Ухвала

від 13.01.2025 по справі 910/206/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

13.01.2025Справа № 910/206/25Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши позовну заяву Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 2, ідентифікаційний код 44725823) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМО Україна» (03110, місто Київ, вулиця Кочура Григорія, будинок 19, корпус 6, ідентифікаційний код 45274055) про стягнення 68 227,20 грн,

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМО Україна» (надалі-відповідач) про стягнення суми пені в розмірі 68 227,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання за державним контрактом №22/2-546-VDK-24 на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони від 11.10.2024, в частині своєчасної поставки товару.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження в справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

За приписами ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

У частині 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, на які поширюється дія цієї частини статті 12 Господарського процесуального кодексу України, є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначених справ до відповідної категорії.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3 028,00 гривні.

Оскільки у справі №910/206/25 ціна позову, яка складає 68 227,20 грн, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Разом з цим, в тексті позовної заяви викладено клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні, оскільки матеріали справи містять інформацію про товари військового призначення, а відтак відкритий розгляд справи може стати наслідком завдання значної шкоди інтересам національної безпеки та оборони України внаслідок відображення службової інформації з обмеженим доступом в оприлюдненому судовому рішенні.

Відповідно до частин 8 - 10 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов`язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (частина 1 статті 1 Закону України "Про інформацію").

Відповідно до статті 20 Закону України "Про інформацію" за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

В силу приписів частини 1 статті 21 Закону України "Про інформацію" та частини 1 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до частини 1 статті 7, частини 1 статті 8, частини 1, 2 статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації", конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. До службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статі 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно із Переліком інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, затвердженим наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 73 від 03.03.2022, забороняється розголошення відомостей, зокрема: найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об`єктів в районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їх розташування; відомостей щодо кількості озброєння та бойової техніки, матеріально-технічних засобів, їх стан та місця зберігання; інформація, яка може призвести до обізнаності противника про результати ракетних ударів по об`єктах критичної інфраструктури держави, якщо така інформація не розміщується органами державної влади України та ін.

Як вбачається із заявлених у позовній заяві вимог, предметом дослідження у даній справі є державний контракт на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони.

При цьому, наявні в матеріалах справи документи містять відомості про найменування (номенклатуру) товару, його кількість, вартість, строки постачання, місце поставки товару, про виконавця та замовника за договором.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, встановлених процесуальним законом. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.

В умовах широкомасштабної збройної агресії РФ проти України одним із напрямів дій ворога може бути збір та аналіз даних, наявних у відкритих джерелах, для отримання/надання розвідувальних даних.

Такими відкритими джерелами є, зокрема , де оприлюднюються направлені судом електронні примірники судових рішень і окремих думок суддів, а також підсистема ЄСІТС "Електронний суд".

Інформація, отримана у такий спосіб, після її аналітико-синтетичної переробки спецслужбами країни-агресора, може сприяти: ідентифікації адреси місць розташування органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, що перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, тощо; ідентифікації розташування суб`єктів, які входять до складу оборонно-промислового комплексу України; ідентифікації процесів розроблення, вироблення, модернізації продукції військового призначення, послуг в інтересах оборони для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки та сил оборони; можливості арифметичного вирахування кількості виробів за державним контрактом у разі зазначення інформації про найменування виробу, його заводського номеру, вартості одиниці; можливості встановлення та ідентифікації міжнародних партнерів України у сфері військово-технічного співробітництва, тощо.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення інформації та негативно вплинути на діяльність держави в умовах правового режиму воєнного стану, суд дійшов висновку про доцільність та необхідність здійснення розгляду справи у закритому судовому засіданні.

У зв`язку із зазначеним, суд вважає, що інформація, яка може бути розповсюджена при розгляді даної справи, не підлягає розголошенню (оприлюдненню) у ЄДРСР.

З огляду на наведене, клопотання позивача, яке викладено у позові про розгляд справи в закритому судовому засіданні (закритий розгляд справи), підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 8, 12, 176, 234, 235, 247, 250, 251, 252, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в справі №910/206/25.

2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

3. Здійснювати закритий розгляд справи.

4. Встановити, у відповідності до ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення або визнання вимог позивача з посиланням на діюче законодавство та з дотриманням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України; доказів його направлення на адресу позивача.

Копія відзиву та доданих до нього документів позивачу повинна бути надіслана (надана) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду (ч. 5 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

5. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

6. Встановити позивачу строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо його буде подано) для подання суду: відповіді на відзив на позов та доказів її направлення на адресу відповідача, з дотриманням приписів статті 166 Господарського процесуального кодексу України.

7. Встановити відповідачу строк - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання суду (якщо її буде подано): заперечення щодо відповіді на відзив та доказів його направлення на адресу позивача, з дотриманням приписів статті 167 Господарського процесуального кодексу України.

8. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

9. Роз`яснити учасникам справи, що згідно із ч. 3 ст. 252 ГПК України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

10. Попередити позивача про те, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин документів або нез`явлення його представника у підготовче чи судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України може бути залишений без розгляду.

11. Попередити сторін, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.

12. Звернути увагу сторін на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим сторонам, а також щодо порядку витребування доказів.

13. Звернути увагу сторін на те, що копії письмових доказів, які подаються, повинні бути оформлені у відповідності до вимог ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України.

14. Звернути увагу учасників справи та їх представників, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що: адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

15. Повідомити сторін, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

16. Ухвала набирає законної сили після її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.А.Карабань