Рішення

від 13.01.2025 по справі 922/3959/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3959/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державної наукової установи "Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (61072, м. Харків, пр. Науки, 60) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧАРЕС" (61072, м. Харків, пр. Науки 60-А, оф. 220) про стягнення 72'403,27 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Державна наукова установа "Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів" Національної академії наук України звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧАРЕС", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 72'403,27 грн, за неналежне виконання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, територій загального користування та надання комунальних послуг орендарю №104.9-21Е від 01.09.2021.

Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 12.11.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.02.2024, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідач своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.11.2024 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Відділі обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківській області, а саме: 61072, м. Харків, пр. Науки 60-А, оф. 220.

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. ГПК України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення учасників справи про розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 ГПК України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

01.09.2021 між Державною науковою установою "Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (надалі - Позивач, Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧАРЕС" (надалі - Відповідач, Орендар) укладено договір № 104.9-21Е про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, територій загального користування та надання комунальних послуг орендарю (надалі - Договір).

За умовами цього Договору Балансоутримувач забезпечує утримання, обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі (далі Будівля), теплових і електричних мереж, мереж водопостачання і водовідведення (далі комунікаційні мережі), що знаходяться за адресою: м. Харків, проспект Науки, 60, а також утримання територій загального користування і надання комунальних послуг Орендарю, а Орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно займаної ним площі в цій Будівлі.

Відповідно до п. 1.2. Договору Орендар відповідно до договору оренди нерухомого майна №23759880-104.9 від 01.09.2021 орендує у Балансоутримувача нежитлові приміщення № 30, 31 загальною площею 104, 9 кв.м., які розміщені за адресою: 61072, м. Харків, пр. Науки, буд. 60, на 2 поверсі Головного корпусу, що перебуває на балансі НТК "Інститут монокристалів" НАНУ (далі орендоване приміщення).

Відповідно до пп. 2.2.3 п. 2.2. Договору Орендар зобов`язався не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітнім, отримувати акти, рахунки, а до 10 числа вносити плату на рахунок Балансоутримувача за утримання, обслуговування та експлуатацію Будівлі, комунікаційних мереж і територій загального користування відповідно до загальної площі Приміщення, який займає Орендар; не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, отримати акти і рахунки та внести плату на рахунок Балансоутримувача за комунальні послуги впродовж 5 банківських днів; один раз в квартал не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім кварталом, відшкодувати податок на землю.

Згідно з додатком 1 до Договору визначено Кошторис щомісячних платежів за утримання, обслуговування та експлуатацію Будівлі, комунікаційних мереж і територій загального користування. Договірна ціна в місяць з ПДВ складає 1169,63 грн.

Згідно з додатком 2 до Договору визначено перелік і порядок проведення розрахунку комунальних послуг до договору, яким визначено перелік витрат на комунальні послуги, які Орендар зобов`язується відшкодувати та порядок проведення розрахунку комунальних послуг.

Строк дії Договору, відповідно до п. 6.1. Договору, не може бути більшим, ніж строк дії договору оренди від 01.09.2021 №23759880-104.9.

Відповідно до п. 6.2. Договору сторони визначилися і дійшли згоди, що цей Договір набирає чинності з моменту його укладання, застосовується на підставі ст. 631 ЦК України до відносин, які виникли між сторонами з 01.09.2021 і діє по 31.08.2026 включно.

Строк дії Договору оренди від 01.09.2021 №23759880-104.9. - п`ять років з дати набрання чинності цим договором з 01.09.2021 по 31.08.2026.

Позивач зазначає, що станом на момент подання позву Відповідач має заборгованість за Договором на суму 72'403,27 грн, а саме:

- заборгованість з відшкодування витрат на комунальні послуги за період з 01.01.2022 по 31.08.2023 - 45'216,71 грн;

- заборгованість з відшкодування витрат за утримання, обслуговування та експлуатацію Будівлі, комунікаційних мереж і територій загального користування за період з 01.02.2022 - 31.08.2023 - 22'006,94 грн;

- заборгованість з відшкодування податку на землю 5179,62 грн.

На підтвердження наявності заборгованості Позивач надає копії щомісячних рахунків та актів, а також розрахунок заборгованості за спірний період.

На підтвердження відсутності заборгованості у Позивача перед організаціями з якими були укладені договори на надання комунальних послуг надано акти звіряння розрахунків за теплову енергію, водопостачання та водовідведення станом на 01.01.2023 та на 01.01.2024.

Станом на день пред`явлення позовної заяви Відповідач заборгованість не оплатив.

Вказані обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувані господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Частина 1 ст. 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пп. 2.2.3 п. 2.2. Договору Орендар зобов`язався не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітнім, отримувати акти, рахунки, а до 10 числа вносити плату на рахунок Балансоутримувача за утримання, обслуговування та експлуатацію Будівлі, комунікаційних мереж і територій загального користування відповідно до загальної площі Приміщення, який займає Орендар; не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, отримати акти і рахунки та внести плату на рахунок Балансоутримувача за комунальні послуги впродовж 5 банківських днів; один раз в квартал не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім кварталом, відшкодувати податок на землю.

Приписами ст. ст. 610, 612 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження оплати платежів за спірним договором у повному обсязі та у строки визначені Договором, як і не надано доказів на спростування виникнення зобов`язання та/або суми заборгованості, у зв`язку з чим, на підставі наявних доказів, суд доходить висновку, що Відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання за договором № 104.9-21Е від 01.09.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, територій загального користування та надання комунальних послуг орендарю, щодо повного та своєчасного внесення платежів, а позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 72'403,27 грн є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог як обґрунтованих, підтверджених доданими до матеріалів справи доказами та не спростованих Відповідачем.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610 - 612 ЦК України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧАРЕС" (61072, м.Харків, пр. Науки 60-А, оф. 220, код ЄДРПОУ 43367467) на користь Державної наукової установи "Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (61072, м. Харків, пр. Науки, 60, код ЄДРПОУ 23759880) заборгованість у сумі 72'403,27 грн та 3028 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасники справи:

Позивач - Державна наукова установа "Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів" Національної академії наук України (61072, м. Харків, пр. Науки, 60, код ЄДРПОУ 23759880).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧАРЕС" (61072, м.Харків, пр. Науки 60-А, оф. 220, код ЄДРПОУ 43367467).

СуддяІ.В. Трофімов