Рішення

від 13.01.2025 по справі 911/2954/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2954/24

За позовом Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані»

про стягнення 242 117, 72 грн

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Служба безпеки України (надалі позивач) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» (надалі - відповідач) про стягнення 242 117, 72 грн, з яких: 75 958, 40 грн пеня та 166 159, 32 грн штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання за договором підряду №19/2-31 від 23.08.2023, в частині своєчасного виконання робіт.

2.Стислий виклад позицій відповідача

Відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та, зокрема, зазначає, що обставини несвоєчасного виконання робіт пов`язані з ненаданням позивачем об`єктів для виконання робіт та настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили своєчасне виконання робіт, що підтверджується сертифікатом Запорізької Торгово-промислової палати №2300-23-4461.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.11.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

12.11.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/2954/24 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

04.12.2024 від відповідача надійшов відзив, який сформований в системі «Електронний суд» 03.12.2024.

09.12.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

16.12.2024 від відповідача надішли заперечення на відповідь на відзив.

Пунктом 6 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження судом встановлено відповідачу строк для подачі заперечень щодо відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Приписами частини 4 статті 167 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), зокрема, встановлено, що заперечення подається в строк, встановлений судом.

Відповідачем отримано відповідь на відзив 08.12.2024, що підтверджується квитанцією про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС №2216788.

Відтак, останній день строку для подання заперечень щодо відповіді на відзив є саме 13.12.2024.

До господарського суду надійшли заперечення щодо відповіді на відзив 16.12.2024, тобто після закінчення строку встановленого судом для їх подання.

Положеннями частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що заперечення щодо відповіді на відзив подані відповідачем до суду із пропуском встановленого судом процесуального строку та приймаючи до уваги відсутність клопотання про продовження строку на їх подання або поновлення пропущеного строку на подання таких заперечень, суд залишає подані відповідачем заперечення щодо відповіді на відзив без розгляду в порядку ч.2 ст.118 Господарського процесуального кодексу України.

17.12.2024 від позивача надійшло письмове підтвердження, що станом на 16.12.2024 ціна позову залишається незмінною.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

23.08.2023 між позивачем (далі - замовник) та відповідачем (далі - підрядник) укладено договір підряду №19/2-31 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання якісно, в терміни, порядку та на умовах, визначених цим договором виконати капітальний ремонт санвузлiв iз заміною мереж 1-6 поверхів будівлі ЦУ СБ України, (код ДК 021:2015-45300000-0 Будiвельно-монтажнi роботи) (далi - роботи), а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їx на умовах, визначених цим договором.

Згідно із п.1.2. договору підрядник визначений за результатами процедури відкритих торгів стосовно закупiвлi будівельно-монтажних робіт, код ДК 021:2015 45300000-0 (Капітальний ремонт санвузлів iз заміною мереж 1-6 поверхів будівлі ЦУ СБ України).

Найменування, обсяг та ціна робіт визначаються згідно з кошторисною документацією (додаток № 4) та технічною специфiкацiєю №1 та №2 (додаток №2, додаток №3) (п.1.3. договору).

У пункті 3.1. договору сторони погодили, що підрядник надає (виконує) робота на об`єкті замовника за адресою: м. Київ (адреса надання (виконання) робіт зазначаються в акті передачі на ремонті,реконструкцію та модернізацію основних засобів).

Пунктом 3.2. договору погоджено, що строк (термін) виконання виконавцем робіт замовнику: до 01.11.2023 (включно).

Відповідно до п.3.2.1. договору строки виконання робіт підрядником, визначені календарним графіком (додаток № 5) до договору.

Замовник має право у разі необхідності прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення виконання робіт підрядником із внесенням у встановленому порядку змін у договір, в тому числі до календарного графіку, шляхом укладання додаткової угоди (п.3.3. договору).

Підрядник може забезпечити дострокове завершення виконання робіт і здачу їх замовнику (п.3.4. договору).

Згідно із п.3.5. договору строки виконання робіт, можуть змінюватися сторонами із внесенням відповідних змін у договір шляхом укладання додаткових угод у разі виникнення наступних документально підтверджених обставин: зміна обсягів і складу робіт; зменшення або припинення фактичного фінансування видатків замовника на ці цілі; виникнення обставин непереборної сили; зміна технічних умов та проектних рішень.

У пункті 3.6. договору сторони погодили, що датою початку виконання робіт виконавцем є дата підписання сторонами акта передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів.

Про готовність виконання робіт підрядник зобов`язаний повідомити замовника за телефоном, факсом чи листом (п.3.7. договору).

Підрядник гарантує замовнику виконання обумовлених договором робіт у повному обсязі (п.3.10. договору).

Згідно із п.3.11. договору під час приймання-передачi робіт сторони зобов`язані належним чином оформити i підписати yci необхiднi документи (акти приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат ф. КБ-3 тощо).

Відповідно до п.3.12. договору роботи вважаються наданими в повному обсязі підрядником та прийнятими замовником у вiдповiднiй кiлькостi, належній якості з моменту підписання замовником (сторонами) документів, передбачених п.3.11. договору.

Платником за цим договором є Служба безпеки України (п.4.1. договору).

Пунктом 4.2. договору загальна вартість робіт, відповідно до договірної ціни (додаток №1) складає 2 862 200,00 грн, в тому числі ПДВ - 477 033,34 грн.

У пункті 5.1. договору сторони погодили, що підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи (акти приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат ф. КБ-3) і подає їх для підписання замовнику. Замовник зобов`язаний підписати надані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх одержання.

Відповідно до п.5.3. договору замовник здійснює оплату за виконані роботи протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів, з дня підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в, при наявності бюджетних асигнувань на ці цілі, з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій.

Згідно із п.6.2.7. договору замовник має право відмовитися та достроково розірвати договір, у, тому числі вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав виконувати роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх строку, визначений цим договором, стає неможливим, повідомивши виконавця у письмовому вигляді про це у 3 (триденний) строк.

Замовник зобов`язаний надати підряднику доступ до місця виконання робіт (фронт робіт) та інженерних мереж, необхідних для виконання робіт з урахуванням встановленого внутрішньооб`єктового та пропускного режиму (п.6.3.1. договору).

Підрядник має право зупинити виконання робіт, у разi порушення замовником своїх зобов`язань за договором, внаслідок якого початок або продовження виконання робіт підрядником виявляється неможливим чи значно ускладненим, про що підрядник повинен без затримки письмово протягом 1 дня сповістити замовника з обґрунтуванням негативного впливу окремих обставин на затримку виконання робіт (п.6.4.1. договору).

Пунктом 6.5.13. договору встановлено, що підрядник зобов`язаний інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов`язань за договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення.

Відповідно до п.7.1. договору замовник надає підряднику доступ до місця виконання робіт (фронт робіт) та інженерних мереж, необхідних для виконання робіт.

У пункті 10.3. договору сторони погодили, що за порушення строків виконання (надання) робіт підрядник сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт, з яких допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від суми договору.

Згідно із п.10.5. договору в разі розірвання договору за ініціативою підрядника, у тому числі відмови виконавця від виконання робіт відповідно до умов договору, підрядник сплачує: штраф у розмірі 20 % вартості робіт за договором.

Пунктом 10.8. договору сторонами погоджено, що закінчення (припинення) строку дії договору (у тому числі одностороннє (одностороннє дострокове) розірвання договору, у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов`язань за договором) не є кінцевою датою для нарахування штрафних санкцій, не зупиняє нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань та не звільняє сторони (сторону) від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п.12.2. договору зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди. Додаткова угода є невід`ємною частиною договору. Якщо зміна умов договору зумовлена обставинами, що залежать від діяльності однієї із сторін, а інша сторона внаслідок цього понесе збитки, вона має право на їx відшкодування у встановленому порядку.

Сторони визнають, що укладання договору відбувається під час дії правового режиму воєнного стану в Україні. У зв`язку із зазначеним сторони усвідомлюють та визнають всі ризики, які можуть виникнути під час виконана прийнятих на себе зобов`язань, будуть докладати всіх можливих зусиль для виконання прийнятих на себе зобов`язань належним чином. У разі суттєвого погіршення військово-політичної, гуманітарної, соціальної ситуації в Україні, зокрема на території областей, громад Україні де розташовані сторони за договором, інші особи, які задіяні сторонами до виконання умов договору, сторони повинні вжити заходів щодо виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором та мінімізувати втрати одна одної з подальшим пред`явленням відповідних, передбачених п.13.5. договору документів (сертифікати (довідки)), які видаються Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами), які будуть підтверджувати їх зусилля для виконання умов договору та будуть слугувати доказом настання обставин непереборної сили для конкретної сторони (п.13.1. договору).

Згідно із п.13.2. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов`язків за цим договором, якщо воно трапилось внаслідок впливу обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

У пункті 13.3. сторонами погоджено, що під обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) розуміються зовнішні та надзвичайні обставини (загрози соціального характеру (війни, воєнні дії, національні страйки, аварії на транспорті та виробництві, ембарго, інші міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії іноземних держав, заборони з боку державної влади, закриття шляхів, каналів, перевалів, заборони на транспортування по певних маршрутах, заборони на комерційну діяльність із певними державами із причин міжнародних санкцій або карантину, введення військового або надзвичайного стану, які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань); стихійні лиха (пожежі, повені, землетруси, епідемії інші стихійні лиха, чи сезонні природні явища, зокрема такі як замерзання моря, проток, портів тощо), неможливість розпоряджатися коштами внаслідок припинення бюджетного фінансування відповідних видатків, рішення органів державної влади та інші обставини, які не залежать від волі сторін), які не існували на час підписання цього договору, виникли поза волею сторін, настанню та дії яких вони не могли запобігти та які перешкоджають належному виконанню сторонами своїх зобов`язань за договором.

Термін виконання обов`язків за цим договором відкладається при виникненні обставин, зазначених у пункті 13.3. договору, на час, протягом якого останні будуть діяти (п.13.4. договору).

Відповідно до п.13.5. договору сторона, що підпала під дію обставин непереборної сили і виявилась внаслідок цього неспроможною (нездатною) виконувати свої зобов`язання за цим договором повинна терміново не пізніше 2 (двох) днів з моменту їх настання, у письмовій формі повідомити іншу сторону із наступним наданням впродовж погодженого сторонами строку але не більше 15 (п`ятнадцяти) календарна днів з дати повідомлення іншої сторони про настання обставин непереборної сили, наданням сертифікату Торгово-промислової палати України (регіональної торгово-промислової палати), що підтверджує виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії (належний доказ).

Згідно із п.13.5.1. договору невиконання (несвоєчасне виконання), вказаних у п.13.5. договору умов (стооку повідомлення про наявність обставин непереборної сили та надання відповідних підтверджуючих документів) позбавляє сторону, що опинилась під впливом обставин непереборної сили, права посилатись на такі обставини, як на підставу для виправдання та звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань за договором, крім випадків коли вплив таких обставин зумовив об`єктивне збільшення строків, необхідних для повідомлення іншої сторони про дію обставин переборної сили, що має обов`язково зазначатися у наданому підтверджуючому документі сертифікаті Торгово-промислової палати України (регіональної торгово-промислової палати).

Пунктом 13.6. сторони погодили, що належним доказом обставин, зазначених у п.13.3. цього договору та строку їх дії служать відповідні підтверджуючі документи сертифікати, які видаються Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами за місцем обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Договір набуває чинності з дати підписання його сторонами та діє в межах строку дії правового режиму воєнного стану в Україні, але в будь-якому разі до 31.12.2023, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, щодо взаєморозрахунків, виконання підрядником своїх гарантійних зобов`язань та в інших визначених договором випадках є обов`язковим до виконання в повному обсязі.

Також сторонами погоджено, договірну ціну (додаток №1 до договору), технічні специфікації №1, 2 (додатки №2, 3 до договору), календарний графік (додаток №5 до договору), зведений коро стисний розрахунок вартості об`єкта будівництва, локальний кошторис та підсумкову відомість ресурсів.

23.08.2023 між сторонами підписано акт передачі території з капітального ремонту санвузлів із заміною мереж 1-6 поверхів будівлі ЦУ СБУ України в місті Києві за договором.

09.10.2023 позивачем отримано лист відповідача за вих№420 від 03.10.2023, у якому останній зазначає, що під час виконання договору, виявились підстави, які унеможливлюють одночасне виконання робіт у всіх санвузлах, що уповільнює технологічний процес та в результаті чого приводить до зміни строків виконання договору. Зазначає, що в супереч п.6.3.1. договору позивачем не було вчасно передано об`єкти для виконання робіт, у зв`язку з чим останнім створено умови, які унеможливлюють вчасно завершити роботи, просив передати всі об`єкти будівництва та продовжити строк виконання робіт 20.12.2023.

27.10.2023 сторонами підписано та скріплено печатками довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2023 року (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 року (форма КБ-2в) на суму 488 495, 39 грн.

Відповідач звернувся до позивача із заявою за вих.№425 від 31.10.2023, у якій повідомив, що в зв`язку з повітряними тривогами та ракетними обстрілами на території міста Києва та Київської області, роботи на об`єктах зупинились задля збереження життя та здоров`я працівників підрядника, внаслідок чого виконання робіт на об`єктах було від терміновано та відповідач звернувся до торгово-промислової палати, а тому з посиланням на пп.6.4.1., 12. договору просив внести зміни до договору та продовжити термін виконання робіт до 20.12.2023, шляхом укладання додаткової угоди до договору.

17.11.2023 Запорізькою торгово-промисловою палатою видано сертифікат №2300-23-4461, яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (повітряні тривоги на території м. Києва, що приводили до зупинення виконання робіт), які унеможливили виконання договору в термін до 01.11.2023.Період дії форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) з 23.08.2023 по 01.11.2023.

01.12.2023 позивачем отримано заяву відповідача за вих. №429 від 30.11.2023, у якій останній зазначає, що через введення воєнного стану на території України не може виконати роботи в передбачені договором строки, а саме до 01.11.2023, на підтвердження чого надав сертифікат Запорізької торгово-промислової палати №2300-23-44-61 та, посиланням на пп.12.1., 12.2. договору просив продовжити термін виконання робіт до 25.12.2023, шляхом укладання додаткової угоди до договору.

08.12.2023 позивачем отримано лист відповідача за вих№430 від 04.12.2023, у якому останній зазначає, що під час виконання робіт виявлено конструкцію, яка унеможливлює подальше виконання робіт по влаштуванню сантехніки, а саме стояків та труб, як каналізації так і водопроводу, в санвузлах без втручання в суміжні санвузли, які не відносяться до зони виконання капітального ремонту. Оскільки каналізація та водопровідні системи знаходяться в незадовільному стані, розуміючи наслідки залишення даних систем без заміни, відповідач просив позивача прийняти рішення щодо подальшого виконання робіт

12.12.2023 сторонами підписано та скріплено печатками довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень (форма КБ-2в) на суму 770 534, 48 грн.

Отже, відповідачем частково виконано роботи на загальну суму 1 259 029, 87 грн (суму 488 495, 39 грн + суму 770 534, 48 грн).

Не виконаними роботи залишись на суму 1 603 170, 13 грн (2 862 200,00 грн (ціна договору) - 1 259 029, 87 грн (сума загальної вартості виконаних робіт)).

Позивачем направлено відповідачу претензію за вих.№19/18-400ВС від 24.01.2024, в якій позивач зазначає, що станом на 11.12.2024 відповідачем виконано роботи на загальну суму 488 495, 39 грн, при цьому станом на 01.01.2024 сума не виконаних робіт складає 1 603 170, 13 грн, а тому останнім прострочено виконання робіт на 60 днів (з 02.11.2023 по 31.12.2023), в зв`язку з чим просив у двомісячний строк сплатити штрафні санкції в розмірі 293 170, 72 грн.

Відповідач надав відповідь за вих№71 від 10.07.2024 на вказану вище претензію, в якій зазначив, що в листі за вих№430 від 04.12.2023 повідомив позивачу причини невиконання умов договору та зазначав, що в процесі виконання спірного договору виявилось, що подальше виконання робіт неможливе, в зв`язку із необхідністю коригування технічною документації, тому просив зняти претензійні вимоги.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем свого зобов`язання за договором, у частині повного та своєчасного виконання робіт, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 02.11.2023 до 03.12.2023 в розмірі 75 958, 40 грн та 7% штрафу в розмірі 166 159, 32 грн.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст.846 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст.877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 3.2. договору сторонами погоджено, що строк (термін) виконання виконавцем робіт замовнику: до 01.11.2023 (включно).

Також відповідно до п.5.1. договору підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи (акти приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат ф. КБ-3) і подає їх для підписання замовнику. Замовник зобов`язаний підписати надані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх одержання.

27.10.2023 сторонами підписано та скріплено печатками довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2023 року (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 року (форма КБ-2в) на суму 488 495, 39 грн.

У подальшому 12.12.2023 сторонами підписано та скріплено печатками довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень (форма КБ-2в) на суму 770 534, 48 грн.

Суд зазначає, що вказані акти та довідка підписані з обох сторін без зауважень чи заперечень.

Отже, відповідачем частково виконано роботи на загальну суму 1 259 029, 87 грн (суму 488 495, 39 грн + суму 770 534, 48 грн).

Не виконаними роботи залишись на суму 1 603 170, 13 грн (2 862 200,00 грн (ціна договору) - 1 259 029, 87 грн (сума загальної вартості виконаних робіт)).

Матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, не надано суду доказів виконання повного обсягу робіт.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Положеннями п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено принципи свободи договору, справедливості, добросовісності та розумності.

Зміст принципу справедливості, добросовісності і розумності полягає в тому, що норми законів, умови договорів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають відповідати загальновизнаним вимогами цивільного обороту, вимогам справедливості, добросовісності та розумності, що практично виражається у встановленні нормами цивільного законодавства рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб.

Суд звертає увагу, що кожна сторона у відповідних правовідносинах має поводити себе добросовісно, обачливо й розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію, що випливає зі ст.3 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово посилався на принцип римського права venirecontrafactumproprium (заборона суперечливої поведінки), який базується ще на римській максимі "ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці" (постанови Верховного Суду у справах №910/19179/17, №914/2622/16, №914/3593/15, №237/142/16-ц, №911/205/18).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що договір підряду №19/2-31 від 23.08.2023 є чинним, розірваний в установленому законом порядку не був, а тому є обов`язковим до виконання сторонами.

У пункті 10.3. договору сторонами погоджено, що за порушення строків виконання (надання) робіт підрядник сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт, з яких допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від суми договору.

Позивачем заявлено до стягнення пеня за період з 02.11.2023 до 03.12.2023 в розмірі 75 958, 40 грн та 7% штрафу в розмірі 166 159, 32 грн від вартості робіт, з яких допущено прострочення станом на 03.12.2023, а саме в розмірі 273 704, 61 грн (2 862 200,00 грн (ціна договору) - 488 495, 39 грн (вартість виконаних робіт станом на 03.12.2023).

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст.549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За ч. 1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.2 ст.232 Господарського кодексу України).

За змістом наведених норм можна зробити висновок про те, що особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконаним. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, обмежується правила ч.2 ст.232 Господарського кодексу України, якщо інше не встановлено договором. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Пеню належить рахувати з наступного дня після дати, в яку зобов`язання мало бути виконано (з урахуванням святкових, вихідних та неробочих днів), і по переддень фактичного виконання грошового зобов`язання, або по відповідний день через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, але в межах періоду, визначеного позивачем.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 02.11.2023 по 03.12.2023 в сумі 75 958, 40 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також перевіривши здійснений позивачем розрахунок 7% штрафу в розмірі 166 159, 32 грн, суд встановив, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на не своєчасне виконання робіт, у зв`язку із не передання йому необхідних об`єктів для виконання робіт, судом до уваги не беруться, з огляду на таке.

Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу Кодексу).

Матеріли справи містять підписаний позивачем та відповідачем 23.08.2023 акт передачі території з капітального ремонту санвузлів із заміною мереж 1-6 поверхів будівлі ЦУ СБУ України в місті Києві за договором, доказів не передачі інших необхідних об`єктів для виконання робіт чи передачі їх в інші строки ніж вказано в зазначеному акті, відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду не надано та матеріали справи не містять.

Щодо доводів відповідача про настання для нього обставин непереборної дії на підтвердження чого надав сертифікат Запорізької Торгово-промислової палати №2300-23-4461 про форс-мажорні обставини, суд зазначає таке.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).

З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Згідно із п.13.2. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов`язків за цим договором, якщо воно трапилось внаслідок впливу обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

У пункті 13.3. сторонами погоджено, що під обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) розуміються зовнішні та надзвичайні обставини (загрози соціального характеру (війни, воєнні дії, національні страйки, аварії на транспорті та виробництві, ембарго, інші міжнародні санкції, валютні обмеження, інші дії іноземних держав, заборони з боку державної влади, закриття шляхів, каналів, перевалів, заборони на транспортування по певних маршрутах, заборони на комерційну діяльність із певними державами із причин міжнародних санкцій або карантину, введення військового або надзвичайного стану, які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань); стихійні лиха (пожежі, повені, землетруси, епідемії інші стихійні лиха, чи сезонні природні явища, зокрема такі як замерзання моря, проток, портів тощо), неможливість розпоряджатися коштами внаслідок припинення бюджетного фінансування відповідних видатків, рішення органів державної влади та інші обставини, які не залежать від волі сторін), які не існували на час підписання цього договору, виникли поза волею сторін, настанню та дії яких вони не могли запобігти та які перешкоджають належному виконанню сторонами своїх зобов`язань за договором.

Термін виконання обов`язків за цим договором відкладається при виникненні обставин, зазначених у пункті 13.3. договору, на час, протягом якого останні будуть діяти (п.13.4. договору).

Відповідно до п.13.5. договору сторона, що підпала під дію обставин непереборної сили і виявилась внаслідок цього неспроможною (нездатною) виконувати свої зобов`язання за цим договором повинна терміново не пізніше 2 (двох) днів з моменту їх настання, у письмовій формі повідомити іншу сторону із наступним наданням впродовж погодженого сторонами строку але не більше 15 (п`ятнадцяти) календарна днів з дати повідомлення іншої сторони про настання обставин непереборної сили, наданням сертифікату Торгово-промислової палати України (регіональної торгово-промислової палати), що підтверджує виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії (належний доказ).

Згідно із п.13.5.1. договору невиконання (несвоєчасне виконання), вказаних у п.13.5. договору умов (стооку повідомлення про наявність обставин непереборної сили та надання відповідних підтверджуючих документів) позбавляє сторону, що опинилась під впливом обставин непереборної сили, права посилатись на такі обставини, як на підставу для виправдання та звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань за договором, крім випадків коли вплив таких обставин зумовив об`єктивне збільшення строків, необхідних для повідомлення іншої сторони про дію обставин переборної сили, що має обов`язково зазначатися у наданому підтверджуючому документі сертифікаті Торгово-промислової палати України (регіональної торгово-промислової палати).

Пунктом 13.6. сторони погодили, що належним доказом обставин, зазначених у п.13.3. цього договору та строку їх дії служать відповідні підтверджуючі документи сертифікати, які видаються Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами за місцем обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

17.11.2023 Запорізькою торгово-промисловою палатою видано сертифікат №2300-23-4461, яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (повітряні тривоги на території м. Києва, що приводили до зупинення виконання робіт), які унеможливили виконання договору в термін до 01.11.2023. Період дії форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) з 23.08.2023 по 01.11.2023.

Отже, в пункті 13.6. договору сторонами погоджено, що належним доказом обставин непереборної сили є сертифікат на підтвердження виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами за місцем обставин непереборної сили.

Роботи за договором виконувались в місці Києві, місцем реєстрації відповідача є Київська область та відповідач, як на обставини непереборної сили, посилається на повітряні тривоги на території міста Києва, що призводили до зупинки виконання робіт, про що і зазначено в сертифікаті №2300-23-4461, який виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою.

Враховуючи викладене вище, місцем обставин непереборної сили, в даному випадку є саме місто Київ, а тому в силу положень пункту 13.6. договору сертифікат Запорізької торгово-промислової палати №2300-23-4461 не є належним доказом обставин непереборної сили.

Крім цього, відповідач не надав доказів на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку, зокрема, не підтверджено неможливості виконувати свої зобов`язання за договором у передбачені ним строки саме внаслідок дії воєнного стану, неможливості здійснювати господарську, підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку, відсутності такого прибутку тощо.

Одночасно, відповідачем не надано відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що введення воєнного стану та повітряні тривоги на території міста Києва не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань та особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Разом з тим, суд враховує, що відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі РуїсТоріха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи наведене вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 75 958, 40 грн пені та 166 159, 32 грн 7% штрафу.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Служби безпеки України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» про стягнення 242 117, 72 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» (08130, Київська обл., Бучанський р-н, с. Чайки, вул. Чайки Валентини, буд. 16, ідентифікаційний код 41258800) на користь Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33, ідентифікаційний код 00034074) 75 958 (сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн 40 коп. пені, 166 159 (сто шістдесят шість тисяч сто п`ятдесят дев`ять) грн 32 коп. штрафу та 2 905 (дві тисячі дев`ятсот п`ять) грн 41 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова