ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
09.01.2025Справа № 910/81/25Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., розглянувши матеріали за заявою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «ЕКО», -
Представники: без повідомлення представників сторін
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «ЕКО».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи Господарського суду міста Києва, справу №910/81/25 передано до розгляду судді Чинчин О.В.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
За приписами частин 1, 9, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року) передбачає право кожного на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
Згідно із ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України Про судоустрій і статус суддів правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.
За ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу;
За змістом частини шістнадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Із наведеного вище вбачається, що судді не мають будь-яких нормативно встановлених механізмів формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Пунктами 59, 60 Розділу IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, передбачено, що збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу (перерозподілу) судових справ у випадках, передбачених цим Положенням. Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості та у хронологічному порядку надходження справ.
За п.2.2.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 №30 (зі змінами) (далі - Положення), вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов`язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об`єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження, така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду із зазначенням причин встановлення такого терміну.
У відповідності до п.2.3.10 Положення збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ.
Відповідно до п.2.3.20 Положення автоматизований розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів, у тому числі спеціалізації зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
У відповідності до п.2.3.52 Положення за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки) здійснюється повторний автоматизований розподіл судових справ у разі виявлення очевидних помилок в налаштуваннях автоматизованої системи діловодства суду при автоматизованому розподілі справ, що призвели до порушення порядку визначення судді (колегії суддів) для розгляду справи.
Згідно з п.п. 2.3.59, 2.3.60 Положення у разі визначення автоматизованою системою неможливості здійснення автоматизованого (повторного автоматизованого) розподілу судових справ відповідно до підпункту 2.3.27 пункту 2.3 цього Положення автоматизованою системою автоматизовано створюється протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судових справ між суддями відповідного суду. У разі усунення обставин, що унеможливлюють здійснення автоматизованого (повторного автоматизованого) розподілу судових справ, такий розподіл відбувається відповідно до вимог цього Положення.
Пунктом 1 Розділу I Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 № 17 (із змінами, внесеними рішеннями зборів суддів від 01 лютого 2018 року № 3, від 20 листопада 2018 року № 10, від 08 жовтня 2020 року № 6, від 01 липня 2021 року № 1, від 07 грудня 2023 року № 3) (далі - Засади), розподіл судових справ між суддями здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні, закінчення терміну повноважень судді, а також в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Згідно з п. 1.2 Розділу I Засад у Господарському суді міста Києва запроваджено спеціалізацію суддів з розгляду таких категорій справ:
1.2.1. За заявами про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
1.2.2. У спорах між господарюючими суб`єктами та з інших підстав (загальна).
1.2.3. Пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності, дотримання антимонопольного законодавства. Судді зазначеної спеціалізації з урахуванням коефіцієнту навантаження розглядають також справи загальної спеціалізації.
Персональна спеціалізація суддів затверджується Зборами суддів. (п.1.3 Розділу I Засад)
Згідно з п.1 Додатку до рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 № 2, до складу Колегії з розгляду справ про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом входять судді: Івченко А.М., Мандичев Д.В., Омельченко Л.В., Стасюк С.В., Чеберяк П.П., Яковенко А.В.
При цьому, відповідно до п.2 Додатку до рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 № 2, до складу Колегії з розгляду справ у спорах між господарюючими суб`єктами та з інших підстав (загальна) входить, зокрема, суддя Чинчин О.В.
Суд звертає увагу, що дана справа відноситься до категорії справ про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та має розглядатися суддями Колегії з розгляду справ про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, до компетенції яких віднесено розгляд справ за даною категорією відповідно до Додатку до рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 № 2.
Згідно з п.1.3.1 Розділу I Засад у разі неможливості з об`єктивних підстав застосувати спеціалізацію, у тому числі через участь у розподілі одного судді визначеної спеціалізації, автоматизований розподіл судових справ на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату здійснюється між усіма суддями.
При цьому, Суд наголошує на тому, що рішенням Ради суддів України від 11 червня 2021 року №18 вирішено: Роз`яснити, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної палати), а визначення суддів-членів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат.
Водночас, наказом Державної судової адміністрації № 622 від 21 грудня 2018 року затверджені загальні класифікатори спеціалізацій суддів та категорій справ, зокрема для господарського судочинства, а саме: Справи про банкрутство, код 212000000.
У зв`язку з наведеним, визначення головуючого судді для розгляду справи про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з числа суддів, які не слухають спорів даної категорії, суперечить рішенню Ради суддів України від 11 червня 2021 року №18.
А тому Суд вважає, що при проведенні автоматизованого розподілу судової справи Господарського суду міста Києва, було порушено порядок визначення судді, що у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для самовідводу.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
З численної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Отже, при наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.
Також, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, забезпечуючи гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право кожного на "суд, встановлений законом" суд має враховувати як об`єктивні, так і суб`єктивні критерії поняття безсторонності.
Таким чином, враховуючи приписи ст.ст. 35, 38 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням викладеного, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної справи, недопущення у сторін чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади України, Суд дійшов висновку, що заява судді Чинчин О.В. про самовідвід від розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «ЕКО» по справі №910/81/25 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 32, 35, 38, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити самовідвід судді Чинчин О.В. від розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «ЕКО» по справі №910/81/25.
2. Матеріали заяви № 910/81/25 передати уповноваженій особі апарату суду для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи № 910/81/25.
3. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 09 січня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2025 |
Оприлюднено | 16.01.2025 |
Номер документу | 124383496 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чинчин О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні