Рішення

від 19.12.2024 по справі 911/1930/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1930/24

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання»

про стягнення 3 656 499, 05 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Жирний О.С.;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» про стягнення 3 656 499, 05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у грудні 2016 року, січні березні 2017 року та березні 2018 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 1 091, 524 тис. куб. м без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 3 170 310, 66 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу, 128 334, 62 грн 3 % річних та 357 853, 77 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2024 позовну заяву Акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишено без руху.

12.08.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 05.08.2024.

Разом з цим позивач до заяви про усунення недоліків, враховуючи допущені арифметичні помилки в розрахунку ціни позову, надав оновлений розрахунок суми заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат, а також оновлену редакцію позовної заяви з урахуванням виправлених арифметичних помилок. Відповідно до змісту оновленої редакції позовної заяви, ціна позову складає 3 656 980,82 грн, а позивач просить суд стягнути з відповідача 3 170 310, 66 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу, 128 814, 97 грн та 357 855, 19 грн інфляційних втрат. Враховуючи, що після усунення арифметичних помилок ціна позову збільшилась з 3 656 499, 05 грн до 3 656 980,82 грн, позивач долучив до заяви про усунення недоліків позовної заяви доказ доплати судового збору в сумі 5, 78 грн.

Оскільки позивачем подано до суду оновлену редакцію позовної заяви з урахуванням виправлених арифметичних помилок, в якій позивач збільшив ціну позову та доплатив судовий збір у встановленому законодавством розмірі, суд здійснює подальший розгляд справи з урахуванням оновленої редакції позовної заяви, нової ціни позову (3 656 980,82 грн), а також з наступними позовними вимогами: про стягнення 3 170 310, 66 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу, 128 814, 97 грн 3 % річних та 357 855, 19 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1930/24. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання у справі на 02.10.2024.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, Комунальне підприємство Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням того, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі Електронного суду ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.09.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Вокзальна, буд. 1 А, смт Бородянка, Бородянський р-н, Київська обл., 07801.

Однак, зазначене поштове відправлення повернулось на адресу Господарського суду Київської області із причиною повернення «за закінченням встановленого терміну зберігання»

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною 11 ст. 242 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пп. 3-5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Поштові картки, листи з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (п. 8 та п. 15 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (пункт 83 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 101, 102 Правил надання послуг поштового зв`язку, уразі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати». Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно. Невручені міжнародні поштові відправлення надсилаються до місця міжнародного поштового обміну, з якого вони були одержані.

Виходячи з аналізу положень ст. 120, 242 ГПК України, пунктів 8, 15, 83, 101, 102 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти або відомостей про зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі Електронного суду, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий документ повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, протягом розгляду справи судом направлялись на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ухвали-повідомлення про дату, місце та час розгляду справи.

Господарський суд Київської області зазначає, що судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи судом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що відповідач були належним чином повідомлений про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.09.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

02.10.2024 у підготовче засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення по справі. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, відзив на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.10.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 911/1930/24 на 30.10.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 02.10.2024.

30.10.2024 у підготовче засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 911/1930/24 на 21.11.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 30.10.2024 та направлено останню на адресу-місцезнаходження відповідача.

21.11.2024 у підготовче засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання втретє не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2024 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/1930/24 до судового розгляду по суті на 19.12.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи по суті, судом складено ухвалу-повідомлення від 21.11.2024 та направлено останню на адресу-місцезнаходження відповідача.

19.12.2024 в судове засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримував та просив суд позов задовольнити в повному обсязі, посилаючи на наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскільки КП «Бородянкатепловодопостачання» у грудні 2016 року, січні, лютому, березні 2017 року та березні 2018 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 1 091, 524 тис. куб. м без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування, вартість вказаних обсягів, компенсується відповідачем Акціонерному товариству «Укртрансгаз» відповідно до порядку, встановленого ч. 2 ст. 8 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення». У зв`язку із цим позивач просив суд стягнути з відповідача 3 170 310, 66 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу, а також 128 814, 97 грн 3% річних та 357 855, 19 грн інфляційних втрат.

Щодо неявки відповідача в судове засідання 19.12.2024 суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 вказаного Кодексу, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

В судовому засіданні 19.12.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Частина 6 ст. 233 ГПК України встановлює, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В. з 26.12.2024 до 12.01.2025 включно перебувала у відпустці, повний текст рішення складено та підписано після виходу судді з відпустки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представника позивача по суті спору, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі позивач, оператор ГТС) до 31.12.2019 виконувало функції оператора газотранспортної системи (оператор ГТС) суб`єкта господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників), що передбачено п. 19 ч. 1 ст. 1 Законом України «Про ринок природного газу».

Комунальне підприємство Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» (далі КП «Бородянкатепловодопостачання», споживач, відповідач) є споживачем юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Як стверджує позивач, КП «Бородянкатепловодопостачання» є захищеним споживачем природного газу у розумінні п. 10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, відповідач використовує природний газ, який відповідно до «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого Постановами Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015, № 187 від 22.03.2017, № 867 від 19.10.2018.

За змістом вказаних Положень виробник теплової енергії мав право у визначений період купувати природний газ для всіх категорій використання природного газу у НАК «Нафтогаз України».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17», а також розпорядженням від 04.10.2018 № 720-р «Деякі питання опалювального сезону 2017/18 року», покладено на Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювального сезону 2016/17 та 2017/18 року відповідно безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі, Комунальному підприємству Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання».

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» (Офіційний вісник України, 2016 р, № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації.

Отже, як зазначив позивач, на підставі вказаного розпорядження, яке є обов`язковим до виконання, на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.

Відповідно до ст. 1 Кодексу газотранспортної системи, номінація попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу.

З огляду на наведену вище норму, згідно пояснень позивача, саме на Акціонерне товариство «Укртрансгаз» покладено обов`язок прийняти номінацію, а на замовника послуг транспортування подати номінацію.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що обставини наявності укладених КП «Бородянкатепловодопостачання» з АТ «НАК «Нафтогаз України» договорів постачання природного газу № 1770/1617-ТЕ-17 від 18.10.2016, № 1833/1617-БО-17 від 27.10.2016, № 1895/1617-КП-17 від 09.12.2016, № 2106/1718-ТЕ-17від 14.09.2017, № 2107/1718-БО-17 від 14.09.2017, № 2108/1718-КП-17 від 14.09.2017 газу на постачання природного газу на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17» досліджувалося Господарським судом Київської області у справі № 911/2314/19, що відображено у рішенні від 18.02.2020.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2016 2017 років між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та КП «Бородянкатепловодопостачання» було укладено 6 (шість) договорів постачання природного газу, а саме:

1) 18.10.2016 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та КП «Бородянкатепловодопостачання» (споживач) укладено договір постачання природного газу № 1770/1617-ТЕ-17 (далі договір-1), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 договору-1).

Відповідно до п. 2.1 договору-1, постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 природний газ обсягом до 835, 0 тис. куб. м, у тому числі у грудні 150, 0 тис. куб. м, у січні 200, 0 тис. куб. м; лютому 180, 0 тис. куб. м, березні 145, 0 тис. куб. м, всього за І квартал 2017 525, 0 тис. куб. м.

2) 27.10.2016 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та КП «Бородянкатепловодопостачання» (споживач) укладено договір постачання природного газу № 1833/1617-БО-17 (далі договір-2), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (п. 1.2 договору-2).

Відповідно до п. 2.1 договору-2, постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 природний газ обсягом до 350, 0 тис. куб. м, у тому числі у січні 85, 0 тис. куб. м; лютому 75, 0 тис. куб. м, березні 60, 0 тис. куб. м, всього за І квартал 2017 220, 0 тис. куб. м.

3) 09.11.2016 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та КП «Бородянкатепловодопостачання» (споживач) укладено договір постачання природного газу № 1895/1617-КП-17 (далі договір-3), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій) (п. 1.2 договору-3).

Відповідно до п. 2.1 договору-3, постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 природний газ обсягом до 70, 0 тис. куб. м, у тому числі у січні 20, 0 тис. куб. м; лютому 15, 0 тис. куб. м, березні 10, 0 тис. куб. м, всього за І квартал 2017 45, 0 тис. куб. м.

4) 14.09.2017 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та КП «Бородянкатепловодопостачання» (споживач) укладено договір постачання природного газу № 2106/1718-ТЕ-17 (далі договір-4), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 договору-4).

Відповідно до п. 2.1 договору-4, постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 природний газ орієнтованим обсягом до 955, 0 тис. куб. м, у тому числі у січні 220 тис. куб. м; лютому 180, 0 тис. куб. м, березні 150, 0 тис. куб. м, всього за І квартал 2018 550, 0 тис. куб. м.

5) 14.09.2017 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та КП «Бородянкатепловодопостачання» (споживач) укладено договір постачання природного газу № 2107/1718-БО-17 (далі договір-5), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (п. 1.2 договору-5).

Відповідно до п. 2.1 договору-5, постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 природний газ орієнтованим обсягом до 400, 0 тис. куб. м, у тому числі у січні 90, 0 тис. куб. м; лютому 80, 0 тис. куб. м, березні 60, 0 тис. куб. м, всього за І квартал 2018 230, 0 тис. куб. м.

6) 14.09.2017 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та КП «Бородянкатепловодопостачання» (споживач) укладено договір постачання природного газу № 2108/1718-КП-17 (далі договір-6), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій) (п. 1.2 договору-6).

Відповідно до п. 2.1 договору-6, постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 природний газ орієнтованим обсягом до 75, 0 тис. куб. м, у тому числі у січні 20, 0 тис. куб. м; лютому 15, 0 тис. куб. м, березні 10, 0 тис. куб. м, всього за І квартал 2018 45, 0 тис. куб. м.

Відповідно до пункту 2.2 вказаних вище договорів, обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором (планований обсяг), повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 договору.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання передачі (пункт 3.1 договорів).

Пунктами 3.2 договорів-1, -2, -3 встановлено, що споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання природного газу, на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними у пункті 2.1 договору, на відповідний місяць. Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку. Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділу 13 договору.

Пунктами 3.2-3.5 договорів-4, -5, -6 встановлено, що постачання природного газу за цим договором здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог пункту 12 Положення. У разі невиконання споживачем вимог пункту 12 Положення постачальник не підтверджує планові обсяги газу (номінацію) для споживача, при цьому передача природного газу не здійснюється. Постачальник застосовує процедуру подання номінацій та реномінацій відповідно до Кодексу газотранспортної системи з урахуванням інформації щодо балансування в більшу чи меншу сторону. Номінація надається в обсязі необхідному споживачу за цим договором за умови виконання споживачем вимог пункту 12 Положення. Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації (крім випадків, коли номінація не надається) шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділі 13 цього договору.

Відповідно до пункту 3.4 договору-1, -2, -3, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Аналогічні умови закріплені у п. 3.8 договорів-4, -5, -6 від 14.09.2017.

За змістом п. 3.4 договору-1, -2, -3, що також визначено у пунктах 3.8 договору-4, -5, -6, споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику: - завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газарозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором); - підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Згідно з п. 4.1 договорів, кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 12.1 договорів-1, -2, -3).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 12.1 договорів-4, -5, -6).

23.01.2017 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору постачання природного газу № 1770/1617-ТЕ-17, в якій сторони виклали деякі пункти договору в новій редакції.

28.10.2016, 22.11.2016, 30.12.2016, а також 23.01.2017 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та відповідачем було укладено додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4 до договору постачання природного газу № 1833/1617-БО-17 від 27.10.2016.

27.11.2016, 21.12.2016, 23.01.2017, 24.01.2017, а також 24.02.2017 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та відповідачем було укладено додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 до договору постачання природного газу № 1895/1617-КП-17.

11.01.2018 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору постачання природного газу № 2106/1718-ТЕ-17.

11.01.2018 між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору постачання природного газу № 2107/1718-БО-17.

Копії зазначених вище договорів та додаткових угод наявні в матеріалах справи.

Суд встановив, що на розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/2314/19 за позовом АТ «Укртрансгаз» до КП Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання», за участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ «НАК «Нафтогаз України», АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно природний газ в загальному обсязі 624,783 тис. куб. м та стягнення 4 175 137, 39 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.02.2020 у справі № 911/2314/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Господарський суд Київської області у рішенні від 18.02.2020 у справі № 911/2314/19 встановив, зокрема наступне:

«До матеріалів справи додано копії складених АТ «Київоблгаз» реєстрів обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України», відповідно до яких відповідач використав обсяг згідно алокації (при обсягу згідно підтвердженої номінації 0,000): у січні 2017 269,593 тис. куб. м, у лютому 2017 217, 382 тис. куб. м, у березні 2-17 137,808 тис. куб. м.

Між ПАТ «Київоблгаз» та КП «Бородянкатепловодопостачання» 31.01.2017 було підписано Акт № 1501500011 наданих послуг з розподілу природного газу за січень 2017 в обсязі 269 593 куб. м. Відповідач як споживач склав та підписав Акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2017 за січень 2017 по договорам про постачання природного газу із НАК «Нафтогаз України»: по договору № 1895/1617-КП-17 на обсяг 11, 696 тис. куб. м; по договору № 1770/1617-ТЕ-17 на обсяг 190,471 тис. куб. м, по договору № 1833/1617-БО-17 на обсяг 67, 426 куб. м (всього за січень 2017 269 593 куб. м). Вказані акти відповідно до умов пунктів 3.5 договорів на постачання природного газу були направлені до постачальника НАК «Нафтогаз України». Із листом від 15.02.2017 № 26-1606/1.2-17 НАК «Нафтогаз України» повернув відповідачу Акти приймання-передачі природного газу за січень 2017 за трьома договорами без підписання з боку постачальника, мотивуючи невиконанням КП «Бородянкатепловодопостачання» умов пункту 17 постанови КМУ від 01.01.2015 № 758 та не підтвердження номінацій на грудень 2016 та січень 2017, а отже на відсутність поставок газу у вказаному періоді.

Між ПАТ «Київоблгаз» та КП «Бородянкатепловодопостачання» 28.02.2017 було підписано Акт № 1501500011 наданих послуг з розподілу природного газу за лютий 2017 в обсязі 217 382 куб. м. Відповідач як споживач склав та підписав Акти приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 за лютий 2017 по договорам про постачання природного газу із НАК «Нафтогаз України»: по договору № 1895/1617-КП-17 на обсяг 8,481 тис. куб. м; по договору № 1770/1617-ТЕ-17 на обсяг 155,111 тис. куб. м, по договору № 1833/1617-БО-17 на обсяг 53,790 куб. м (всього за лютий 2017 217 382 куб. м). Вказані акти відповідно до умов пунктів 3.5 договорів на постачання природного газу були направлені до постачальника НАК «Нафтогаз України». Із листом від 16.03.2017 № 26-2690/1.2-17 НАК «Нафтогаз України» повернув відповідачу Акти приймання-передачі природного газу за лютий 2017 за трьома договорами, мотивуючи невиконанням КП «Бородянкатепловодопостачання» умов пункту 17 постанови КМУ від 01.01.2015 № 758 та не підтвердження номінацій на лютий 2017, а отже на відсутність поставок газу у вказаному періоді.

Між ПАТ «Київоблгаз» та КП «Бородянкатепловодопостачання» 31.03.2017 було підписано Акт № 1501500011 наданих послуг з розподілу природного газу за березень 2017 в обсязі 137 808 куб. м. Відповідач як споживач склав та підписав Акти приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 за березень 2017 по договорам про постачання природного газу із НАК «Нафтогаз України»: по договору № 1895/1617-КП-17 на обсяг 4,157 тис. куб. м; по договору № 1770/1617-ТЕ-17 на обсяг 101,155 тис. куб. м, по договору № 1833/1617-БО-17 на обсяг 32,496 куб. м (всього за березень 2017 137 808 куб. м). Вказані акти відповідно до умов пунктів 3.5 договорів на постачання природного газу були направлені до постачальника НАК «Нафтогаз України». Із листом від 14.04.2017 № 26-3485/1.2-17 НАК «Нафтогаз України» повернув відповідачу Акти приймання-передачі природного газу за березень 2017 за трьома договорами без підписання з боку постачальника, мотивуючи невиконанням КП «Бородянкатепловодопостачання» умов пункту 17 постанови КМУ від 01.01.2015 № 758 та не підтвердження номінацій на березень 2017, а отже на відсутність поставок газу у вказаному періоді.».

Також, Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 18.02.2020 у справі № 911/2314/19 зазначив, що за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженого обсягу газу номінації, фактичний відбір останнім обсягу газу, може вважатися несанкціонованим відбором природного газу. Водночас, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року», для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, на ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації (пункт 1); операторам газорозподільних систем до початку опалювального сезону забезпечити постачання природного газу на джерела теплової енергії теплогенеруючих і теплопостачальних організацій (пункт 2). Отже, АТ «НАК «Нафтогаз України» на підставі спеціальних підзаконних нормативних актів, якими є Положення та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року», було зобов`язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними, та постачати природний газ виробникам теплової енергії та теплопостачальним підприємствам. Таким чином, за наявністю в спірний період укладених між відповідачем (споживачем) та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальником) договорів про постачання природного газу, а також, існування спеціально покладеного на постачальника обов`язку видати номінації відповідно до вказаного договору, споживання відповідачем в січні-березні 2017 року природного газу не можна вважати несанкціонованим відбором за рахунок власного газу АТ «Укртрансгаз».

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Наведеної позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 30.01.2013 по справі № 5020-660/2012 та від 06.03.2014 по справі № 910/11595/13.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 міститься висновок, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Отже, рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2020 у справі № 911/2314/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2020, має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Позивачем долучено до матеріалів справи копії актів приймання передачі природного газу за період грудень 2016 року, січень, лютий, березень 2017 року та березень 2018 року, загальна сума яких складає 6 917 041, 14 грн, а загальний обсяг природного газу 1 091, 524 тис. куб. м, а саме:

За грудень 2016 року: - акт приймання передачі природного газу від 31.12.2016 обсягом 165, 417 тис. куб. м на загальну суму 980 988, 97 грн, складений відповідно до договору № 1770/1617-ТЕ-17 від 18.10.2016; - акт приймання передачі природного газу від 31.12.2016 обсягом 57, 540 тис. куб. м на загальну суму 455 583, 67 грн, складений відповідно до договору № 1833/1617-БО-17 від 27.10.2016; - акт приймання передачі природного газу від 31.12.2016 обсягом 9, 800 тис. куб. м на загальну суму 84 060, 48 грн, складений відповідно до договору № 1895/1617-КП-17 від 09.11.2016.

За січень 2017 року: - акт приймання передачі природного газу у від 31.01.2017 обсягом 190, 471 тис. куб. м на загальну суму 1 129 569, 22 грн, складений відповідно до договору № 1770/1617-ТЕ-17 від 18.10.2016; - акт приймання передачі природного газу від 31.01.2017 обсягом 67, 426 тис. куб. м на загальну суму 399 863, 15 грн, складений відповідно до договору № 1833/1617-БО-17 від 27.10.2016; - акт приймання передачі природного газу від 31.01.2017 обсягом 11, 696 тис. куб. м на загальну суму 97 951, 66 грн, складений відповідно до договору № 1895/1617-КП-17 від 09.11.2016.

За лютий 2017 року: - акт приймання передачі природного газу від 28.02.2017 обсягом 155, 111 тис. куб. м на загальну суму 919 870, 27 грн, складений відповідно до договору № 1770/1617-ТЕ-17 від 18.10.2016; - акт приймання передачі природного газу від 28.02.2017 обсягом 53, 790 тис. куб. м на загальну суму 318 996, 22 грн, складений відповідно до договору № 1833/1617-БО-17 від 27.10.2016; - акт приймання передачі природного газу від 28.02.2017 обсягом 8, 481 тис. куб. м на загальну суму 86 007, 52 грн, складений відповідно до договору № 1895/1617-КП-17 від 09.11.2016.

За березень 2017 року: - акт приймання передачі природного газу від 31.03.2017 обсягом 101,155 тис. куб. м на загальну суму 599 889, 61 грн, складений відповідно до договору № 1770/1617-ТЕ-17 від 18.10.2016; - акт приймання передачі природного газу від 31.03.2017 обсягом 32,496 тис. куб. м на загальну суму 192 714, 28 грн, складений відповідно до договору № 1833/1617-БО-17 від 27.10.2016; - акт приймання передачі природного газу від 31.03.2017 обсягом 4,157 тис. куб. м на загальну суму 39 238, 75 грн, складений відповідно до договору № 1895/1617-КП-17 від 09.11.2016.

За березень 2018 року: - акт приймання передачі природного газу від 31.03.2018 обсягом 170, 838 тис. куб. м на загальну суму 1 013 137, 68 грн, складений відповідно до договору № 2106/1718-ТЕ-17 від 14.09.2017; - акт приймання передачі природного газу від 31.03.2018 обсягом 53, 092 тис. куб. м на загальну суму 503 770, 87 грн, складений відповідно до договору № 2107/1718-БО-17 від 14.09.2017; - акт приймання передачі природного газу від 31.03.2018 обсягом 10, 054 тис. куб. м на загальну суму 95 398, 79 грн, складений відповідно до договору № 2108/1718-КП-17 від 14.09.2017.

Суд встановив, що усі зазначені вище акти приймання передачі природного газу підписані з боку КП «Бородянкатепловодопостачання», проте з боку НАК «Нафтогаз України» вказані акти не підписані.

В матеріалах справи наявні листи НАК «Нафтогаз України» № 26-1606/1.2-17 від 15.02.2017, № 26-2690/1.2-17 від 16.03.2017, № 28-3485/1.2-17 від 14.04.2017 та № 26-2823/1.2.-18 від 24.04.2018 щодо повернення актів приймання-передачі природного газу за грудень 2016 року, січень, лютий, березень 2017 року, березень 2018 року, у зв`язку із не підтвердженням відповідачем планових обсягів (номінацій) природного газу на вказані періоди.

Як зазначив позивач, відповідно до п. 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов`язані подати Оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу.

Однак, як вказує позивач, за результатом опрацювання поданих номінацій, позивачем було встановлено відсутність поданих номінацій АТ «НАК «Нафтогаз України» у спірний період у вказаних обсягах для Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання».

Також позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС, суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсягах 232, 757 тис. куб. м у грудні 2016 року, 269, 593 тис. куб. м у січні 2017 року, 217, 382 тис. куб. м у лютому 2017 року, 137, 808 тис. куб. м у березні 2017 року та 233, 984 тис. куб. м у березні 2018 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача.

Тобто, згідно пояснень позивача, загальний обсяг відбору відповідачем природного газу у спірний період (грудень 2016, січень-березень 2017, березень 2018) без поданих номінацій складає 1 091, 524 тис. куб. м.

За ствердженням позивача, вказані обсяги відбору відповідачем природного газу протягом спірного періоду підтверджуються, зокрема:

1) звітом AT «Київоблгаз» про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках (з додатками), згідно з яким, у графі «Підтверджений обсяг номінацій всього» зазначено « 0», водночас у графі «Фактичний обсяг за місяць всього» зазначено про відбір КП Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» природного газу в наступних обсягах та періодах: - за грудень 2016 року обсягом 232,757 тис. куб. м; - за січень 2017 року обсягом 269,593 тис. куб. м; - за лютий 2017 року обсягом 217,382 тис. куб. м; - за березень 2017 року обсягом 137,808 тис. куб. м; - за березень 2018 року обсягом 233,984 тис. куб. м;

2) зведеними реєстрами AT «Київоблгаз» про фактичний обсяг розподілу природного газу по споживачах за грудень 2016 року, січень, лютий, березень 2017 року та березень 2018 року;

3) актами наданих послуг транспортування природного газу, підписаних між АТ «Укртрансгаз» та КП «Бородянкатепловодопостачання»: - за січень 2017 акт № 01-17-1604000375/BОY/2016/15.0121 від 31.01.2017 на обсяг 269,593 тис. куб. м природного газу; - за лютий 2017 акт № 02-17-1604000375/ВОY/2016/15.0121 від 28.02.2017 на обсяг 217,382 тис. куб. м природного газу; - за березень 2017 акт № 03-17-1604000375/BОY/2016/15.0121 від 31.03.2017 на обсяг 137,808 тис. куб. м природного газу; - за березень 2018 акт № 03-18-1604000375/BOY/2016/15.0121 від 31.03.2018 на обсяг 233,984 тис. куб. м природного газу;

4) актами наданих послуг з розподілу природного газу, підписаних між AT «Київоблгаз» та КП «Бородянкатепловодопостачання»: - за січень 2017 року акт № 1501500011 від 31.01.2017 на обсяг 269,593 тис. куб. м; - за лютий 2017 року акт № 1501500011 від 28.02.2017 на обсяг 217,382 тис. куб. м; - за березень 2017 року акт № 1501500011 від 31.03.2017 на обсяг 137,808 тис. куб. м;

5) скріншотом з системи ERP SAP щодо наданих послуг транспортування та банківською довідкою на підтвердження оплати за транспортування природного газу за грудень 2016 року.

Разом з цим позивач звертає увагу, що відбір природного газу відповідачем у січні березні 2017 року також підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 18.02.2020 у справі № 911/2314/19, яким було встановлено обставини щодо споживання відповідачем в січні-березні 2017 року природного газу в обсязі 624, 783 тис. куб. м.

З огляду на наведене вище, за ствердженням позивача, хоча між КП «Бородянкатепловодопостачання» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у спірний період існували договірні відносини з постачання природного газу, однак обсяг відбору природного газу в розмірі 1 091, 524 тис. куб. м у грудні 2016 року, січні, лютому березні 2017 року та березні 2018 року відповідач здійснив саме з газотранспортної системи, з ресурсу АТ «Укртрансгаз» без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.

Позивач посилається на приписи ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», за змістом якої підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість: відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів; послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.

Оскільки, як зазначив позивач, КП «Бородянкатепловодопостачання» здійснювало відбір природного газу в обсязі 1 091, 524 тис. куб. м у грудні 2016 року, січні, лютому, березні 2017 року та березні 2018 року з газотранспортної системи, з ресурсу АТ «Укртрансгаз» без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування, вартість вказаних обсягів, на думку позивача, компенсується відповідачем АТ «Укртрансгаз» відповідно до порядку, встановленого ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730.

Згідно пояснень позивача, з урахуванням того, що ст. 8 вказаного вище Закону визначено, що компенсація позивачу має бути здійснена відповідачем за цінами реалізації природного газу, чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, АТ «Укртрансгаз» при розрахунку загального розміру заборгованості враховано обсяги споживання природного газу, використані відповідачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, що визначені самим відповідачем в договорах постачання природного газу, копії яких долучені позивачем до позовної заяви, та в актах приймання-передачі природного газу за грудень 2016 року, січень, лютий, березень 2017 року та березень 2018 року, що були повернуті НАК «Нафтогаз України» на адресу відповідача без підписання, а також враховано ціни для виробників теплової енергії по категоріям споживачів, які діяли протягом періоду відборів природного газу без номінацій.

У зв`язку із зазначеним вище, за розрахунком позивача вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у грудні 2016 року, січні, лютому, березні 2017 року та березні 2018 року в обсязі 1 091,524 тис. куб. м за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів (за інформацією НАК «Нафтогаз України» щодо цін на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований за договорами постачання природного газу з НАК «Нафтогаз України»), загалом складає 6 917 041,14 грн, яку відповідач, за ствердженням позивача, відповідно до ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», зобов`язаний компенсувати позивачу щомісяця рівними частинами протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року.

Отже, як зазначив позивач, починаючи з 01.10.2021 розмір щомісячної оплати вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 96 070, 02 гривень.

Позивач стверджує, що відповідач зобов`язаний був компенсувати позивачу вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за період 01.10.2021 01.07.2024 на загальну суму 3 170 310, 66 грн, строк оплати яких станом на 08.07.2024 є таким, що настав.

Проте, за ствердженням позивача, відповідач в порушення наведених положень законодавства не здійснив компенсацію вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період 01.10.2021 01.07.2024 на загальну суму 3 170 310, 66 грн, чим допустив прострочення строку оплати, порушуючи відповідне зобов`язання.

Враховуючи зазначене вище, позивач звернувся до суду із даним позовом про компенсацію вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу в розмірі 3 170 310, 66 грн, а також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 128 814, 97 грн 3% річних та 357 855, 19 грн інфляційних втрат.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відносини, які виникли між сторонами врегульовані приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015 (надалі Кодекс ГТС).

Згідно із статтею 5 розділу 1 глави І Кодексу ГТС, номінацією визнається попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до статті 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Отже, подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для споживання природного газу. Це зумовлено тим, що газотранспортна система є технологічним комплексом, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу (частина 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»). А функції з транспортування, розподілу та постачання природного газу розділені між різними суб`єктами ринку. Зазначене зумовлює необхідність координації та співпраці таких суб`єктів.

Відповідно до Ліцензії НКРЕКП Серії АЕ № 194511 від 28.02.2013 АТ «Укртрансгаз» до 31.12.2019, тобто до часу створення та початку функціонування окремого суб`єкта на ринку природного газу України оператора ГТС, виконував функції оператора ГТС, який здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Такі спеціальні обов`язки визначені Кабінетом Міністрів України, зокрема у постанові № 758 від 01.10.2015 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» (із подальшими змінами та доповненнями), яка відповідно до п. 5 останньої набирає чинності з 1 жовтня 2015 та діє до 1 квітня 2017 року (далі Постанова № 758), а також у постанові № 187 від 22.03.2017 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (із подальшими змінами та доповненнями), яка відповідно до п. 3 останньої набирає чинності з 1 квітня 2017 року та діє до 1 листопада 2018 року (далі Постанова № 187).

Відповідно до вказаних постанов, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» було зобов`язане постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів. До таких виробників належав і відповідач. Незважаючи на це, постачання природного газу повинно було відбуватися з урахуванням вимог, які визначалися чинними нормативно-правовими актами: Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГТС.

Як було вказано вище, Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 18.02.2020 у справі № 911/2314/19 зазначив, що за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженого обсягу газу номінації, фактичний відбір останнім обсягу газу, може вважатися несанкціонованим відбором природного газу. Водночас, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року», для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, на ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації (пункт 1); операторам газорозподільних систем до початку опалювального сезону забезпечити постачання природного газу на джерела теплової енергії теплогенеруючих і теплопостачальних організацій (пункт 2). Отже, АТ «НАК «Нафтогаз України» на підставі спеціальних підзаконних нормативних актів, якими є Положення та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року», було зобов`язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними, та постачати природний газ виробникам теплової енергії та теплопостачальним підприємствам. Таким чином, за наявністю в спірний період укладених між відповідачем (споживачем) та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальником) договорів про постачання природного газу, а також, існування спеціально покладеного на постачальника обов`язку видати номінації відповідно до вказаного договору, споживання відповідачем в січні-березні 2017 року природного газу не можна вважати несанкціонованим відбором за рахунок власного газу АТ «Укртрансгаз».

З метою запровадження комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, в Україні ухвалено Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 № 1730-VIII (далі Закон № 1730), а згодом Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 № 1639-IX (далі Закон № 1639).

Оскільки на практиці виникали ситуації, коли ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не подавав номінацій оператору ГТС, а виробники теплової енергії продовжували споживати природний газ, АТ «Укртрансгаз» довелося балансувати газотранспортну систему за рахунок власного природного газу. Враховуючи ці обставини, законодавець визначив умови та суб`єкта ринку природного газу, якому споживач повинен сплатити вартість спожитого природного газу за відсутності підтверджених номінацій. Адже не може залишитися без урегулювання ситуація, коли особа спожила природний газ, проте нікому не оплатила його вартості.

Законом № 1639 було внесено зміни до Закону № 1730, розширивши сферу його дії, у тому числі шляхом викладення статті 2 в новій редакції, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону № 1730, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Тобто, зі змісту вказаної норми закону вбачається, що підприємства, які виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, мають обов`язок оплатити особі, яка виконувала функції оператора ГТС до 31.12.2019, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за наявності таких умов:

- учасники процедури: платник підприємства ПЕК; отримувач Оператор газотранспортної системи, який здійснював вказані функції до 31 грудня 2019 року;

- відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015-31.12.2019;

- відбір природного газу відбувся без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів.

При цьому такий обов`язок сплати виник безпосередньо із закону і не поставлений у залежність від наявності чи відсутності постачальника природного газу на період споживання та договору із ним, а також від факту повідомлення чи не повідомлення споживача про ненадання номінацій постачальником.

Частиною 3 ст. 8 Закону № 1730 встановлено, що обсяги природного газу, зазначені у частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-природного газу за відповідний період.

Згідно наявних в матеріалах справи звітів ПАТ «Київоблгаз» про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за грудень 2016 року, січень, лютий, березень 2017 року та березень 2018 року, фактичний обсяг відбору природного газу КП «Бородянкатепловодопостачання» у грудні 2016 року складає 232, 757 тис. куб. м, у січні 2017 року 269,5 93 тис. куб. м; у лютому 2017 року 217, 382 тис. куб. м, у березні 2017 року 137,808 тис. куб. м, у березні 2018 року 233, 984 тис. куб. м. При цьому у всіх звітах у графі «Підтверджений обсяг за місяць (номінація)» вказано « 0».

В матеріалах справи також наявні підписані між АТ «Укртрансгаз» та КП «Бородянкатепловодопостачання» акти наданих послуг транспортування природного газу: - за січень 2017 року № 01-17-1604000375/BОY/2016/15.0121 від 31.01.2017, за змістом якого відповідач отримав послуги з транспортування природного газу обсягом 269,593 тис. куб. м; - за лютий 2017 року № 02-17-1604000375/ВОY/2016/15.0121 від 28.02.2017, за змістом якого відповідач отримав послуги з транспортування природного газу обсягом 217,382 тис. куб. м; - за березень 2017 року № 03-17-1604000375/BОY/2016/15.0121 від 31.03.2017, за змістом якого відповідач отримав послуги з транспортування природного газу обсягом 137,808 тис. куб. м; - за березень 2018 року № 03-18-1604000375/BOY/2016/15.0121 від 31.03.2018, за змістом якого відповідач отримав послуги з транспортування природного газу обсягом 233,984 тис. куб. м природного газу.

Суд враховує, що в матеріалах справи наявна банківська виписка по особовим рахункам за 13.01.2017, зі змісту якої вбачається, що КП «Бородянкатепловодопостачання» здійснило оплату на користь позивача за транспортування природного газу магістральним трубопроводом по акту № 12-16-1604000375/BОY/2016/15.0121 від 31.12.2016, а також в матеріалах справи наявний скріншот з системи ERP SAP щодо наданих послуг транспортування природного газу за спірний період.

Також позивачем долучено до позовної заяви копії підписаних між AT «Київоблгаз» та КП «Бородянкатепловодопостачання» актів наданих послуг з розподілу природного газу за січень 2017 року № 1501500011 від 31.01.2017 на обсяг 269,593 тис. куб. м, за лютий 2017 року № 1501500011 від 28.02.2017 на обсяг 217,382 тис. куб. м та за березень 2017 року № 1501500011 від 31.03.2017 на обсяг 137,808 тис. куб. м.

В матеріалах справи наявні реєстри номінацій постачання обсягів природного газу підприємствам теплоенергетики по прямим договорам Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» для виробництва теплової енергії у грудні 2016, січні, лютому, березні 2017 року та березні 2018 року, зі змісту яких вбачається, що у вказаних реєстрах відсутні документально підтверджені обсяги природного газу для КП «Бородянкатепловодопостачання» у вказаних періодах.

Крім того, як було встановлено судом вище, Господарський суд Київської області у рішенні від від 18.02.2020 у справі № 911/2314/19 встановив, що до матеріалів справи додано копії складених АТ «Київоблгаз» реєстрів обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України», відповідно до яких відповідач використав обсяг згідно алокації (при обсягу згідно підтвердженої номінації 0,000): у січні 2017 269,593 тис. куб. м, у лютому 2017 217, 382 тис. куб. м, у березні 2-17 137,808 тис. куб. м. Між ПАТ «Київоблгаз» та КП «Бородянкатепловодопостачання» 31.01.2017 було підписано Акт № 1501500011 наданих послуг з розподілу природного газу за січень 2017 в обсязі 269 593 куб. м, 28.02.2017 було підписано Акт № 1501500011 наданих послуг з розподілу природного газу за лютий 2017 в обсязі 217 382 куб. м, 31.03.2017 було підписано Акт № 1501500011 наданих послуг з розподілу природного газу за березень 2017 в обсязі 137 808 куб. м.

При цьому, судом було встановлено вище, що наявні в матеріалах справи акти приймання передачі природного газу за грудень 2016 року, січень, лютий, березень 2017 року, березень 2018 року, загальна сума яких складає 6 917 041, 14 грн, підписані з боку КП «Бородянкатепловодопостачання», проте з боку НАК «Нафтогаз України» вказані акти не підписані.

Заперечень з боку відповідача щодо відбору природного газу у грудні 2016 року обсягом 232, 757 тис. куб. м, у січні 2017 року обсягом 269,5 93 тис. куб. м; у лютому 2017 року обсягом 217, 382 тис. куб. м, у березні 2017 року обсягом 137,808 тис. куб. м та у березні 2018 року обсягом 233, 984 тис. куб. м матеріали справи не містять.

Відповідно до змісту листів НАК «Нафтогаз України» № 26-1606/1.2-17 від 15.02.2017, № 26-2690/1.2-17 від 16.03.2017, № 28-3485/1.2-17 від 14.04.2017, № 26-2823/1.2-18 від 24.04.2018 щодо повернення актів приймання-передачі природного газу за грудень 2016, січень, лютий, березень 2017, березень 2018 року, відповідача повідомлено, що у зв`язку з невиконанням умов пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.15 (щодо періоду з грудня 2016-березня 2017) та пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 22.03.2017 (щодо періоду за березень 2018 року), КП «Бородянкатепловодопостачання» не були підтверджені планові обсяги (номінації) природного газу на грудень 2016 року, січень, лютий, березень 2017 року, березень 2018 року. Таким чином, як зазначено у листах, НАК «Нафтогаз України» не здійснювала постачання природного газу підприємству у вказаних періодах для зазначеної категорії споживачів. У зв`язку із зазначеним, акти приймання передачі природного газу повернуті КП «Бородянкатепловодопостачання» без підписання.

З урахуванням усього зазначеного вище, суд встановив, що Комунальне підприємство Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» у грудні 2016 року, січні, лютому, березні 2017 року, березні 2018 року здійснило відбір природного газу в загальному обсязі 1 091, 524 тис. куб. м із газотранспортної системи без поданих постачальником, підтверджених оператором ГТС номінацій, та за відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальником щодо такого обсягу у спірному періоді, що порушує приписи статті 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону № 1730, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Суд враховує, що відбір природного газу КП «Бородянкатепловодопостачання» відбувся упродовж періоду, визначеного ч. 2 ст. 8 Закону № 1730, а саме у грудні 2016 року, січні, лютому, березні 2017 року та березні 2018 року.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що у відповідача виникли зобов`язання, передбачені ч. 2 ст. 8 Закону № 1730, щодо компенсації особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року (тобто АТ «Укртрансгаз»), протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами вартість відібраних у спірному періоді без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України № 1730 (зі змінами та доповненнями), обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.

Згідно пояснень позивача, з урахуванням того, що ст. 8 вказаного вище Закону визначено, що компенсація позивачу має бути здійснена відповідачем за цінами реалізації природного газу, чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, АТ «Укртрансгаз» при розрахунку загального розміру заборгованості враховано обсяги споживання природного газу, використані відповідачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, що визначені самим відповідачем в договорах постачання природного газу, копії яких долучені позивачем до позовної заяви, та в актах приймання-передачі природного газу за грудень 2016 року, січень, лютий, березень 2017 року та березень 2018 року, що були повернуті НАК «Нафтогаз України» на адресу відповідача без підписання, а також враховано ціни для виробників теплової енергії по категоріям споживачів, які діяли протягом періоду відборів природного газу без номінацій.

За розрахунком позивача, вартість відібраних відповідачем без номінацій обсягів природного газу у грудні 2016 року, січні, лютому, березні 2017 року та березні 2018 року в обсязі 1 091,524 тис. куб. м за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів загалом складає 6 917 041, 14 грн відповідно до інформації НАК «Нафтогаз України» щодо цін на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований за договорами постачання природного газу з НАК «Нафтогаз України».

Отже, розмір щомісячної оплати починаючи з 01.10.2021 вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 96 070, 02 грн (6 917 041, 14 грн/72 місяці).

Відтак, беручи до уваги наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, обставини справи, відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, компенсувати позивачу вартість відібраного у грудні 2016 року, січні, лютому, березні 2017 року та березні 2018 року без номінацій обсягу природного газу щомісячно по 96 070, 02 грн.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно приписів статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на липень 2024 року, строк оплати за період з 01.10.2021 до 01.07.2024 (тобто платежі за жовтень 2021 червень 2024) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав.

За розрахунком позивача, відповідач зобов`язаний був сплати за період з 01.10.2021 до 01.07.2024 вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу в загальній сумі 3 170 310, 66 грн.

Перевіривши розрахунок компенсації за вказаний позивачем період з 01.10.2021 до 01.07.2024 включно, суд встановив, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині про компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу підлягають задоволеною повністю.

При цьому суд наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вартості спожитого у грудні 2016 року, січні, лютому, березні 2017 року та березні 2018 року природного газу в загальному обсязі 1 091,524 тис. куб. м жодному з учасників ринку природного газу (постачальнику природного газу або особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно). Протилежного матеріали справи не містять.

Станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази компенсації відповідачем позивачу вартості відібраних у грудні 2016 року, січні, лютому, березні 2017 року та березні 2018 року без номінацій обсягів природного газу за період з 01.10.2021 до 01.07.2024 в загальній сумі 3 170 310, 66 грн відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 1730. Протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про компенсацію вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 3 170 310, 66 грн.

Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за прострочення відшкодування вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу 128 814, 97 грн 3% річних та 357 855, 19 грн інфляційних втрат від простроченої суми за кожним щомісячним платежем (компенсацією) окремо за загальний період прострочення з 01.11.2021 до 08.07.2024.

Відповідно зі ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, в межах періоду розрахунку позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Суд наголошує на тому, що відповідач був обізнаний про розгляд справи судом, однак своїм правом на подання відзиву не скористався, позовних вимог не оспорив, заборгованість шляхом подання відповідних доказів не спростував, контррозрахунку до суду не подав.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 43 883, 77 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» (місцезнаходження: вул. Вокзальна, 1 А, м. Яготин, смт Бородянка, Бородянський р-н, Київська обл., 07801; код ЄДРПОУ 33710516) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (місцезнаходження: вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021; код ЄДРПОУ 30019801) 3 170 310, 66 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу, 128 814, 97 грн 3% річних, 357 855, 19 грн інфляційних втрат та 43 883, 77 судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.01.2025.

Суддя Л.В. Сокуренко