Рішення

від 13.01.2025 по справі 160/26343/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 рокуСправа №160/26343/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Тулянцевої І.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮПАКС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮПАКС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: податкове повідомлення-рішення форма «Р» від 30.07.2024 року за №0484420703 за платежем податок на прибуток на суму 481 822 грн. 00 копійок, податкове повідомлення-рішення форма «Р» від 30.07.2024 року за №0484440703 за платежем податок на прибуток на суму 631 688 грн. 75 копійок, податкове повідомлення-рішення форма «Н» від 30.07.2024 року за №0484500703 за платежем податок на прибуток на суму 77 грн. 31 копійок, податкове повідомлення-рішення форма «ПН» від 30.07.2024 року за №0484480703 за платежем податок на прибуток на суму 61 771 грн. 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної планової перевірки, оформленої актом перевірки від 25.06.2024 р. №1751/04-36-07-03/42721675, дійшов помилкових висновків про порушення позивачем вимог п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України в результаті чого занижено податок наприбуток всього на суму 427458 грн., п. 189.1 ст. 189, пп. г), п. 198.5 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 505351 грн., п. 201.1 ст. 201, абз. 4 п.п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації ПН/РК в ЄРПН та п. 57.1 ст. 57 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум ПДВ. Так позивачем зауважується, що господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ «СОФІЛАЙТ-ЦЕНТР», ТОВ «ХЕМА БУД», ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які містять всі необхідні реквізити, натомість, акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами цих правочинів. Первинні документи є достатніми та такими, що підтверджують взаємовідносини позивача з його контрагентами, а також настанні змін в майновому стані платників податків. Також ТОВ «ДЮПАКС» провів списання вартості реалізованої готової продукції (товарів) зі складу, а отриманий від реалізації дохід облікував як дохід від реалізації готової продукції (товарів). Вартість реалізації готової продукції (товарів) в податковому обліку позивача повністю відображено у складі доходів та включено до бази оподаткування податком на прибуток підприємств, що підтверджує в акті перевірки. Також постачальник виписав на контрагентів-покупців податкові накладні з ПДВ та зареєстрував їх в ЄРПН, при цьому контролюючий орган не приймав рішень про зупинення/відмову в реєстрації цих податкових накладних з мотивів сумнівності посвідчених ними операцій, а отже позивач відніс суму ПДВ до своїх податкових зобов`язань, ця сума відображена у податковій звітності підприємства в деклараціях з ПДВ. Розбіжностей між даними податкової звітності позивача та його контрагентів з ПДВ контролюючий орган не встановив.Також контролюючий орган не пояснив в акті, в чому може полягати економічна (податкова) вигода від фіктивного оформлення операцій з продажу готової продукції/товарів та нарахування відповідних податкових зобов`язань з ПДВ та доходу від реалізації продукції, що збільшує базу оподаткування податком на прибуток. Враховуючи вищевикладене, висновки акта перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на думку позивача, є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення (далі ППР) є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮПАКС» до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/26343/24, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 07.11.2024 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

21.10.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами проведеної документальної планової перевірки, оформленої актом перевірки від 25.06.2024 р. №1751/04-36-07-03/42721675, встановлено порушення позивачем вимог п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України в результаті чого занижено податок наприбуток всього на суму 427458 грн., п. 189.1 ст. 189, пп. г), п. 198.5 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 505351 грн., п. 201.1 ст. 201, абз. 4 п.п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації ПН/РК в ЄРПН та п. 57.1 ст. 57 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум ПДВ. ТОВ «Дюпакс» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області надано заперечення дор Акту перевірки до останніх не надано додаткових документів та пояснень, які спростовують встановлені в ході проведення перевірки та викладені в акті від 25.06.2024 №1751/04-36-07-03/42721675 порушення вимог податкового законодавства. Враховуючи вищезазначене, за результатами розгляду заперечень висновки акту від 25.06.2024 №1751/04-36-07-03/42721675 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮПАКС» (код ЄДРПОУ 42721675)» є правомірними, обгрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства. Документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності ТОВ «Дюпакс» не недавались. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вважає висновки акту перевірки правомірними та обґрунтованими, відтак податкові повідомлення-рішення, що є предметом спору у справі 160/26343/24 є правомірними, скасуванню не підлягають, а адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Також, 21 жовтня 2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін по справі №160/26343/24, в якому відповідач, просить: розгляд справи №160/26343/24 здійснювати за участю представників сторін у судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи з викликом сторін по справі №160/26343/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮПАКС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЮПАКС» (код ЄДРПОУ 42721675) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.12.2018 року, номер запису - 1 224 102 0000 088559, з 27.12.2018 року взято на облік контролюючим органом Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Соборна ДПІ (Соборний р-н м.Дніпра) та є платником податку на додану вартість. Основний вид економічної діяльності: 22.22 Виробництво тари з пластмас.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82, Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та п.п.69.352 Податкового кодексу України, п.2 частини 1 ст.13 розділу IV, п.п.923 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (зі змінами), у зв`язку з включенням до плану - графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2024 рік ТОВ «Дюпакс» (код ЄДРПОУ 42721675), на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.04.2024 №1637-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Дюпакс» проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюпакс» (скорочене найменування ТОВ «Дюпакс») за період з 27.12.2018 - 31.03.2024 з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 25.06.2024 р. №1751/04-36-07-03/42721675, відповідно до висновків якого, зафіксовано встановлені під час перевірки порушення ТОВ «Дюпакс» вимог:

1) п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 427 458 гри., в т ч.: за 2021 рік на суму 210 002 грн., за 2022 рік на суму 164 165 грн. (в т.ч. за II квартал 2022 року у сумі 35 919 грн., за III квартал 2022 року у сумі 101 381 грн., за ІУ квартал 2022 року у сумі 26 865 грн.); за 2023 рік на суму 53 292 грн. (в т.ч. за І квартал 2023 року у сумі 26 395 грн., за II квартал 2023 року у сумі 23 711 грн., за III квартал 2023 року у сумі 3 186 грн.).

2) п.189.1 ст.189, пп.г) п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 505 351 грн, в т.ч.: за травень 2021 року на суму 18 360 грн., за жовтень 2021 року на суму 446 грн., за листопад 2021 року на суму 6 958 грн., за грудень 2021 року на суму 28 611 грн., за квітень 2022 року на суму 37 382 грн., за травень 2022 року на суму 92 046 грн., за червень 2022 року на суму 12 461 грн., за липень 2022 року на суму 7 004 грн., за серпень 2022 року на суму 59 109 грн., за вересень 2022 року на суму 46 951 грн., за жовтень 2022 року на суму 11812 грн., за листопад 2022 року на суму 26 554 грн., за січень 2023 року на суму 1 778 грн., за лютий 2023 року на суму 10 641 грн., за березень 2023 року на суму 32 586 грн., за квітень 2023 року на суму 12 217 грн., за травень 2023 року на суму 23 078 грн., за липень 2023 року на суму 41 041 грн., за вересень 2023 року на суму 9 303 грн., за жовтень 2023 року на суму 3 714 грн., за листопад 2023 року на суму 7 550 грн., за лютий 2024 року на суму 15 749 грн.

3) п.201.1 ст.201, абз.4 п.п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до п.120-1 ст. 120-1Податкового кодексу України штрафна санкція складає 10% від суми податку на додану вартість, зазначеного в такій накладній/розрахунку, а саме - 77,31 грн. та в частині нездійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідно до п.120-1.2 ст.120-1Податкового кодексу України тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3 400 гривень, а саме - 61 771 грн.

4) п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум суми податку на додану вартість розмірі 19 261,40 грн., відповідно до п.124.2 ст. 124 Податкового кодексу України, штрафні санкції складають 25% від несвоєчасно сплаченої суми податку па додану вартість, а саме -4 815,35 грн.

5) пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та пункту 2 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 грудня 2020 року N 773) (форма № 4ДФ з 01.01.2021), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015р. за №111/26556, що призвело до подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку на загальну суму 10 974 204,23 грн., у тому числі: І квартал 2021 року у сумі 2 411 205,23 грн., IV квартал 2021 року у сумі 887 999,00 грн., III квартал 2022 року у сумі 300 000,00 грн., IV квартал 2022 року у сумі 2 587 000,00 грн., І квартал 2023 року у сумі 798 000,00 грн., III квартал 2023 року у сумі 1 197 000,00 грн., IV квартал 2023 року у сумі 2 543 000,00 грн. та І квартал 2024 року у сумі 250 000,00 грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що, зокрема, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 27.12.2018 по 31.03.2024 податку на прибуток - встановлено його заниження на загальну суму 2 374 768 грн. Відповідно наданих до перевірки первинних документів та даних Сдиногореєстру податкових наклданих встановлено, що TQB «ДЮПАКС» придбано у ТОВ «Софілайт-Центр» електротовари в асортименті (лед світильники, лампи люмінесцентні, розетки, вимикачі, світильники садово-паркові, пастки для комах, тощо) загальною кількістю близько 75 тис, шт., в т.ч. лампи та світильник в асортименті у кількості близько 40 тис шт. Вартість придбаних у ТОВ «Софілайт-Центр» електротоварів у розмірі 2 344 772,46 грн. у повному обсязі списано ТОВ «ДЮПАКС» до складу адміністративних витрат (Дт.бух.рах.92 «Адміністративні витрати» Кт.бух.рах.201 «Сировина та матеріали», Дт.бух.рах.79 «Фінансові результати»), відображено у Звітах про фінансові результати та враховано при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2021,2022, 2023 роки та 1 квартал 2024 року. Водночас, відповідно до відкритих даних мережі інтернет, встановлено, що середній показник строку служби світлодіодних лам становить близько 50000 годин, що з урахуванням використання зазначених ламп протягом 24 годин впродовж 365 днів на рік, строк експлуатації однієї лампи в середньому буде перевищувати 5 років, що унеможливлює можливість їх використання та списання в значній кількості (понад 40 тис од. світлодіодних ламп та світильників) протягом періоду 2021-2023 років. Теж саме стосується і розеток, вимикачів тощо, строк експлуатації яких взагалі може бути необмеженим. Крім того, після придбання електротоварів, вони не одразу використовуються, а повинні зберігатись на складі, поки не виникне необхідність їх заміни у разі пошкодження або виходу з ладу. Оформлення відпуску електротоварів зі складу до виробничих або адміністративних приміщень відбувається шляхом складання акту довільної форми або накладною-вимогою на переміщення ТМЦ до інших структурних підрозділів підприємства. Крім того, для фіксації факту виходу електротоварів з ладу підприємству необхідно скласти акт на вибуття (списання у зв`язку зі зносом) зазначених ТМЦ. Разом з тим, слід зауважити, що після того як лампи вийшли з ладу, вони визнаються відходами, а отже їх слід передати спеціалізованому підприємству на утилізацію, це правило стосується всіх без винятку ламп. На підтвердження вибуття (переміщення) електротоварів зі складу підприємством до перевірки надані лише Вимоги-накладні про вибуття з основного складу ТМЦ з номенклатурою «Електротовари в асортименті» в кількісному виразі. При цьому, відповідно до п.23 П(С)БО 9 вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання. Обліковуються лампи та електротовари (як МШП зі строком використання більше 1 року) у кількісному вигляді, поки не вийдуть з ладу. До перевірки ТОВ «Дюпакс» не надано актів на списання (використання) таких ТМЦ (електротоварів) з деталізованим зазначенням об`єктів на які їх списано, підстави такого списання, документів на утилізацію використаних ламп (тих, що вийшли з ладу) та які замінено на нові, що унеможливлює ідентифікувати використання таких електротоварів в межах господарської діяльності перевіряємого підприємства. Таким чином, відсутність документів, що підтверджують зміст, обсяг, обгрунтоване використання на конкретних об`єктах списаних ТМЦ (електротоварів в асортименті) на адміністртивні витрати свідчить про непов`язаність таких операцій з господарською діяльністю підприємства та. як слідство, про безпідставне завищення адмінстративних витрат на суму 2 344 772 грн., які враховані при визначенні фінансового результату до оподаткування, в т.ч.: за 2021 рік на суму 247 001 грн.; за 2022 рік на суму 1 330 058 грн. (в т.ч. за І квартал 2022 року у сумі 214 242 грн., за 11 квартал 2022 року у сумі 358 665 грн., за III квартал 2022 року у сумі 565 322 грн., за 1У квартал 2022 року у сумі 191 829 грн.); за 2023 рік на суму 688 967 грн. (в т.ч. за І квартал 2023 року у сумі 225 025 грн., за II кваргал 2023 року у сумі 176 475 грн., за ІІІ квартал 2023 року у сумі 249 717 грн., за ІУ квартал 2023 року у сумі 37 750 грн.); за І квартал 2024 року у сумі 78 746 грн. В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Дюпакс» завищено витрати які враховано при визначенні фінансового результату до оподаткування за рахунок віднесення до складу витрат вартості товарно-матеріальних цінностей, використаних для капітального ремонту приміщень в загальній сумі 1 021 596,85 грн. В ході перевірки, проведеним аналізом наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку по бухгалтерському рахунку 92 «Адміністративні витрати», 20 «Виробничі запаси» та наданими до перевірки окремими первинними бухгалтерськими документами (акти списання), встановлено списання товарно-матеріальних цінностей (теплоКлаиї для даху, TenaoKnauf перекриття, утеплювач профітеп, теплозвукоізоляція Knauf, тощо) використаних для ремонту приміщень в загальній сумі 1 021 596,85 грн. В податковому обліку відповідні операції вплинули на фінансовий результат до оподаткування за 2021 рік в сумі 1 141 353 грн. Аналізом наданих до перевірки первинних документів та суті господарських операцій встановлено, що зазначені господарські операції, які обліковувались підприємством як операції з поточного ремонту, фактично є операціями з капітального ремонту основних засобів, що використовуються у виробничій діяльності підприємства. Також в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Дюпакс» у перевіряємому періоді придбав побутову техніку у постачальника ТОВ «Комфі Трейд» на загальну суму 220 981 гри., в тч. ПДВ 36 830 гри. (посудомийна машина вбудована Bosch, холодильник Bosch Духова шафа електрична Bosch, сушильна машина Bosch Пральна машина Bosch, мікрохвильова піч вбудовувана Bosch, тощо). В ході перевірки встановлено, що відповідно до наданих до перевірки нимог-накладних на переміщення з основного складу в подальшому, такі ТМЦ (побутову техніку) ТОВ «Дюпакс» за самостійним рішенням списує з бухобліку наступним проведенням: Дт.бух.рах.92 «Адміністративні витрати» Кт. бух.рах.201 «Сировина та матеріали». При цьому, ТОВ «ДЮПАКС» документально не підтверджено необхідність такого списання (непридатність до використання), до перевірки не надавались накази но підприємству, акти вибуття, дефектні відомості про виявлені недоліки при експлуатації побутової техніки, що підтверджують непридатність до подальшого використання такої побутової техніки, акти утилізації списаної побутової техніки, тощо, що унеможливлює підтвердити використання такої побутової техніки в межах провадження господарської діяльності. Відповідно до відкритих даних мережі інтернет, продавець такої побутової техніки ТОВ «Комфі Трейд» на побутову техніку, продану покупцям надає гарантійний талон із гарантійним терміном експлуатації такої техніки. ТОВ «Дюпакс» здійснено списання такої технікив періоді від 3 до 6 місяців з дати придбання, при цьому, до перевірки не надано будь-яких документів щодо можливого звернення підприємства до постачальника такої побутової техніки (ТОВ «Комфі Трейд») з приводу проведення гарантійного ремонту (гарантійної заміни), тощо. Враховуючи вищенаведене, в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами і доповненнями) відсутність документів, що підтверджують обґрунтоване списання таких ТМЦ (побутової техніки) на адміністративні витрати свідчить про непов`язаність таких операцій з господарською діяльністю підприємства та, як слідство, ТОВ «ДЮПАКС» занижено фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 181 982 грн. в т.ч. за 2021 рік на суму 24 874 грн.; за 2022 рік на суму 136 541 грн. (в т.ч. за II квартал 2022 року у сумі 136 541 грн.); за 2023 рік на суму 20 567 грн. (в т.ч. за III квартал 2023 року у сумі 1 999 грн., за ІУ квартал 2023 року у сумі 18 568 грн.). Також, за результатами перевірки встановлено що ТОВ «Дюпакс» не подано декларацію з податку на прибуток за 2020 рік. За результатами наданих до перевірки бухгалтерських регістрів, первинних документів ТОВ «Дюпакс» за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 встановлено, що підприємство не здійснювало діяльність та відповідно відсутні об`єкти оподаткування та показники, які підлягають декларуванню. При цьому. ТОВ «Дюпакс» не надано грунтовних пояснень про фактичні обставини вчиненого податкового правопорушення та не надано додаткових документів та доказів, що свідчили б про неумисність вчинених податкових правопорушень, не повідомлено про наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України. Перевіркою термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток встановлено порушення вимог п.57.1 ст.57 глави 4 розділу II ПКУ, в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за лютий 2024 року №9065037252 та податковій декларації з ПДВ за березень 2024 року №9096614081. При цьому, ТОВ «Дюпакс» не надано грунтовних пояснень про фактичні обставини вчиненого податкового правопорушення та не надано додаткових документів та доказів, що свідчили б про неумисність вчинених податкових правопорушень, не повідомлено про наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України. Крім того, проведеною перевіркою встановлені факти порушення порушення ТОВ «Дюпакс» термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних а саме ПН №2 від 31.12.2022, №1 від 30.11.2022 та №1 від 30.04.2023.

Позивач, не погодившись із висновками акту від 25.06.2024 р. №1751/04-36-07-03/42721675 «Про результати документальної панової виїзної перевірки ТОВ «Дюпакс» (код ЄДРПОУ 42721675)» подав до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення від 12.07.2024 № 12/07.

Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.07.2024 №53124/6/04-36-07-03-13 «Про результати розгляду заперечень» було повідомлено позивача, що висновки акту від 25.06.2024 №1751/04-36-07-03/42721675 є правомірними, обгрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі висновків акта перевірки від 29.07.2024 №53124/6/04-36-07-03-13, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято :

- податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0484500703 від 30.07.2024 року, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених ст. 201 Податкового кодексу України з урахуванням п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України, за період листопад-грудень 2022 року, квітень 2023 року, згідно з п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України з урахуванням п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України застосовано до ТОВ «Дюпакс» штраф у сумі 77,31 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «ПН» №0484480703 від 30.07.2024 року, яким у зв`язку з встановленням відсутності складання та реєстрації в ЄРПН протягом граничного строку, передбаченого п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкових накладних на суму заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціях з придбання ТМЦ (електротоварів та побутової техніки в асортименті) використання яких в господарській діяльності не підтверджено платником податку документально за період травень 2021 року, жовтень-грудень 2021 року, лютий 2022 року, квітень-листопад 2022 року, січень-травень 2023 року, липень 2023 року, вересень-листопад 2023 року, лютий 2024 року, на підставі п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України, застосовано до ТОВ «Дюпакс» штраф у сумі 61771,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0484420703 від 30.07.2024 року, яким у зв`язку з заниженням фінансового результату до оподаткування за рахунок віднесення до складу витрат вартості списаних ТМЦ (електротоварів та побутової техніки в асортименті) без належного документального оформлення, що підтверджує наявність обґрунтованих підстав, причин такого списання ТМЦ, заниження фінансового результату до оподаткування за рахунок віднесення до складу витрат операцій з капітального ремонту приміщень, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 427458 грн за період 2021рік, ІІ квартал 2022 року, півріччя 2022, 2022 рік, І квартал 2023 року, півріччя 2023 року, три квартали 2023 року, згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст.58 з урахуванням п. 521 ст. 52 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення», вимог глави 11 «Відповідальність» та п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України, було збільшено ТОВ «Дюпакс» суму грошового зобов`язання за платежем: «податок на прибуток який сплачують інші підприємства» на 481822 грн., з яких за основним платежем 427458 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 54364 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0484440703 від 30.07.2024 року, яким у зв`язку з заниженням податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціях з придбання ТМЦ (електротоварів та побутової техніки в асортименті) використання яких в господарській діяльності документально не підтверджено платником податку, що призвело до порушення п. 189.1, ст. 189, пп.г) п. 198.5, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість за період травень 2021 року, жовтень-грудень 2021 року, лютий 2022 року, квітень-листопад 2022 року, січень-травень 2023 року, липень 2023 року, вересень-листопад 2023 року, лютий 2024 року, згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст.58 з урахуванням глави 11 «Відповідальність» та п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України, було збільшено ТОВ «Дюпакс» суму грошового зобов`язання за платежем: «податок на на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 631688,75 грн., з яких за основним платежем 505351 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 126337,75 грн.

Незгода позивача з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Дніпропетровській області стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено приписами статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до приписів пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 137.1 ст.137 ПК України визначено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

-придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

-ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Таким чином, фінансовий результат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Судом встановлено, що висновки контролюючого органу про заниження податку на прибуток на загальну суму 2374768 грн за період з 27.12.2018 по 31.03.2024 встановлені по взаємовідносинам позивача з його контрагентами ТОВ «СОФІЛАЙТ-ЦЕНТР», ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД».

Так ТОВ «Дюпакс» (Покупець) з ТОВ «СОФІЛАЙТ-ЦЕНТР» (Постачальник) було укладено договори №2010-1 від 20.10.2021 та №03012023-1 від 03.01.2023, відповідно до умов яких Постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) Покупцеві товари (далі за текстом також - товар) вказані в замовленні, а Покупець зобов`язується прийняти відповідні товари на підставі видаткових накладних (накладних) і сплатити за них певну грошову суму.

Контролюючим органом у акті перевірки зазначалось, що відповідно наданих до перевірки первинних документів та даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що TОB «ДЮПАКС» придбано у ТОВ «Софілайт-Центр» електротовари в асортименті (лед світильники, лампи люмінесцентні, розетки, вимикачі, світильники садово-паркові, пастки для комах, тощо) загальною кількістю близько 75 тис, шт., в т.ч. лампи та світильник в асортименті у кількості близько 40 тис шт.

На виконання умов вказаних договорів ТОВ «Софілайт-Центр» виписано видакові накладні №7616 від 25 жовтня 2021р., № 7663 від 25 жовтня 2021р., № 8283 від 25 листапада 2021р., № 8282 від 22 листапада 2021р., № 8281 від 16 листапада 2021р., № 8081 від 05 листапада 2021 р., № 8015 від 01 листапада 2021 р., № 8019 від 01 листапада 20021 р., №1719 від 09 листапада 2022р., № 1679 від 31 жовтня 2.022р., № 1678 від 24 жовтня 2022р., № 1523 від 14 жовтня 2022р., № 1432 від ЗО вересня 2022 р., № 1431 від 22 вересня 2022 р., № 1307 від 01 вересня 2022р.. № 1316 від 01 вересня 2022р., № 1129 від 01 серпня 2022р., №954 від 01 липня 2022р., №704 від 17 травня 2022р., №686 від 17 травня 2022р., №3108-0101 від 16 жовтня 2023р., № 3108-0054 від 01 вересня 2023р., № 3105-0189 від 03 липня 2023р., №3105-0121 від 23червня 2023р., №3105-0120 від 15 червня 2023р., № 3105-0086 від 01 черня 2023р., № 3105-0092 від 06 червня 2023р., № 3103-0191 від 08 травня 2023р., № 3103-0163 від 24 квітня 2023р., № 3103-0163 від 24 квітня 2023р., № 3003-0015 від 30 березня 2023р., №2803-0011 від 15 березня 2023р., № 2802-0051 від 28 лютого 2023р., №2802-0050 від 16 лютого 2023р., № 2601-0005 від 16 січня 2024р., № 31100347 від 18 березня 2024р.

Так, ТОВ «Дюпакс» на протязі періоду, що перевірявся, придбані у ТОВ «Софілайт-Центр» електротовари в асортименті по бухгалтерському обліку списано в Дт.бух.рах.92 «Адміністративні витрати» з Кт.бух.рах.201 «Сировина і матеріали», а саме, за даними оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 201 «Сировина та матеріали» (номенклатура «Електротовари в асортименті).

Вартість придбаних у ТОВ «Софілайт-Центр» електротоварів у розмірі 2 344 772,46 грн. у повному обсязі списано ТОВ «ДЮПАКС» до складу адміністративних витрат (Дт.бух.рах.92 «Адміністративні витрати» Кт.бух.рах.201 «Сировина та матеріали», Дт.бух.рах.79 «Фінансові результати»), відображено у Звітах про фінансові результати та враховано при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2021,2022, 2023 роки та 1 квартал 2024 року.

Контролюючим органом в ході перевірки ТОВ «ДЮПАКС» було надано запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно визначення мети придбання електротоварів в асортименті у значній кількості (близько 75 тис.шт). їх використання у власній господарській діяльності та причин класифікації даних активів як «сировина й матеріали».

Листом від 10.06.2024 №6, платником надано пояснення щодо придбання зазначеної кількості електротоварів та повідомлено наступне: «...Вказані електротовари використовувалися для устаткування приміщень за адресами: м. Дніпро, вул. Хвойна, 110 (загальна площа 2000 кв.м.) там. Дніпро, вул. Вернадського, (загальна проща 23 кв.м.)...».

Також судом береться до уваги твердження відповідача, що відповідно до відкритих даних мережі інтернет, встановлено, що середній показник строку служби світлодіодних лам становить близько 50000 годин, що з урахуванням використання зазначених ламп протягом 24 годин впродовж 365 днів на рік, строк експлуатації однієї лампи в середньому буде перевищувати 5 років, що унеможливлює можливість їх використання та списання в значній кількості (понад 40 тис од. світлодіодних ламп та світильників) протягом періоду 2021-2023 років. Теж саме стосується і розеток, вимикачів тощо, строк експлуатації яких взагалі може бути необмеженим. Крім того, після придбання електротоварів, вони не одразу використовуються, а повинні зберігатись на складі, поки не виникне необхідність їх заміни у разі пошкодження або виходу з ладу.

Оформлення відпуску електротоварів зі складу до виробничих або адміністративних приміщень відбувається шляхом складання акту довільної форми або накладною-вимогою на переміщення ТМЦ до інших структурних підрозділів підприємства.

Крім того, для фіксації факту виходу електротоварів з ладу підприємству необхідно скласти акт на вибуття (списання у зв`язку зі зносом) зазначених ТМЦ.

Разом з тим, після того як лампи вийшли з ладу, вони визнаються відходами, а отже їх слід передати спеціалізованому підприємству на утилізацію, це правило стосується всіх без винятку ламп.

Відповідачем наголошується, що на підтвердження вибуття (переміщення) електротоварів зі складу підприємством до перевірки надані лише Вимоги-накладні про вибуття з основного складу ТМЦ з номенклатурою «Електротовари в асортименті» в кількісному виразі.

При цьому, відповідно до п.23 П(С)БО 9 вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

Обліковуються лампи та електротовари (як МШП зі строком використання більше 1 року) у кількісному вигляді, поки не вийдуть з ладу.

Так, позивачем жодним чином не спростовується твердження відповідача про те, що до перевірки ТОВ «Дюпакс» не надано актів на списання (використання) таких ТМЦ (електротоварів) з деталізованим зазначеням об`єктів на які їх списано, підстави такого списання, документів на утилізацію використаних ламп (тих, що вийшли з ладу) та які замінено на нові, що унеможливлює засвітчення фактів використання таких електротоварів в межах господарської діяльності перевіряємого підприємства.

Крім того, відповідно до п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248) зі змінами і доповненнями (далі - П(С)БО 16), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 7 П(С)БО 16 передбачено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Згідно п.11 ПС(Б)0 16) собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Пунктом 12. ПС(Б)0 16 визначено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Згідно п.14 ПС(Б)0 16 до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку,

ПС(Б)0 16 передбачено, що до складу загальновиробничих витрат включаються:

витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення:

амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.

витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).

витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища.

інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо) (пп.15.1-пп.15.9 п.15)

Згідно з п.6 П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N 246, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 751/4044 (із змінами і доповненнями) (далі- П(С)БО 9) для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, зокрема, малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Також, ході перевірки контролюючим органом було встановлено, що позивач у перевіряємому періоді придбав побутову техніку у постачальника ТОВ «Комфі Трейд» на загальну суму 220 981 гри., в тч. ПДВ 36 830 грн. В ході перевірки встановлено, що відповідно до наданих до перевірки вимог-накладних на переміщення з основного складу в подальшому, такі ТМЦ (побутову техніку) ТОВ «Дюпакс» за самостійним рішенням списує в бухобліку, при цьому, ТОВ «ДЮПАКС» документально не підтверджено необхідність такого списання (непридатність до використання), до перевірки не надавались накази но підприємству, акти вибуття, дефектні відомості про виявлені недоліки при експлуатації побутової техніки, що підтверджують непридатність до подальшого використання такої побутової техніки, акти утилізації списаної побутової техніки, тощо, що унеможливлює підтвердити використання такої побутової техніки в межах провадження господаррської діяльності.

Судом приймається до уваги й твердження відповідача про наявність у побутової техніки гарантійного терміну експлуатації, в який продавець такої техніки може проводити відповідний ремонт або її заміну.

При цьому, відповідачем також наголошується та суд погоджується з такими доводами, що здійснення списання позивачем такої техніки в період від 3 до 6 місяців з дати придбання є досить нераціональним при відсутності документального підтвердження виходу з ладу такої техніки та не розповсюдження гарантійних зобов`язань продавця на вказані випадки. Тим паче, ані контролюючому органу, ані суду не було надано будь-яких документів неможливості подальшого використання вказаної побутової техніки.

Крім того, в акті перевірки контролюючим органом було зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Дюпакс» завищено витрати які враховано при визначенні фінансового результату до оподаткування за рахунок віднесення до складу витрат вартості товарно-матеріальних цінностей, використаних для капітального ремонту приміщень в загальній сумі 1 021 596,85 грн. за рахунок наступного.

В ході перевірки, проведеним аналізом наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку по бухгалтерському рахунку 92 «Адміністративні витрати», 20 «Виробничі запаси» та наданими до перевірки окремими первинними бухгалтерськими документами (акти списання), встановлено списання товарно-матеріальних цінностей (теплоКлаиї для даху, TenaoKnauf перекриття, утеплювач профітеп, теплозвукоізоляція Knauf, тощо) використаних для ремонту приміщень в загальній сумі 1 021 596,85 грн.

Згідно наданих до перевірки актів про списання матеріалів на проведення власними силами ремонтних робіт по улаштування покрівлі (TenaoKnauf для даху), утеплення фасаду (утеплювач профітеп), перегородок (теплозвукоізоляція Knauf) приміщення цеху.

У бухгалтерському обліку відповідні витрати на списання будівельних матеріалів відображено у складі поточних витрат за 2021 рік в сумі 1 141 353 грн. та в податковому обліку відповідні операції вплинули на фінансовий результат до оподаткування за 2021 рік в сумі 1 141 353 грн.

Так відповідачем наголошується, що зазначені господарські операції, які обліковувались підприємством як операції з поточного ремонту, фактично є операціями з капітального ремонту основних засобів, що використовуються у виробничій діяльності підприємства, у зв`язку з наступним.

Міністерством регіонального розвитку та будівництва України у листі №9/9-1056 від 15.07.2009 визначено, що капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкта.

Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі).

Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об`єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Поточний ремонт це підтримання об`єкта в робочому стані, капітальний відновлення експлуатаційних характеристик об`єкта та їх поліпшення. Перелік робіт, що належать до капітального та поточного ремонтів наведено у відповідних будівельних нормах чи правилах.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що метою капітального ремонту є збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання основних засобів, а поточного одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від їх використання.

Відповідно до п.14 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 (далі П(С)БО 7): «...первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів...».

Так, згідно з пунктами 14, 15 П(С)БО 7, розподіляють ремонти основних засобів на їх поліпшення (капітальний ремонт) та підтримання в робочому стані (поточний ремонт).

Згідно з п.15 П(С)БО 7 витрати, що здійснюються для підтримання об`єкту в робочому стані (проведення технічного нагляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Отже, з виїценаведеного вбачається, що витрати на ремонт, пов`язані з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта, вважаються капітальним і збільшують первісну вартість основних засобів.

В свою чергу, витрати, що здійснюються для підтримання основних об`єктів в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, вважаються поточним ремонтом і включаються до складу витрат звітного періоду.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що визначальною ознакою капітального ремонту є збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта, а поточного - одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання.

Загальними положеннями П(С)БО 7 «Основні засоби» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92 (із змінами та доповненнями) визначено термін «капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи» - це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення що збільшують (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об`єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих і устаткування для монтажу), що здійснюється підприємством.

Відповідно до п.6 «Облік ремонту та поліпшення основних засобів» Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року №561 передбачено, що підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом.

Витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою з амортизованою частиною (компонентом) основних засобів.

Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов`язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання.

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою з амортизованою частиною (компонентом) основних засобів.

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікунаних майбутніх вигод під об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів.

Згідно м.8 ІІ(с)БО 14 «Оренда» об`єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю указаною в угоді про оренду. Затрати орендаря на поліпшення об`єкту операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція, тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших матеріальних активів. Тобто, орендар збирає їх па субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» (капіталізує).

Разом з тим, проведені роботи з утеплення (гідроізоляції) не передбачать перебудови введених в експлуатацію об`єктів, зміну їх функціонального призначення або геометричних розмірів, тому такі роботи класифікуються як капітальний ремонт.

На підставі вищевикладеного, суд вважає обгрунтованими висновки ГУ ДПС у Дніпропетровській області про:

- заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток за період з 27.12.2018 по 31.03.2024 у сумі 427 458 грн., в т ч.: за 2021 рік на суму 210 002 грн. за 2022 рік на суму 164 165 грн. (в т.ч. за II квартал 2022 року у сумі 35 919 грн., за III квартал 2022 року у сумі 101 381 грн., за ІУ квартал 2022 року у сумі 26 865 грн.); за 2023 рік на суму 53 292 грн. (в т.ч. за І квартал 2023 року у сумі 26 395 грн., за II квартал 2023 року у сумі 23 711 грн., за III квартал 2023 року у сумі 3 186 грн.).

- заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 27.12.2018 по 31.03.2024 у сумі 505 351 грн., в тому числі: за травень 2021 року на суму 18 360 грн., за жовтень 2021 року на суму 446 грн., за листопад 2021 року на суму 6958 грн., за грудень 2021 року на суму 28 611 грн., за лютий 2022 року на суму 42 848 грн., за квітень 2022 року на суму 43 224 грн., за травень 2022 року на суму 43 356 грн., за червень 2022 року на суму 12 461 грн., за липень 2022 року на суму 7 004 грн., за серпень 2022 року на суму 59 109 грн., за вересень 2022 року на суму 46 951 грн., за жовтень 2022 року на суму 11812 грн., за листопад 2022 року на суму 26 554 грн., за січень 2023 року на суму 1 778 грн., за лютий 2023 року на суму 10 641 грн.,

Крім того судом зауважується, що фактично відповідачем не ставиться під сумнів реальність господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ «СОФІЛАЙТ-ЦЕНТР», ТОВ «ХЕМА БУД», ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», а зауважується про відсутність документів, що підтверджують обґрунтоване списання ТМЦ (електротоварів в асортименті та побутової техніки) на адміністративні витрати, що може свідчити про непов`язаність таких операцій з господарською діяльністю підприємства, а також про неправильний облік господарських операцій, які обліковувались підприємством як операції з поточного ремонту, а фактично є операціями з капітального ремонту основних засобів, що використовуються у виробничій діяльності підприємства.

За таких обставин, відповідачем правомірно та обгрунтовано були винесені податкове повідомлення-рішення форми «ПН» №0484480703 від 30.07.2024 року, яким застосовано до ТОВ «Дюпакс» штраф у сумі 61771,00 грн.; податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0484420703 від 30.07.2024 року, яким збільшено ТОВ «Дюпакс» суму грошового зобов`язання за платежем: «податок на прибуток який сплачують інші підприємства» на 481822 грн., з яких за основним платежем 427458 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 54364 грн.; податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0484440703 від 30.07.2024 року, яким збільшено ТОВ «Дюпакс» суму грошового зобов`язання за платежем: «податок на на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 631688,75 грн., з яких за основним платежем 505351 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 126337,75 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «Н» №0484500703 від 30.07.2024 року, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, застосовано до ТОВ «Дюпакс» штраф у сумі 77,31 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за п.120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

З 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон № 2876-ІХ), який опубліковано у газеті «Голос України» від 07.02.2023 року № 26.

Законом України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120-1. 1 статті 120-1 Кодексу.

Пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, визначено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

При цьому згідно п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого саме пунктом 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних, а до спірних правовідносин ці норми, як вказано вище, не застосовуються.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06.02.2024 року у справі №160/10740/23.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що є додатком до податкового повідомлення-рішення №0484500703 від 30.07.2024 року:

- ПН №2 від 02.12.2022, дата реєстрації в ЄРПН 06.01.2023, кількість днів затримки реєстрації -6, розмір штрафу - 10%, сума санкції 59,98 грн.;

- ПН №1 від 14.11.2022, дата реєстрації в ЄРПН 15.12.2022, кількість днів затримки реєстрації -15, розмір штрафу - 10%, сума санкції 3,33 грн.;

- ПН №1 від 10.04.2023, дата реєстрації в ЄРПН 10.05.2023, кількість днів затримки реєстрації -5, розмір штрафу - 2%, сума санкції 14 грн.;

Отже, підсумовуючи наведене вище, суд дійшов до висновку, що ТОВ «ДЮПАКС» порушило терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за що починаючи з 27.05.2022 року підлягало притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

За таких обставин, відповідачем правомірно були застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «форми «Н» №0484500703 від 30.07.2024 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮПАКС» (код ЄДРПОУ 42721675, місцезнаходження: вул. Володимира Вернадського, буд. 8, прим. 49, м. Дніпро, 49000) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева