Рішення

від 30.12.2024 по справі 160/28262/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 рокуСправа №160/28262/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою керівника Новомосковської окружної прокуратури Данилова Дмитра Сергійовича в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Новомосковської окружної прокуратури Данилова Дмитра Сергійовича в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком», в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766), адреса: 01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 25543196), адреса: 49501, Дніпропетровська область, Дніпро, вул. Херсонська, 26, в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища №15435, що знаходиться за адресою: вул. Сучкова, 34, м. Новомосковська Дніпропетровської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;

- зобов`язати Акціонерне товариство «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766, адреса: 01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, 1), в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 25543196, адреса: 49501, Дніпропетровська область, Дніпро, вул. Херсонська, 26), вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища №15435, що знаходиться за адресою: вул. Сучкова, 34, м. Новомосковська Дніпропетровської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що Новомосковською окружною прокуратурою, з урахуванням необхідності утримання в належному стані захисних споруд цивільного захисту населення та перебування їх у стані готовності через введення 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 воєнного стану на всій території України через російську агресію, та набуття вказаним питанням особливої актуальності, вивчено умови використання захисних споруд цивільного захисту населення, розташованих в межах території юрисдикції окружної прокуратури, в результаті чого встановлені порушення вимог законодавства щодо утримання в належному стані споруди цивільного захисту населення, а саме: захисна споруда сховище № 15435, розташованого за адресою: вул. Сучкова, 34, м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, балансоутримувачем якого є ПАТ«Укртелеком», яке в силу приписів ч.8 ст.32 Кодексу цивільного захисту України зобов`язано утримувати цю захисну споруду цивільного захисту у готовності до використання за призначенням за рахунок власних коштів, однак, у даному випадку цього не здійснює, що підтверджується відповідними актами комплексних перевірок оцінки стану готовності цієї захисної споруди до використання за призначенням, що проводилися упродовж 2018-2023 років за участю підпорядкованих працівників ГУ ДСНС у Дніпропетровській області. За фактом невиконання балансоутримувачами вимог щодо належного утримання захисних споруд Новомосковською окружною прокуратурою 29 червня 2022 року внесено відомості до ЄРДР №42022042110000033 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України. З метою встановлення реального стану захисної споруди цивільного захисту в рамках вказаного кримінального провадження 05.10.2023 проведено огляд захисної споруди цивільного захисту - сховище №15435, розташованої за адресою: вул. Сучкова, 34, м. Новомосковська Дніпропетровської області, та виявлено, що вказана захисна споруда цивільного зазисту №15435 є не готовою до використання за призначенням. Невиконання відповідачем обов`язків балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту сховища №15435, фактично унеможливлює її використання за призначенням. Відтак, у цьому випадку наявні підстави для представництва інтересів держави прокурором в суді у розумінні приписів ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» через порушення її інтересів у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України, оскільки захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади та орган місцевого самоврядування, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву керівника Новомосковської окружної прокуратури Данилова Дмитра Сергійовича в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/28262/24, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

01.11.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника.

15.11.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Акціонерного товариства «Укртелеком», в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до інвентарної картки об`єкт державної власності, який перебуває на балансі АТ «Укртелеком» під інвентарним номером 120025-1000014, має назву « 103100001606 ЗАГЛИБЛЕНИЙ СКЛАД». Згідно з Актом приймальної комісії від 21.06.1988 зазначений об`єкт вводився в експлуатацію як заглиблений склад, а не як захисна споруда - сховище. Акт затверджено наказом № 236 від 24.06.1988 Дніпропетровського обласного виробничо- технічного управління зв`язку У 2011 році, в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 року № 2163-XII (в редакції, що була чинна на той час), був проведений конкурс з продажу пакета акцій ВАТ «Укртелеком» за результатом якого між Фондом державного майна України та ТОВ «ЕСУ» укладено договір купівлі-продажу пакета акцій ПАТ «Укртелеком» від 11.03.2011 року № КПП-582 (інформація про номер та дату договору міститься в наказі Фонду державного майна України та Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації від 18.10.2011 № 1497/283). Відповідач стверджує, а прокурором не надано докази, які спростовують наступне: на момент приватизації зазначений об`єкт залишився в державній власності та на баланс ПАТ «Укртелеком» передавався ні як споруда цивільного захисту, а як об`єкт з іншим призначенням склад, оотже на момент приватизації між ПАТ «Укртелеком» та Фондом державного майна України не укладено договір про безоплатне зберігання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) сховища № 15435; акт приймання-передачі сховища № 15435 між сторонами не підписувався, стан майна, склад та стан інженерно-технічного та спеціального обладнання, засобів зв`язку тощо сховища на момент передачі на відповідальне зберігання на утримання товариству не визначався та не перевірявся. Узв`язку з відсутністю факту передачі на зберігання майна відповідальність за його збереження, утримання і цілісність сховища № 15435 для балансоутримувача АТ «Укртелеком» не настала. Вимоги до утримання майна, яке обліковується як захисна споруда не тотожні вимогам щодо утримання споруди - заглиблений склад. Паспорт на даний об`єкт як на сховище складено лише у 2017 році при цьому докази його переобладнання та пристосування для даної мети на момент складання паспорту з боку держави прокурором не надано. Аналізуючи вище викладене можливо дійти висновку, що обов`язок фінансування витрат для пристосування заглибленого складу у сховище до моменту передачі балансоутримувачу за договором відповідального зберігання по акту приимання-передачі несе власник - держава за рахунок державного та місцевого бюджету, а не балансоутримувач. Отже балансоутримувач має право, но не зобов`язаний нести зазначені витрати на пристосування заглибленого складу для використання як сховище та відповідно нести витрати на утримання сховища.Зобов`язання Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №15435, що знаходиться за адресою вул. Сучкова, 34, м. Новомосковська Дніпропетровської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» шляхом винесення судового рішення тотожно втручанню суду в господарсько- управлінську діяльність відповідача. Крім того, прокуратурою не проведено заходів по виявленню осіб, які повинні утримувати дане сховище на умовах дольової участі. Замість цього усе навантаження прокуратура в інтересах держави намагається перекласти на АТ «Укртелеком» як балансоутримувача. Відповідач звертає увагу не те, що АТ «Укртелеком» зверталось до Голови Новомосковської міської територіальної громади з листами від 31.07.2018 № 4646-ВИХ-DP-12Q000-2018, від 24.09.2019 № 3798-ВИХ-DP-12Q000-2019, від 10.05.2023 № 902-ВИХ-DP-80D923-2023 з пропозицією про надання згоди на прийняття із державної у комунальну власність сховища № 15435 по вул. Сучкова,34 та звернення з відповідною пропозицією до Кабінету Міністрів України для прийняття рішення. Зазначене звернення залишено без уваги та реалізації з боку територіальної громади міста. Також, відповідач у своєму відзиві посилався на положення п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України, та зазначив, що Головнеуправління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровської області не наділено повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання привести захисну споруду цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення, адже, підставою звернення до суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності протиправною має бути протиправне вчинення цієї бездіяльності органом державної влади, як суб`єктом владних повноважень водночас, як зазначалось раніше, Акціонерне товариство «Укртелеком» не є суб`єктом владних повноважень, ані з урахуванням його організаційно-правової форми, ані з урахуванням сфери правовідносин, за таких умов, в цій справі відсутній, як суб`єкт владних повноважень, який би за законом мав право звертатися до суду з таким позовом до відповідача із заявленими позовними вимогами, так і можливість за законом заявляти в судовому порядку такі вимоги до відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на території міста Новомосковська Дніпропетровської області за адресою: вул. Сучкова, 34, м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, розташована захисна споруда цивільного захисту сховище №15435.

Відповідно до паспорту сховища №15435, встановлено, що за адресою: вул. Сучкова, 34, м. Новомосковськ, розташована споруда цивільного захисту № 15435, що введена в експлуатацію 27.06.1988 року, власником якого є держава, а балансоутримувачем ПАТ «Укртелеком» та яка в мирний час має призначення склад та експлуатується комбінованим центром телекомунікації №522 Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком».

Технічною складовою паспорту сховища встановлено, що сховище №15435 є окремо стоячим, загальна площа становить 164 м.кв., загальний об`єм 402,0 м.куб., місткість 150 осіб, кількість входів 1 та належить до групи укриття 3 клас, група А

Відповідно до облікової картки сховища № 15435, захисна споруда розташована за адресою: вул. Сучкова, 34, м. Новомосковськ, власником якого є держава, а балансоутримувачем ПАТ «Укртелеком». За технічною складовою облікової картки: конструкція залізобетонна, місце розташування окремо розташоване, загальна площа становить 164 м.кв., загальний об`єм 402,0 м.куб., місткість 150 осіб, кількість входів 1, кількість аварійних виходів 1, використання сховища у мирний час: клас ЦЗ; склад інвентаря ЦЗ, оцінка стану сховища- готове до прийняття осіб що укривається.

Відповідно до п.1.1 Статуту Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» підприємство засновано згідно із наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації України №155 від 27.12.1999р., шляхом перетворення Українського державного підприємства електрозв`язку «Укртелеком» у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України №210/93 від 15.06.1993р.

Згідно з п.3.3. цього Статуту Товариство є правонаступником державного підприємства «Українське державне підприємство електрозв`язку «Укртелеком».

В подальшому пунктом 1 наказу Державного комітету зв`язку та інформатизації України №183 від 09.08.2004р. нерухоме майно, що знаходилось на балансі УДПЕЗ «Укртелеком» по Дніпропетровській дирекції станом на 01.07.1999р., передано у власність ВАТ «Укртелеком».

Пунктом 2 цього ж наказу затверджено перелік нерухомого майна, що передано у власність ВАТ «Укртелеком» по Дніпропетровській дирекції (філії) згідно із додатком.

Відповідно до Акта приймання-передавання нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства від 09.08.2004р. Державний комітет зв`язку та інформатизації України передав ВАТ «Укртелеком» об`єкти нерухомого майна по Дніпропетровській філії ВАТ «Укртелеком», зокрема, будівлі та споруди, розташовані за адресою: вул. Сучкова, 34, м. Новомосковськ, Дніпропетровської області.

При цьому рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком», протокол №4 від 20.04.2005р., прийнято Статут ВАТ «Укртелеком» у новій редакції.

Так, відповідно до п.3.12. цього Статуту до складу Товариства входять філії за переліком, що додаються. Відповідно до переліку філій ВАТ «Укртелеком», до складу Товариства відноситься Дніпропетровська філія ВАТ «Укртелеком», юридична адреса: 49600, м. Дніпро, вул. Херсонська, 26.

Протоколом Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком» №8 від 14.06.2011р. Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766) та затверджено Статут у новій редакції. Так, пунктом 1.2 цього Статуту встановлено, що Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства Українське державне підприємство електрозв`язку «Укртелеком», Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» та всього майна, прав та обов`язків дочірнього підприємства «Утел», ВАТ «Укртелеком».

Судом також встановлено, що 22.04.2021р. протоколом загальних зборів ПАТ «Укртелеком» №22 від 22.04.2021 Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» перейменоване на Акціонерне товариство «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766) та затверджено Статут в новій редакції.

Так, пунктом 1.2. цього Статуту встановлено, що Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства «Українське державне підприємство електрозв`язку «Укртелеком», Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» та всього майна, прав та обов`язків дочірнього підприємства «Утел» Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».

Таким чином, сховище №15435 є об`єктом загальнодержавного значення і спорудою цивільної оборони населення та станом на теперішній час перебуває на балансі відповідача, що останнім фактично визнається.

Таким чином, саме Дніпропетровська філія ПАТ «Укртелеком» є балансоутримувачем вищезазначеної захисної споруди.

За фактом невиконання балансоутримувачами вимог щодо належного утримання захисних споруд Новомосковською окружною прокуратурою 29 червня 2022 року було внесено відомості до ЄРДР №42022042110000033 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

Так, в рамках вказаного кримінального провадження та під час здійснення представницької діяльності отримано паспорт сховища №15435, облікову картку сховища №15435, акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №15435 за 2024 роки.

Згідно з останніми актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №15435 від 01.03.2024, 23.04.2024, 19.07.2024 вказана захисна споруда оцінюється як не готова до використання за призначенням та підлягає капітальному ремонту. Встановлені такі недоліки: технічний стан сховища не відповідає вимогам наказу МВС України №579 від 09.07.2018; санітарний стан незадовільний; загальний стан приміщень - сирі, вологі, підтоплені; система зв`язку та оповіщення не працездатні; відсутні прилади для виміру рівня вологості повітря; споруда не в повному обсязі забезпечена первинними засобами пожежогасіння; відсутність документації захисної споруди окрім паспорту.

З метою встановлення реального стану захисної споруди цивільного захисту в рамках вказаного кримінального провадження 05.10.2023 проведено огляд захисної споруди цивільного захисту - сховище №15435, розташованої за адресою: вул. Сучкова, 34, м. Новомосковська Дніпропетровської області, за участі головного фахівця відділу цивільного захисту Новомосковського районного управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області старшого лейтенанта служби ЦЗ Щербини А.Є.

Під час огляду були виявлені наступні недоліки:

- гума на дверях втратила еластичність (пункт 4 глави 2 розділу III наказу МВС №579);

- біля вхідних дверей відсутня табличка встановленого зразка та покажчики руху до захисної споруди (пункт 4 розділу ІІ наказу МВС №579);

- споруда не в повному обсязі забезпечена первинними засобами пожежогасіння (пункт 5 розділу ІІ наказу МВС №579);

- вхід до захисної споруди не обладнаний засобами для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (пункт 6 розділу ІІ наказу МВС №579);

- біля одного з підходів до зовнішніх дверей наявне сміття (пункт 6 розділу ІІ наказу МВС №579);

- відсутні унітази та баки для нечистот (пункт 4 глави 6 розділу III наказу МВС №579);

- захисна споруда не укомплектована відповідним майном у повному обсязі, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди в Дніпропетровській області (додаток 20 наказу МВС №579);

- захисна споруда не укомплектована лікарськими засобами та медичним виробами еля укомплектування запасів медичного майна (додаток 21 наказу МВС №579);

- балансоутримувачем не створено об`єктове формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд (при чисельності працюючого персоналу понад 50 осіб) та (або) не призначено особу, відповідальну за обслуговування та експлуатацію захисної споруди (пункт 1 глави 1 розділу VI наказу МВС №579);

- вийшов термін придатності існуючих фільтруючих коробок до засобів індивідуального захисту (пункт 5 глави 1 розділу VII наказу МВС №579);

- відсутній план приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням (пункт 1 глави 3 розділу VI наказу МВС №579);

- балансоутримувачем не здійснюється ведення документації захисної споруди відповідно до Переліку документації захисної споруди, який наведено в додатку 18 до вимог наказу МВС №579, документація розроблена ще за радянських часів (пункт 15 глави 3 розділу VI наказу МВС №579);

- для виявлення радіоактивного забруднення в районі розміщення і всередині захисної споруди відсутні дозиметричні прилади (дозиметри, дозиметри-радіометри) (пункт 6 глави 8 розділу III наказу МВС №579);

- у захисній споруді відсутній ртутний термометр з ціною поділки 0,2 °С (пункт 5 глави 3 розділу III наказу МВС №579);

- відсутні прилади для вимірювання рівня вологості повітря (гігрометри, термогігрометри, вимірювачі вологості повітря тощо) (пункт 5 глави 3 розділу ІІ наказу МВС №579);

- в приміщенні системи вентиляції порушені терміни придатності фільтрів поглиначів відповідно до технічної документації на них (пункт 4 глави 4 розділу III наказу МВС №579);

відсутній газоналізатор для визначення вмісту у повітрі вуглекислого газу (пункт 3 глави 8 розділу III наказу МВС №579);

- не проведено лабораторні дослідження якості питної води, що здійснюються в терміни і порядку, визначені Санітарними нормами та ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості» (пункт 2 глави 6 розділу ІІІ наказу МВС №579);

- не проведено перевірку сховища на герметичність (пункт 2 глави 9 розділу ІІІ наказу МВС №579);

- електричні світильники не захищені від механічного пошкодження (пункт 9 розділу ІІ наказу МВС №579);

- приміщення захисної споруди не забезпечено штучним освітленням (пункт 9 розділу ІІ наказу МВС №579).

Враховуючи виявлені недоліки під час огляду захисної споруди цивільного захисту, згідно додатку 13 до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту» наказу МВС від 09.07.2018 №579, захисну споруду цивільного захисту №15435, яка розташована за адресою: вул. Сучкова, 34, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, є не готовою до використання за призначенням.

Після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану, виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Таким чином, посилаючись на те, що в ході реалізацій функцій прокуратури, станом на початок збройної агресії проти України захисна споруда цивільного захисту - сховище №15435, за адресою: вул. Сучкова, 34, м. Новомосковськ, перебуває в обмежено готовому до використання за призначенням стані, про що свідчать Акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 01.03.2024, 23.04.2024, 19.07.2024, через що вказане сховище не здатне у повному обсязі забезпечити захист цивільного населення, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спірним в цій справі є право прокурора на звернення до суду в інтересах держави з цим позовом, а також наявність підстав для зобов`язання балансоутримувача захисної споруди привести таку споруду у стан готовності до використання за призначенням (для укриття населення).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Тобто, Конституція України визначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону №1697-VII врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини першої якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 Закону №1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону №1697-VII під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Частиною першою статті 24 Закону №1697-VII визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За приписами частин третьою п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі КЦЗ, застосовується судом в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 65 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання (пункт 2).

За змістом частин другої статті 65 КЦЗ у суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 68 КЦЗ встановлені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, за приписами якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом (частина перша).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга).

Частиною першою статті 69 КЦЗ передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови:

1) з питань пожежної безпеки у разі:

а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

2) з питань техногенної безпеки у разі:

а) невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки;

б) відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб`єкта господарювання;

в) непроведення в установленому порядку навчання персоналу суб`єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

г) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій;

ґ) непроведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об`єкта;

д) відсутності декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки;

е) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

є) невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатності або відсутності, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів;

ж) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

з) відсутності плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту;

и) відсутності об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам;

і) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

ї) відсутності або несправності на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

й) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

к) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

л) неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації наслідків аварій до дій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

м) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки угоди про страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їхньому майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією;

н) порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами;

о) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року в справі №240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке.

«…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, Суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.».

У цій справі, позивач в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області, у зв`язку із не вжиттям останнім, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача з приведення захисної споруди (укриття) у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Так, п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС №3 від 04.02.2013 (у редакції наказу ДСНС №661 від 12.11.2018), встановлено, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (скорочена назва ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області) є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Також відповідно до пункту 3 цього Положення основними завданнями Головного управління на відповідній території є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Крім того, відповідно до п.п. 2, 5 п. 4 цього ж Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює повноваження постійно діючого органу управління цивільного захисту у складі територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту. Бере участь у заходах щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку (у тому числі з використанням спеціального програмного забезпечення), забезпечує разом з місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, проведення їх інвентаризації.

Також п.п.35 п.4 Положення визначено, що ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області уповноважено складати акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Також згідно положень п.12 Розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10.03.2017 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку» здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Згідно зі ст.28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

При цьому звернення органів місцевого самоврядування до адміністративного суду з позовами щодо зобов`язання балансоутримувачів привести у належний стан, придатний до використання за призначенням, захисних споруд, чинним законодавством не передбачено.

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом - КЦЗ, приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Крім того, до повноважень ДСНС належить видання розпорядчих документів (приписів, розпоряджень, постанов) підконтрольним суб`єктам господарювання (як в цьому випадку).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21.04.2021 № 2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Поряд із цим, вказаним Законом від 21.04.2021 року № 2228-IX Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якою такий суб`єкт владних повноважень:

-реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд (пункт 16);

-звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 48);

-перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти (пункт 51).

Застосування заходів реагування, визначених статтею 68 КЦЗ, - це установлений законом спосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органами ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, з боку уповноваженого органу.

В інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

В приведеній вище постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19 Верховним Судом також зроблено наступний правовий висновок:

«З огляду на вищезазначене, положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі (як от у Кабінету Міністрів України), не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.».

В цьому випадку дійсно, звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтею 68 КЦЗ, чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в справі №240/401/19, стосовно того, що прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом, а також, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як захист життя та здоров`я людей у період збройної агресії проти України, тому суд доходить до висновку, що за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з таким позовом (зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності захисну споруду) до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, суд доходить висновку про доведеність підстав для звернення прокурора з цим позовом, а доводи відповідача про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з цим позовом спростовані приведеними вище висновками суду.

З огляду на те, що у даному випадку судом встановлено наявність у прокурора, як у суб`єкта владних повноважень, права звернення до суду з цим позовом відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру», то Комунальне підприємство «Добробут Миколаївщини» Миколаївської сільської ради Синельниківського району у розумінні приписів п.5 ч.5 ст.46 КАС України може бути відповідачем у такій справі, тим більше, з огляду на встановлення судом та не заперечення відповідачем того факту, що саме він є балансоутримувачем захисної споруди, щодо утримання в належному та придатному до використання за призначенням стані якої точиться цей спір.

Відтак, суд доходить висновку, що Акціонерне товариство «Укртелеком» є належним відповідачем у цій справі.

Вирішуючи по суті позовні вимоги, суд виходить з такого.

Приписами ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно з ч.1 ст.32 Кодексу цивільного захисту України сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

Положеннями ч.4 ст.32 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Згідно з ч.5 ст.32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7 статті 32 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

За правилами ч.8 ст.32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі Порядок №138).

Відповідно до п.4 Порядку №138 фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Пунктом 9 Порядку №138 встановлено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

Згідно з пунктом 10 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Положеннями пункту 11 Порядку №138 визначено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Згідно з п.12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

За приписами пункту 1 Розділу ІІ «Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд» Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Положеннями пункту 7 Розділу ІІ Вимог визначено, що споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Положеннями Підрозділу 2 «Оцінка стану готовності захисних споруд до використання за призначенням» Розділу VІ «Організація заходів з утримання, експлуатації та обслуговування захисних споруд» Вимог визначено, що для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Розділу VI Вимог за результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 Розділу VI Вимог про результати щорічних оцінок стану готовності, здійснених без залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС, балансоутримувачі інформують вищезазначені органи і підрозділи з наданням копій актів, складених за їх результатами.

Підпункт 9 пункту 2 Розділу VI Вимог передбачає, що за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Відповідно до пункту 6 Розділу VIII Вимог балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ.

Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства слідує, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено Кодексом цивільного захисту України та Порядком №138.

Враховуючи, що обов`язок забезпечення утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється тими суб`єктами, на балансі яких перебуває такий об`єкт, а відповідно до матеріалів справи балансоутримувачем захисної споруди сховища № 15435 є саме Акціонерне товариство «Укртелеком», то саме на відповідача покладено обов`язок із забезпечення підтримання стану такої захисної споруди у готовності до використання.

Факт знаходження захисної споруди цивільного захисту - сховища № 15435 у незадовільному до використання стані не є спірним питанням, фактично відповідачем не заперечується та доведений долученими до матеріалів справи актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від від 01.03.2024 року, 23.04.2024 року, 19.07.2024 року.

Таким чином, у своїй вищезазначене у сукупності беззаперечно свідчать про те, що відповідач свої зобов`язання щодо утримання споруди цивільного захисту сховища №15435, не виконує у продовж тривалого часу, внаслідок чого у готовий до використання стан вказане сховище так і не приведено й станом на теперішній час, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача та зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.

Приписами статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суд враховує те, що в умовах військової агресії російської федерації проти України недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

З урахування вищевикладеного, суд наголошує, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічну правову позицію викладену Верховним Судом у справі за №826/12192/16 (постанова від 3.10.2018р.) та у справі за №820/5164/15 (постанова від 25.07.2019р.).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Акціонерного товариства «Укртелеком» щодо невжиття заходів відносно приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №15435, що знаходиться за адресою: вул. Сучкова, 34, м. Новомосковська Дніпропетровської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», та, відповідно, у зв`язку із невиконанням відповідачем такого обов`язку, суд доходить висновку про наявність підстав для зобов`язання останнього вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №15435, що знаходиться за адресою: вул. Сучкова, 34, м. Новомосковська Дніпропетровської області, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018р. «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень, відповідно до статті 139 КАС України витрати на сплату судового збору покладаються на позивача та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Новомосковської окружної прокуратури Данилова Дмитра Сергійовича в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язати вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (сховища) №15435, що знаходиться за адресою: вул. Сучкова, 34, м. Новомосковська Дніпропетровської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;

Зобов`язати Акціонерне товариство «Укртелеком(код ЄДРПОУ 21560766, 01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18) в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 25543196, 49501, Дніпропетровська область, Дніпро, вул. Херсонська, 26) вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (сховища) №15435, що знаходиться за адресою: вул. Сучкова, 34, м. Новомосковська Дніпропетровської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна