Рішення

від 09.01.2025 по справі 916/3334/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3334/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Чуйко О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Арнаут Н.О.;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС (02222, м. Київ, вул. Закревського, 16, код ЄДРПОУ 37141112) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СП ТРАНС ГРУПП (65022, м. Одеса, Французький бульвар, 54/23, офіс 301, код ЄДРПОУ 45099701) про стягнення 20 707,21грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ТРАНС ГРУПП» про стягнення 20707,21грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «СП ТРАНС ГРУПП» умов укладеного між сторонами договору №23190-16/2024 від 02.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.08.2024 відкрито провадження у справі №916/3334/24, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 05.09.2024 о 11:40.

В судове засідання від 05.09.2024 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2024 відкладено судове засідання на 15.10.2024 о 11:00 та викликано учасників справи у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.10.2024, судове засідання 15.10.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.10.2024 призначено судове засідання на 19.11.2024 о 11:40 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судове засідання від 19.11.2024 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.11.2024 відкладено судове засідання на 12.12.2024 о 11:20 та викликано учасників справи у судове засідання.

Судове засідання від 12.12.2024 не відбулося у зв`язку із надходженням повідомлення про замінування будівлі Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2024 призначено судове засідання на 09.01.2025 о 11:50 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 09.01.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/3334/24.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

02.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС» (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП ТРАНС ГРУПП» (відповідач, Покупець) був укладений договір за № 23190-16/2024 (далі договір), відповідно до умов якого Постачальник, зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти Покупцю запчастини та експлуатаційні матеріали (товар), а Покупець, зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар та оплачувати його (п. 1.1. договору).

За умовами п.п. 1.2. - 1.4. договору номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальна кількість, ціна за одиницю товару, що передаються за цим договором, термін та умови передачі визначаються у рахункахфактурах (рахунках на оплату), товарних (видаткових) накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на товар, які є невід`ємною частиною договору та остаточно узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару. Загальна сума договору складається із вартості переданого товару, що відповідає сумі всіх товарних (видаткових) накладних, та сумарної вартості наданих послуг, зазначених в Актах виконаних робіт, здійснених протягом дії даного договору.

Поставка товару здійснюється за погодженням сторін на умовах пункту 2.3. договору: 1) EXW (франко завод; назва місця: склад Постачальника (правила «ІНКОТЕРМС» в редакції 2020 року) товар переходить у власність Покупця з моменту його передачі Покупцю на складі постачальника. Доказом передачі товару Постачальником у власність Покупця є належним чином оформлена товарна (видаткова) накладна; 2) FCA (франко-перевізник) (правила «ІНКОТЕРМС» в редакції 2020 року) товар переходить у власність покупця з моменту передачі товару Постачальником перевізнику на складі Постачальника. Вибір перевізника здійснюється Покупцем на власний розсуд. З моменту передачі товару перевізнику обов`язки Постачальника перед Покупцем вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином, а ризики загибелі, втрати пошкодження або знищення товару переходять до Покупця. Доказом передачі товару Перевізнику є належним чином оформлених товарної (видаткової) накладної та товарно-транспортної накладної, що разом засвідчують факт передачі Постачальником товару Покупцю.

Згідно з п.п. 2.4., 2.5. договору, погодження сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни Товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується у товарних (видаткових) накладних і рахунках на оплату, що являються невід`ємними складовими даного договору, без складання специфікацій. Покупець, підписуючи товарну (видаткову) накладну, виявляє згоду на прийняття товару відповідно до попередньої домовленості із Постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого Товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом та ціною. Сторони домовилися, що уповноважуючи певну особу на прийняття товару від Постачальника, у тому числі Перевізника, Покупець тим самим уповноважує таку особу підписувати відповідні документи на товар: товарні (видаткові) накладні, товарно-транспортні накладні тощо.

За домовленістю сторін датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін товарної (видаткової) накладної, що засвідчує прийняття товару Покупцем від Постачальника (пункт 2.6. договору).

Розділом 3 договору сторони визначили порядок розрахунків. Так, за домовленістю сторін товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом вважається сума, на яку Постачальник може поставити товар на умовах домовленого відтермінування. В залежності від загальної суми щомісячних замовлень Покупця, Постачальник визначає суму кредитного ліміту (пункт 3.2. договору).У випадку продажу товару на умовах попередньої оплати Постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає Покупцю рахунок на оплату (пункт 3.3. договору). Якщо продаж товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається Постачальником Покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання Покупцем або уповноваженою ним особою на прийняття товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату (пункт 3.4. договору). Оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальнику (пункт 3.5. договору). Зобов`язання Покупця за цим договором щодо оплати поставленого товару вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника (пункт 3.6. договору). Сторони домовились, що в разі прострочення платежу з боку Покупця постачальник має право припинити подальші відвантаження товару Покупцю до отримання повної оплати за відвантажені товари, а також перейти до роботи з Покупцем на умовах 100% попередньої оплати (пункт 3.7. договору).

За умовами пункту 4.2. договору Покупець зобов`язаний прийняти товар та здійснити відповідні розрахунки згідно з розділом 3 даного договору.

Відповідно до пунктів 5.2., 5.3. договору за порушення грошового зобов`язання за цим договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення. У разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим договором, винна сторона несе відповідальність, встановленої статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити на користь іншої сторони за договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% річних від простроченої суми.

Згідно з пунктами 8.2. та 8.4. сторони домовились, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2024 року з можливістю його пролонгації, оскільки якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком.

Як вказує позивач, на виконання умов договору позивачем за видатковою накладною від 02.04.2024 №SI0004584109 відповідачу був відвантажений товар на загальну суму 18 139,92грн на умовах попередньої оплати. Як вбачається зі змісту даної видаткової накладної товар поставлений на умовах відстрочення платежу, строк оплати товару встановлений до 16.04.2024 включно. Разом з названою вище видатковою накладною відповідачу був вручений рахунок на оплату отриманого товару від 02.04.2024 №S0008885326. Відвантажений позивачем товар був прийнятий відповідачем без зауважень і заперечень, а видаткові накладні прийняті та підписані уповноваженою особою відповідача, однак, у встановлений строк відповідач оплату не здійснив.

Позивач зазначає, що такі дії з боку відповідача призвели до виникнення боргу перед позивачем у розмірі 18 139,92грн та правових підстав у позивача для застосування штрафних санкцій. Наведені факти свідчать, що відповідач взятих на себе зобов`язань за договором в обумовлений строк не виконав, у повному обсязі оплату отриманого товару не здійснив, та протиправно використовує несплачені кошти у своїй діяльності. Викладені обставини спричинили звернення позивача до суду із зазначеною позовною заявою за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів шляхом стягнення з відповідача в примусовому порядку основного боргу у розмірі 18 139,92грн пені в сумі 1 394,54грн, 12% річних у сумі 628,55грн та втрат від інфляції в сумі 544,20грн, що загалом становить 20 707,21грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 18 139,92грн основного боргу, 1 394,54грн пені, 628,55грн 12% річних, 544,20грн втрат від інфляції.

Відповідач в засідання суду не з`явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як видно з матеріалів справи, 02.04.2024 між позивачем та відповідачем був укладений договір за № 23190-16/2024, відповідно до умов якого Постачальник, зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти Покупцю запчастини та експлуатаційні матеріали (товар), а Покупець, зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар та оплачувати його.

На виконання взятих на себе зобов`язань за договором позивач, за видатковою накладною від 02.04.2024 №SI0004584109 відвантажив відповідачу товар на загальну суму 18 139,92грн на умовах попередньої оплати. Відвантажений позивачем товар був прийнятий відповідачем без зауважень і заперечень, а видаткові накладні прийняті та підписані уповноваженою особою відповідача.

Як вбачається зі змісту видаткової накладної від 02.04.2024 №SI0004584109 товар поставлений на умовах відстрочення платежу, строк оплати товару встановлений до 16.04.2024 включно.

Разом з названою вище видатковою накладною відповідачу був вручений рахунок на оплату отриманого товару від 02.04.2024 №S0008885326.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Розділом 3 договору сторони визначили порядок розрахунків. Так, за домовленістю сторін товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом вважається сума, на яку Постачальник може поставити товар на умовах домовленого відтермінування. В залежності від загальної суми щомісячних замовлень Покупця, Постачальник визначає суму кредитного ліміту (пункт 3.2. договору).У випадку продажу товару на умовах попередньої оплати Постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає Покупцю рахунок на оплату (пункт 3.3. договору). Якщо продаж товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається Постачальником Покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання Покупцем або уповноваженою ним особою на прийняття товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату (пункт 3.4. договору). Оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальнику (пункт 3.5. договору). Зобов`язання Покупця за цим договором щодо оплати поставленого товару вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника (пункт 3.6. договору). Сторони домовились, що в разі прострочення платежу з боку Покупця постачальник має право припинити подальші відвантаження товару Покупцю до отримання повної оплати за відвантажені товари, а також перейти до роботи з Покупцем на умовах 100% попередньої оплати (пункт 3.7. договору).

Однак відповідач за отриманий товар у визначений згідно видаткової накладної 02.04.2024 №SI0004584109 термін до 16.04.2024 включно не розрахувався.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 18 139,92грн.

Доказів оплати заборгованості та доказів які б спростовували позовні вимоги відповідач не надав, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 18 139,92грн, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1 394,54грн пені слід зазначити наступне.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пунктів 5.2. договору за порушення грошового зобов`язання за цим договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 1 394,54грн за період 17.04.2024 30.07.2024, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 1 394,54грн.

Щодо стягнення з відповідача 628,55грн 12% річних, 544,20грн втрат від інфляції, слід зазначити наступне.

За вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 та статті 627 Цивільного кодексу України законодавцем не обмежено права сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими коштами. Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення).

Пунктом 5.3. договору сторони встановили, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим договором, винна сторона несе відповідальність, встановленої статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити на користь іншої сторони за договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 12% річних у сумі 628,55грн за період 17.04.2024 30.07.2024, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 12% річних у сумі 628,55грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції у сумі 544,20грн за період квітень 2024 липень 2024, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні витрати у сумі 544,20грн.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СП ТРАНС ГРУПП про стягнення 20 707,21грн у тому числі 18 139,92грн основного боргу, 1 394,54грн пені, 628,55грн 12% річних, 544,20грн втрат від інфляції, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС (02222, м. Київ, вул. Закревського, 16, код ЄДРПОУ 37141112) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СП ТРАНС ГРУПП (65022, м. Одеса, Французький бульвар, 54/23, офіс 301, код ЄДРПОУ 45099701) про стягнення 20 707,21грн задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СП ТРАНС ГРУПП (65022, м. Одеса, Французький бульвар, 54/23, офіс 301, код ЄДРПОУ 45099701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС (02222, м. Київ, вул. Закревського, 16, код ЄДРПОУ 37141112) 18 139,92грн основного боргу, 1 394,54грн пені, 628,55грн 12% річних, 544,20грн втрати від інфляції, 2 422,40грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 13 січня 2025 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова