Ухвала

від 20.12.2024 по справі 496/1211/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1211/24

Провадження № 1-кп/496/393/24

У Х В А Л А

20 грудня 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , та клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про надання дозволу на виїзд за межі Одеської області на час відпустки,

УСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 201-2 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 201-2 КК України, та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. ч. 2, 3 ст. 15 ч. 3 ст. 201-2 КК України.

16.12.2024 року від прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 до суду надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_8 на 60 днів, а саме: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з Одеської області без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.

Клопотання обґрунтованотим,що під час досудового розслідування та під час судового розгляду даного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. З урахуванням кваліфікації дій ОСОБА_8 у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, його суспільно-небезпечний характер, а саме: ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні закінченого та незакінченого замаху на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, під час воєнного стану, сумарна ринкова вартість такого товару (предметів) гуманітарної допомоги складає 34349535 грн. Враховуючи, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, а також те, що станом на теперішній час вказана категорія злочинів негативно впливає на функції з оборони держави, особу обвинуваченого, оскільки останній усвідомлює, що санкція інкримінованих йому злочинів передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, є наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, ОСОБА_8 є військовослужбовцем, учасником бойових дій, тому може змінити місце проходження військової служби з ІНФОРМАЦІЯ_1 з ресурсного забезпечення на зону бойових дій, що може ускладнити здійснення судового розгляду. Обвинувачений може незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, враховуючи, що наразі ще не допитано осіб, які мали безпосереднє відношення до підготовки та складання документів, на підставі яких товарно-матеріальні цінності ввезені на територію України, як гуманітарна допомога, осіб, залучених до переміщення вантажу, осіб, які є фактичними власниками товарно-матеріальних цінностей у вигляді генераторів, акумуляторів, тощо, тому підстави вважати, що обвинувачений для уникнення кримінальної відповідальності зможе самостійно або через інших осіб незаконно впливати на допитаних, а також ще не допитаних осіб у цьому кримінальному провадженні, здійснювати вплив на експертів, з метою викривлення, перекручування ними дійсних фактичних обставин, зміни останніми свідчень, приховування доказів. Крім цього, обвинувачений особисто знає інших обвинувачених та має можливість впливати на них. Обізнаність обвинуваченого з переліком осіб, які допитувались у цьому провадженні, а також експертів, що проводили експертизи, свідчить про те, що ОСОБА_8 зможе впливати на даних осіб з метою викривлення ними дійсних обставин або їх перекручування, а також замовчування, що вказує на те, що є наявним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_8 зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, штучно затягуючи судовий розгляд та створюючи штучні перешкоди у проведенні судових засідань, тим самим заважати судовому провадженню та виконанню завдань кримінального провадження, що вказує на те, що є наявним ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Заявлені при обранні та продовженні запобіжного заходу ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є наявними, не зменшилися та продовжують існувати. На думку прокурора, запобігти настанню вказаних ризиків застосуванням більш м`яких запобіжних заходів неможливо. Враховуючи те, що наразі триває судовий розгляд кримінального провадження, який завершити до закінчення строку дії ухвали суду від 11.11.2024 року про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , не представляється можливим з об`єктивних причин через складність провадження, необхідність дослідження значного обсягу письмових доказів (документів), дослідження речових доказів, допиту свідків, обвинуваченого, а тому є підстави для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 .

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 з підстав, викладених в клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора не заперечував, але просив дозволити йому вибути за межі Одеської області, а саме до м. Мукачево Закарпатської області за місцем перебування його малолітньої дитини у період заздалегідь запланованої та узгодженої із керівництвом РУ Морської охорони ДПСУ відпустки з 20.01.2025 року по 10.02.2025 року, про що подав відповідну заяву.

Прокурор в судовому засіданні залишив вирішення заяви обвинуваченого на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження вважає, що клопотання прокурора та обвинуваченого ОСОБА_8 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

В ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30.06.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 24.08.2023 року, із можливістю внесення застави.

Ухвалою колегії суддів Одеського апеляційного суду від 13.07.2024 року вказану ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було скасовано та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 24.08.2023 року включно, із визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 гривень.

В подальшому підозрюваного ОСОБА_8 було звільнено з-під варти після внесення застави, визначеної Одеським апеляційним судом.

У зв`язку із цим, відповідно до ухвали Одеського апеляційного суду на підозрюваного ОСОБА_8 було покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до органу досудового розслідування або суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця робити; 4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками з обставин скоєння кримінального правопорушення; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалами Біляївського районного суду Одеської області строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_8 неодноразово було продовжено, проте на даний час судове провадження не завершено.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням.

Враховуючи, що строк дії обов`язків, які були покладені на обвинуваченого ОСОБА_8 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України спливає, а тому суд вважає доцільним вирішити питання про продовження строку дії вказаних обов`язків.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зокрема, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 201-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: закінчений замах на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, під час воєнного стану, та за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 201-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незакінчений замах на продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, під час воєнного стану. Санкція інкримінованих кримінальних правопорушень передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

При вирішенні питання щодо продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приймає до уваги тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим він може вдатися до спроб ухилитися від кримінальної відповідальності шляхом переховування від суду, суспільно-небезпечний характер його діяння, особу обвинуваченого, а тому суд дійшов висновку, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_8 від суду продовжує існувати.

Водночас, стороною обвинувачення існування інших ризиків, окрім переховування від суду, не доведено.

В судовому засіданні встановлено, що у обвинуваченого ОСОБА_8 у період з 20.01.2025 року по 10.02.2025 року запланована та узгоджена із керівництвом РУ Морської охорони ДПСУ щорічна відпустка, яку він має намір провести зі своєю сім`єю, яка проживає в АДРЕСА_1 , а тому суд вважає можливим надати обвинуваченому ОСОБА_8 дозвіл на період відпустки у зазначений час, відлучитися зОдеської областіта перебуватиу АДРЕСА_1 .

На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зник та продовжує існувати, судовий розгляд не завершено, а тому суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 186, 193, 194, 196, 205, 331, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про надання дозволу на виїзд за межі Одеської області на час відпустки задовольнити.

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених в рамках раніше обраного відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, строком на два місяці, тобто до 20 лютого 2025 року включно, а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з Одеської області без дозволу суду, окрім перебування у відпустці у період з 20 січня 2025 року до 10 лютого 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкуватися зі свідками по даному кримінальному провадженню.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1