Рішення

від 08.01.2025 по справі 144/1499/24

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/1499/24

Провадження № 2/144/32/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2025 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Теплик-Агро» до ОСОБА_1 , ФГ «Атлант Агро» про витребування земельної ділянки у тимчасове (строкове) володіння, -

в с т а н о в и в :

27 вересня 2024 року директор ТОВ «Теплик-Агро» Анченко В.Г. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ФГ «Атлант Агро» про витребування земельної ділянки у тимчасове (строкове) володіння.

В обґрунтування позову вказав, що 19 грудня 2016 року між позивачем ТОВ «Теплик-Агро» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523783900:02:002:0223, площею 2,488 га, яка розташована на території Теплицької (колишньої Маломочульської) селищної ради, строком на 10 років. 30 грудня 2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 33534863, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Теплик-Агро» було зареєстровано право оренди на вказану земельну ділянку. Після смерті ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку перейшло до її спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Розмір кожного із спадкоємців становив 1/2 частки права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0523783900:02:000:0223.

В подальшому, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було здійснено поділ об`єкта нерухомого майна (земельної ділянки з кадастровим номером 0523783900:02:000:0223) з утворенням нових об`єктів нерухомого майна - земельних ділянок з кадастровими номерами 0523783900:02:000:0309 та 0523783900:02:000:0310.

В результатіподілу первинноїземельної ділянки,яка належала ОСОБА_2 ,та правооренди якоїдо 19.12.2026року належитьТовариству,державним реєстраторомТеплицької РДАЕтуру ЕмуруСльотою МариноюАнатоліївною 23.01.2018року булоприйнято рішення№ 39318676про закриттярозділу Державногореєстру правна земельнуділянку зкадастровим номером0523783900:02:000:0223 та відкрито нові розділи Державного реєстру прав об`єктів нерухомого майна - земельних ділянок з кадастровими номерами 0523783900:02:000:0309 та 0523783900:02:000:0310.

Про те, в порушення вказаних вимог Закону, державним реєстратором Теплицької РДА Етуру Емуру Сльотою Мариною Анатоліївною при закритті в ДРРПНМ розділу на земельну ділянку з кадастровим номером 0523783900:02:000:0223 та при відкритті в ДРРПНМ розділу на земельну ділянку з кадастровим номером 0523783900:02:000:0309 (власник ОСОБА_1 ) запис про право оренди, яке належить ТОВ Теплик -Агро, не було перенесено до новоствореного розділу.

Вказує, що 23 вересня 2024 року шляхом доступу до ДРРПНМ Товариству стало відомо, що 08.01.2024 року між ОСОБА_1 та ФГ Атлант Агро було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523783900:02:000:0309 строком на 10 років. Зазначає, що за наявності дійсного договору з ТОВ «Теплик-Агро», ОСОБА_1 не мав права передавати її в оренду ФГ «Атлант Агро», а тому ТОВ «Теплик-Агро» змушене звернутися до суду з указаним позовом.

Ухвалою судді від 14 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження. Відповідачам запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач ОСОБА_1 отримав 15.11.2024 року, а відповідач ФГ «Атлант Агро» - 19.11.2024 року, відзив на позовну заяву, не подали.

Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 03 грудня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та його представники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились, у поданій до суду письмовій заяві просили розгляд справи проводити за їх відсутності, вказали, що позов підтримують у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися. Про місце, дату і час судового засідання були повідомлені шляхом направлення судових повісток про виклик до суду, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У відповідності до положень ст.ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

На підставі письмових доказів судом встановлено, що 19 грудня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Теплик-Агро» було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_2 передала в оренду ТОВ «Теплик-Агро» належну їй згідно Державного акту серії ЯМ № 644124 від 19 липня 2012 року (а.с. 8-9) земельну ділянку площею 2,4880 га з кадастровим номером 0523783900:02:000:0223, розташовану на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років (а.с. 8-9).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 78686415 від 24.01.2017 року право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523783900:02:002:0223 зареєстровано 30.12.2016 року за ТОВ «Теплик-Агро», підстава договір оренди землі від 19.12.2016 року (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за №1026 (а.с. 11) та №1030 (зворот а.с.11) від 15.11.2017 року, після смерті ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку успадкували ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 395690603 від 19.09.2024 року вбачається, що розмір кожного із спадкоємців становив 1/2 частки права власності на земельну ділянку з кадастровим № 0523783900:02:000:0223 (а.с. 11-12).

Також судом встановлено, що в подальшому, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було здійснено поділ об`єкта нерухомого майна (земельної ділянки з кадастровим № 0523783900:02:000:0223) з утворенням нових об`єктів нерухомого майна - земельних ділянок з кадастровими номерами 0523783900:02:000:0309 та 0523783900:02:000:0310.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 395972290 від 23.09.2024 року вбачається, що 08.01.2024 року між ОСОБА_1 та ФГ Атлант Агро було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровий № 0523783900:02:000:0309 строком на 10 років (а.с.13).

На підставі укладеного договору держреєстратором Джулинської сільської ради ОСОБА_6 22.01.2024 року було прийнято рішення № 71229109 про реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523783900:02:000:0309 за ФГ Атлант Агро, про що в ДРРПНМ було зроблено відповідний запис.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності до положень ч. 1 ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного чи окремого провадження.

Згідно положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 14 Конституції України вказано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст.1Закону України«Про державнийконтроль завикористанням таохороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з ч. 2ст.152ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 4 ст.124ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ч. 1ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1ст.792ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 210ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3ст.653ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

На час підписання договору оренди від 19 квітня 2006 року ч. 2ст.124 ЗК Українипередбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. При цьому уст.125ЗК України було визначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Крім того, ч. 5ст.126ЗК України було передбачено, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно дост.13Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 14 Закону України «Про оренду землі»).

За змістом ст. ст.18,20 Закону України «Про оренду землі»(в редакції станом на 19 квітня 2006 року) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться в порядку, встановленому законом.

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесеніЗаконом України від11лютого 2010року №1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту ст.ст.182,640,657,732,745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі»були виключені ст. 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі. Статтю 6Закону України «Про оренду землі»парламент доповнив частиною п`ятою такого змісту: «Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону».

При цьому, за положенням ч. 3ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абз. 4 ч. 2ст. 24 Закону України «Про оренду землі»); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (див. постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 2 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц та від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц).

У постанові від 01 квітня 2020 року в справі № 610/1030/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, щоякщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 01 січня 2013 року, після настання цієї дати не зареєструвала її право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього - зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до вказаного реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем.

У такому випадку суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. В іншому випадку в позові слід відмовити.

У відносинах оренди визнається право орендаря на абсолютний захист від порушення його права на орендоване майно третіми особами; на збереження сили договору оренди при переході права власності на орендоване майно до іншої особи (право слідування).

Уст. 27 Закону України «Про оренду землі»як у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи, встановлено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

У постанові від18 квітня 2023 року у справі№ 357/8277/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, щоу разі укладення договору оренди земельної ділянки в період чинності попереднього договору оренди оскаржуваний договір оренди може бути визнано недійсним, однак у вказаному випадку позивач заявив вимогу про витребування земельної ділянки, задоволення якої повністю поновлює його права орендаря. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.У контексті спору щодо земельної ділянки, переданої в оренду, тимчасовим володільцем такої земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі, а відтак неволодіючий орендар, право оренди якого порушено, може скористатися спеціальним способом захисту, який передбачено спеціальним законом, а самест. 27 Закону України «Про оренду землі», на підставі якої він може витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння.

З урахуванням наведеного та того, що договір оренди від 19 грудня 2016 року був укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Теплик-Агро» і зареєстрований у встановленому законом порядку, яким строк оренди визначено до 2026 року, тобтопервинний орендар ТОВ «Теплик-Агро» мав чинне право оренди на момент укладення наступного договору оренди від 08.01.2024 року міжспадкоємцем ОСОБА_1 таФГ «Атлант Агро»щодо земельної ділянки кадастровий номер 0523783900:02:000:0309, яка утворилася шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 0523783900:02:000:0223,що виключало можливість укладення цього наступного договору, а також ТОВ «Теплик-Агро» має чинне право оренди на день прийняття судового рішення (до 2026 року), з`ясування чого є обов`язковою умовою при захисті порушеного права первинного орендаря згідно згаданої вище постановиВеликої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №610/1030/18,тому суд вважає, що укладення в період дії попереднього договору оренди нового договору з новим орендарем і реєстрація за ним речового права оренди на одну і ту ж саму земельну ділянку порушує право первинного орендаря, відтак приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а порушене право ТОВ «Теплик-Агро» - захисту у обраний ним спосіб.

У відповідності до ч.2 ст. 14 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (яка діяла станом на 23.01.2018 року У разі поділу об`єкта нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об`єкта скасовується. На кожний новостворений об`єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об`єктів.

Записи про речові права та їх обтяження щодо об`єкта, який поділяється, або при виділі частки з цього об`єкта переносяться до розділів Державного реєстру прав, відкритих на кожний новостворений об`єкт."

Дії ОСОБА_1 щодо укладання договору оренди землі з ФГ «Атлант-Агро» під час дії договору оренди від 19.12.2016 року перешкоджають позивачу користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 0523783900:02:000:0309, адже договір укладений між ТОВ Теплик-Агро та ОСОБА_2 не було розірвано та не визнано недійсним.

Відповідно до статті 110 ЗК України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження.

Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб.

Перехід права власності на земельну ділянку, зміна її цільового призначення не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.

Поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Передача земельної ділянки в оренду і є таким обтяженням права власника земельної ділянки.

Такий поділ земельної ділянки не припиняє права оренди на неї орендаря, оскільки уся передана в оренду земельна ділянка була поділена і увійшла у дві сформовані земельні ділянки.

Тому договір оренди земельної ділянки від 16.12.2016 року, укладений між ТОВ Теплик-Агро та ОСОБА_2 , не припинив своєї дії.

Оскільки, вимога про витребування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» у його тимчасове (строкове) володіння з тимчасового (строкового) володіння Фермерського господарства Атлант Агро земельну ділянки з кадастровим номером 0523783900:02:000:0309 відповідає спеціальному способу захисту, який передбачено спеціальним законом, а саме статтею 27 Закону № 161-XIV, на підставі якої він може витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння, тому в даному випадку заявлена вимога є належним способом захисту порушених прав.

Подібні правові висновки були викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 .

Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028 гривні, які суд стягує з відповідачів на користь позивача, оскільки позовна заява задоволена повністю.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу в розмірі 16000 грн, суд зазначає наступне.

Адвокатом Сокуренком В.М., який здійснює представництво інтересів позивача ТОВ «Теплик-Агро» у даній справі на підставі угоди про надання правової допомоги від 26.09.2024 року, суду надано вказану угоду, розрахунок-опис, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с. а.с. 14-16).

З урахуванням практики Верховного Суду щодо відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу, критерію реальності та розумності адвокатських витрат та фінансового стану обох сторін, дослідивши всі надані докази у їх сукупності на підтвердження здійснення таких послуг та відсутність заяв відповідачів про зменшення таких витрат, суд прийшов до висновку про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі порівну з кожного відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву задовольнити.

Витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» у його тимчасове (строкове) володіння з тимчасового (строкового) володіння Фермерського господарства «Атлант Агро» земельну ділянку з кадастровим номером 0523783900:02:000:0309 загальною площею 1,244 га, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» згідно з договором оренди від 19 грудня 2016 року, укладеним між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» сплачений судовий збір в сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн та 8000 (вісім тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Фермерського господарства «Атлант Агро» на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» сплачений судовий збір в сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн та 8000 (вісім тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Теплицьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач ТОВ «Теплик-Агро», вул. Незалежності, 30 с. Степанівка Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 35737530.

Представник позивача адвокат Сокуренко Вадим Михайлович, вул. Абрикосова, 5 с. Степанівка Гайсинського району Вінницької області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001136 від 29.08.2024 року.

Представник позивача в порядку самопредставництва ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1 ФГ «Атлант Агро», вул. Освітня, 21 с. Мишарівка Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 44162225.

Відповідач 2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 14.01.2025 року.

Суддя