Рішення

від 13.01.2025 по справі 922/3771/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3771/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (65031, Одеська область, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танзаніт Плюс" (61166, м. Харків, просп. Науки, буд. 40, каб. 201) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танзаніт Плюс", в якому просить:

- Стягнути на користь акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (код ЄДРПОУ 00131713, місцезнаходження: 65031, м. Одеса, вул. М.Боровського, 28Б) з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Танзаніт Плюс" (код ЄДРПОУ 44353099, місцезнаходження: 61166, Харківська обл., м. Харків, просп. Науки, буд. 40, каб. 201) 153716,58 грн, на поточний рахунок: НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", МФО 334851, ЄДРПОУ 00131713.

- Стягнути на користь акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (код ЄДРПОУ 00131713, місцезнаходження: 65031, м. Одеса, вул. М.Боровського, 28Б) з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Танзаніт Плюс" (код ЄДРПОУ 44353099, місцезнаходження: 61166, Харківська обл., м. Харків, просп. Науки, буд. 40, каб. 201) судовий збір у розмірі 2422,40 грн. на поточний рахунок: НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", МФО 334851, ЄДРПОУ 00131713.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 1487-ООЕ-ТМЦ від 17.07.2023 року щодо поставки товару та неповернення суми попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3771/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Однак, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.10.2024 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача. Проте, вказана ухвала була повернута до суду з позначкою пошти Адресат відсутній за вказаною адресою.

Разом з цим, суд звертає увагу, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.

Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, для отримання поштових відправлень особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Відсутність відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд звертає увагу, що кінцевим строком вирішення даного спору, у відповідності до ст. 248 ГПК України, є 29.12.2024, проте, зважаючи на перебування судді Усатої В.В. у відпустці, рішення у даній справі постановлено у перший робочий день судді, тобто 13.01.2025.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Між АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та відповідачем була досягнута домовленість щодо поставки товару. Згідно з Комерційною пропозицією відповідача від 06.07.2023 визначено, що умовами оплати є передоплата 50% та 50% протягом 14 банківських днів з моменту отримання, умови поставки - DDP поставки на склад покупця, ціна зафіксована в гривні до 31.07.2023р., термін поставки 5 робочих днів.

В подальшому, між сторонами Договір поставки № 1487-ООЕ-ТМЦ від 17.07.2023 року було підписано у паперовій формі.

Відповідно до п.1.1. Договору поставки, в порядку і на умовах, передбачених цим Доктором, Постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця товар виробничо-технічного призначеним - металопрокат (далі «Товар»), в асортимент, кількості, в терміни, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими Сторонами в цьому Договорі і Специфікаціях, що є невід`ємними частинами до цього Договору.

Згідно п. 1.2. Договору поставки, Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.6. Договору поставки, Товар приймається Покупцем на підставі даних:

- за кількісно - у відповідності з фактичною кількісно Товару, що поставляється в узгоджене місце призначення поставки;

- за якістю - відповідно до якісних показників, вказаних в сертифікатах якості завозу-виробника, паспортах, а також згідно з технічними характеристиками та іншими додатковими вимогами до даного Товару, обговореними Сторонами у відповідних Специфікаціях до цього Договору.

Відповідно до п.4.1. Договору поставки, Поставка Товару здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в терміни, погоджені Сторонами в Специфікаціях до цього Договору,

Під партією Товару Сторони розуміють будь-яку кількість Товару, який супроводжується одним товаросупровідним документом.

Згідно п. 4.2. Договору поставки, Умови поставки Товару DDP згідно Інкотермс-2010, з урахуванням умов і обмовок, що містяться в цьому Договорі і/або відповідних Специфікаціях до Договору.

Погоджене місце призначення поставки вказується Сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору. Постачальник несе усі витрати та ризики, пов`язані з поставкою Товару, до моменту його поставки в погоджене місце призначення.

У випадках, коли Сторонами в Специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини Сторін регулюватимуться положеннями, погодженими Сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору поставки, загальна сума Договору визначається загальною сумою усіх Специфікацій, що є невід`ємною частиною цього Договору. У разі відхилення кількості фактично поставленого Товару від погодженої до поставки кількості, загальна вартість Договору, змінюється пропорційно кількості фактично поставленого Товару з розрахунку її ціни, вказаної у відповідних Специфікаціях до Договору. Толеранс (відхилення по кількості) поставленого Товару складає 10%, якщо інше не обумовлене Сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.

У жодному разі, загальна орієнтовна сума Договору не повинна перевищувати 1 000 000, 00 грн (один мільйон гривень 00 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ - 200 000,00 гри (двісті тисяч гривень 00 копійок), разом з ПДВ 1 200 000,00 грн (один мільйон двісті тисяч гривень 00 копійок) на дату укладення Договору. Сума Договору може бути збільшена шляхом підписання Сторонами відповідної Додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на те органу управління Покупця.

Згідно п. 5.2. Договору поставки, Ціни на Товар встановлюються Сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.

Відповідно п. 5.4. Договору поставки, розрахунки за цим Договором здійснюються у національній валюті України, в наступному порядку:

- Аванс 50% вартості замовленого Товару сплачується на підставі отриманого ПОКУПЦЕМ рахунку. Рахунок надається Постачальником Покуплю протягом 1 робочого дня з дати письмової вимоги від ПОКУПЦЯ.

- Остаточний розрахунок у розмірі 50% вартості замовленого Товару здійснюється ПОКУПЦЕМ протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки відповідного Товару та за умови надання ПОСТАЧАЛЬНИКОМ належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього Договору.

Судом встановлено, що на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №1441 від 14.07.2023 р. на суму 224067,22 грн (разом із ПДВ) за товари позивачем було перераховано на користь відповідача 112033,61 грн з ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями №3056144, №3056145, №3056146 від 26.07.2023 р.

На підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №1445 від 14.07.2023 р. на суму 40911,67 грн (разом із ПДВ) за товари позивачем було перераховано на користь відповідача 20455,84 грн з ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями №3049949, №3049950, №3049951 від 20.07.2023 р.

На підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №1446 від 14.07.2023 р. на суму 44093,35 грн (разом із ПДВ) за товари позивачем було перераховано на користь відповідача 21227,13 грн з ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями №3052118, №3052119 від 21.07.2023 р. та №3056888 від 27.07.2023 р.

Проте, як вказує позивач, не зважаючи на перерахування попередньої оплати за товар на загальну суму 153716,58 грн, товар відповідачем поставлений не був.

03.08.2023 позивач звернувся до відповідача з електронним листом вих.№1594 щодо виконання зобов`язання та про надання інформації щодо постачання товару в строк до 12:00 07.08.2023р.

09.08.2023 позивач звернувся до відповідача з електронним листом вих.№1661 про повернення грошових коштів в загальній сумі 153716,58 грн у термін 3 (трьох) календарних днів.

Однак, позивач стверджує, що відповідач поставку товару не здійснив та суму попередньої оплати не повернув.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 153716,58 грн, тобто суму попередньої оплати за товар.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом невстановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Зважаючи на вищевикладене та зміст спірних правовідносин, слід дійти висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору поставки, а дії сторін щодо направлення рахунків на оплату товарів та їх оплати засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України встановлений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно із частиною 1 статті 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі- продажу.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем доведено, що за Договором поставки № 1487-ООЕ-ТМЦ від 17.07.2023 та на підставі рахунків відповідача на оплату товарів №1441, №1445, №1446 від 14.07.2023, ним здійснено попередню оплату за товар у розмірі 153716,58 грн.

Так, на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №1441 від 14.07.2023 р. на суму 224067,22 грн (разом із ПДВ) за товари позивачем було перераховано на користь відповідача 112033,61 грн з ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями №3056144, №3056145, №3056146 від 26.07.2023.

На підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №1445 від 14.07.2023 р. на суму 40911,67 грн (разом із ПДВ) за товари позивачем було перераховано на користь відповідача 20455,84 грн з ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями №3049949, №3049950, №3049951 від 20.07.2023.

На підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №1446 від 14.07.2023 р. на суму 44093,35 грн (разом із ПДВ) за товари позивачем було перераховано на користь відповідача 21227,13 грн з ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями №3052118, №3052119 від 21.07.2023 р. та №3056888 від 27.07.2023.

Поряд із тим, відповідач не поставив позивачу товар у встановлені в договорі строки та кошти за непоставлений товар у розмірі 153716,58 грн. не повернув.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів поставки товару або повернення попередньо сплаченої позивачем за поставку грошової суми не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 153716,58 грн. (суми попередньої оплати) підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Танзаніт Плюс" (код ЄДРПОУ 44353099, місцезнаходження: 61166, Харківська обл., м. Харків, просп. Науки, буд. 40, каб. 201) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (код ЄДРПОУ 00131713, місцезнаходження: 65031, м. Одеса, вул. М.Боровського, 28Б) суму попередньої оплати за товар у розмірі 153716,58 грн., витрати ззі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. на поточний рахунок: НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", МФО 334851, ЄДРПОУ 00131713.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: Акціонерне товариство "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (код ЄДРПОУ 00131713, місцезнаходження: 65031, м. Одеса, вул. М.Боровського, 28Б).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Танзаніт Плюс" (код ЄДРПОУ 44353099, місцезнаходження: 61166, Харківська обл., м. Харків, просп. Науки, буд. 40, каб. 201).

Повне рішення складено "13" січня 2025 р.

СуддяВ.В. Усата

справа № 922/3771/24