Рішення

від 13.01.2025 по справі 577/4089/24

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/4089/24

Провадження № 2/577/47/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Подейко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Конотоп цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради в якому просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 7000,00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що має статус учасника бойових дій. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 його позов до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Зокрема, зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотриману частину щорічної допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум. 24 січня 2022 відповідач повідомив державного виконавця, що управлінням призначено стягувачу недоплачену грошову допомогу до 05 травня у сумі 7354,00 грн. за 2021 р. В той же час рішення суду не виконане в частині нарахування та виплати грошових коштів по виконавчому листу. Про потребу у виділенні вказаних коштів було повідомлено Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації. Також повідомлено, що управління не має можливості виконати рішення Сумського окружного суду у зв`язку з відсутністю фінансування. Протиправними діями відповідача, що виразились у невиплаті недоплаченої грошової допомоги до 05.05. за 2022 р. у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а також бездіяльністю, що виразилася у тривалому невиконанні рішення Сумського окружного адміністративного суду, йому заподіяна моральна шкода в сумі 7000 грн, що полягає у душевних стражданнях через порушення прав, неможливості реалізувати своє конституційне право на належний розмір допомоги, що і змусило звернутися з позовом до суду.

Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради у відзиві на позов просить суд відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Забезпечення виконання рішень суду» (далі-бюджетні кошти), прийнятих національними судами відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» визначається Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання рішень суду, затв. постановою КМУ від 26.08.2021 № 902. На виконання рішення суду, 10.05.2022 управління нарахувало ОСОБА_1 частину разової грошової допомоги до 05 травня 2020 та поставило в чергу на виконання вказаної допомоги. Інформацію про потребу в бюджетних асигнуваннях для виконання рішення суду, управління надало в Департамент соціального захисту населення Сумської ОДА. Вважає, що позовна заява не містить відомостей в чому саме полягає заподіяна йому моральна шкода.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи. Інші учасники справи.

Ухвалою суду від 30.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

27 серпня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просить задовольнити їх.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

24 січня 2022 року до органу ДВС надійшов виконавчий лист від 26.11.2021 на виконання рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/1681 яким зобов`язано Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум (а.с. 5-6).

У зв?язку із не проведенням відповідних виплат за вказаним вище рішенням суду, 09 червня 2022 року державний виконавець виніс постанову про накладення на боржника штрафу, що вбачається з листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області від 05.10.2022 у відповідь на звернення ОСОБА_1 (а.с. 8).

Станом на час розгляду справи рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі 480/1681/21 на користь ОСОБА_1 не виконано.

ІV. Норми права.

У відповідності до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст.1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Частиною другоюстатті 1167ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 цієї статті передбачає наявність інших випадків, передбачених законом.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом частин 1, 2, 3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтями 13,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IVпередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права та змінюють практику застосування національного закону відповідно до рішення цього Суду.

Відповідно до чіткої й усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», пункт 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення від 28 липня 1999 року у справі «Імобільяре Саффі» проти Італії», заява № 22774/93, пункт 66).

Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою (рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, пункт 44, від 20 липня 2004 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному та вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення від 26 квітня 2005 року у справі «Сокур проти України», заява № 29439/02, та від 19 лютого 2009 року у справі «Крищук проти України», заява № 1811/06).

ЄСПЛ також зазначив, що у випадках, коли йдеться про відшкодування матеріальної шкоди, національні суди мають явно кращі можливості визначати наявність такої шкоди та її розмір. Але інша ситуація коли йдеться про моральну шкоду. Існує обґрунтована презумпція, що надмірно тривале провадження даватиме підстави для відшкодування моральної шкоди (рішення у справі «Скордіно проти Італії», заява № 36813/97, пункти 203 - 204, та рішення у справі «Вассерман проти Росії», заява № 21071/05, пункт 50). Суд вважає таку презумпцію особливо незаперечною у випадку надмірної затримки у виконанні державою винесеного проти неї судового рішення, враховуючи те, що недотримання державою свого зобов`язання з повернення боргу після того, як заявник, пройшовши через судовий процес, домігся успіху, неминуче викликатиме у нього почуття розпачу (рішення від 7 травня 2002 року в справі «Бурдов проти Росії», пункт 100).

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення, за що держава несе відповідальність, презюмується.

Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 липня 2019 року по справі №750/1591/18-ц.

Згідно ст. ст.12,13,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін.

Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. Оцінка суду.

Дослідивши зібрані в справі докази, оцінюючи докази зібрані у справі кожен окремо, їх достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності,суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог.

Враховуючи, наявність рішення Сумського окружного суду від 25 травня 2021 року, яким визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, а також фактичне невиконання цього рішення суду станом на час розгляду даної судової справи, суд дійшов висновку, що позивач має право на грошове відшкодування моральної шкоди. При цьому суд відхиляє доводи відповідача про недоведеність факту спричинення йому моральної шкоди, оскільки порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечать їх головним конституційним обов`язкам, відтак, викликає у позивача негативні емоції. Тоді як моральна шкода не може бути виправленою шляхом лише констатації судом факту порушення. Відтак, враховуючи особливості впливу на позивача подій тривалої неправомірної бездіяльності, змін у його житті пов`язаних з необхідність звернення до суду за захистом свого порушеного права, а також засади розумності, виваженості та справедливості, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3500,00 грн. на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Позов заявлено на суму 7000 грн, а задоволено 3500 грн, тобто на 50 % .

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 605,60 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (1211,20 х 50 %/100%=605,60).

Керуючись ст. 1167 ЦК України, ст. 1, 3, 5, 7, 9-13, 141, 263-265, 273, 282, 354-355 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради (м. Конотоп Сумської області, пр. Миру, 6, код ЄДРПОУ 03198072) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради (м. Конотоп Сумської області, пр. Миру, 6, код ЄДРПОУ 03198072) судовий збір у розмірі 692 грн 10 коп (шістсот дев`яносто дві грн. 10 коп) в прибуток держави (на рахунок отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 ).

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (мешканець АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ).

Відповідач Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради, юридична адреса м. Конотоп Сумської області, пр. Миру, 6, код ЄДРПОУ 03198072.

Суддя Н. В. Потій