Рішення

від 13.01.2025 по справі 910/11015/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2025Справа № 910/11015/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕО"

про стягнення 26 981,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " АНТЕО" з вимогою про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 26 981,00 грн., з яких 22 282,98 грн. - основна заборгованість, 3 627,30 грн. - інфляційних втрат, 1 070,72 грн. - 3% річних.

Господарський суд міста Києва ухвалою суду від 16.09.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надав учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

10.10.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що його приміщення не підключені до центрального опалення; позивачем не надано доказів виставлення йому рахунків на оплату чи актів наданих послуг; позивач вперше звернувся до нього листом від 26.07.2023 із пропозицією підписати Заяву-приєднання, при цьому нараховує інфляційні втрати та 3% річних з 2021 року.

14.10.2024 (через систему «Елетронний суд» та 17.10.2024 (поштою) позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.

18.10.2024 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких проти викладених позивачем у відповіді на відзив обставинах заперечував. Також заявив клопотання про сплив строку позовної давності для звернення в суд з указаним позовом.

28.10.2024 позивач подав суду пояснення до заперечення на відповідь на відзив, в яких проти викладених відповідачем у заперечення на відповідь на відзив обставинах заперечував.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

згідно інформаційної довідки від 24.04.2024 № 375748479 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідач є власником нежитлових приміщень №№ 719, 720 площею 275 м2 та 124,50 м2 відповідно, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дениса Рачинського, 25-А.

Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 №1198-VІІ, з 01.07.2014 виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до вищевказаного будинку здійснюється позивачем на підставі ліцензії від 01.06.2012 № 198 (переоформленої рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 21.06.2016 № 1159).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач не оплатив надані позивачем у період з січня 2021 по березень 2024 років послуги з постачання теплової енергії/централізованого опалення на суму 22 282,98 грн.

На підтвердження факту постачання теплової енергії відповідачу за спірний період позивачем надано: акт постановки на комерційний облік приладів теплової енергії споживача від 28.10.2015, акти про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2020-2021 р.р., 2021-2022 р.р., 2022-2023 р.р., звіти про добові параметри теплопостачання за спірний період, відомості обліку теплової енергії, наряди на підключення та відключення теплової енергії в опалювальний сезон за спірний період.

23.07.2014 ТОВ "Євро-Реконструкція" у газеті Хрещатик № 103(4503) розміщено повідомлення, із публічною пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси.

При цьому позивач звертає увагу суду на те, що договір про надання послуг, який передбачений чинним нормативно-правовими актами між позивачем та відповідачем не укладався, а заява - приєднання до умов індивідуальних типових договорів відповідачем не надавалась та на його звернення не підписувалася.

Претензій щодо якості отриманих послуг, відмови від отримання послуг від відповідача не надходило, а також відсутні заперечення щодо обсягів наданих послуг до приміщень останнього.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За нормами частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Суд зазначає, що відповідач в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в спірний період є індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг, а саме послуг постачання теплової енергії та гарячого водопостачання.

Належних доказів зворотного матеріали справи не містять.

За приписами статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно приписів статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Однак, судом встановлено, що договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води між сторонами укладений не був.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 4 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Пунктом 13 вказаних правил визначено, що послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про комунальні послуги" співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Пунктом 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 (в редакції від 01.10.2021) закріплено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Як було встановлено вище, позивачем було вчинено дії та здійснено заходи, направлені на укладання з відповідачем договору про надання послуг з централізованого опалення за адресою: м. Київ, вул. Дениса Рачинського, 25-А, що підтверджується розміщеним ТОВ "Євро-Реконструкція" у газеті Хрещатик повідомленням із публічною пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також наявними у матеріалах справи листами позивача.

Пунктом 1 та 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний, серед іншого укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Суд зазначає, що законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відсутність письмово оформленої двосторонньої угоди про надання житлово-комунальних послуг не позбавляє споживача обов`язку з щомісячної оплати фактично спожитих послуг до укладення відповідного договору.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16.

Зазначене свідчить про виникнення у відповідача обов`язку здійснювати оплату за отримані комунальні послуги (теплопостачання).

Таким чином посилання відповідача про те, що його приміщення не підключені до центрального опалення та позивачем не надано доказів виставлення йому рахунків на оплату чи актів наданих послуг є безпідставними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно до яких централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Згідно з частиною 3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Зазначені Правила втратили чинність на підставі постанови КМУ від 02.02.2022 №85, а натомість затверджено редакцію Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в редакції постанови КМУ від 02.02.2022 №85, пунктом 37 яких також закріплено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Крім того вказаними правилами в редакції від 02.02.2022 закріплено:

споживач здійснює оплату спожитих послуг щомісяця в порядку та строки, визначені договором (пункт 38);

споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (пункт 39).

Пунктом 19 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ від 21.08.2019 №830 закріплено, що комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Зазначене кореспондується із пунктом 20 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Пунктом 20 зазначених правил в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8.09.2021 №1022 визначено, що до встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії обсяг споживання теплової енергії у будівлі визначається відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 №315.

Пунктом 3 Розділу 1 зазначеної Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначеного на розрахункову дату споживання (фактичного, розрахункового або середнього) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Методики для розподілу приймаються показання вузлів розподільного обліку або приладів-розподілювачів теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласником) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги (далі - виконавець розподілу), у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.

Пунктом 21 Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Згідно пояснень позивача та як вбачається з матеріалів справи облік теплової енергії на потреби централізованого опалення до будинку 25-А по вул. Дениса Рачинського в місті Києві здійснюється приладом комерційного обліку АКВА-МВТ-2М, заводський номер 13-007078, який забезпечує загальний облік теплової енергії (централізоване опалення та гаряче водопостачання), спожитої споживачами вказаного будинку.

З моменту укладання публічних договорів приєднання про надання послуг з постачання гарячої води, у порядку встановленому Законом України "Про житлово-комунальні послуги", а саме з 13.11.2021, розподіл та нарахування вартості наданих послуг здійснюється згідно вимог Методики.

Методика передбачає, що в кожному розрахунковому періоді виконавцем послуг визначається обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, в залежності від місця приготування гарячої води - місця встановлення водопідігрівача (в будівлі або поза будівлею) та наявності рушникосушарок у будівлях, який складає відповідну частку (%) від загального обсягу теплової енергії спожитої на потреби ГВП.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП розподіляється між усіма співвласниками будівлі пропорційно до опалювальних площ їх квартир та нежитлових приміщень, без урахування фактичних обсягів споживання гарячої води споживачами (куб. м.).

Відповідно, усі співвласники будинку, сплачують за теплову енергію, витрачену на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (функціонування рушникосушарок та будинкових систем ГВП).

Дані нарахування регламентуються пунктом 39 "Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води" затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1182.

З січня 2021 року по особовому рахунку відповідача також нараховуються витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання.

Пунктом 2 Методики визначено, що обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) - втрати теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (далі - ГВП), у тому числі в індивідуальному тепловому пункті.

Пунктом 1 Розділу ІІ Методики визначено, що розподіл втрат теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи опалення, поза межами опалюваних приміщень, опалюваних МЗК та допоміжних приміщень будівлі здійснюється серед визначених категорій приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об`ємів.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено зобов`язання в частині строків оплати послуг з постачання теплової енергії/централізованого опалення за заявлений період, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення 22 282, 98 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1 070,72 грн. 3% річних та 3 627,30 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 1 070,72 грн. 3% річних та 3 627,30 грн. інфляційних втрат, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про сплив строку позовної давності для звернення в суд з указаним позовом, суд зазначає таке.

Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" зі змінами, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, який наразі продовжено до 31.08.2022.

Відповідно до п. 12 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Також Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022, Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України були доповненні пунктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Враховуючи продовження строків позовної давності, позивачем не було пропущено строк позовної давності для звернення до суду з указаним позовом. Тому клопотання відповідача про сплив строку позовної давності для звернення позивачем в суд з указаним позовом є необґрунтованим.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕО" (02154, місто Київ, проспект Соборності, будинок 30, офіс 382, код 37078968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (02094, місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, будинок 20, код 37739041) 22 282 (двадцять дві тисячі) грн. 98 коп. основного боргу, 1 070 (одну тисячу сімдесят) грн. 72 коп. 3% річних, 3 627 (три тисячі шістсот двадцять сім) грн. 30 коп. інфляційних втрат, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак