Рішення

від 13.01.2025 по справі 308/16520/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/16520/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бедьо В.І., за участі секретаря судових засідань Молдован Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Виконавчого комітету Ужгородської міської ради до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення безпідставно збережених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Міський голова Богдан Андріїв звернувся до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі позивача - Виконавчого комітету Ужгородської міської ради до відповідача ОСОБА_1 , за якою просить суд: стягнути з ОСОБА_1 , на користь Ужгородської міської ради кошти у сумі 261 576 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

Згідно дозволу на початок виконання будівельних робіт № ЗК 112201541126 від 02.06.2020 року ОСОБА_1 отримала право на початок виконання будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та дитячим садочком за адресою: АДРЕСА_1 ». Так як договір про пайову участь з ОСОБА_1 не укладався в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення кошті в, обов`язок сплати яких був встановлений законом.

Відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми. Таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Згідно даних зазначених в Акті готовності об`єкта експлуатації № ЗК 122210607517. кошторисна вартість об`єкта будівництва становить; 47955000,00 грн. Загальна площа нежитлових приміщень будинку складає 948,9 кв.м. Загальна площа житлових приміщень будинку складає 3435,6. кв.м. Таким чином, сума пайового внеску, складає:

- за нежитлові приміщення 415139,69 гри, що дорівнює 4% загальної кошторисної вартості будівництва нежитлових приміщень об`єкта,

- за житлові приміщення 737010,00 гри, що дорівнює 2% опосередкованої вартості спорудження житла в Закарпатській області, затвердженої згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.06.2020 року № 151.

07.08.2024 року на адресу ОСОБА_1 . Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради було направлено Претензію про сплату коштів для створення і розвитку інфраструктури міста, такий лист ОСОБА_1 отримано 27.08.2024 року, однак в добровільному порядку кошти сплачені не були.

Також позивач зазначає, що передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-ІХ порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: (1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; (2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Отже, у зв`язку з порушенням замовником будівництва зобов`язання про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати пайового внеску в Ужгородської міської ради виникає право вимагати стягнення коштів на підставі статті 1212 ЦК України.

За ухвалою від 25.10.2024 року судом було відкрите провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Щодо доводів відповідача про те, що Законом України від 20.09.2019 № 132-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» з 01.01.2020 виключено ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Необхідно зазначити, що вказане питання було предметом розгляду Великої Палати Верховного суду у справі № 643/21744/19 (постанова від 14.12.2021), за висновком якої: замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов`язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. За таких обставин у разі порушення зобов`язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування (пункти 67-73).

В судове засідання позивач не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, клопотань про відкладення від неї не надходило.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з згідно дозволу на початок виконання будівельних робіт № ЗК 112201541126 від 02.06.2020 року ОСОБА_1 отримала право на початок виконання будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та дитячим садочком за адресою: АДРЕСА_1 ». Так як договір про пайову участь з ОСОБА_1 не укладався в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення кошті в, обов`язок сплати яких був встановлений законом.

Відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми. Таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Згідно даних зазначених в Акті готовності об`єкта експлуатації № ЗК 122210607517. кошторисна вартість об`єкта будівництва становить; 47955000,00 грн. Загальна площа нежитлових приміщень будинку складає 948,9 кв.м. Загальна площа житлових приміщень будинку складає 3435,6. кв.м. Таким чином, сума пайового внеску, складає:

- за нежитлові приміщення 415139,69 гри, що дорівнює 4% загальної кошторисної вартості будівництва нежитлових приміщень об`єкта,

- за житлові приміщення 737010,00 гри, що дорівнює 2% опосередкованої вартості спорудження житла в Закарпатській області, затвердженої згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.06.2020 року № 151.

07.08.2024 року на адресу ОСОБА_1 . Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради було направлено Претензію про сплату коштів для створення і розвитку інфраструктури міста, такий лист ОСОБА_1 отримано 27.08.2024 року, однак в добровільному порядку кошти сплачені не були.

Як зазначено у ч. 2, 3, 4, 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла на час здійснення будівництва) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: об`єктів будь-якогопризначення назамовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;будівель навчальних закладів,закладів культури,фізичної культури і спорту,медичного і оздоровчого призначення;будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;індивідуальних(садибних)житлових будинків,садових,дачних будинків загальною площею до 300квадратних метрів,господарських споруд,розташованих на відповідних земельних ділянках;об`єктів комплексної забудови територій,що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури;об`єктів,що споруджуються замість тих,що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу,за рахунок коштів інвесторів;об`єктів інженерної,транспортної інфраструктури,об`єктів енергетики,зв`язку та дорожнього господарства(крім об`єктів дорожнього сервісу);об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми. Таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Разом з тим, 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019, якими ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Так, при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.

Стаття 40 вищевказаного Закону визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із ч. 2 ст. 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

На виконання вищезазначених вимог закону, Рішенням Ужгородської міської ради від 03.06.2011 за №170, із внесеними змінами на підставі рішення Ужгородської міської ради від 28.02.2017 за № 606, затверджено Положення про залучення коштів фізичних та юридичних осіб на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Пунктом 3.1 Положення визначено граничний розмір пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб - замовників будівництва, що становить 3 % загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування - для багатоквартирних житлових будинків, індивідуальних житлових будинків загальною площею більше 300 квадратних метрів, квартир влаштованих в об`ємах горищ існуючих будинків та реконструйованих з нежитлових приміщень.

У цій справі договори про пайову участь між відповідачем та позивачем не укладалися, всупереч відомостям, зазначеним відповідачем у Деклараціях про готовність об`єктів.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 по справі № 339/3 88/16-ц та від 22.09.2021 по справі № 904/2258/20.

Як зазначено у постанові Велика Палата Верховного Суду від 14грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (провадження № 14-175цс21) визнання судом укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним та встановлення цивільних прав та обов`язків сторін договору на майбутнє завідсутності на час розгляду справи норми статті 40Закону № 3038-VI, яка зобов`язувала замовника будівництва об`єкта укласти вказаний договір,суперечитиме принципу правової визначеності та не дозволить суду захистити право сторони належним способом.

У зв`язку з порушенням замовником будівництва зобов`язання про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати пайового внеску у позивача виникає право вимагати стягнення коштів на підставі статті 1212 ЦК України.

Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що звернення до суду з вимогою про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним за встановлених судами фактичних обставин справи не є належним способом захисту права чи інтересу позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того,чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна,потерпілого,інших осіб чи наслідком події.Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином;витребування майна власником із чужого незаконного володіння;повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що незважаючи на той факт, що договори про пайову участь між відповідачем та позивачем не укладалися, цей факт не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми. Таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію, проте не було виконане відповідачем, що підтверджується належними та допустимими доказами. Судом перевірений розрахунок прокурора сум внесків, які підлягають сплаті, який відповідає відомостям, зазначеним відповідачем у Деклараціях про готовність до експлуатації об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), підтверджений висновком експерта, та не оспорювався відповідачем, відтак позовні вимоги є повністю обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати із сплати судового збору у розмірі грн. у відповідності до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь Ужгородської окружної прокуратури у зв`язку із повним задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 89, 141, 263-265, 272, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Виконавчого комітету Ужгородської міської ради до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення безпідставно збережених коштів, -задовольнити повністю.

Стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста з ОСОБА_1 (РНОКПГІ НОМЕР_1 ) на користь Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 04053699)- в сумі 1152149,69 гри;

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПГІ НОМЕР_1 ) на користь Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 04053699) суму сплаченого судового збору в розмірі 17282,25 грн.

Позивач: Виконавчий комітет Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 04053699).

Відповідач: ОСОБА_1 - (РНОКПГІ НОМЕР_1 )

АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.І.Бедьо