Рішення

від 07.01.2025 по справі 160/29594/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 рокуСправа №160/29594/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

05.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.10.2024 року № 12113004829 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на підставі заяви про призначення пенсії від 03.10.2024 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 з зайнятістю повний робочий день в шахті та з урахуванням роз`яснень Міністерства соцзахисту від 20.01.1992 року № 8, Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоди роботи: ДВАТ Шахта Привільнянська ДП ДХК Лисичанськвугілля з 13.01.1999 року по 01.07.2001 року гірничий майстер підземний з повним робочим днем під землею та з 02.07.2001 року по 07.08.2005 року помічник начальника дільниці підземний з повним робочим днем під землею;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 та з урахуванням роз`яснень Міністерства соцзахисту від 20.01.1992 року № 8, Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоди роботи: Державний трест Арктиквугілля архипелаг Шпіцберген рудник Баренцбург з 29.10.2010 року по 22.12.2015 року - командир відділення гірничорятувального взводу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування згідно заяви про призначення пенсії від 03.10.2024 року з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування як працівнику на якого поширюється дія ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці що зайнятий повний робочий день під землею.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 121130004829 від 10.10.2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з недостатністю пільгового стажу. За розрахунками відповідача: страховий стаж особи становить 42 роки 04 місяців 1 день; пільговий стаж роботи частини 3 статті 114 Закону 1058 на професіях відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 року № 202 становить 13 років 06 місяців 09 днів; пільговий стаж підземний стаж за списком № 1 становить 5 років 7 місяців 7 днів; пільговий стаж з урахуванням кратності становить 23 років 4 місяців 1 днів. З розрахунком пільгового стажу та підставами відмови в призначенні пенсії позивач не згоден та вважає, що має достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням спірних періодів роботи відповідно до постанови КМУ від 31.03.1994 року №202. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 21.11.2024 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

26.11.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому управління не погоджується з поданою позовною заявою і просить звернути увагу на наступні обставини справи, які мають істотне значення для вирішення спору по суті. 03.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 121130004829 від 10.10.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. З огляду на вищезазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяви Позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії. Також зазначає, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач працював в ДВАТ Шахта «Привільнянська» ДП ДХК «Лисичанськвугілля», що розташовано на тимчасово окупованій території, гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею з 13.01.1999 року по 01.07.2001 року, помічником начальника дільниці підземний з повним робочим днем під землею з 02.07.2001 року по 07.08.2005 року. Довідки, що підтверджують пільговий характер робіт в ДВАТ Шахта «Привільнянська» ДП ДХК «Лисичанськвугілля» позивачем не надано. З огляду на вищезазначене, страховий та пільговий стаж позивача було обраховано на підставі доданих до заяви документів та відомостей, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а сааме: період роботи з 01.01.2000 року по 07.08.2005 року зараховано до пільгового стажу за Списком №1. Період роботи командиром відділення гірничорятувального взводу в Державному тресті «Арктиквугілля» архипелаг Шпіцберген рудник «Баренцбург» з 29.10.2010 року по 22.12.2015 року не зараховано до страхового та пільгового стажу, з огляду на розірвання з 19.06.2023 року Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Враховуючи припинення дії угоди з рф, відсутні підстави для врахування при призначенні пенсії позивача, стажу, набутого під час роботи на території рф. На підставі вищенаведеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області письмовий відзив на позов на адресу суду не надходив.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 31.08.2022 року № 1216-5002072669 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Павлоградської міської ради.

03.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою №8020 та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.10.2024 року № 12113004829 позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, у зв`язку з недостатністю пільгового стажу. У цьому рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 42 роки 04 місяців 1 день; пільговий стаж роботи частини 3 статті 114 Закону 1058 на професіях відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 року № 202 становить 13 років 06 місяців 09 днів; пільговий стаж підземний стаж за списком № 1 становить 5 років 7 місяців 7 днів; пільговий стаж з урахуванням кратності становить 23 років 4 місяців 1 днів. За доданими документами до страхового стажу не враховано періоди з 29.10.2010 року по 22.12.2015 року згідно записів №14-15 трудової книжки серія НОМЕР_1 , оскільки прослідковується робота на території рф. З 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.

Крім того відповідач у своєму відзиві на позов зазначив, що період роботи з 01.01.2000 року по 07.08.2005 року зараховано лише до пільгового стажу за Списком №1, оскільки довідки, що підтверджують пільговий характер робіт в ДВАТ Шахта «Привільнянська» ДП ДХК «Лисичанськвугілля» позивачем не надано.

Не погодившись із таким рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Гарантії конституційного права людини на соціальний захист визначено в положеннях Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі по тексту - Закон №1058-ІV) та Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі по тексту - Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VI (далі Закон № 1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону № 1058.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахті рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, працівники, зайняті на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотах, машиністом гірничих виймальних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці.

Постановою Кабінету міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (зі змінами від 10 травня 2018 року №341) Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджено Список робіт і професій.

Згідно розділу I «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Постанови № 202 право на таку пенсію мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (надалі Порядок №383) затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно пункту 2 вищезазначеного Порядку під повним робочим днем вважається виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону №1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Водночас, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 13.01.1999 року, останній у спірні періоди працював:

ДВАТ Шахта «Привільнянська» ДП ДХК «Лисичанськвугілля»:

- з 13.01.1999 року по 01.07.2001 року гірничим майстером підземний з повним робочим днем під землею

- з 02.07.2001 року по 07.08.2005 року помічником начальника дільниці підземний з повним робочим днем під землею.

Другий воєнізований гірничорятувальний загін:

- з 08.08.2005 року по 04.07.2008 року - респираторщиком 4 взводу відповідно до укладеного контракту;

- з 04.07.2008 року по 25.10.2010 року призначений на посаду командира 4 взводу Державний трест «Арктиквугілля» архипелаг Шпіцберген рудник «Баренцбург»

- з 29.10.2010 року по 22.12.2015 року - командиром відділення.

Другий воєнізований гірничорятувальний загін:

- з 04.01.2016 року по 01.04.2016 року прийнятий на посаду командира взводу на умовах контракту

- з 01.04.2016 року 03.10.2024 року (дата звернення до органів ПФУ) переведений на посаду командир взводу.

Однак, як вбачається із рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.10.2024 року № 12113004829 до спеціального та пільгового стажу роботи не враховано періоди з 29.10.2010 року по 22.12.2015 року згідно записів №14-15 трудової книжки серія НОМЕР_1 , оскільки прослідковується робота на території рф, тоді як з 01.01.2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.

Крім того, з матеріалів даної справи вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області період роботи з 01.01.2000 року по 07.08.2005 року зараховано лише до пільгового стажу за Списком №1, оскільки довідки, що підтверджують пільговий характер робіт в ДВАТ Шахта «Привільнянська» ДП ДХК «Лисичанськвугілля» позивачем не надано. До спеціального та пільгового стажу вказані періоди не зараховано, що підтверджує сам відповідач у своєму відзиві на позов.

Щодо не зарахування до спеціального та пільгового стажу періоду роботи з повним робочим днем в шахті з 13.01.1999 року по 07.08.2005 року суд зазначає наступне.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року за № 383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ України від 12 серпня 1993 року.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом міністерства соціальної політики №383 від 18.11.2005 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Так, під час роботи по професіям, які дають право пільгове пенсійне забезпечення, застосовуються постанова Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, від 16.01.2003 року № 36, від 24.06.2016 року № 461.

Займані позивачем посади «гірничий майстер підземний», «помічник начальника дільниці підземний» відноситься до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином трудовою книжкою підтверджено належність професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) вбачається, що у спірні періоди з 01.01.2000 року по 07.08.2005 року, позивач працював у роботодавця за кодом ЄДРПОУ 00177193, що відповідно до відомостей про страхувальника відповідає Державне відкрите Акціонерне товариство шахта «Привільнянська» Дочірнє підприємство ДХК «Лисичанськвугілля» у роботодавця за кодом ЄДРПОУ 26349191, що відповідно до відомостей про страхувальника відповідає Відокремлений підрозділ «Шахта Привільнянська» Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля».

Також, з вищевказаного реєстру вбачається, що позивач у вказані періоди мав безпосередньо спеціальний стаж на підприємстві за кодами підстави обліку спецстажу - ЗП3014А2,ЗП3013А1 та ЗПЗ014А4.

Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 року «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 року «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 22-2 від 08.10.2010 року «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 року «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 року №22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено код підстав для обліку спецстажу за ЗП3013Б1 для застрахованих осіб, які є працівниками, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці:

- код ЗПЗ013А1- працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення", постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" і від 16 січня 2003 року № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", і за результатами атестації робочих місць

- код ЗПЗ014А2 - працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників

- код ЗПЗ014А4 - інженерно-технічні працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31.03.1994 року № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років за наявності стажу на підземних роботах

Крім того, з вищевказаного реєстру вбачається, що вказаними роботодавцями сплачувались страхові внески за кодом підстави обліку спецстажу - ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А2, ЗПЗ014А4.

Тобто, при здачі звітів вказаними страхувальниками до органів ПФУ зазначалося, що страхові внески за позивача вносилися за вищевказаними професіями за відповідними кодами, що в свою чергу відповідає положенням ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 від 13.01.1999 року підтверджено належність професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Однак в спірному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.10.2024 року № 12113004829 не зазначено з яких мотивів не зараховано до спеціального та пільгового стажу позивача періоди роботи з 13.01.1999 року по 07.08.2005 року.

Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області взагалі не досліджено спірні періоди з 13.01.1999 року по 07.08.2005 року та не зазначено причини незарахування їх до спеціального та пільгового стажу, тому вимоги в цій частині є передчасними.

При цьому, з метою ефективного захисту прав та законних інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області дослідити наявність підстав для зарахування позивачу до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 з зайнятістю повний робочий день в шахті та з урахуванням роз`яснень Міністерства соцзахисту від 20.01.1992 року № 8, Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періодів роботи: ДВАТ Шахта Привільнянська ДП ДХК Лисичанськвугілля з 13.01.1999 року по 01.07.2001 року гірничий майстер підземний з повним робочим днем під землею та з 02.07.2001 року по 07.08.2005 року помічник начальника дільниці підземний з повним робочим днем під землею та зазначити причини не зарахування до спеціального та пільгового стажу в разі наявності таких.

Щодо незарахування до страхового та пільгового стажу роботи відповідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» періоду роботи та території російської федерації з 29.10.2010 року по 22.12.2015 року, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що 13 березня 1992 року в місті Москві підписано Азербайджаном, Російською Федерацією, Білоруссю, Таджикистаном, Вірменією, Туркменістаном, Казахстаном, Узбекистаном, Киргизстаном, Україною та Молдовою Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка базується на територіальному принципі.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

Згідно зі статтею 6 зазначеної Угоди призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь- якої із цих країн, а також на територіях колишнього СССР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії (пункт 3 статті 6 вказаної Угоди).

Крім того, відповідно до положень Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року (далі - Угода), а саме статті 6 Угоди, працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов`язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав №01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Отже, наведенні положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії та передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії.

Вказана вище правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №459/955/15-а, від 27 лютого 2018 року у справі № 361/4899/17, від 12 червня 2018 року у справі №686/4998/15.

Таким чином, під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію повинен був бути врахований трудовий стаж, набутий ним на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території російської федерації.

24 лютого 2022 року у відповідь на акт збройної агресії російської федерації проти України, Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з Росією без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.

Відповідно достатті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

ВРішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.1999 рокущодо тлумачення частини першої вказаноїстатті 58 Конституції Українизазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першійстатті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується тойзаконабо інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України,стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України.Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новийзакончи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Застаттею 151-1 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 820/5348/17, розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу закону (крім випадків, якщо у самомузаконіне визначений інший порядок), що узгоджується з принципом правої визначеності.

Таким чином, положенняЗакону №2783-IXпідлягають застосуванню щодо правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто з 23.12.2022 року, а положення Постанови №1328 з 02.12.2022 року.

Таким чином, оскільки позивач працювала у російській федерації в той час, коли усі вищевказані міжнародні договори були чинні, у відповідача не було підстав не зараховувати стаж роботи позивача на території російської федерації.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд вважає, що навіть у випадку виходу держави-учасниці із Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, пенсійні права громадян такої держави не втрачають своєї сили.

При цьому, робота позивача у зазначені періоди підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 13.01.1999 року.

Таким чином, увесь офіційно набутий трудовий стаж позивача на території російської федерації з 29.10.2010 року по 22.12.2015 року, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.01.1999 року підлягає зарахуванню до спеціального та пільгового стажу роботи позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.10.2024 року № 12113004829 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на підставі заяви про призначення пенсії №8020 від 03.10.2024 року.

Водночас, з приводу позовних вимог зобов`язального характеру, які заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, суд зазначає про таке.

Як вже було вказано у цьому рішенні, за результатами автоматичного розподілу справ у електронній підсистемі за принципом екстериторіальності розгляд заяви позивача №8020 від 03.10.2024 року розподілено на відділ пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненьскій області.

Тобто, розгляд заяви позивача №8020 від 03.10.2024 року та прийняття відповідного рішення здійснювалися саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Суд зазначає, що дії зобов`язального характеру, як спосіб поновлення порушених прав, можуть бути застосовані судом виключно до того органу, дії, бездіяльність чи рішення якого визнані протиправними та (або) скасовані.

Відтак, у даній справі дії зобов`язального характеру можуть бути застосовані лише до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, як до органу, рішення якого визнається судом протиправним і скасовується.

Отже, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.

Таким чином, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 та з урахуванням роз`яснень Міністерства соцзахисту від 20.01.1992 року № 8, Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоди роботи: Державний трест Арктиквугілля архипелаг Шпіцберген рудник Баренцбург з 29.10.2010 року по 22.12.2015 року - командир відділення гірничорятувального взводу.

Щодо позовних вимог в частині призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення, призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №8020 від 03.10.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Щодо позовних вимог в частині призначення пенсії з урахуванням норм ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

На час розгляду цієї справи відповідач заперечує право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку із відсутністю достатнього пільгового стажу, однак, питання щодо врахування під час призначення норм ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці у межах цієї справи відповідачем та судом не досліджувалось, а тому вимоги позивача в цій частині є передчасними.

На даний час позивачу на виконання даного рішення суду не розглянуто повторно заяву про призначення пенсії на пільгових умовах. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд дійшов висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у сумі 968,96 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню в сумі 775,17 грн., з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 9, 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.10.2024 року № 12113004829 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на підставі заяви про призначення пенсії №8020 від 03.10.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, буд. 7, код ЄДРПОУ 21084076) дослідити наявність підстав для зарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 з зайнятістю повний робочий день в шахті та з урахуванням роз`яснень Міністерства соцзахисту від 20.01.1992 року № 8, Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періодів роботи: ДВАТ Шахта Привільнянська ДП ДХК Лисичанськвугілля з 13.01.1999 року по 01.07.2001 року гірничий майстер підземний з повним робочим днем під землею та з 02.07.2001 року по 07.08.2005 року помічник начальника дільниці підземний з повним робочим днем під землею та зазначити причини не зарахування до спеціального та пільгового стажу в разі наявності таких.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, буд. 7, код ЄДРПОУ 21084076) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 та з урахуванням роз`яснень Міністерства соцзахисту від 20.01.1992 року № 8, Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоди роботи: Державний трест Арктиквугілля архипелаг Шпіцберген рудник Баренцбург з 29.10.2010 року по 22.12.2015 року - командир відділення гірничорятувального взводу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, буд. 7, код ЄДРПОУ 21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) №8020 від 03.10.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, з урахуванням висновків суду в даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області(33028, м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, буд. 7, код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 775,17 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна