ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.01.2025Справа № 910/13509/24Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС ЕНЕРГО»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»
про стягнення майнової шкоди у розмірі 280 972,80 грн,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС ЕНЕРГО» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» про стягнення майнової шкоди (збитків) у розмірі 280 972,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача щодо віднесення позивача до переліку учасників ринку електричної енергії, які набули статусу «Дефолтний», останнім понесено реальні збитки у вигляді штрафу в розмірі 280 972,80 грн, які мають бути відшкодовані відповідачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13509/24, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Визначено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
26.11.2024 до суду через систему Електронний Суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
29.11.2024 до суду через систему Електронний Суд від позивача надійшла відповідь на відзив.
04.12.2024 до суду через систему Електронний Суд від відповідача надійшли заперечення.
16.12.2024 до суду через систему Електронний Суд від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
27.06.2022 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАТУС ЕНЕРГО» (покупець) укладено договір № 65-150-SD-22-00623 купівлі-продажу електричної енергії (надалі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язався продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов`язався купити (прийняти та оплатити) електричну енергію (п. 2.1. Договору).
Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 01.09.2022 по 30.09.2022 (п. 2 додаткової угоди № 4 від 29.08.2022 до Договору).
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 додаткової угоди № 4 від 29.08.2022 до Договору загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається відповідно до умов цієї додаткової угоди становить 2 160 МВт/год. Ціна електричної енергії становить 2 710,00 грн за 1 МВт/год, крім того ПДВ - 542,00 грн, разом - 3 252,00 грн. Вартість електричної енергії становить 5 853 600,00 грн, крім того ПДВ - 1 170 720,00 грн, разом - 7 024 320,00 грн.
Відповідно до п. 5.1.3. Договору продавець має право призупинити повністю або частково продаж (відпуск) електричної енергії покупцю та звільняється від виконання зобов`язань за цим Договором на час призупинення, зокрема, у разі якщо покупець набув статусу «Дефолтний».
Пунктом 6.2. Договору визначено, що у разі призупинення продавцем продажу (відпуску) електричної енергії, відповідно до Розділу 5 цього Договору, покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 15% від вартості обсягу електричної енергії (з урахуванням ПДВ), продаж якого було призупинено/зменшено продавцем.
Як вбачається із матеріалів справи, Повідомленням від 22.09.2022 № 50-02/2929 Відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» поінформував Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАТУС ЕНЕРГО» про призупинення продажу (відпуску) електричної енергії на підставі п. 5.1.3. Договору, у зв`язку із набуттям покупцем статусу «Дефолтний» та зазначив, що обсяг електричної енергії, що призупиняється продавцем з 23.09.2022 для продажу (відпуску) покупцю становить 576 МВт/год.
Надалі Відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернувся до позивача із претензією від 29.09.2022 № 50-07/3042, у якій на підставі п. 6.2. Договору нарахував та вимагав сплатити штраф у розмірі 280 972,80 грн.
28.12.2022 на виконання претензії від 29.09.2022 позивач сплатив на користь Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» штраф у вказаній вище сумі, що підтверджується платіжною інструкцією № 2157.
Позивач зазначає, що саме дії Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» спричинили понесення ним збитків у вигляді сплаченого Відокремленому підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» штрафу в розмірі 280 972,80 грн, а саме віднесення відповідачем 19.09.2022 позивача до переліку учасників ринку, які набули статусу «Переддефолтний», а 21.09.2022 - до переліку учасників ринку, які набули статусу «Дефолтний».
Підставою внесення є не здійснення оплати за розподіл електричної енергії АТ «Чернігівобленерго» в розмірі 9 671,63 грн відповідно до Акту виконаних робіт від 31.07.2021 № 04.
Не погоджуючись із такими діями та рішеннями Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАТУС ЕНЕРГО» звернулося із адміністративним позовом до Львівського окружного адміністративного суду із вимогою про визнання незаконними дій Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС ЕНЕРГО» до переліку учасників ринку, які набули статусу «Дефолтний» 21.09.2022.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 та постановою Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 380/17717/22, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС ЕНЕРГО» задоволено повністю. Визнано протиправними дії Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС ЕНЕРГО» до переліку учасників ринку, які набули статусу «Дефолтний» 21.09.2022.
З урахуванням наведеного, позивач вважає, що у даному випадку наявні всі елементи цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка заподіювача шкода (прийняття відповідачем рішення від 21.09.2022); наявність шкоди (сплата позивачем штрафу в розмірі 280 972,80 грн); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою (зобов`язання позивача оплатити штраф виникло тільки у зв`язку з прийнятим відповідачем рішенням від 21.09.2022); вина заподіювача шкоди (підтверджується рішеннями судів, які визнали дії відповідача протиправними). Відтак, позивач звернувся із даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача майнову шкоду (збитки) у розмірі 280 972,80 грн, завдану внаслідок неправомірних дій.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що майнова шкода у розмірі 280 972,80 грн є виключно наслідком безвідповідального ставлення позивача до взятих зобов`язань згідно з укладеними ним правочинами. Також відповідач зазначає, що тільки 21.09.2022 його було повідомлено про виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАТУС ЕНЕРГО» своїх зобов`язань.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
За приписами частин 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил ст. 22 Цивільного кодексу України. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, враховуючи презумпцію вини завдавача шкоди у цивільних правовідносинах, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання (ст. 614 Цивільного кодексу України).
Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, 19.09.2022 відповідачем віднесено позивача до переліку учасників ринку, які набули статусу «Переддефолтний», підставою чого стало нездійснення оплати за розподіл електричної енергії АТ «Чернігівобленерго» в розмірі 9 671,63 грн відповідно до Акту виконаних робіт від 31.07.2021 № 04.
20.09.2022 позивач здійснив оплату заборгованості в розмірі 9 671,63 грн. Однак, незважаючи на здійснення такої оплати, 21.09.2022 відповідач відніс Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАТУС ЕНЕРГО» до переліку учасників ринку, які набули статус «Дефолтний».
Вказані обставини були встановлені при розгляді адміністративної справи № 380/17717/22, де суди вказали на протиправність дій Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО». Зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 380/17717/22 зазначено таке: «…внаслідок погашення позивачем заборгованості 20 вересня 2022 року, відповідно до пункту 1.7.3 Правил ринку, статус «Переддефолтний» позивачу вважається анульованим, що також є підставою для виключення адміністратором розрахунків ТОВ «Статус Енерго» з переліку учасників ринку, які набули статусу «Переддефолтний», та, як наслідок, у ПАТ «НЕК «Укренерго» були відсутні підстави для віднесення позивача до переліку учасників ринку, що набули статус «Дефолтний».
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми ст. 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Отже, обставини, встановлені в судових рішеннях в адміністративній справі № 380/17717/22, які набрали законної сили в установленому порядку, не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть їм суперечити.
Відтак, протиправне рішення відповідача від 21.09.2022 про віднесення позивача до переліку учасників ринку, які набули статусу «Дефолтний» призвело до того, що позивач зазнав майнової шкоди (збитків) у вигляді сплати на користь Відокремленому підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» штрафу в розмірі 280 972,80 грн, у зв`язку з набуттям такого статусу.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 1.7.1 Правил ринку учасник ринку, крім оператора системи передачі (ОСП), оператора ринку (ОР) та гарантованого покупця, набуває статусу «Переддефолтний» при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин:
1) учасник ринку до 18:00 банківського дня, що є другим банківським днем після дати отримання на електронну адресу учасника ринку повідомлення про виставлення платіжного документа від адміністратор розрахунків через СУР або платіжного документа на електронну адресу учасника ринку, сформованого відповідно до цих Правил, не здійснив відповідну оплату, крім платіжного документа за плату за невідповідність. Якщо повідомлення про виставлення платіжного документа отримано після 17:00 у банківський день або в будь-який час небанківського дня, то днем отримання повідомлення вважається перший банківський день після отримання такого повідомлення;
2) учасник ринку, який є СВБ, не надавав, не підтримував, не збільшував та не поновлював фінансові гарантії в необхідному обсязі відповідно до розділу VI цих Правил.
Згідно з п.1.7.3 Правил ринку при набутті статусу «Переддефолтний» такий статус для учасника ринку триває в разі настання принаймні однієї з обставин, передбачених пунктом 1.7.1 цієї глави.
В іншому випадку статус «Переддефолтний» анулюється, про що адміністратор розрахунків повинен повідомити учасника ринку і Регулятора.
Відповідно до п. 1.7.4 Правил ринку учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу «Дефолтний» у разі, зокрема, якщо тривалість статусу «Переддефолтний» для учасника ринку становить більше двох робочих днів. Датою набуття статусу «Дефолтний» є наступний день після двох робочих днів перебування у статусі «Переддефолтний».
Як вказано у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 380/17717/22, учасник ринку, крім ОСП, OP та гарантованого покупця, набуває статусу «Дефолтний», зокрема при настанні принаймні однієї з визначених подій або обставин, зокрема перебування учасника ринку у статусі «Переддефолтний» більше двох робочих днів; датою набуття статусу «Дефолтний», у цьому випадку, є наступний день після двох робочих днів перебування у статусі «Переддефолтний». Підставою для виключення учасника ринку з переліку учасників, які мають статус «Переддефолтний» або «Дефолтний», є, зокрема повідомлення оператора системи щодо виконання відповідним учасником ринку своїх зобов`язань, внаслідок невиконання яких його було включено до відповідного переліку.
З урахуванням наведених положень, набуття статусу «Дефолтний» для позивача (з урахуванням дати набуття статусу «Переддефолтний» - 19.09.2022) могло мати місце лише 22.09.2022 (наступний день після двох робочих днів перебування у статусі «Переддефолтний»).
Як встановлено у справі № 380/17717/22, оператор системи AT «Чернівціобленерго» повідомив відповідача листом № 17/3-02/2176 від 21.09.2022 про виконання ТОВ «Статус Енерго» своїх зобов`язань. Втім, незважаючи на вказане, відповідачем в цю ж дату було віднесено позивача до учасників ринку, які набули статусу «Дефолтний». При цьому, що також встановлено у справі № 380/17717/22, виключення позивача з наведеного переліку було здійснено відповідачем лише 29.09.2022.
Відтак, з урахуванням зазначеного та встановлених у справі № 380/17717/22 обставин, у відповідача були відсутні підстави для віднесення позивача до учасників ринку, які набули статусу «Дефолтний».
У зв`язку із вказаними діями відповідача щодо віднесення позивача до учасників ринку, які набули статусу «Дефолтний», йому було призупинено продаж (відпуск) електричної енергії за договором № 65-150-SD-22-00623 купівлі-продажу електричної енергії від 27.06.2022 та нараховано штраф у розмірі 280 972,80 грн, що становить 15% від вартості обсягу електричної енергії, продаж якого було призупинено ((3252,00 грн*586)*15%).
Отже, з наведеного вбачається, що наявні всі умови, які є необхідними для стягнення шкоди, а саме: неправомірність дій відповідача, що полягає у передчасному та протиправному віднесенні позивача до учасників ринку, які набули статусу «Дефолтний», що підтверджено судовими рішеннями у справі № 380/17717/22; наявність шкоди у вигляді вимушеної сплати позивачем на користь свого контрагента штрафу у розмірі 280 972,80 грн у зв`язку із набуттям статусу «Дефолтний»; безпосередній причинний зв`язок між шкодою і неправомірними діями особи, яка її завдала.
Приписами частин 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши наявні матеріали справи в сукупності та перевіривши обставини справи наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять належні та допустимі докази в розумінні приписів вимог процесуального закону в підтвердження наявності у діях відповідача всіх складових, які підлягають доказуванню у спорах про відшкодування шкоди, що вказує на обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 280 972,80 грн.
Суд зазначає, що решта доводів та заперечень відповідачів була досліджена судом, однак наведених вище висновків суду не спростовує. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС ЕНЕРГО» (вул. Стрийська, 86В, офіс 6, м. Львів, 79026; ідентифікаційний код 42892355) 280 972,80 грн майнової шкоди та 4 214,59 грн судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13.01.2025.
Суддя Т. Ю. Трофименко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2025 |
Оприлюднено | 16.01.2025 |
Номер документу | 124383678 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні