВІСМАКС» і ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» уклали Договір підряду № 4142. Відповідно до вказаного договору, за замовленням відповідача ТОВ «СЕРВІСМАКС» зобов`язалось на свій ризик, виконувати технічне обслуговування і ремонти Об`єктів основних засобів Замовника (відповідача) в тому числі надати послуги з реалізації інвестиційних проектів, проектів капітального будівництва, а також реконструкції, модернізації та установки (монтажу) нового обладнання, зокрема виконати роботи з «Монтажу та поставки блоків віконних металопластикових у будівлі майстерні АБК-3 ЕРЦ». Як слідує з Відомості дефектної №304/02/994, вказані роботи були виконанні позивачем належним чином, відповідно до умов укладеного договору. Прийнявши без заперечень і зауважень виконану роботу відповідач підписав акти виконаних робіт та отримав рахунок на оплату № 18 від 29.12.2021 на суму 369720,52 грн, в тому числі ПДВ 61620,09 грн, що відповідало умовам пунктів 2.1, 2.3, 3.1 договору підряду. Крім того, у визначені законом строки, позивач зареєстрував Податкову накладу 29122021 (квитанція від 12.01.2022), що також вказує на виконання зобов`язань за договором підряду № 4142 від 20.12.2021. Відповідач всупереч умовам пунктів 4.1,4.2, 4.8 вказаного договору не здійснив оплату виконаних позивачем робіт. Позивач неодноразово звертався до ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» з вимогами здійснити оплату та пропозиціями звіріти взаємні розрахунки за договором (лист № 22/12/09 від 12.09.2022, лист № 1 від 21.04.2023, лист (претензія) № 5 від 07.06.2023). Крім того, відповідачу повторно було надано рахунок на оплату № 14 від 29.12.2021 (додаток до листа (претензії) № 5 від 07.06.2023). Однак відповідач залишив вимоги позивача без відповіді по суті та задоволення.

У позовній заяві також вказано, що ТОВ «СЕРВІСМАКС» не має у своєму розпорядженні оригіналу договору підряду № 4142 від 20.12.2021 та підписаних сторонами актів виконаних робіт, які були втрачені у тимчасово окупованому місті Маріуполь. Зазначено, що в обґрунтування заявлених вимог позивач надає до позовної заяви роздруківку тексту договору та інші документи, що доводять факт встановлення сторонами договірних відносин та підтверджують належне виконання робіт, визначених вказаним правочином. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546-550, 610-612, 614, 615, 623, 625, 629, 638-640, 655, 663, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 179, 193-181, 193, 198, 199, 216-218, 220, 224, 226, 230-232, 234 ГК України та умовами договору підряду.

Відповідач у відзиві, який надійшов до суду 11.11.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд» 08.11.2024), проти позову заперечив, зазначивши, що вважає позов необґрунтованим, а позовні вимоги безпідставними, з огляду на наступне. Позивач посилається на укладення сторонами Договору підряду № 4142 від 20.12.2021, на підставі якого, як запевняє позивач, виникли спірні правовідносини. До матеріалів справи долучено, роздруківку тексту вказаного договору та додатків до нього, які не підписані ні позивачем, ні відповідачем, а також не мають ознак електронного документа та, відповідно, не підписані електронними цифровими підписами сторін. У зв`язку з цим не вбачається, що сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору підряду і, відповідно, такий договір не є укладеним (вчиненим у письмовій формі). Позивачем не доведено існування договірних відносин на умовах визначених роздруківкою Договору підряду № 4142 від 20.12.2021 в редакції, наданій позивачем. Єдиним підписаним документом, серед наданих позивачем, є Відомість дефектів № 304/02/994, яка не містить посилань на спірний договір, не має жодного відношення до ймовірних договірних відносин сторін. Позивачем не надано ані повідомлення про закінчення робіт, яке він мав направити за умовами наданого ним, нібито укладеного сторонами, договору, ані актів приймання-передачі виконаних робіт. Беручи до уваги те, що умовою розрахунку Замовника за виконані підрядником роботи є наявність підписаних уповноваженими представниками сторін актів приймання-передачі виконаних робіт, то за їх відсутності, відповідач вважає передчасним висновок про те, що у ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» виник обов`язок з оплати виконаних робіт. Фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, а не податкові декларації, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції. Надана позивачем податкова накладна не є безумовним доказом, який свідчить про виконання підрядником робіт за договором та, як наслідок, виникнення у позивача права на оплату таких робіт. За відсутності інших доказів, які б підтверджували факт виконання робіт, податкова накладна не може бути достатнім доказом для встановлення цього факту. Належним чином оформлених документів на підтвердження факту реального здійснення господарських операцій (виконання робіт), у тому числі поза межами договірних відносин позивач не надав. Первинні документи, котрі засвідчують вартість та об`єм виконаних робіт на загальну суму 369720,52 грн в матеріалах справи відсутні. Отже позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. На підставі викладеного відповідач просив у задоволенні позову про стягнення заборгованості за Договору підряду №4142 від 20.12.2021 в розмірі 369 720,52 грн відмовити повністю.

У відповіді на відзив, яка 14.11.2024 надійшла до суду засобами поштового зв`язку, позивачем зазначено, що за своїм змістом відзив ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» є фактичним визнанням вимог позивача. Відповідач не тільки не спростовує, а навіть не заперечує проти низки юридично значимих фактів, що зумовили вимоги позивача, які наведені у позовній заяві. Відповідач не піддає сумніву і той факт, що визначені договором роботи виконані позивачем, тобто і не заперечує проти того, що ці роботи ним прийняті, як то слідує з відомості дефектів № 304/02/994. Відповідач не заперечує, що він підписав акти виконаних робіт, отримав рахунок на оплату на суму 369720,52 грн. Саме тому позивач зареєстрував податкову накладну, що є одним з доказів виконання позивачем зобов`язань за договором підряду. Відзив не містить жодних спростувань того, що ТОВ «СЕРВІСМАКС» зверталось до нього з вимогами здійснити оплату з пропозиціями звірити розрахунки. Лист відповідача від 22.08.2022 №ИП200/22.08.2022/1 є беззаперечним доказом договірних відносин та невиконання відповідачем зобов`язань по оплаті виконаних позивачем робіт. За наведених обставин, на переконання позивача, відповідач не має правових підстав заперечувати проти наявності боргу перед позивачем. Відсутність у розпорядженні позивача примірника договору підряду №4142 від 20.12.2021 і ряду первинних документів, які, як вказувалось в позові, були втрачені внаслідок форс-мажорних обставин, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності. Відповідач не довів відсутність вини у вчиненому правопорушенні, тому позивач відхиляє заперечення відповідача проти позову і наполягає на стягненні з нього суми в розмірі 369720,52 грн, які відповідач незаконно утримує, користуючись ними без правових підстав.

26.11.2024 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 25.11.2024), в якому відповідачем зазначено про отримання ним від позивача відповіді на відзив 18.11.2024 і отже граничною датою на подання заперечень на відповідь на відзив, з урахуванням положень статті 116 ГПК України, є 25.11.2024. У запереченні на відповідь на відзив, яке прийнято судом до розгляду, зазначено, зокрема, про наступне. Виконання спірних робіт планувалося в м. Маріуполь, на території якого з 24.02.2022 велися активні бойові дії і який з 05.03.2022 віднесено до тимчасово окупованих територій. Вся первинна та договірна документація, що стосується господарських правовідносин, вчинених на території м. Маріуполя втрачена. Враховуючи це, будь-які документи за спірними правовідносинами у відповідача не збереглися, відповідач не може ані підтверджувати, ані спростовувати факти зазначені в позові. За наведених обставин позивач та відповідач перебувають у рівних умовах та з однаковими процесуальними інструментами для підтвердження/встановлення факту наявності або відсутності договірних відносин між сторонами, їх суті, змісту зобов`язань сторін та інших фактів, що мають значення для вирішення цієї справи. Помилковими є твердження позивача в частині того, що відповідач не заперечує проти того, що між сторонами фактично був укладений договір. З метою запобігання формування хибного уявлення щодо правової позиції відповідача, останнім наголошено на тому, що відповідач не підтверджує факт укладення сторонами договору в редакції, наданій позивачем у текстовому файлі разом із позовною заявою, який сам позивач визначає як «роздруківку тексту Договору». Відповідач не може підтвердити та погодитися з тим, що ті умови, які зазначені у вказаній роздруківці договору, відповідають тим умовам, які сторони могли б узгодити, якби дійсно укладали цей договір. Хибними є твердження позивача в частині того, що «відповідач не піддає сумніву, що визначені договором роботи виконані позивачем і прийняті відповідачем». Відповідач наголосив на тому, що з матеріалів справи, за відсутності акту виконаних робіт чи будь-яких вказівок на його реальне існування неможливо встановити ані факту виконання робіт, ані фактичну вартість робіт, які нібито були виконані, якість робіт чи існування грошових зобов`язань у відповідача перед позивачем. На думку відповідача, розуміючи що документи у відповідача не збереглися, позивач усвідомлено маніпулює зазначеним фактом.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до Заявки №1702/273 від 29.09.2021 та Технічного завдання № 1702/274 від 29.09.2021 заявлено про закупівлю робіт для ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», найменування робіт: «Поточний ремонт. Установка дверних і віконних блоків Зд. Майстерня АБК-3 ЕРЦ. інв. № 300200200 ЕРЦ ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» м. Маріуполь». Орієнтовний строк виконання робіт з 01.10.2021 по 15.11.2021. Матеріали: 100% підрядника. У заявці зазначені основні вимоги до виконавця робіт, інші параметри. Обсяг робіт: згідно ВД 304/02/994 (додаток до Заявки). У технічному завданні в т.ч. вказані умови оплати: відстрочення платежу 45 календарних днів з моменту підписання Акту виконаних робіт. Заявка та технічне завдання підписані в.о. начальника цеху ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» Вермияш А.В.

Також позивачем надана копія Пропозиції робити оферти від 04.10.2021 вих. 14-П129 (з додатком), в якій повідомлялось, що ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» планує закупівлю послуг Заміна віконних та дверних блоків ЕРЦ м. Маріуполь; просило надати пропозиції відповідно до наведених у ній вимог. Зокрема зазначено: місто надання послуг м.Маріуполь; редакція договору Типова форма Покупця; період надання послуг: жовтень 2021 листопад 2021; форма проведення прийому оферт: запит цінових пропозицій з можливістю проведення редукціону. Термін початку прийому оферт: 04.10.2021, термін закінчення: 07.10.2021; термін дії оферти: 15.11.2021. У додатку до ПРО 14-П129 від 04.10.2021 міститься посилання на проектно-кошторисну документацію: ВД 304/02/994. Крім того, у вказаній Пропозиції вказано, що підприємство, що направило оферту для участі в тендері і визнане переможцем, зобов`язується укласти договір на постачання з Покупцем на умовах, зазначених у вказаній тендерній пропозиції, відповідно до типової форми договору Покупця.

У вищевказаній Пропозиції від 04.10.2021 вих. 14-П129 міститься відмітка про її підписання 04.10.2021 цифровим підписом начальника комерційного відділу ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» Пахомовою М.О.

Листом від 07.10.2021 вих. № 07/10 ТОВ «СЕРВІСМАКС» (позивач у справі) надало згоду на співпрацю і виконання робіт: по заміні віконних і дверних блоків ЕРЦ м. Маріуполь по ПДО № 14-ПІ29 від 04.10.2021. В листі надано згоду на підписання типового договору ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС»; проектно-кошторисна документація: ВД 304-02-994; вказано ціну виконання робіт: 308100,43 грн без ПДВ.

Позивач також надав (додав по позову) копію електронного листа від 30.11.2021, одержаного ним на електронну пошту від ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», за змістом якого останнє просило підтвердити намір укласти договір підряду (заміна вікон в АБК-3 ЕРЦ) та направити сканкопії документації ТОВ «СЕРВІСМАКС» згідно з наведеним у листі переліком. Викладено прохання вказати ціни та вартість у таблиці (додаток № 1.1).

Як зазначив позивач у позовній заяві, вказаним відповідач підтвердив, що ТОВ «СЕРВІСМАКС» визнано переможцем процедури закупівлі, а ТОВ «СЕРВІСМАКС» прийняв пропозицію (акцептував оферту) ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» укласти договір підряду на виконання певного виду робіт.

Зі змісту позовної заяви також слідує, що в подальшому, а саме - 20 грудня 2021 ТОВ «СЕРВІСМАКС» та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» було укладено Договір підряду № 4142, відповідно до умов якого за замовленням відповідача ТОВ «СЕРВІСМАКС» зобов`язалось на свій ризик, виконувати технічне обслуговування і ремонти Об`єктів основних засобів Замовника (відповідача) в тому числі надати послуги з реалізації інвестиційних проектів, проектів капітального будівництва, а також реконструкції, модернізації та установки (монтажу) нового обладнання, зокрема, виконати роботи з «Монтажу та поставки блоків віконних металопластикових у будівлі майстерні АБК-3 ЕРЦ».

За твердженням позивача, з Відомості дефектної №304/02/994, копія якої в т.ч. додана до позову (арк.с.52) слідує, що вказані роботи були виконанні позивачем належним чином, відповідно до умов укладеного договору; відповідач прийняв виконану роботу без заперечень та зауважень, підписав акти виконаних робіт та отримав рахунок на оплату № 18 від 29.12.2021 на суму 369720,52 грн в т.ч. ПДВ 61620,09 грн. Крім того, позивач зазначив, що ним було зареєстровано податкову накладу 29122021 (квитанція від 12.01.2022), що також, на його думку, вказує на виконання зобов`язань за договором підряду № 4142 від 20.12.2021.

В матеріалах справи містяться надані позивачем копії листів адресованих відповідачу №22/12/09 від 12.09.2022, № 1 від 21.04.2023, № 5 від 07.06.2023 (арк.с. 56, 58-59, 60-63), відповідно до змісту яких позивач просив погасити заборгованість в розмірі 369720,52 грн за виконані роботи за договором підряду № 4142 від 20.12.2021. Копія рахунку № 14 від 29.12.2021 на суму 369720,52 грн (арк.с. 62) значиться як додаток до листа № 5 від 07.06.2023.

Як зазначив позивач у позові, відповідач залишив вимоги без відповіді по суті та задоволення.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

З положень ч. 4 ст. 179 ГК України слідує, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 837 глави 61 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Вирішуючи спір у даній справі суд враховує наступне.

Частинами 1 статей 13 та 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

З положень ст.ст. 15, 16 ЦК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (правовий висновок наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17).

За змістом частин 1 та 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на принцип диспозитивності у господарському процесі (ст.ст. 2, 14 ГПК України), особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

З ч. 1 ст. 237 ГПК України слідує, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями статей 73, 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, суд наголошує, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торія проти Іспанії»).

У справі «Серявін проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§ 58, рішення від 10.02.2010). В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

З огляду на предмет та підстави позову у даній справі, в даному випадку першочерговим є доведення позивачем укладення сторонами договору підряду та, як наслідок, факту виникнення між сторонами правовідносин згідно такого договору, на підставі якого, як зазначає позивач, у нього виник обов`язок з виконання робіт, а у відповідача обов`язок з прийняття виконаних робіт та їх оплати.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 1 ст. 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

З аналізу вказаних вище норм матеріального права вбачається, що підпис (-си) є невід`ємним (-ми) елементом (-ами), реквізитом (-ами) письмової форми договору, наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Як свідчать матеріали даної справи, ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» (відповідачем у справі) повідомлено про закупівлю послуг з робіт по заміні віконних та дверних блоків ЕРЦ м. Маріуполь, шляхом розміщення пропозиції робити оферти від 04.10.2021 №14-П129. Вказаному передувала Заявка відповідача №1702/273 від 29.09.2021 та Технічне завдання № 1702/274 від 29.09.2021 на закупівлю робіт для ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС»; найменування робіт: «Поточний ремонт. Установка дверних і віконних блоків Зд. Майстерня АБК-3 ЕРЦ. інв. № 300200200 ЕРЦ ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» м. Маріуполь»; обсяг робіт: згідно ВД 304/02/994 (додаток до заявки).

При цьому, у Пропозиції робити оферти від 04.10.2021 № 14-П129 ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» (відповідача) зазначалося, що проводячи тендер товариство не бере на себе будь-яких зобов`язань щодо укладення договору з учасником тендеру, в т.ч. переможцем тендеру, а також зобов`язань з придбання МТР у постачальника, який візьме участь в тендері, в т.ч. у переможця тендеру. Це повідомлення не є попереднім договором, офертою в т.ч. публічною.

Листом від 07.10.2021 вих. № 07/10 позивач надав згоду на співпрацю і виконання робіт: по заміні віконних і дверних блоків ЕРЦ м. Маріуполь по ПДО № 14-ПІ29 від 04.10.2021 та згоду на підписання типового договору ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС».

В електронному листі від 30.11.2021 відповідач просив позивача підтвердити намір укласти договір підряду (заміна вікон в АБК-3 ЕРЦ) та направити сканкопії документації ТОВ «СЕРВІСМАКС» згідно з наведеним у листі переліком; викладено прохання вказати ціни та вартість у таблиці (додаток № 1.1).

Разом із тим, зі змісту зазначеного електронного листа не вбачається повідомлення про те, що відповідачем було визнано ТОВ «СЕРВІСМАКС» (позивача) переможцем оголошеної ним закупівлі та про прийняття відповідачем пропозиції позивача укласти договір (акцептування оферти), як помилково вважає позивач.

Акцепт має бути безумовним, як то слідує зі змісту ч. 1 ст. 642 ЦК України, що виражається у відсутності будь-яких зустрічних умов та додаткових узгоджень.

З пояснень відповідача слідує, що він не підтверджує факту укладення сторонами договору підряду № 4142 від 20.12.2021 в редакції, наданій позивачем - «роздруківці» тексту договору.

Надана позивачем в матеріали справи роздруківка тексту договору підряду № 4142 від 20.12.2021 (з додатками до нього), не містить підписів сторін, що свідчить про недодержання письмової форми договору. У зв`язку з цим не підтверджується, що сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору підряду і, відповідно, такий договір не є укладеним (вчиненим у письмовій формі).

Жодних доказів того, що сторонами (позивачем та відповідачем) вчинялися будь-які дії, спрямовані на виконання відповідачем робіт на об`єкті позивача в м. Маріуполь матеріали справи також не містять.

В той же час, на підтвердження виконання робіт позивач посилається на Відомість дефектну № 304/02/994 та акти виконаних робіт, згідно з якими відповідач, за твердженням позивача, прийняв виконані ним роботи без зауважень.

Разом із тим, акти виконаних робіт (акти приймання-передачі виконаних робіт) (їх завірені копії) в матеріалах справи відсутні. Відомість дефектів № 304/02/994 «ЕРЦ ЗД.Майстерня (АБК-3) Установка дверних та віконних блоків», в якій вказані обсяги робіт та матеріалів (копія міститься в матеріалах справи (арк.с. 52)) була додатком до розміщеної ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» Заявки №1702/273 від 29.09.2021 на закупівлю робіт, як то слідує зі змісту заявки. Отже вказана Відомість дефектів жодним чином не підтверджує ані факту виконання робіт ТОВ «СЕРВІСМАКС» на суму 369720,52 грн, ані факту прийняття їх відповідачем.

Щодо посилання позивача на зареєстровану ним в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.12.2021 № 19 (арк.с. 53-54), суд зазначає, що податкова накладна є додатковим доказом, який може оцінюватись у сукупності з відповідними документами первинного обліку, що підтверджують здійснення господарської операції.

За змістом статті 1, частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію. У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, що викликає зміну в структурі активів і зобов`язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19 зазначив, що виходячи з положень законодавства, основою податкового обліку є первинні документи з відображення господарських операцій. Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності. За загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Відповідно до пункту 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.4. цього Положення зокрема передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Отже, акт виконаних робіт (акт здачі-приймання виконаних робіт) це первинний документ, який фіксує обсяг господарської операції, зокрема, закінчення робіт/надання послуг, та підтверджує факт виконання робіт/надання послуг, вартість і прийняття їх замовником за кількістю (обсягом) та якістю.

При цьому, як зазначено судом вище, акти виконаних робіт (акти приймання-передачі виконаних робіт) (їх завірені копії) в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження укладення договору підряду та виконання ним робіт на суму 369720,52 грн.

Щодо листів, на які посилається позивач у позовній заяві: №22/12/09 від 12.09.2022, № 1 від 21.04.2023, № 5 від 07.06.2023 (арк.с. 56, 58-59, 60-63), відповідно до змісту яких позивач просив погасити заборгованість в розмірі 369720,52 грн за виконані роботи за договором підряду № 4142 від 20.12.2021, суд зазначає, що доказів на підтвердження направлення вказаних листів відповідачу (до подання позовної заяви у даній справі) та/або їх отримання відповідачем позивачем не надано. Крім того, вказані листи не спростовують висновків суду покладених в основу даного судового рішення.

На підставі усього вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 369720,52 грн боргу є необґрунтованими та недоведеними, тому у задоволенні позову судом відмовляється.

Витрати зі сплати судового збору згідно з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення складено та підписано 13.01.2025.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва