Рішення

від 13.01.2025 по справі 120/16704/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 січня 2025 р. Справа № 120/16704/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національна поліція України Департамент патрульної поліції управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху про визнання протиправною та скасування постанови

в с т а н о в и в :

13.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Коновальчука Дмитра Олександровича, про відкриття виконавчого провадження ВП №76505689 від 28.11.2024 року за постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЗАВ №02281172 від 11.05.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП України та примусового стягнення штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 28.11.2024 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76505689 з примусового виконання постанови серії ЗАВ №02281172 від 11.05.2023 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн.

На переконання позивача, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2024 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, у зв`язку із чим, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою від 23.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 13.01.2025 року у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву до 03.01.2025 року, витребувано у відповідача та зобов`язано надати суду до 03.01.2025 року належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №76505689.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національну поліцію України Департамент патрульної поліції управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху. Встановлено третій особі строк до 03.01.2025 року для подання письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог.

13.01.2025 року представник третьої особи подав клопотання про долучення доказів, а саме: доказів надсилання постанови про вчинення адміністративного правопорушення зафіксованого у автоматичному режимі ЗАВ №02281172, яка повернулась із поштового відділення у зв`язку із "закінченням терміну зберігання". Зокрема вказав, що із ухвалою про відкриття провадження ознайомився 13.01.2025 року (у зв`язку із технічними проблемами у підсистемі "Електронний суд").

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання /перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ЗАВ №02281172 застосовано до позивача штраф у розмірі 340,00 грн, за скоєння адміністративного правопорушення, встановленого частиною 1 статті 122 КУпАП.

Вказана постанова надіслана ОСОБА_1 як відповідальній особі, зазначеній у статті 14-2 КУпАП, за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .

Ця постанова повернута 05.07.2023 року відправнику з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

08.11.2024 року на адресу відповідача надійшла заява Національної поліції України Департаменту патрульної поліції управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху про примусове виконання постанови серії ЗАВ №02281172 від 11.05.2023 року, яка набрала законної сили 05.07.2023 року.

28.11.2024 року старшим державним виконавцем Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76505689 з примусового виконання постанови серії ЗАВ №02281172 від 11.05.2023 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 680 грн.

На переконання позивача, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2024 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, у зв`язку із чим, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII).

За приписами частини 1 статті 4 цього ж Закону, у виконавчому документі зазначаються, в тому числі, дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню), строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За правилами частин 1, 2 статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

За загальними правилами відповідно до статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з частиною 1 статті 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 300-1 КУпАП встановлено, що у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), така постанова вважається виконаною. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення.

У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 14-2 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.

У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

Відповідно до статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року за №133/2022, затвердженим Законом від 15.03.2022 року №7168, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

На момент розгляду вказаної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано.

Разом з цим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15.03.2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26.03.2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що 28.11.2024 року старшим державним виконавцем Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76505689 з примусового виконання постанови серії ЗАВ №02281172 від 11.05.2023 року.

На переконання позивача, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2024 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, у зв`язку із чим, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Як вже встановлено судом, постанова серії ЗАВ №02281172 від 11.05.2023 року направлена ОСОБА_1 27.05.2023 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак останній повернутий з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 05.07.2023 року.

Отже, враховуючи приписи частини 2 статті 291 КУпАП, постанова ЗАВ №02281172 від 11.05.2023 року набрала законної сили 05.07.2023 року.

Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання /перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ЗАВ №02281172 від 11.05.2023 року, як зазначено вище, набрала законної сили 05.07.2023 року, а тому 05.10.2023 року є кінцевим строком пред`явлення постанови до виконання.

Разом з тим, особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Посилання позивача на те, що постанову пред`явлено до виконання із порушенням строку у зв`язку з тим, що в самій постанові зазначений строк її пред`явлення до примусового виконання до 05.10.2023 року, є помилковим, оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Інших обґрунтованих доводів, які свідчили б про протиправність постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №76505689 з примусового виконання постанови серії ЗАВ №02281172 від 11.05.2023 року, у матеріалах справи відсутні.

З огляду на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому як Кодексом про адміністративні правопорушення так і іншими законами України, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», суд вважає обґрунтованим врахування державним виконавцем чинних законодавчих змін у порядку пред`явлення виконавчого документа до виконання, переривання та встановлення строків звернення виконавчого документа до виконання, тому суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 18.11.2024 року.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Вінницький відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Володимира Винниченка, 29, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 35003932);

Третя особа: Національна поліція України Департамент патрульної поліції управління автоматичної фіксації (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646)

Суддя Дончик Віталій Володимирович