Рішення

від 14.01.2025 по справі 591/38/24

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/38/24

Провадження № 2/591/13/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання - Кирионенко В.В.

представника позивача Кордюка В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кордюка Віталія Петровича до ОСОБА_2 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради ї про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кордюка В.П. звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 та свої вимоги мотивує тим, що від шлюбу з відповідачкою має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 2011 року відповідачка покинула сім`ю, та з того часу не виконує своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, не цікавиться здоров`ям та життям, фізичним, моральним, духовним розвитком сина, переїхала до російської федерації, та отримала там громадянство.

Відповідачка ухиляється від покладеного на неї у відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України обов`язку утримувати свою дитину. Це, зокрема, виявляється у тому, що вона відмовляється добровільно надавати кошти на утримання сина, а саме: на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів тощо. Саме позивач постійно доглядає за дитиною, виховує, піклується його здоров`ям, фізичним та духовним розвитком.

Позивач зацікавлений у тому, щоб їх спільна дитина жила та зростала в належних умовах, всебічно розвивалася, щоб були задоволені основні матеріальні, фізичні, освітні потреби дитини, а також потреби в любові і захисті. Дитина повністю знаходиться на утриманні позивача, відповідачка живе своїм життям в іншій країні, коштів не надає та витрачає гроші лише на свої потреби, інтересами дитини не цікавиться, та у зв`язку з військовою агресією росії проти України не має змоги та не планує приїздити до сина.

Позивач самостійно займається вихованням дитини, систематично відвідує батьківські збори, цікавитися успіхами у навчанні сина, спілкується з класним керівником. Таким чином, позивач вважає, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню сина, матеріально його не забезпечує, а тому підлягає позбавленню батьківських прав.

Посилаючись на зазначені обставини, просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 січня 2024 року відкрите провадження у вказаній справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 06 лютого 2024 року о 13 год. 40 хв.

20 лютого 2024 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 27 березня 2024 року 08 год. 30 хв. у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідачки, відсутністю відомостей про її належне сповіщення.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 27 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено дану справу для розгляду по суті на 13 червня 2024 року о 09 год 30 хв. з викликом сторін.

13 червня 2024 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 30 липня 2024 року, о 09 год. 00 хв. у зв`язку з неявкою відповідачки.

30 липня 2024 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справив відкладено до 21жовтня 2024 року, о 14 год. 30 хв. у зв`язку зу зв`язку з тим, що участь представника Управління «Служби у справах дітей» Сумської міської ради є обов`язковою та для необхідності забезпечення явки представника третьої особи в судове засідання для допиту неповнолітнього ОСОБА_3 .

16 жовтня 2024 року від імені ОСОБА_2 надійшла заява, в якій не заперечує проти задоволення позову. Проте вказана заява подана на електронну адресу суду не підписана електронним цифровим підписом (а.с. 66).

21 жовтня 2024 року у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в Сумській області, розгляд справи відкладено до 18 грудня 2024 року, о 16 год. 00 хв.

18 грудня 2024 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 06 січня 2025 року 10 год. 30 хв. у зв`язку з необхідністю надання висновку Управлінням «Служба у справах дітей» Сумської міської ради.

06 січня 2024 року від Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради надійшов висновок про можливість позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 69).

В зазначене судове засідання з`явився представник позивача - адвокат Кордюк В.П., який в підтримав заявлений позов в повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Норми ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлюють обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час судового розгляду встановлено, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 5).

06 січня 2024 року від Управлінням «Служба у справах дітей» Сумської міської ради надійшов висновок про можливість позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У висновку вказано про те, що зі слів ОСОБА_1 з 2011 року відповідачка покинула сім`ю та з того часу не виконує своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, не цікавиться здоров`ям, життям, фізичним, моральним та духовним розвитком сина. Всі питання щодо виховання ОСОБА_4 вирішуються ним самостійно, без підтримки колишньої дружини, яка переїхала до РФ, отримала там громадянство та має іншу родину.

ОСОБА_2 подано заяву, в якій вона позовні вимоги ОСОБА_1 визнає та не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 .

Спеціалістом Управління проведено обстеження за місцем проживання ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 . З`ясовано, що за місцем фактичного проживання родини ( АДРЕСА_1 ) створені добрі умови для проживання, виховання, розвитку та відпочинку неповнолітньої дитини. ОСОБА_1 виконує батьківські обов`язки щодо виховання сина належним чином. В родині дитина оточена любов`ю та турботою. Зі слів дитини саме батько займається його вихованням та утриманням. На даний час ОСОБА_4 навчається в 11 класі Сумського ЗЗСО №10 та має намір по закінченню школи вступити у закордонний ВНЗ. Для цього він відвідує навчальні курси та курси іноземної мови. В ході бесіди ОСОБА_4 розповів, що до матері ставиться позитивно, вона іноді йому пише, але він не бачив її тривалий час і не відчуває близької спорідненості з нею. Зі слів ОСОБА_4 позбавлення матері батьківських прав щодо нього якраз і зумовлене більшою мірою тим, що вона проживає на території РФ, не має намірів приїздити на територію України і через те він має труднощі у подачі документів до вузу, бо на те потрібен дозвіл матері, якої фактично він не має. Без необхідних дозволів від імені матері ОСОБА_4 має ризик втрати шанс на вступ у закордонний ВНЗ для здобуття вищої освіти та отримання омріяного диплома обраної майбутньої професії.

Зважаючи на вказане, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дитини Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради вважає за можливе позбавити батьківських прав відповідачку відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 69).

Будучи допитаним в якості свідка, неповнолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суду пояснив, що він з матір`ю спілкується досить рідко, вона знаходиться в іншій країні. Матір не бачив з 2018 року приблизно. Щодо позбавлення батьківських прав матері, він не готовий надати відповідь. З мамою рідко спілкується, останній раз недавно у цьому місці, а до цього в кінці літа. Мама цікавиться тим, як у нього справи. За рік 3-4 рази пише йому у застосунку Viber: цікавиться навчанням, успіхами, куди він планує вступати після закінчення школи, також цікавиться його особистим життям. Бабуся по маминій лінії спілкується з ним, приходить до нього. Мама переказує кошти йому, раніше бабусею передавала. 2000 грн. на день народження чи на Новий рік 2 рази на рік. Батько дає кошти на особисті потреби. Зазначив, що можливо позбавлення батьківських прав допоможе йому навчатися за кордоном. Вступати планує на розробника комп`ютерних ігор в університет до Польщі.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09)Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ)зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте потрібно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку треба враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

У § 54, 57, 58 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 635/2771/17 будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

За ст. 12 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

В оцінці обставин справи слід виходити з того, що суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.Позбавлення батьківських прав як крайній захід впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язківдопускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Позивачем не надано належних та достовірних доказів, на підставі яких можливо було б встановити факт свідомого ухилення відповідачки від виконання обов`язків з виховання неповнолітнього сина.

Натомість з показань неповнолітнього сина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що відповідачка періодично спілкується з сином, цікавиться його успіхами в навчанні, планами на майбутнє, а також періодично надсилає грошові кошти.

Син сторін, який на момент допиту судом досяг 16-річного віку, на питання суду щодо його думки про позбавлення батьківських прав матері повідомив, що не готовий надати відповідь на це питання. В подальшому зазначив, що можливо позбавлення матері батьківських прав допоможе йому в подальшому у навчанні за кордоном.

Вказане, на думку суду, свідчить про те, що зв`язок між відповідачкою та неповнолітнім сином не є втраченим. Припущення дитини щодо того, що позбавлення матері батьківських прав допоможе йому навчатися за кордоном, вказує на те, що таким способом можливе усунення труднощів щодо отримання дозволу одного з батьків дитини на виїзд за кордон, проте, як вже зазначалось, доведенню у справі за такими позовними вимогами підлягає саме факт ухилення одного з батьків від виконання батьківських обов`язків, а позбавлення батьківських прав матері з цих міркувань, не відповідає нормам діючого законодавства.

Отже під час судового розгляду не встановлено достатніх підстав для застосування до відповідачки такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав з огляду на недоведеність позивачем факту її ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Враховуючи положення національного законодавства, а також зважаючи на вказані обставини, суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачки відносно сина не є виправданим, оскільки таке не сприятиме нормальному фізичному та психічному здоров`ю дитини.

В силу ч. 6 ст. 19 СК України суд не погоджується з висновком Управління «Служби у справах дітей» Сумської міської ради про позбавлення батьківських прав відповідачки, оскільки він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини, а також не відповідає обставинам, встановленим під час судового розгляду.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за доцільне в задоволенні позовних вимог про позбавлення відповідачки батьківських прав відносно неповнолітнього сина відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кордюка Віталія Петровича до ОСОБА_2 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради ї про позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП не відоме.

Третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, місцезнаходження: м. Суми, вул. Харківська, 35, код ЄДРПОУ 34743343.

Повне судове рішення виготовлене 14 січня 2025 року.

Суддя А.П.Сидоренко