Рішення

від 13.01.2025 по справі 922/3933/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3933/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Будтехекспо" (63700, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Кузнечна, 9; код ЄДРПОУ: 40635050) до Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 43; код ЄДРПОУ: 01270285) про стягнення заборгованості без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

06.11.2024 Приватне підприємство "Будтехекспо" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1", в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1" заборгованість за договором підряду №19/03/20 від 19.03.2020 у розмірі 429 331,20 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду №19/03/20 від 19.03.2020 в частині оплати за виконані будівельні роботи за вказаним договором.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 прийнято позовну заяву Приватного підприємства "Будтехекспо" до Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/3933/24. Вирішено розгляд справи №922/3933/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу відповідно до статті 251 ГПК України встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов; відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України встановлено строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; встановити строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив з дня його отримання, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Позивачу встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання (ст.251 ГПК України); встановлено строк 5 днів з дня отримання відзиву на подання до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.7 ст.252 ГПК України). Роз`яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не подання позивачем відповіді на відзив та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання сторонами клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України.

Вищезазначену ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 11.11.2024 в той же день було доставлено відповідачу до його Електронного кабінету, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.

Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Однак, відповідач своїм правом наданим відповідно до ст.251, ст.252 ГПК України не скористався, відзив на позов не надав, з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до суду не звертався.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються інформацією з КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в електронний кабінет.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, станом на 13.01.2025 від відповідача будь-яких заяв по суті спору та/або з процесуальних питань до суду не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

19.03.2020 між Приватним акціонерним товариством "Трест Житлобуд-1" (Замовник) та Приватним підприємством «Будтехекспо» (Підрядник) було укладено договір підряду №19/03/20 (а.с.9-11 т.1).

Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку на умовах, визначених цим договором Підрядник зобов`язується своїми силами та засобами за рахунок Замовника виконати наступні роботи: Добудова зони «Вхідна група №2» КО «Харківський зоопарк», (нове будівництво) за адресою: вул. Сумська, 35, м. Харків. Адміністративна будівля, топочна загальної номінальної потужності 0,0605 Мвт. Вхідна група №2, топочна загальної номінальної потужності 0,033 МВт.,

Згідно пункту 1.2 Договору сторони зобов`язуються підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 3 (трьох) календарних днів по закінченню робіт, зазначених у п.1.1 Договору. Документом, що підтверджує факт виконання Підрядником робіт і факт їх приймання Замовником, може бути видаткова накладна, складена в встановленому порядку і підписана представниками Сторін.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що загальна вартість робіт з урахуванням вартості матеріалів і вартості обладнання за цим договором визначена договірної ціною і прикладеними до неї локальним кошторисом, що є невід`ємною частиною договору і становить 638 377,20 грн., у тому числі ПДВ (20%) 106 396,20 грн. (а.с.12-41 т.1).

Відповідно до пункту 2.2. Договору Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця передоплату в розмірі 30% від суми, визначеної в п.2.1. даної угоди.

Згідно пункту 2.3. Договору після закінчення робіт Виконавцем протягом трьох банківських днів, але не більше, сторони підписують Акт виконаних робіт та/або видаткову, що фіксує факт повного виконання Виконавцем робіт, обумовлених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.4. Договору замовник протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт та/або видаткових накладних здійснює остаточний розрахунок за виконані роботи за Договором.

Відповідно до пунктів 1.3. та 3.3.1. Договору строк виконання робіт становить чотири місяці з моменту повної будівельної готовності об`єкта. В разі несприятливих погодних умов, Підрядник має право провести роботи, обумовлені Договором з відстрочкою, пропорційно дії таких несприятливих умов.

Згідно пунктів 3.1.2 та 3.1.3 Замовник зобов`язаний прийняти виконані підрядником роботи в порядку та на умовах, визначених цим Договором та здійснювати розрахунки з Підрядником згідно з розділом 2 даного Договору.

Відповідно до пункту 3.2.2 Підрядник зобов`язаний в обумовлений договором строк виконати роботи.

На виконання умов договору підряду №19/03/20 від 19.03.2020 позивачем належним чином та у визначений строк було виконано будівельні роботи.

На підтвердження виконання будівельних робіт за договором підряду №19/03/20 уповноваженими представниками Сторін було підписано Акт від 18.08.2020 приймання виконаних будівельних робіт з додатками на загальну суму 110 094,00 грн. (а.с.42-46 т.1) та Акт від 18.08.2020 приймання виконаних будівельних робіт з додатками на суму 47 508,00 грн. (а.с.50-53), а також Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2020 року, складені за формою КБ-3 (а.с.42, 50 т.1).

30.11.2021 підписано Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт з додатками на суму 216 376,80 грн. (а.с.58-65 т.1) та Акт №4 приймання виконаних будівельних робіт з додатками на суму 55 352,4 грн. (а.с.72 т.1), а також Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за №1 та №2 за листопад 2021 року (а.с.58, 72 т.1).

Проте, в порушення умов Договору відповідачем не було проведено оплату за виконані будівельні роботи, внаслідок чого у Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» утворилась заборгованість за виконані будівельні роботи за договором підряду №19/03/20 від 19.03.2020 року у розмірі 429 331,20 грн.

Разом з тим позивач надіслав на адресу відповідача претензію (вих.№26/07/24-1 від 26.07.2024) (а.с.83 т.1), в якій вимагав добровільно сплатити на користь Приватного підприємства «Будтехекспо» заборгованість за договором підряду №19/03/20 від 19.03.2020 року у розмірі 429 331,20 грн. та попередив, що у разі несплати заборгованості Приватне підприємство «Будтехекспо» звернеться до Господарського суду Харківської області про стягнення суми боргу у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 629 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою Договір №19/03/20 від 19.03.2020 є договором підряду.

Частиною 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 статті 879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частиною 4 статті 882 Цивільного України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Судом встановлено та сторонами не заперечувався той факт, що позивачем було належним чином виконано роботи, передбачені договором підряду №19/03/20 від 19.03.2020, в результаті чого між сторонами було складено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт від 18.08.2020 на суму 110 094,00 грн. та на суму 47 508,00 грн., №3 від 30.11.2021 на суму 216 376,80 грн. та №4 від 30.11.2021 на суму 55 352,40 грн.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч.1 ст.843 ЦК України).

В частині 1 статті 854 Цивільного України зазначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В частині 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пункту 2.3. Договору після закінчення робіт Виконавцем протягом трьох банківських днів, але не більше, сторони підписують Акт виконаних робіт та/або видаткову, що фіксує факт повного виконання Виконавцем робіт, обумовлених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.4. Договору замовник протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт та/або видаткових накладних здійснює остаточний розрахунок за виконані роботи за Договором.

Як свідчать матеріали справи акти приймання виконаних будівельних робіт від 18.08.2020, а також Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2020 року були підписані на засвідчені печатками 18.08.2020.

Акти приймання виконаних будівельних робіт №3 та №4, а також та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за №1 та №2 за листопад 2021 року були підписані на засвідчені печатками 30.11.2021.

Таким чином, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.4. Договору настав строк остаточного розрахунку за виконані роботи за Договором.

Крім цього, слід зазначити, що за змістом частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ст.617 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не виконано умов договору підряду №19/03/20 від 19.03.2020 в частині оплати коштів за виконані позивачем роботи.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» та подання позивачем до суду позовної заяви у цій справі в електронній формі, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі у сумі 5 151,97 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Будтехекспо" до Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 43; код ЄДРПОУ: 01270285) на користь Приватного підприємства "Будтехекспо" (63700, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Кузнечна, 9; код ЄДРПОУ: 40635050) заборгованість за договором підряду №19/03/20 від 19.03.2020 у сумі 429 331 (чотириста двадцять дев`ять тисяч триста тридцять одну) грн. 20 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 5 151 (п`ять тисяч сто п`ятдесят одна) грн. 97 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "13" січня 2025 р.

СуддяТ.О. Пономаренко