Рішення

від 13.01.2025 по справі 160/25738/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 рокуСправа №160/25738/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Тулянцевої І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Марганецького відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Марганецького відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2024 року ВП № 74455662, винесену державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Семененко В.Ю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виконавче провадження №74455662 від 14.03.2024 року не підлягало відкриттю, оскільки виконавчий документ Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 року у справі №804/2162/15 було пред`явлено з порушенням строків для його пред`явлення до примусового виконання. Так, не дивлячись на поновлення строку на пред`явлення вказаного виконавчого листа ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року, із заявою про відкриття виконавчого провадження податковий орган звернувся лише 23.02.2024 року, за наслідками чого було відкрите виконавче провадження №74455662. Також позивачем зазначається, що даний виконавчий лист вже пред`являвся стягувачем до виконання декілька разів, однак відповідачем виносились відповідні постанови про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання. При цьому позивачем наголошується, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання після його повернення державним виконавцем без прийняття до виконання не перериваються відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, після повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, строки його повторного пред`явлення обраховуються в загальному порядку, тобто протягом 3 (трьох) місяців, які обраховуються з наступного дня після набрання законної сили рішенням про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання. Таким чином, з огляду на викладене, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: доказів на підтвердження місця проживання позивача за адресою ( АДРЕСА_1 , кабінет 451).

На виконання вимог ухвали суду від 02.10.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Забара А.В., 08.10.2024 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням адреси місця проживання позивача: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/25738/24, призначено цю справу до розгляду у судовому засіданні на 21 жовтня 2024 року об 11:00 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом трьох днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Крім того, вказаною ухвалою суду витребувано у Марганецького відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином завірену копію виконавчого провадження ВП №74455662.

18.10.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції та клопотання про витребування доказів.

Також, 18.10.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що державним виконавцем Постанова про відкриття виконавчого провадження № 74455662 від 14.03.2024 року була винесена у відповідності до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням абзацу двадцятого п. 10-2 Розділу ХІІІ "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про виконавче провадження" (відповідно до відміток на звороті виконавчого документа, відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження в останнє виконавчий документ перебував на виконанні з 07.12.2020 по 28.09.2022, ВП № 63837841). Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 року по справі № 160/543/24 апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року в адміністративній справі № 160/543/24 скасоване та прийнято нове рішення у судовій справі: визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2018 року ВП № 56806215, винесену державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ульянковим Сергієм Геннадійовичем; визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2019 року ВП № 58661365, винесену державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ульянковим Сергієм Геннадійовичем; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 року по справі № 160/543/24 набрала законної сили з дати її прийняття. 26.07.2024 року на виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 року по справі № 160/543/24 були скасовані постанови про відкриття виконавчого провадження № 56806215 та № 58661365. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 року по справі № 160/543/24 постанова про відкриття виконавчого провадження № 74455662 не визнавалася протиправною та не скасовувалась. Інші рішення суду стосовно визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 74455662 не приймалися. Постанова про відкриття виконавчого провадження № 74455662 винесена державним виконавцем до винесення Третім апеляційним адміністративним судом рішення по справі № 160/543/24. Крім того, відповідачем зазначалось про неповажність причин порушення пощивачем строку звернення до суду з цим позовом.

21.10.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заява про відкладення розгляду справи на інший день, клопотання про долучення доказів направлення завірених копій матеріалів ВП №74455662, а також клопотання про долучення доказів направлення відзиву на позов з додатками та клопотань по справі Кузьменко О.І.

21.10.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

21.10.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, а також здійснювати розгляд справи без його участі.

Представники сторін в судове засідання 21.10.2024 року не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи

Судове засідання відкладено на 04.11.2024 року на 13:00 год

22.10.2024 року до суду, на виконання вимог ухвали суду від 11.10.2024 року, відповіідачем було надіслано копії матеріалів виконавчого провадження №74455662.

22.10.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції та клопотання про долучення до матеріалів справи Довіреності від 21.10.2024 №112035/28.15-34.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, було задоволено клопотання представника відповідача Матюшіної Олени Сергіївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/25738/24, доручено Марганецькому міському суду Дніпропетровської області (53400, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Марганець, вул. Єдності, 72А) забезпечити проведення судового засідання по справі №160/25738/24, призначеного на 04.11.2024 року о 13 год. 00 хв., в режимі відеоконференції.

23.10.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім підтримано власну правову позицію, викладену у позовній заяві з зазначенням аналогічних доводів та аргументів.

28.10.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи Довіреності від 21.10.2024 №112035/28.15-34.

04.11.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній пред`явлений позов не визнав та заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що стягувачем виконавчий лист №804/2162/15 від 18.09.2015 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь бюджету України податкового боргу з ПДВ у сумі 182584,61 грн. неодноразово пред`являвся до виконання. По вказаному виконавчому документу державними виконавцями неодноразово приймались рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, так і про прийняття до виконання і відкриття виконавчого провадження. Неодноразове пред`явлення на виконання виконавчого листа №804/2162/15 від 18.09.2015 року підтверджується відомостями/інформацією, що міститься в Електронному архіві АСВП. Пропустивши строк пред`явлення виконавчого документа до виконання стягувач, відповідно до ч. 6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» звернувся до суду про поновлення такого строку та ухвалою №50вр-18/804/2162/15 від 24.01.2018 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду цей строк було поновлено. Також ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на даний час борг наявний у повному обсязі, тобто понад 9 років у добровільному порядку рішення суду не виконується, таким чином державний бюджет не отримує законних надходжень коштів та має негативні наслідки для фінансової стабільності країни.

У судовому засіданні 04.11.2024 року було оголошено перерву до 11.11.2024 року о 14:00 год.

06.11.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі та клопотання про долучення доказів направлення додаткових пояснень у справі з додатками ОСОБА_1 ,

У судовому засіданні 11.11.2024. року, усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

12.11.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відшкодування судових витрат.

13.11.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення щодо розміру заявлених позивачем судових витрат, а також, відповідно, їх зменшення.

13.11.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання від 12.11.2024 року про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

13.11.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів направлення заперечення та клопотання з додатками по Кузьменко О.І.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позову у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 по справі №804/2162/15 позовні вимоги Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було задоволено та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь бюджету України податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та з податку па додану вартість у сумі 183215,31 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 по справі №804/2162/15 апеляційну скаргу позивача було задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 року в частині стягнення податкового боргу за платежем «податок на доходи фізичних осіб» в сумі 630,70 грн., в тому числі пеня 28,33 грн. - скасовано, в цій частині позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 по справі №804/2162/15 було залишено без змін.

18.09.2015 за заявою стягувача судом видано виконавчий лист на виконання постанови по справі №804/2162/15.

Виконавчий лист №804/2162/15 від 18.09.2015 р. Дніпропетровського окружного адміністративного суду, про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , на користь бюджету України, податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 182584,61 грн. неодноразово пред`являвся до виконання стягувачем. По вказаному виконавчому документу державними виконавцями відділу неодноразово приймалися рішення як про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, так і про прийняття до виконання і відкриття виконавчого провадження.

Неодноразове пред`явлення на виконання виконавчого листа №804/2162/15 від 18.09.2015 р. підтверджується відомостями/інформацією, що міститься в автоматизованій системі виконавчого провадження, в тому числі в Електронному архіві автоматизованої системи виконавчого провадження (далі АСВП).

Згідно АСВП за пошуком проведеним по номеру виконавчого документа, встановлено, що він пред`являвся на виконання стягувачем починаючи з 16.05.2016 р.

Так, по виконавчому листу №804/2162/15 від 18.09.2015 р. в АСВП містяться наступні записи про виконавчі провадження:

1) ВП № 51118384 перебував на виконанні з 17.05.2016 р. по 24.02.2017 р.

На момент пред`явлення на виконання виконавчого документа строк пред`явлення на виконання становив 1 рік (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 р., втратив чинність).

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 37 Закону виконавчий документ було повернуто стягувачу. Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.02.2017 р.

2) ВП № 53670004 пред`явлено на виконання 29.03.2017 р. Державним виконавцем прийняте рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 29.03.2017 р.

3) ВП № 54135004 пред`явлено на виконання 14.06.2017 р. Державним виконавцем прийняте рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 14.06.2017 р.

4) ВП № 56294190 пред`явлено на виконання 02.05.2018 р.

До заяви про відкриття виконавчого провадження стягувачем додана ухвала № 50 вр-18/804/2162/125 від 24.01.2018 р. про поновлення строку пред`явлення до виконання, яка відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень на той час була чинна (дата набрання законної сили 09.02.2018 року).

Державним виконавцем прийняте рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 04.05.2018 р.

5) ВП № 56806215 пред`явлено на виконання 18.07.2018 р.

До заяви про відкриття виконавчого провадження стягувачем додана ухвала № 50 вр-18/804/2162/125 від 24.01.2018 р. про поновлення строку пред`явлення до виконання, яка відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень на той час була чинна (дата набрання законної сили 09.02.2018 року).

19.07.2018 року державним виконавцем відкрите виконавче провадження.

Після проведення виконавчих дій згідно з п. 2 ч.1 ст. 37 Закону, виконавчий документ було повернуто стягувачу.

Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.12.2018 р.

6) ВП № 58661365 пред`явлено на виконання 19.03.2019 р.

До заяви на відкриття виконавчого провадження стягувачем додана ухвала № 50 вр-18/804/2162/125 від 24.01.2018 р. про поновлення строку пред`явлення на виконання, яка відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень на той час була чинна (дата набрання законної сили 09.02.2018 року).

20.03.2019 року державним виконавцем відкрите виконавче провадження.

Після проведення виконавчих дій згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону, виконавчий документ було повернуто стягувачу.

Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.08.2020 р.

7) ВП № 63837841 пред`явлено на виконання 07.12.2020 р.

07.12.2020 року державним виконавцем Марганецького відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Нестеренко С.М. відкрите виконавче провадження № 63837841.

28.09.2022 р. виконавче провадження завершене державним виконавцем Томаківського ВДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

21.01.2022 на підставі частини 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про передачу виконавчого провадження для подальшого виконання до Томаківського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного - міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

23.02.2022 виконавче провадження № 63837841 прийнято на виконання старшим державним виконавцем Томаківського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного - міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Вільховською С.Ю.

28.09.2022 виконавче провадження завершене державним виконавцем Томаківського ВДВС у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління (м.Одеса) на підставі п.2. ч.1. ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

8) ВП № 73902919 - пред`явлено на виконання 19.01.2024 р.

До заяви про відкриття виконавчого провадження стягувачем додана ухвала № 50 вр-18/804/2162/125 від 24.01.2018 р. про поновлення строку пред`явлення до виконання, яка відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень на той час була чинна (дата набрання законної сили 09.02.2018 року).

Державним виконавцем прийняте рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, так як згідно абзацу двадцять п`ятого пункту 10-2 Розділу ХІІІ "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про виконавче провадження" було заборонено у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, відкриття виконавчих проваджень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку). Станом на 22.01.2024 Марганецька міська територіальна громада була внесена до переліку територіальних громад, на яких ведуться активні бойові дії (виключена на підставі наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 363 від 20.12.2023, який набрав чинності 25.01.2024)

Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 22.01.2024 р.

В повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання додатково роз`яснено, що згідно абзацу двадцятого пункту 10-2 Розділу ХШ "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про виконавче провадження" визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

9) ВП № 74455662 - пред`явлено на виконання 14.03.2024 р.

До заяви про відкриття виконавчого провадження стягувачем додана ухвала № 50 вр-18/804/2162/125 від 24.01.2018 р. про поновлення строку пред`явлення до виконання, яка відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень на той час була чинна (дата набрання законної сили 09.02.2018 року).

14.03.2024 року державним виконавцем Марганецького відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Семенко В.Ю відкрито виконавче провадження № 74455662.

Також 14.03.2024 року державним виконавцем Марганецького відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Семенко В.Ю винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору, постанову про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника

Позивач, не погоджуючись із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 74455662 від 14.03.2024 року, вважаючи її протиправною, звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Закону України від 21.04.99 №606-XIV "Про виконавче провадження" (був чинним до 5.10.16) /надалі - Закон №606-XIV/ державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Так само, пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України від 2.06.16 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (набув чинності з 5.10.16) /надалі - Закон №1404-VIII/ передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом частини першої статті 22 Закону №606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом першим частини другої цієї статті визначено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

А відповідно до статті 23 Закону №606-XIV, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Частиною першою та другою статті 24 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред`явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Державний виконавець, в силу положень частини першої статті 25 Закону №606-XIV, зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

За приписами пункту 1 частини першої статті 26 Закону №606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред`явлення документів до виконання.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частинами першою та другою статті 12 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з частинами четвертою - шостою статті 12 Закону №1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Проаналізувавши наведені вище положення законів, суд дійшов висновку, що державний виконавець до відкриття провадження на підставі виконавчого документа має пересвідчитись чи дотримано стягувачем строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання за приписами Закону №1404-VIII є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

Суд зазначає, що приписи законодавства для ефективності їхнього застосування слід тлумачити з урахуванням вимоги розумності (розсудливості). У випадку повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання можливість переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання зазначеній вимозі не відповідає. Вочевидь, нерозумно застосовувати інститут переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, коли виконавчий документ був повернутий стягувачеві без прийняття до виконання, зокрема, коли виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону № 1404-VIII (пункт 6 частини четвертої цієї статті).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 по справі № 201/13239/15-ц сформувала наступний правовий висновок, який враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України:

«Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта та п`ята статті 12 Закону № 1404-VIII).

Повернення виконавчого документа без прийняття до виконання з підстав, визначених у частині четвертій статті 4 та у частині третій статті 5 Закону № 1404-VIII, не перериває строк пред`явлення такого документа до виконання.».

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Південного міжрегіонального управлянні Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій з урахуванням уточнень від 29.03.2024 просила суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2019 року ВП №58661365, винесену державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ульянковим Сергієм Геннадійовичем;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2018 року ВП №56806215, винесену державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ульянковим Сергієм Геннадійовичем;

- зобов`язати уповноважену особу Марганецького відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року по справі № 160/543/24 в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 року пеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року в адміністративній справі №160/543/24 скасовано та прийнято у справі нове судове рішення. Позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2018 року ВП №56806215, винесену державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ульянковим Сергієм Геннадійовичем. Визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2019 року ВП №58661365, винесену державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ульянковим Сергієм Геннадійовичем.

В постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 було зазначено, що приписи частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII щодо повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання не передбачають можливості застосування приписів статті 12 цього Закону стосовно переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що оскільки контролюючий орган, звертаючись із заявами від 18.07.2018 та 19.03.2019 щодо примусового виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду №804/2162/15 від 18.09.2015, порушив строк його пред`явлення до виконання (граничний строк 09.05.2018), то постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2018 року ВП №56806215 та від 20.03.2019 ВП №58661365, винесені державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ульянковим Сергієм Геннадійовичем, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Натомість, виконавчий документ №804/2162/15 від 18.09.2015 був пред`явлений до примусового виконання лише 14.03.2024 року, тобто пройшло 6 років і 2 місяці з моменту набрання ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року законної сили.

«Безстроковість» виконання постанов про накладення адміністративного стягнення суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації № R (91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов`язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.

А тому необґрунтовано тривале застосування строку давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень є підставою для визнання їх такими, що не підлягають виконанню.

З огляду на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2018р. ВП №56806215 та постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2019р. ВП №58661365 були скасовані в судовому порядку, як наслідок, постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2024 року ВП № 74455662 є такою, що прийнята з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», оскільки строк пред`явлення виконавчого документа сплив. Відтак, така постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не доведено суду правомірності прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2024 року ВП № 74455662, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 968,96 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Крім того, позивачем заявлено клопотання щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у загальній сумі 19500,00 грн., при вирішенні якого суд керуються наступними нормами КАС України.

Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначалося вище, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката, позивачем було надано: ордер серії АЕ №1315184 від 24.09.2024р., свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3812 від 17.08.20158 р., Договір про надання правової допомоги №297 від 26.12.2023, Додаткова угода №3 від 04 вересня 2024 р. до Договору про надання правової допомоги №297 від 26.12.2023р., платіжні інструкції №640108002.1 від 19.09.2024 р. на суму 12500,00 грн., №632920695.1 від 02.09.2024 р. на суму 5000,00 грн., №ОСКН-ХМС5-0595-7381 від 12.11.2024 р. на суму 2000,00 грн,;660584309.1 від 04.11.2024р.; Рахунки на оплату №79 від 02.09.2024 р., № 80 від 19.09.2024 р., №97 від 04.11.2024р. та №99 від 11.11.2024р., Акти №70 від 06.09.2024 р., №71 від 23.09.2024 р., №86 від 04.11.2024р. та №88 від 12.11.2024р.

Так, між ОСОБА_1 та АБ «Альони Забари» було укладено договір про надання правової допомоги № 297 від 26 грудня 2023 року.

Відповідно до Додаткової угоди №3 від 04 вересня 2024 р. до Договору про надання правової допомоги №297 від 26.12.2023р., сторони, у відповідності до п. 1.2. Договору погодили, що Клієнт доручає, а Бюро бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується Доручення:

(1) Підготовка та подача скарги на постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 74455662 від 14.03.2024 р. Відкритого на виконання виконавчого листа № 804/2162/15 від 18.09.2015, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, підготовка всіх процесуальних по суті у відповідності до норм КАС України»

(2) приймати участь в судових засіданнях під час розгляду вказаної справи в суді першої інстанції.

(3) підготовка та направлення адвокатських запитів;

(4) підготовка та направлення клопотань/заяв.

Згідно доданих документів витрати позивача на правничу допомогу склали 19500 грн. :

- згідно Рахунку на оплату № 80 від 19.09.2024 року та Акту № 71 від 23.09.2024 року - правнича допомога адвоката по оскарженню рішення/дії чи бездіяльності державного виконавця від 14.03.2024 року по ВП № 74455662 - 10500 грн.;

- згідно Рахунку на оплату № 79 від 02.09.2024 року та Акту № 70 від 06.09.2024 року - підготовлення та направлення адвокатського запиту; клопотання та заява - всього 5000 грн.;

- згідно Рахунку на оплату № 97 від 07.11.2024 року та Акту № 86 від 04.11.2024 року участь в судовому засіданні ао адміністративній справі №160/25738/24 2000 грн.;

- згідно Рахунку на оплату № 99 від 11.11.2024 року та Акту № 88 від 12.11.2024 року участь в судовому засіданні ао адміністративній справі №160/25738/24 2000 грн.;

Зважаючи на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в даній адміністративній справі, судом враховано наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При цьому також необхідно враховувати, що Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц)..

Отже, витрати на професійну правничу допомогу є витратами, що пов`язані з розглядом справи і такі підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи по суті. Розмір витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат, зокрема і на правничу допомогу. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Так судом враховуються зауваження представника відповідача про те, що Додатковою угодою № 3 від 04 вересня 2024 р. до Договору про надання правової допомоги №297 від 26.12.2023р. сторонами було погоджено, що за підготовку та направлення адвокатських запитів - «Розмір гонорару Адвоката за виконання доручення, обумовленого в п.п. (3) п. 1 цієї Угоди складає - 1500,00 (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) за один адвокатський запит», натомість в Рахунку на оплату № 79 від 02.09.2024 року та Акті № 70 від 06.09.2024 року - за підготовлення та направлення адвокатського запиту позивач сплатив представнику 2000 грн., що не відповідає умовам цієї Додаткової угоди.

Також суд вважає, що направлення адвокатського запиту від 19.09.2024, клопотання/заяви від 06.09.2024 до подання 24.09.2024 позову, а потім й саме подання вказаного позову охоплюється одним поняттям - витратами на професійну правничу допомогу.

Направлення адвокатського запиту від 19.09.2024, клопотання/заяви від 06.09.2024 до подання позову - це правнича допомога адвоката по оскарженню рішення/дії чи бездіяльності державного виконавця від 14.03.2024 року по ВП № 74455662, яка охоплюється терміном «підготовка позову».

Так, в п.п (1) п. 1 Додаткової угоди зазначено, що представник бере на себе зобов`язання - «підготовка та подача скарги».

За вказану послугу Додатковою Угодою вже передбачено розмір гонорару - за виконання доручення, обумовленого п.п.(1) п. 1 цієї Угоди складає - 10500,00 (десять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Таким чином, вказана послуга вже включена до Рахунку на оплату № 80 від 19.09.2024 року та Акту № 71 від 23.09.2024 року - правнича допомога адвоката по оскарженню рішення/дії чи бездіяльності державного виконавця від 14.03.2024 року по ВП № 74455662.

Суд також наголошує, що відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

При цьому також необхідно враховувати, що Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, ту обставину, що дана справа не є складною (за обсягом доказів), факт того, що позивач раніше оскаржував аналогічні рішення відповідача, а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, а також, приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру правничої допомоги, суд вважає за необхідне присудити позивачу витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5000,00 грн.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу у сумі 14500,00грн., про відшкодування якої просив позивач, слід відмовити у зв`язку із не наданням позивачем належних доказів їх співмірності, а також того, що вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Марганецького відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ: 34836961, місцезнаходження: 53407, Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Садова, буд. 12), третя особа - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 74455662 від 14.03.2024 року, винесену державним виконавцем Марганецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Семененко В.Ю.

Стягнути з Марганецького відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ: 34836961, місцезнаходження: 53407, Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Садова, буд. 12) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

У стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева