Ухвала

від 13.01.2025 по справі 909/10/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/10/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

13.01.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, вул.Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000,

в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, вул. Костюшка, 8, м. Львів, Львівська обл., 79007,

Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, вул.Василіянок,48, м. Івано-Франківськ, 76018,

Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018,

до відповідачів: Галицької міської ради, Площа Волі, 1, м. Галич, Івано-Франківська обл., 77101,

Приватного підприємства "Новбуд", вул. Галицька, 3 Б, с. Залуква, Галицький р-н, Івано-Франківська обл., 77160,

про визнання недійсним договору від 23.09.2021 №309 та стягнення 3136411,32 грн,

встановив: заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, Головного управління ДПС в Івано-Франківській області звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Галицької міської ради, Приватного підприємства "Новбуд" про визнання недійсним договору від 23.09.2021 №309 та стягнення 3136411,32 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Згідно п. 3 ч. 1 статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Така правова позиція щодо представництва прокурором інтересів держави викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Позовна заява подана з урахуванням вимог ст. 162, 164, 172 ГПК України, а тому, відповідно до ст. 176 ГПК України, слід прийняти її до розгляду та відкрити провадження у справі.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та враховуючи приписи ч. 5 ст. 12, ст. 247 ГПК України, розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. 12, 53, 162, 164, 176, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити на 10.02.2024 о 12:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул.Грушевського 32, м. Івано-Франківськ, 76018, зал судових засідань № 5.

4. Відповідачам надати: відповідно до ст. 165 ГПК України документально-обґрунтований відзив на позов, всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та доказ направлення копії відзиву заступнику керівника Івано-Франківської обласної прокуратури та позивачам.

5. Відповідачі мають право надати суду - заперечення на відповідь позивачів (у разі їх подання) протягом п`яти днів з дня отримання та подати суду докази направлення заступнику керівника Івано-Франківської обласної прокуратури та позивачам.

6. Заступнику керівника Івано-Франківської обласної прокуратури та позивачам надати: відповідно до ст. 166 ГПК України відповідь на відзив (у випадку його подання) протягом п`яти днів з дня його отримання та доказ направлення відповідачу.

7. Зобов`язати учасників процесу письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України.

8. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 ГПК України документи, що підтверджують повноваження представників та паспорт.

9. Роз`яснити відповідачам, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву та заперечення на відповідь на відзив, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд роз`яснює сторонам що відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Неверовська Л. М.