Рішення

від 13.01.2025 по справі 910/13418/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2025Справа № 910/13418/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи

справу №910/13418/24

за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області

до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус"

про стягнення 324 817,55 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про стягнення 324 817,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасною сплатою відповідачем заборгованості за Гарантією виконання № 2719 від 03.12.2021, у зв`язку з чим позивачем нараховані за період з 25.03.2023 по 25.06.2024 інфляційні втрати в розмірі 203 722,49 грн та 121 095,06 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків.

08.11.2024 до адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 відкрито провадження у справі №910/13418/24 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як установлено судом, сторони мають зареєстрований електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, відповідно ухвала суду від 11.11.2024 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронного кабінету сторін, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа, залученим до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що сторони отримали 13.11.2024 ухвалу про відкриття провадження у справі від 11.11.2024.

02.12.2024 засобами поштового зв`язку на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, вказуючи на те, що Банк добровільно виконав рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/4684/23 та не має на даний час заборгованості за договором гарантії, а відтак, не може нести відповідальність за період розгляду справи №910/4684/23 в суді.

20.12.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив та додані до них докази.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

03.12.2021 в межах процедури закупівлі UA-2021-09-09-012251-с: «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-75 Контрольно-пропускний пункт «Тимкове» - Балта - Первомайськ - Доманівка - Олександрівка на ділянці км 175+000 - км 198+476, Миколаївська область» Акціонерним товариством «Комерційний Банк «Глобус» було надано Гарантію №27179 у розмірі 3 213 240,00 грн в якості забезпечення виконання договору, що буде укладений між Відкритим акціонерним товариством «Будівельно-монтажний трест №8» (надалі за текстом - Принципал) та Службою автомобільних доріг у Миколаївській області (надалі за текстом - Службою), відповідно до Протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою №5/90/2021 від 17.11.2021 та Повідомлення про намір укласти договір, розміщеному в електронній системі закупівель 17 листопада 2021 року.

Відповідно до п. 1 Гарантії, банк-гарант зобов`язується сплатити бенефіціару гарантійну суму єдиним платежем протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання вимоги бенефіціара без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, перед яким принципал має зобов`язання щодо виконання договору, що буде укладений між Відкритим акціонерним товариством "Будівельно-монтажний трест №8", за реєстраційним номером 100067972 (принципал) та Службою автомобільних доріг у Миколаївській області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25878206 (бенефіціар) відповідно до умов процедури закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів - UA-2021-09-09-012251-с) відповідно до пункту 2 цієї гарантії (надалі - "гарантійний платіж"), у випадку невиконання або неналежного виконання принципалом умов договору.

Згідно з п. 2 Гарантії, гарантійний платіж за цією гарантією становить 3 213 240,00 гривень (три мільйони двісті тринадцять тисяч двісті сорок гривень 00 копійок) (код валюти - 980).

07.12.2021 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області та Відкритим акціонерним товариством "Будівельно-монтажний трест №8" укладено договір № 107-Б (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, підрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, на свій ризик, власними та/або залученими силами і засобами, надати послуги: Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-75 Контрольно-пропускний пункт "Тимкове" - Балта - Первомайськ - Доманівка - Олександрівка на ділянці км 175+000 - км 198+476, Миколаївська область (далі по тексту роботи) згідно проектної документації, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи згідно із цим договором та чинним законодавством України після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок.

Згідно з п. 2.1. договору № 107-Б, термін (строк) виконання робіт: по 20.12.2022 року (згідно календарного графіку додаток 2 до договору). Замовник може, у разі необхідності, прийняти рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх призупинення або прискорення, а підрядник зобов`язаний виконати такі рішення замовника.

За змістом п. 19.1. договору № 107-Б, підрядник забезпечує виконання договору в розмірі 1 % від його вартості шляхом надання замовнику не пізніше дня підписання договору банківської гарантії (банківська гарантія від 03 грудня №27179 на суму 3 213 240,00 гривень). Документами, що підтверджують надання учасником-переможцем забезпечення виконання договору про закупівлю є:

- оригінал банківської гарантії, що видана переможцю банківською установою;

- засвідчені належним чином копії банківської гарантії та ліцензії банку;

- копія довіреності, виданої банком на уповноважену особу на підписання гарантії, засвідчена належним чином (у випадку, якщо підписантом не є голова правління).

Пунктом 19.2. договору № 107-Б передбачено, що замовник повертає забезпечення виконання договору: після виконання підрядником договору; за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним: у випадках, передбачених статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі".

Як передбачено п. 21.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022 року, а в частині виконання грошових зобов`язань - до повного їх виконання.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, вказує, що всупереч договору, підрядник не приступив до виконання робіт, передбачених календарним графіком на березень-квітень 2022 року ("Підготовчі роботи", "Земляне полотно", "Ремонт існуючих водопропускних труб", "Міст на км 185+332", "Фрезерування існуючого покриття" та "Тимчасова схема організації дорожнього руху на період проведення робіт"), та не повідомив про наявність обставин, які унеможливили своєчасне виконання взятих на себе договором №107-Б від 07.12.2021 зобов`язань в установленому цим договором порядку.

Вказана обставина стала підставою для направлення позивачем відповідачу вимоги від 07.04.2022 №499/01-17 про сплату 3 213 240,00 грн, однак, відповідач вказану вимогу не виконав та повідомив бенефіціара про відмову у перерахуванні до державного бюджету гарантійного платежу з підстави наявності у принципала обставин непереборної сили (повномасштабне вторгнення військ російської федерації в Україну), які завадили виконанню договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 по справі №910/4684/23 задоволено позов Служби про стягнення АТ «КБ «Глобус» в доход державного бюджету заборгованості по несплаченим зобов`язанням за Гарантією виконання від 03.12.2021 року №27179 у розмірі 3 213 240,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 510 676,14 грн та 3% річних у розмірі 85 569,02 грн, розмір яких визначено за період з 05.05.2022 по 24.03.2023.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 та Постановою Верховного Суду від 13.06.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/4684/23 залишено без змін.

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.11.1999 року в справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009 та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Отже, обставини, які встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі № 910/4684/23, яке набрало законної сили, мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/4684/23 АТ «КБ «Глобус» платіжною інструкцією від 26.06.2024 №3662 перераховано до державного бюджету грошові кошти по несплаченим зобов`язанням за Гарантією виконання від 03.12.2021 року №27179 у розмірі 3 213 240,00 грн.

Крім того, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/4684/23 АТ «КБ «Глобус» платіжною інструкцією від 26.06.2024 №3802 перераховано до державного бюджету 510 676,14 грн інфляційних втрат та 85 569,02 грн. 3% річних, розмір яких було визначено в рішенні суду за період з 05.05.2022 по 24.03.2023.

Таким чином, днем фактичного виконання АТ «КБ «Глобус» зобов`язань по сплаті Гарантійного платежу стало 26.06.2024.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що оскільки відповідач своєчасно не виконав свої грошові зобов`язання за банківською гарантією, тому позивач просить суд стягнути з відповідача за період з 25.03.2023 по 25.06.2024 нараховані, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, 3% річних у сумі 121 095,06 грн та за період з квітня 2023 року по червень 2024 року інфляційні втрати в розмірі 203 722,49 грн.

Відповідач у відзив на позовну заяву проти позову заперечує, вказуючи на те, що Банк добровільно виконав рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/4684/23 та не має на даний час заборгованості за договором гарантії, а відтак, не може нести відповідальність за період розгляду справи №910/4684/23 в суді.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом установлено, що відповідач, усупереч нормам ст.563 Цивільного кодексу України, ст. 200 Господарського кодексу України, вимогу позивача про сплату гарантійного платежу, яка відповідала вимогам банківської гарантії № 27179 від 03.12.2021, безпідставно залишив без виконання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі № 910/4684/23, яке набрало законної сили, стягнуто з Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області заборгованість у розмірі 3 213 240 грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 510 676 грн 14 коп., 3% річних у розмірі 85 569 грн 02 коп. та судовий збір у розмірі 45 713 грн 82 коп.

Судом встановлено, що відповідач рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі № 910/4684/23 виконав повністю у добровільному порядку тільки 25.06.2024, тобто з порушенням встановленого законом та договором строку.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, з наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Таким чином, оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, яке виникли у зв`язку з невиконанням банківської гарантії, встановлено, суд, перевіривши розрахунки позивача, наведені у позовній заяві, дійшов висновку, що заявлені до стягнення суми 3% річних у розмірі 121 095,06 грн, нараховані за період з 25.03.2023 по 25.06.2024, та інфляційні втрати в розмірі 203 722,49 грн, нараховані за період з квітня 2023 року по червень 2024 року, є обґрунтованими та арифметично вірними, у зв`язку із чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи встановлені судом обставини, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем грошового зобов`язання за банківською гарантією № 27179 від 03.12.2021, що фактично призвело до його прострочення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю. При цьому, заперечення відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, до уваги судом не приймаються, оскільки не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5; код ЄДРПОУ 35591059) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, буд. 2А, код ЄДРПОУ 25878206) інфляційні втрати в розмірі 203 722 грн 49 коп., 3% річних - 121 095 грн 06 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4872 грн 26 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду .

Повний текст рішення складено та підписано: 13.01.2025.

Суддя А.І. Привалов