Рішення

від 13.01.2025 по справі 911/1039/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1039/24

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент»

77422, Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Ямниця, код ЄДРПОУ 00292988

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФ СЕМ СЕРВІС"

08132, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Святошинська, будинок 41, офіс 2/6, код ЄДРПОУ 43728100

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх.№570/24 від 22.04.2024) Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФ СЕМ СЕРВІС" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про реструктуризацію заборгованості до договору надання послуг №01/092021 від 20.11.2023, у зв`язку із чим позивачем заявлена до стягнення заборгованість у сумі 179475,80 грн.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, 173, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам частини 1 та пункту 4 частині 3 статті 162 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 1 частини 5 цієї статті малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 гривень.

За позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФ СЕМ СЕРВІС" про стягнення заборгованості ціна позову складає 179475,80 грн, отже, дана справа є малозначною в розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до категорій справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, 173 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вказане, ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, постановлено розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, судом встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Копію ухвали позивачу надіслано до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" та доставлено 25.04.2024, відповідачу - поштою, двічі, рекомендованими повідомленнями на дійсну адресу, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказані повідомлення суду повернуті підприємством поштового зв`язку без вручення з підстав: 1) відмови адресата від отримання та 2) за закінченням терміну зберігання.

У зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

За результатом оцінки наданих суду доказів, з`ясування обставин справи, з урахуванням вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини сторін, суд

встановив:

1. Правовідносини сторін

Між Приватним акціонерним товариством «Івано-Франківськцемент» як замовником (далі - позивач/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФ СЕМ СЕРВІС» як виконавцем (далі - відповідач/виконавець) 10.09.2021 укладено договір про надання послуг №01/092021 від 10.09.2021 (далі - договір про надання послуг).

Відповідачем протягом дії цього договору також частково виконана поставка запасних частин.

Загальна вартість поставлених позивачу запасних частин та наданих послуг за вказаним договором становить 244430,42 грн.

Окрім поставки запасних частин відповідач був зобов`язаний здійснити для позивача ремонт двигуна VWBMF006964 навантажувача LINDE, надавши калькуляцію на проведення ремонту та рахунок-фактуру №СФ-0000180т від 25.11.2021 на суму 241271,00 грн, з ПДВ.

03.06.2022 позивач частково оплатив ремонт двигуна, але відповідачем ремонтні роботи не були проведені.

Сума коштів, які сплачені позивачем на користь відповідача за договором надання послуг №01/092021 від 10.09.2021 становить 423906,22 грн., що позивач підтверджує наданим суду актом звірки взаємних розрахунків сторін за період з 01.01.2022 по 26.10.2023, який підписаний сторонами з обох боків та скріплений відбитками їх печаток.

Через невиконання договірних зобов`язань у відповідача виник борг перед позивачем за договором про надання послуг №01/092021 від 10.09.2021 у сумі 179475,80 грн.

Між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 26.10.2023 відповідно до договору про надання послуг №01/092021 від 10.09.2021.

20.11.2023 між позивачем як кредитором та відповідачем як боржником, з метою погашення боргу, укладено договір про реструктуризацію заборгованості до договору про надання послуг №01/092021 від 10.09.2021 (далі - договір про реструктуризацію заборгованості).

Відповідно до пункту 1 договору про реструктуризацію заборгованості від 20.11.2023 кредитор надав боржнику розстрочення кредитної заборгованості, що виникла у боржника перед кредитором станом на 20.03.2023 та не погашена згідно з договором про надання послуг №01/092021 від 10.09.2021.

Відповідно до пункту 2 договору про реструктуризацію заборгованості сума заборгованості, що підлягає реструктуризації (розстроченню) становить 179475,80 грн.

Відповідно до пункту 4 договору про реструктуризацію заборгованості відповідач зобов`язується здійснювати сплату заборгованості щомісячними рівними платежами у розмірі 35895,16 грн протягом листопада, грудня 2023 року та січня, лютого, березня 2024 року.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором про реструктуризацію заборгованості та не виплатив заборгованість у розмірі 179475,80 грн.

До матеріалів справи надані копії: видаткової накладної №РН-0000013 від 14.02.2022; видаткової накладної №РН-0000022 від 12.05.2022; акту №ОУ-000002 від 26.05.2022; акту №ОУ-000001 від 26.05.2022; видаткової накладної №РН-0000029 від 21.06.2022; видаткової накладної №РН-0000042 від 12.07.2022; видаткової накладної №РН-0000048 від 09.08.2022; видаткової накладної №РН-0000054 від 21.09.2022; калькуляції на ремонт двигуна VWBMF006964 навантажувача LINDE, рахунку-фактури №СФ-0000180 від 25.11.2021; акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 26.10.2023; листа №21 від 07.12.2022 "щодо виконання договірних зобов`язань"; а також оригінал довідки про розмір заборгованості.

2. Аргументи позивача

Позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг №01/092021 від 10.09.2021, відповідно до умов якого, відповідач мав поставити позивачу запасні частини та надати послуги, однак, відповідачем протягом дії цього договору лише частково виконана поставка запасних частин і не надані всі обумовлені сторонами послуги.

Загальна вартість поставлених позивачу запасних частин та наданих послуг в межах укладеного договору становить 244430,42 грн, крім того, відповідач був зобов`язаний здійснити для позивача ремонт двигуна VWBMF006964 навантажувача LINDE на суму 241271,00 грн, з ПДВ.

03.06.2022 позивач частково оплатив ремонт двигуна, але відповідачем ремонтні роботи не були проведені. Загальний розмір коштів, що сплачений позивачем на користь відповідача за договором послуг №01/092021 від 10.09.2021 становить 423906,22 грн, відтак, сума боргу відповідача складає 179475,80 грн.

20.11.2023 між позивачем та відповідачем, з метою погашення боргу, укладено договір про реструктуризацію заборгованості до договору про надання послуг №01/092021 від 10.09.2021.

Підставами позову позивач визначає те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором про реструктуризацію заборгованості та не виплатив заборгованість у розмірі 179475.80 грн, відповідно до передбаченого в цьому договорі графіку.

Станом на час звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 179475.80 грн, яку позивач підтверджує бухгалтерською довідкою позивача.

3. Аргументи відповідача

Відповідач своїх аргументів та заяв по суті справи не надав.

Копії ухвали Господарського суду Київської області про відкриття провадження у справі від 25.04.2024 були направлені відповідачу двічі рекомендованими листами, однак, вони повернуті до суду підприємством поштового зв`язку, без вручення, з підстав відмови адресата від отримання та за закінченням терміну зберігання.

Стосовно повідомлення відповідача про розгляд цієї справи судом враховане, що Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Враховуючи вищенаведене, можна дійти висновку що суд здійснив усі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, суд вважає, що відповідач не може вважатись позбавленим права на змагальність сторін, що є одним із основних принципів господарського судочинства, що закріплений у частині 3 статті 2, статті 13 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Отже, відповідач позов не заперечив, доказів сплати спірної заборгованості суду не надав.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з частинами 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Договором, згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 цього Кодексу).

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про реструктуризацію боргу - це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів.

Відповідно до пункту 24 договору про реструктуризацію заборгованості від 20.11.2023 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов`язань боржником або дострокового розірвання за ініціативою кредитора.

Суду не надано доказів дострокового розірвання договору про реструктуризацію заборгованості або доказів сплати коштів за ним, відтак, цей договір є чинним на час розгляду справи та породжує встановлені у ньому зобов`язання зі сплати заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 179475,80 грн, рівними платежами по 35895,16 грн щомісячно, протягом листопада - грудня 2023 року та січня - березня 2024 року (пункт 4 договору про реструктуризацію заборгованості).

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

5.1. Щодо відсутності заяв по суті справи від відповідача.

Судом вчинені всі належні дії для своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи: копія ухвали Господарського суду Київської області про відкриття провадження у справі від 25.04.2024 направлена відповідачу двічі рекомендованими листами з повідомленням про вручення засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» на його належну адресу, що вказана у позовній заяві та перевірена судом за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказані поштові відправлення повернуті до суду підприємством поштового зв`язку, без вручення, з підстав відмови адресата від отримання та за закінченням терміну зберігання.

Суд наголошує, що Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Таким чином, суд здійснив усі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

5.2. Щодо наявності заборгованості за договором.

Наявними у матеріалах справи копіями: видаткової накладної №РН-0000013 від 14.02.2022; видаткової накладної №РН-0000022 від 12.05.2022; акту №ОУ-000002 від 26.05.2022; акту №ОУ-000001 від 26.05.2022; видаткової накладної №РН-0000029 від 21.06.2022; видаткової накладної №РН-0000042 від 12.07.2022; видаткової накладної №РН-0000048 від 09.08.2022; видаткової накладної №РН-0000054 від 21.09.2022; калькуляції на ремонт двигуна VWBMF006964 навантажувача LINDE, рахунку-фактури №СФ-0000180 від 25.11.2021; акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 26.10.2023; листа №21 від 07.12.2022 "щодо виконання договірних зобов`язань" та оригіналом довідки про розмір заборгованості підтверджується зміст господарських операцій сторін за договором, обсяг поставленого товару, наданих послуг, суми коштів, що перераховані позивачем відповідачу за договором про надання послуг №01/092021 від 10.09.2021 та розмір заборгованості.

20.11.2023 між позивачем та відповідачем, з метою погашення боргу, укладено договір про реструктуризацію заборгованості до договору про надання послуг №01/092021 від 10.09.2021.

Відповідно до пункту 1 договору про реструктуризацію заборгованості від 20.11.2023 кредитор надав боржнику розстрочення кредиторської заборгованості, що виникла станом на 20.11.2023 та не погашена згідно з договором про надання послуг №01/092021 від 10.09.2021.

Відповідно до пункту 2 договору про реструктуризацію заборгованості сума заборгованості, що підлягає реструктуризації (розстроченню) становить 179475,80 грн.

Відповідно до пункту 4 договору про реструктуризацію заборгованості відповідач зобов`язується здійснювати сплату заборгованості щомісячними рівними платежами у розмірі 35895,16 грн протягом листопада - грудня 2023 року та січня - березня 2024 року.

Відповідачем не надані суду аргументи, доводи чи докази, які б спростовували чи заперечували вищезазначені обставини, доказів здійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості суду не надано, натомість, позивачем надана суду бухгалтерська довідка про відображення спірної заборгованості у розмірі 179475,80 грн у бухгалтерському обліку позивача.

Також судом врахований наданий до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків за період: з 01 січня 2022 року по 26 жовтня 2023 року за договором про надання послуг №01/092021 від 10.09.2021, з огляду на підписання його обома сторонами, як доказ про підтвердження відповідачем спірної заборгованості перед позивачем.

Крім того, судом взято до уваги, що під час укладання договору про реструктуризацію сторони підтверджують наявність заборгованості та узгоджують її розмір, що є необхідною передумовою для проведення процедури реструктуризації, відтак, укладенням договору від 20.11.2023 про реструктуризацію заборгованості до договору про надання послуг №01/092021 від 10.09.2021, сторони підтвердили наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором про надання послуг та узгодили її розмір.

Подібний за змістом підхід застосований Верховним Судом у справі №911/19/19, постанова від 02.10.2020.

Зважаючи на вищевказане, суд вважає достатніми надані до матеріалів справи докази наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 179475,80 грн.

6. Результати розгляду справи

6.1. Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

6.2. Оцінюючи подані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

7. Розподіл судових витрат

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на відповідача в повному обсязі: 3028,00 грн, розподіл інших судових витрат суду не заявлений.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов (вх.№570/24 від 22.04.2024) Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» (77422, Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Ямниця, код ЄДРПОУ 00292988) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФ СЕМ СЕРВІС" (08132, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Святошинська, будинок 41, офіс 2/6, код ЄДРПОУ 43728100) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФ СЕМ СЕРВІС" (08132, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Святошинська, будинок 41, офіс 2/6, код ЄДРПОУ 43728100) на користь Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» (77422, Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Ямниця, код ЄДРПОУ 00292988) суму боргу в розмірі 179475,80 грн (сто сімдесят дев`ять тисяч чотириста сімдесят п`ять гривень вісімдесят копійок) та 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 13.01.2025.

Суддя С.О. Саванчук