Рішення

від 30.12.2024 по справі 921/542/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 грудня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/542/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Тер Аудит"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Опілля"

про зобов`язання забезпечити проведення аудиторської перевірки фінансової звітності за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.

за участі представників:

позивача: Дрозда О.В., адвокат;

відповідача: Білик Л.С., адвокат.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява ТОВ "Микулинецький Бровар" до ПрАТ "Опілля" про зобов`язання забезпечити проведення аудиторської перевірки фінансової звітності.

Судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В ході судового розгляду до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено ТОВ "Тер Аудит".

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення господарським товариством його корпоративних прав.

Повноважний представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №б/н (вх.№7681) від 07.10.2024 та письмових поясненнях №б/н (вх.№8871) від15.11.2024. Так, стверджує, що заява акціонера про проведення аудиторської перевірки на його вимогу не відповідала вимогам чинного законодавства. Зокрема, до заяви долучена виписка депозитарної установи ТОВ "Онікс - ІВА" про стан рахунку в цінних паперах депонента ТОВ "Микулинецький Бровар", в якій в графі "найменування емітента" зазначено ВАТ "Опілля", тоді як найменування останнього було змінено на ПрАТ "Опілля". Крім того, ПрАТ "Опілля" як емітентом подавалися до ПАТ "Національний депозитарій України" документи щодо зміни найменування. До того ж, відповідачем здійснено переоформлення глобального сертифікату цінних паперів. Таким чином, позивач, звертаючись із заявою про проведення аудиторської перевірки, не подав належного документу на підтвердження права власності ТОВ "Микулинецький Бровар" на акції ПрАТ "Опілля".

Також відповідач зазначає, що акціонер просить провести аудит за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, тобто два аудити окремо за 2021 рік та за 2023 рік в межах одного календарного року, що порушує вимоги ч.6 ст.110 Закону України "Про акціонерні товариства" .

Позивач у відповіді на відзив №б/н (вх.№68197) від 23.10.2024, заперечує викладені твердження та вказує, що долучений відповідачем Глобальний сертифікат датований 05.07.2024. Наведеним лише підтверджується, що на день звернення із заявою акціонера про проведення аудиторської перевірки ,15.05.2024, назва відповідача значилась як ВАТ "Опілля", а не ПрАТ "Опілля". Інших доказів того, що Акціонерне товариство зверталось до ПАТ "Національний депозитарій України" чи іншої установи для переоформлення Глобального сертифікату до 15.05.2024 у зв`язку зі зміною найменування, відповідачем не надано.

Натомість, третя особа прибуття свого представника у засідання не забезпечила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, у встановленому процесуальним законодавством порядку.

Так, через невиконання ТОВ "Тер Аудит" вимог суду про реєстрацію власного "Електронного кабінету" в ЄСІТС, процесуальні документи суду направлялися на адресу останнього рекомендованими відправленнями з повідомленням про вручення. Зокрема, поштове повідомлення №0610215071513 (ухвала про відкладення розгляду справи від 09.12.2024) повернулось на адресу суду з відміткою про його вручення 16.12.2024.

При цьому суд зазначає, що в силу приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Як наслідок, спір вирішується судом за наявними у справі матеріалами за відсутності представника третьої особи.

Справа з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу розглядалась відповідно до ст. 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, судом встановлено наступне.

За приписами п.3 ч.1 ст. 20 ГПК України, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, відносяться до юрисдикції господарських судів.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ "Микулинецький Бровар" послалось на порушення його прав як акціонера Приватного акціонерного товариства "Опілля".

Так, позивач є власником 398 998 шт. простих іменних акцій емітента загальною номінальною вартістю 99 749,5 грн, що становить частку 10,6829% статутного капіталу ПрАТ "Опілля". Цей факт підтверджується випискою №109 від 15.05.2024 ТОВ "Онікс-ІВА" про стан рахунку в цінних паперах.

Відтак, зазначений спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, відповідно до п.3 ч.1 ст. 20 ГПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.05.2024 ТОВ "Микулинецький Бровар", як акціонер, звернулось до ПрАТ "Опілля" із заявою №73 про проведення аудиту, долучивши до неї виписку про стан рахунку в цінних паперах №109 від 15.05.2024 та договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства від 10.05.2024, що укладений між ТОВ "Тер Аудит" та ТОВ "Микулинецький Бровар".

У відповідь, ПрАТ "Опілля" надіслало акціонеру лист №32 від 08.06.2024, вказавши про те, що подана заява не відповідає вимогам Закону України "Про акціонерні товариства" у зв`язку з відсутністю належного документа на підтвердження права власності ТОВ "Микулинецький Бровар" на акції ПрАТ "Опілля". Адже, у графі "найменування емітента" зазначено ВАТ "Опілля", тоді як найменування останнього було змінено на ПрАТ "Опілля". У наданій відповіді відповідач вказав, що на виконання п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України" "Про акціонерні товариства" Акціонерним товариством було змінено найменування з ВАТ "Опілля" на ПрАТ "Опілля" про що внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином, відповідачем було відмовлено в проведенні аудиту.

Не погодившись з такою відмовою, ТОВ "Микулинецький Бровар" звернулось до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку зі скаргою №87 від 20.06.2024 на дії ПрАТ "Опілля". Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у відповіді №26-1/12/15264 від 14.08.2024 на скаргу зазначила, серед іншого, що через порушення вимог ч.5 ст.110 Закону України "Про акціонерні товариства", внаслідок не забезпечення суб`єкту аудиторської діяльності можливості провести аудит за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 31.12.2023 та не надання відповіді з інформацією про дату аудиту, Комісією у відношення до ПрАТ "Опілля" будуть вжиті заходи правового характеру.

Незважаючи на це, жодних дій для забезпечення проведення аудиторської перевірки на вимогу акціонера ПрАТ "Опілля" не вчинило, що й слугувало підставою для звернення ТОВ "Микулинецький Бровар" до суду з відповідним позовом.

Оцінивши зібрані у справі докази, дослідивши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

За змістом частин першої, третьої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права визначаються як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи у управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Корпоративні відносини визначаються як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Права учасників (засновників, акціонерів, пайовиків) юридичних осіб (корпоративні права) визначені ст. 96-1 ЦК України.

Так, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 116 ЦК України передбачено право учасника господарського товариства у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством. Подібні права закріплені в ст.27 Закону України "Про акціонерні товариства".

Поряд із іншим, реалізація цього корпоративного права, в силу статті 162 ЦК України, забезпечується проведенням у будь - який час на вимогу акціонерів, які сукупно володіють не менш як 5 відсотками акцій, аудиторської перевірки фінансової звітності акціонерного товариства. Оскільки зазначене право, спрямоване в першу чергу на здійснення акціонером контролю за діяльності виконавчого органу товариства, то безумовно, що воно є складовою права на управління товариством .

У п. 38 постанови від 16.05.2018 у справі №904/2194/17 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що шляхом пред`явлення до товариства вимоги про проведення аудиторської перевірки учасник (акціонер) товариства реалізує своє корпоративне право, пов`язане з діяльністю й управлінням справами товариства.

За ст. 1 Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" аудит фінансової звітності - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб`єкта господарювання, або іншого суб`єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Порядок проведення аудиторської перевірки фінансової звітності акціонерного товариства встановлюється законом.

Так, за приписами частин 5 та 6 ст.110 Закону України "Про акціонерні товариства" протягом 10 днів з дня отримання запиту акціонера (акціонерів) про проведення аудиту товариство:

1) забезпечує суб`єкту аудиторської діяльності можливість проведення аудиту;

2) надає акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією про дату початку аудиту.

До заяви акціонера (акціонерів) додаються копії документів, що підтверджують його (їх) право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги, та копії договору про проведення аудиторської перевірки з суб`єктом аудиторської діяльності.

Аудит на вимогу акціонерів, які є власниками 5 і більше відсотків голосуючих акцій товариства, може проводитися не більше двох разів на календарний рік. При цьому суд зауважує, що законодавець не передбачив умови, за якою реалізація одним акціонером свого права щодо ініціювання перевірки, автоматично позбавляє такого права іншого власника корпоративних прав. Відтак, судом критично оцінюються посилання відповідача на те, що через проведення аудиторської перевірки у 2024 році на вимогу іншого акціонера - ТОВ Обрій-2005" позивач втратив можливість другий раз звертатися з даного приводу до ПрАТ "Опілля".

У розділі 5 Статуту Приватного акціонерного товариства "Опілля", у новій редакції, визначено, що аудиторська перевірка діяльності Товариства має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів), який є власником (власниками) більше, ніж 10% голосуючих акцій Товариства. У такому разі акціонер (акціонери) самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства, в якому зазначається обсяг перевірки. Товариство зобов`язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера надати йому відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки. Аудиторська перевірка на вимогу акціонера (акціонерів), який є власником більше, ніж 10 % голосуючих акцій Товариства, може проводитися не частіше двох разів на календарний рік. У разі проведення аудиту Товариства за заявою акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) більше 10% голосуючих акцій Товариства, Правління Товариства на вимогу такого акціонера (акціонерів) зобов`язане надати завірені підписом уповноваженої особи Товариства копії всіх документів протягом п`яти робочих днів з дати отримання відповідного запиту аудитора (аудиторської фірми) (п. п. 13.16., 13.18., 13.19., 13.20 Статуту відповідача).

Тобто позивач на підставі законодавства, що регламентує порядок діяльності акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів та Статуту відповідача був наділений правомочностями вимагати проведення аудиторської перевірки фінансової звітності ПрАТ "Опілля", акціонером якого він є. До того ж, стаття 110 Закону України "Про акціонерні товариства", на підставі якої ТОВ "Микулинецький Бровар" звернулося із запитом про проведення перевірки, не містить жодних застережень та обмежень щодо періоду, який може бути охоплений такою аудиторською перевіркою, а відтак посилання відповідача на те, що кожна аудиторська перевірка може проводитись лише за один календарний рік не заслуговують на увагу.

Мотивуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що 15.05.2024 ТОВ "Микулинецький Бровар", як акціонер, звернулось до ПрАТ "Опілля" із заявою №73 про проведення аудиту.

Однак, відповідач повідомив, що дана заява не відповідає вимогам Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки у виписці про стан рахунку у цінних паперах станом на 15.05.2024 зазначено невірне найменування емітента, а саме ВАТ "Опілля", замість ПрАТ "Опілля".

В свою чергу суд відзначає, що згідно з п.12 Положення про глобальний сертифікат та тимчасовий глобальний сертифікат у редакції рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03 травня 2018 року № 293, глобальний сертифікат підлягає переоформленню емітентом у разі внесення змін до рішення про емісію цінних паперів або проспекту емісії цінних паперів інституту спільного інвестування або зміни реквізитів емітента, якщо інформація, що змінена, зазначена у глобальному сертифікаті (крім зміни найменування юридичної особи у зв`язку зі зміною типу акціонерного товариства, якщо свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів не було замінено та містить попереднє найменування товариства). При депонуванні переоформленого глобального сертифіката Центральний депозитарій здійснює погашення попереднього глобального сертифіката в порядку, встановленому внутрішніми документами Центрального депозитарію.

Відповідно до п.3 Порядку заміни свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) емісійних цінних паперів у зв`язку зі зміною найменування емітента та/або забезпеченням існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 23.04.2013 №736, емітент зобов`язаний здійснити заміну свідоцтва (свідоцтв) у разі зміни найменування (крім випадку, зазначеного в абзаці третьому цього пункту) та/або забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі.

Отже, саме на емітента, тобто відповідача, покладено обов`язок переоформити Глобальний сертифікат та Свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів.

Однак, у спірних правовідносинах емітентом здійснено таке переоформлення лише 05.07.2024, що підтверджується Випискою з реєстру кодів цінних паперів та Глобального сертифікату від 05.07.2024.

Таким чином на момент звернення позивача із заявою про проведення аудиторської перевірки попередній Глобальний сертифікат не був погашеним Центральним депозитарієм, а тому найменування емітента станом 15.05.2024 і було вказано як ВАТ "Опілля".

Наведене також підтверджується листом депозитарної установи - ТОВ "Онікс-ІВА" від 11.06.2024 № ДУ71 та виписками про стан рахунку в цінних паперах станом на 09.02.2024, 07.03.2024, 15.05.2024, 30.05.2024, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Відтак, на переконання суду, на час звернення із відповідною заявою до ПрАТ "Опілля" позивач, являючись власником частки статутного капіталу останнього в розмірі 10,6829 відсотка був вправі реалізовувати всі свої правомочності, які із цього випливають.

Окрім цього, суд вважає, що позивачем належним чином виконані вимоги ч.5 ст.110 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо звернення до Товариства з вимогою про проведення аудиту фінансової звітності ПрАТ "Опілля" з долученням відповідного договору від 10.05.2024 про проведення аудиту фінансової звітності товариства та документів, що підтверджують його право власності на акції станом на дату подання вимоги.

Разом з тим, відповідачем порушено вимоги ч.5 ст.110 Закону в частині незабезпечення суб`єкту аудиторської діяльності протягом 10 днів, з дня отримання запиту про проведення аудиту, можливості проведення аудиту та не надання відповіді ТОВ "Микулинецький Бровар" з інформацією про дату початку аудиту.

Слід зазначити, що до такого ж висновку дійшла і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, виклавши його в розпорядженні №14/14/803/С07 від 20.11.2024, у якому зобов`язала ПрАТ "Опілля" у термін до 03.02.2025 вжити заходів з метою припинення порушення шляхом забезпечення суб`єкту аудиторської діяльності можливості проведення аудиту за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 31.12.2023 та надання ТОВ "Микулинецький Бровар" інформації про дату початку аудиту, та у термін до 03.02.2025 письмово поінформувати уповноваженого на розгляд справ та департамент нагляду за станом корпоративного управління та корпоративними фінансами про виконання цього розпорядження.

Також варто акцентувати увагу учасникам цього спору на тому, що стаття 110 Закону України "Про акціонерні товариства" є імперативною для товариства у випадку наявності відповідної вимоги акціонера, який є власником більше ніж 5 відсотків акцій товариства. При цьому, право акціонера вимагати проведення аудиту не залежить від бажання самого товариства чи його посадових осіб або доцільності проведення такої перевірки, натомість обов`язок товариства забезпечити аудитору можливість провести перевірку виникає відповідно до прямої вказівки закону.

В силу частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

В свою чергу, у пункті 58 рішення від 10.02.2010 Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" зазначено, що у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

Підсумовуючи вищенаведене, оскільки, позивач є акціонером ПрАТ "Опілля", який реалізував своє право, шляхом звернення до відповідача з вимогою про забезпечення проведення аудиту фінансової звітності Товариства, відповідно умов Статуту та Закону України "Про акціонерні товариства", а відповідачем не було забезпечено проведення такого аудиту, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Інші долучені до матеріалів справи докази, доводи та заперечення учасників цього спору були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями ст.ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Опілля" (вул. Білецька, 33, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 00374574) забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тер Аудит" можливість проведення аудиторської перевірки фінансової звітності за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на вимогу акціонера Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Опілля" (вул. Білецька, 33, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 00374574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" (вул. Набережна, 33, смт. Микулинці, Тернопільський район, Тернопільська область, 48120, код ЄДРПОУ 00382912) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 13.01.2025.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко