Рішення

від 23.12.2024 по справі 160/27667/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 рокуСправа №160/27667/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКА МОТОРС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКА МОТОРС» (вул. Лазаряна, буд. 3-А, м. Дніпро, 49010, код ЄДРПОУ 43034263) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 05.06.2024 року №0360060709 форма «С».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у зв`язку з введенням в країні воєнного стану, а також відповідних змін в податковому законодавстві, на період запровадження воєнного стану граничні строки за операціями з експорту та імпорту товарів становить 180 календарних днів та застосовується до операцій здійснених з 05.04.2022 року. В подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» 30 червня 2023 року №3219-ІХ, внесено зміни до підпункту 69.9. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, зокрема встановлено, що перебіг визначених цих пунктом строків зупиняється до 1 серпня 2023 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що як свідчать матеріали перевірки, ТОВ «ДЕКА МОТОРС» не вжито жодного заходу, передбаченого нормами статті 13 Закону №2473, щодо зупинення строків розрахунків за укладеними зовнішньоекономічними договорами (відсутність позовної роботи по зверненню до суду; відсутність звернення до Мінекономіки щодо отримання висновку; відсутність відповідного сертифікату, що засвідчує форс-мажорні обставини (неможливість отримання товару) за кожним укладеним з нерезидентом договором). Крім того, відповідач зазначає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон №2473 та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики. Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність, за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473) - відсутні. Змін до Закону №2473, в частині зупинення перебігу строків, не вносилось. Не зупинялись відповідні строки і нормативними документами Національного банку України, який відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 встановлює граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Від позивача надійшла відповідь відзив на позовну заяву, в якій зазначає що з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Між Electric Dragon Limited (Гонконг) як Продавцем та ТОВ «Дека Моторс», як Покупцем, укладено Контракт від 30.06.2022 року №30062022 предметом якого є товари народного споживання, іменовані надалі електричні автомобілі у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими підписаними на кожну поставку окремо.

Умови поставки: морські порти України, у відповідності з міжнародними правилами Інкотермс 2010.

Оплата за товар здійснюється у розмірі 100% вартості перед відправкою. Термін дії контракту 3 роки з моменту його підписання до 18.05.2025.

На виконання договірних зобов`язань по контракту від 30.06.2022 №30062022 ТОВ «Дека Моторс» було перераховано кошти на Electric Dragon Limited (Гонконг) на загальну суму 30 600,00 дол. США (екв. 895 199,94 грн.), а саме: 06.07.2022 на суму 30 600,00 дол. США.

Відповідно до контракту від 30.06.2022 імпортні операції з отримання товару (електричний автомобіль) ТОВ «Дека Моторс» на загальну суму 30 600,00 дол. США (екв. 1 118 999.16 грн.) відбулось на підставі митної декларації (далі - ВМД) типу ІМ40 №230UA20920000204604 від 26.01.2023.

Між CDW Truck International Limited (Гонконг), як Продавцем та ТОВ «Дека Моторс», як Покупцем укладено Контракт від 05.07.2022 MCDW20220705UA, предметом якого є автомобіль електричний легковий. Строк поставки: ЗО днів повної сплати до порту Шанхай (КНР). Сума контракту становить 19 900,00 дол. США. Оплата за товар здійснюється у розмірі 100% вартості перед відправкою.

На виконання договірних зобов`язань по контракту від 05.07.2022 №CDW20220705UA ТОВ «Дека Моторс» перераховано кошти на рахунок нерезидента CDW Truck International Limited (Гонконг) на загальну суму 19 900,00 дол. США (екв. 582 172,51 грн.), а саме: 07.07.2022 на суму 19 900 дол. США.

Відповідно до контракту від 05.07.2022 MCDW20220705UA імпортні операції з отримання товару (електричний автомобіль) ТОВ «Дека Моторс» здійснено на загальну суму 19 900,00 дол. США (екв. 727 715,14 грн.) на підставі ВМД типу ІМ 40 M23UA500100000589U2 від 08.02.2023 року.

Між Helios logistic Limited (Гонконг), як Продавцем та ТОВ «Дека Моторс», як Покупцем, уклали Контракт від 20.07.2022 №HL-UKR202207202 предметом якого є автомобіль VW ID 6 CROZZ PRO.

Умови поставки: морським транспортом CIF Koper, Slovenia згідно Інкотермс 2010. Дата доставки приблизно 15.08.2022 року. Умови оплати: сплата повної суми протягом 3 робочих днів після підписання контракту.

На виконання договірних зобов`язань по контракту від 20.07.2022 №HL- UKR202207202 ТОВ «Дека Моторс» перераховано кошти на рахунок нерезидента Helios logistic Limited (Гонконг) на загальну суму 37 500,00 дол. США (екв. 1 371 322,50 грн.) а саме: 26.07.2022 на суму 37 500,00 дол. США.

Відповідно до контракту від 20.07.2022 №HL-UKR202207202 імпортні операції з отримання товару (електричний автомобіль) ТОВ «Дека Моторс» здійснено на загальну суму 37 500,00 дол. США (екв. 1 371 322,50 грн.) на підставі ВМД типу ІМ 40 M23UA403020001426U3 від 31.01.2023 року.

Між Helios logistic Limited (Гонконг), як Продавцем та ТОВ «Дека Моторс», як Покупцем укладено Контракт від 04.07.2022 №HL-UKR202207021 предметом якого є автомобіль VW ID CROZZ LITE PRO. Умови поставку: морським транспортом CIF Bremerhaven, Germany згідно Інкотермс 2010. Дата доставки приблизно 25.07.2022. Умови оплати: 100% передоплата.

На виконання договірних зобов`язань по Контракту від 04.07.2022 №HL- UKR202207021 було перераховано кошти на рахунок нерезидента Helios logistic Limited (Гонконг) на загальну суму 32 400,00 дол. США (екв. 947 858,76 грн.), а саме: 12.07.2022 на суму 32 400,00 дол. США.

Відповідно до контракту від 04.07.2022 №HL-UKR202207021 імпортні операції з отримання товару (електричний автомобіль) ТОВ «Дека Моторс» здійснено на загальну суму 32 400,00 дол. США (екв. 1184822,64 грн.) на підставі ВМД типу ІМ 40 M23UA209200004439U3 від 27.02.2023 року.

Між Shandong Gaia New Energy Tech. Co. LTD (Гонконг), як Продавцем та TOB «Дека Моторе», як Покупцем укладено контракт, предметом якого є автомобілі VW ID4 Prime. Умови поставки: морським транспортом FOB Shangai згідно Інкотермс 2021. Умови оплати: 30% після виставлення інвойсу, 70% протягом 5 днів після підготовки необхідних документів на вивоз автомобілів.

На виконання договірних зобов`язань по контракту від 03.07.2022 №GS20220703 TOB «Дека Моторс» перераховано кошти на рахунок нерезидента Shandong Gaia New Energy Tech. Co. LTD (Гонконг) на загальну суму 70 400,00 дол. США (екв. 2 059 544,96 грн.), а саме: 08.07.2022 на суму 70 400,00 дол. США.

Відповідно до контракту від 03.07.2022 №GS20220703 імпортні операції з отримання товару (електричні автомобілі) ТОВ «Дека Моторс» здійснено на загальну суму 70 400,00 дол. США (екв. 1 184 822,64 грн.) на підставі ВМД типу ІМ 40 №23UA209200000602U6 від 12.01.2023 року.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 11 квітня 2024 року №986/04-36-07-09/43034263 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дека Моторс» з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов-зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 №30062022, від 03.07.2022 №GS20220703, від 04.07.2022 №HL-UKR202207021, від 05.07.2022 року №CDW20220705UA, від 20.07.2022 №HL-UKR202207202 за період 30.06.2022 по 14.04.2023, від 18.10.2022 №6/US1530 за період з 18.10.2022 по 14.07.2023, відповідно до якого встановлення порушення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, в частині несвоєчаного надходження імпортних товарів від нерезидентів, за що згідно ч. 5 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків ЗЕД.

На підставі акту від 11 квітня 2024 року №986/04-36-07-09/43034263 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2024 року №0360060709 форма «С», яке обґрунтовано тим, що в ході проведення перевірки встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 30.06.2022 №30062022, від 03.07.2022 №GS20220703, від 04.07.2022 №HL-UKR202207021, від 05.07.2022 року №CDW20220705UA, від 20.07.2022 №HL-UKR202207202 в частині несвоєчасного надходження імпортних товарів від нерезидентів у період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення: 02.01.2023 по 27.02.2023 року та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/ або пені, у тому числі за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 456 628,45.

Не погодившись зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

З преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473-VIII).

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

Положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон № 2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні.

Відповідно до положень абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення.

Відповідно до частини десятої статі 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом. Органом валютного нагляду відповідно до цього Закону є, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).

Відповідно до положень пунктів 3,4 частини першої статті 14 Закону №2473-VIII за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) можуть бути застосовані:

- до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;

- до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб - заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства (частина четверта статті 14 Закону №2473-VIII).

Аналіз наведених положень свідчить, що Закон України «Про валюту і валютні операції» розмежовує заходи впливу, до яких віднесено штрафні санкції і штрафи, які передбачені статтею 14 вказаного Закону, та пеню за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, нарахування якої врегульовано статтею 13 Закону№2473-VIII.

Отже, положення абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII, яким визначено, що рішення про застосування до суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення, не є застосовним по відношенню до пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки така (пеня) не є заходом впливу, перелік яких наведено у статті 14 Закону № 2473-VIII.

Частинами першою - третьою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Отже, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Так, відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

Крім того, зміни до положень Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

При цьому суд зауважує, що маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляд порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: "13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426.

Тобто, на переконання суду, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

З огляду на наведене, висновок, що дія положення абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає не нарахування пені протягом дії карантину, розповсюджується і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена частиною п`ятою Закону України «Про валюту і валютні операції», є помилковим.

Пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Щодо розповсюдження приписів підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (набрав чинності з 07.03.2022) щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Так, Законом України № 2118-IX від 03.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 69.

Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Проте, як вже було зазначено вище, питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Законом України «Про валюту і валютні операції». Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону (стаття 3).

Відповідних змін до Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині зупинення перебігу строків не вносилось.

Не зупинялись відповідні строки і нормативними документами Національного банку України, який відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473-VIII встановлює граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Навпаки, пунктом 14-2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (в редакції Постанови від 4 квітня 2022 року № 68) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05 квітня 2022 року зменшено з 365 днів до 90 календарних днів. В подальшому граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05 квітня 2022 року згідно Постанови Національного банку України від 07.06.2022 №113 становили 120 днів, а згідно Постанови Національного банку України від 07.07.2022 №142 - 180 днів.

В даному випадку необхідно також зауважити, що вказані акти Національного банку України (постанови), якими визначено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, мають силу закону. Це так звана «делегована правотворчість», коли підзаконний акт стає на один щабель із законом, оскільки його видано з дозволу й прямої вказівки Закону та він регулює спеціальну сферу відносин, не підмінюючи закон. Зокрема частиною першої статті 13 «Про валюту і валютні операції» встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Суд вважає, що з огляду на специфічність спірних правовідносин (строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів), які врегульовано окремим спеціальним нормативно - правовим актом - Законом України «Про валюту і валютні операції», та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, відмінну від податкових правовідносин, положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Позивач наголошує на тому, що норми підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України також є спеціальними, прийнятими для законодавчого регулювання особливостей оподаткування у період дії воєнного стану, та були прийняті пізніше у часі - 03.03.2022 (набрали чинності 07.03.2022). У випадку конкуренції двох спеціальних норм підлягає застосуванню норма, яка прийнята пізніше. А тому до спірних правовідносин (відбулись в період з 02.03.2022 по 03.04.2022), на переконання Підприємства, має бути застосована імперативна норма підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якою зупинено перебіг строків, зокрема і строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Тобто нормами вказаного пункту визначено певні особливості справляння податків і зборів на певний період часу - на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Суд вважає, що така норма може бути застосована до строків, визначених як податковим так і іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але виключно у податковій сфері (у сфері справляння податків і зборів).

Однак, як вже було зазначено Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме Закону «Про валюту і валютні операції».

Тобто про зупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів мали бути внесені відповідні зміни до Закону України «Про валюту і валютні операції», чого законодавцем зроблено не було.

Отже, підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, не є конкуруючими нормами, і те що підпункт 69.9 пункту 69 прийнятий пізніше у часі (03.03.2022) не є підставою для його застосування до спірних правовідносин.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 року по справі №240/25642/22.

Таким чином з огляду на наявність факту порушення строків розрахунків в ЗЕД спірні рішення про нарахування пенсі є обґрунтованими. Порушення строків поставки товару позивачем не заперечується, заходів щодо судового або позасудового вирішення питання по належному виконанню контракту позивачем не надано.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем на якого покладено тягар доведення правомірності власних рішень, дій та бездіяльності у випадку їх оскарження, в повній мірі доведено обґрунтованість прийняття рішення про залишення без виконання заяви про повернення надмірно сплачених коштів. Підстав для задоволення позову не вбачається.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКА МОТОРС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна