Рішення

від 14.01.2025 по справі 200/8972/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2025 року Справа№200/8972/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, площа Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення від 16 грудня 2024 №914260880091; зобов`язання прийняти рішення про здійснення перерахунку з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 №04-30/1162/24; зобов`язання здійснити виплату перерахованого щомісячного довідного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2024 з урахуванням фактично виплачених сум,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача рішенням Вищої ради правосуддя від 18 лютого 2020 №498/0/5-20 звільнено з посади судді Першого апеляційного адміністративного суду у відставку.

На підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 у справі №200/7864/24 Першим апеляційним адміністративним судом видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 05 грудня 2024 за №04-30/1162/24.

Вказав, що рішенням від 16 грудня 2024 №914260880091 йому відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з посиланням на те, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого та відповідно і апеляційного суду, в порівнянні з минулим роком не змінився.

Позивач вважає прийняте відповідачем рішення таким, що порушує його конституційні права на соціальний захист, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Просив задовольнити позов.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти зазначених вимог позивача та вважає їх безпідставними, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує щомісячне грошове утримання суддям відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Позивач звернувся із заявою №27038 від 10.12.2024 про перерахунок щомісячного грошового утримання із долученням довідки Першого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 №04-30/1162/24.

16.12.2024 винесено рішення №914260880091 про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді.

Вказали, що призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці або пенсії суддям регулюється статтею 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30.09.2016 року.

Зауважили, що статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-ХІ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, становить 2102 грн., тобто на рівні 2020 року. Отже, зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді не відбулося, у зв`язку з чим відсутні підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Вважають, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними, необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Зазначили про пропуск позивачем строку звернення до суду, з посиланням на те, що позивач вважає, що його право порушено з 01.01.2024, в той же час з позовом до суду звертається лише 24.12.2024, при цьому не наводить жодних підстав та не надає жодних документів в підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 26 грудня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

ЗакономУкраїни «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022р.№2738-IXстрок дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 № 4024-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено паспортом громадянина України НОМЕР_2 .

Згідно довідки від 27.02.2018 року № 1426-71032 позивач є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у справі №200/5905/20 :

визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо відмови зарахування ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: 1) період проходження строкової служби в лавах Радянської Армії з 14.11.1973 року по 03.11.1975 року; 2) половину строку навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1976 року по 01.07.1980 року; 3) період роботи на посадах слідчого, старшого слідчого, заступника начальника слідчого відділення Київського РВВС м. Донецька УВС Донецької області з 01.08.1980 року по 20.05.1985 року;

визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо встановлення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 78% від суддівської винагороди;

зобов`язано управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області при обчисленні розміру довічного грошового утримання ОСОБА_1 зарахувати до стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: 1) період проходження строкової служби в лавах Радянської Армії з 14.11.1973 року по 03.11.1975 року; 2) половину строку навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1976 року по 01.07.1980 року; 3) період роботи на посадах слідчого, старшого слідчого, заступника начальника слідчого відділення Київського РВВС м. Донецька УВС Донецької області з 01.08.1980 року по 20.05.1985 року; 4) період роботи на посаді народного судді, заступника голови Київського районного суду м. Донецька з 20.05.1985 року по 26.06.1997 року; 5) період роботи на посаді судді, виконуючого обов`язки заступника голови Київського районного суду м. Донецька з 27.06.1997 року по 10.07.2006 року; 6) період роботи на посаді судді, заступника голови Донецького апеляційного адміністративного суду з 11.07.2006 року по 16.10.2019 року; 7) період роботи на посаді судді, заступника голови Першого апеляційного адміністративного суду з 17.10.2019 року по 25.02.2020 року;

зобов`язано управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області здійснити перерахунок ОСОБА_1 розміру довічного грошового утримання починаючи з 27.02.2020 року, нарахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 96% від суддівської винагороди, яку отримував при виході у відставку з урахуванням раніше виплаченого грошового утримання судді у відставці.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі №200/7864/24 визнано протиправними дії Першого апеляційного адміністративного суду щодо невидачі ОСОБА_1 , довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" та зобов`язано Перший апеляційний адміністративний суд (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Леонтовича Миколи, буд. 15, код ЄДРПОУ 42255773) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" 3 та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", а саме 3028 грн.

Відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №04-30/1162/24 від 05.12.2014 станом на 01 січня 2024 суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 299772 грн., у тому числі: посадовий оклад 166540 грн., доплата за вислугу років 80% - 133232 грн. Довідка видана на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі №200/7864/24.

10.12.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішенням відповідача від 16 грудня 2024 о/р 914260880091 позивачу відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Підставою для відмови визначено, що оскільки базовий розмір посадового окладу судді залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то з 2021 року перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не проводиться.

В матеріалах справи наявні наступні докази:

протокол/розпорядження про перерахунок пенсії від 12.01.2021;

розрахунок заробітку для обчислення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Закон №1402 визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до частини третьої ст. 142 Закону України №1402 щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою та п`ятою статті 142 №1402 передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої ст. 135 Закону України №1402 базовий розмір посадового окладу судді, зокрема, судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, пунктами 22, 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI Про судоустрій і статус суддів. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 №2453-VI (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1402).

Законом України Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування від 16.10.2019 №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти.

Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1402).

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1402 встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Мотивуючи зазначене рішення Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України). Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3.06.2013 №3-рп/2013).

Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом України №1402, фактично не мали можливості отримувати довічне грошове утримання у вказаному розмірі.

Водночас, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

З урахуванням наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII Про Конституційний Суд України.

Таким чином, наведені положення пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України №1402-VIII втратили чинність з 18.02.2020. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон України №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Як наслідок, з 18.02.2020 на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону України №1402-VIII, у силу приписів частини четвертої якої суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Суд також зазначає, що Конституційний Суд України у пункті 7 мотивувальної частини рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та законом про статус суддів.

Зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє відображення і у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Також, досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

Суд акцентує увагу на тому, що запровадження Законом України №1402 правила, згідно з яким зміна складових грошового забезпечення працюючого судді є підставою для перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці покликане забезпечити єдність статусу судді у відставці зі статусом судді, який здійснює повноваження з відправлення правосуддя.

Право позивача на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у належному розмірі є беззаперечним, гарантоване в силу положень статей 126, 130 Конституції України, статті 142 Закону України №1402-VIII, а забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

Першим апеляційним адміністративним судом позивачу надано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року із зазначенням збільшеного розміру посадового окладу. Отже, відповідач оскаржуваним рішенням безпідставно відмовив позивачу у проведенні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання.

Приписами ст. 135 ЗУ Про судоустрій і статус суддів визначено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

З матеріалів справи вбачається, що довідка Першого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 №04-30/1162/24 видана у відповідності до Додатку 2 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, міститься підписи посадових осіб та скріплена гербовою печаткою.

Верховний Суд в постанові від 07 червня 2021 року по справі № 420/4001/20 зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

При цьому статтею 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачена можливість застосування до базового розміру посадового окладу регіональних коефіцієнтів, передбачених частиною четвертою вказаної статті, які є складовою частиною окладу судді, а не доплатою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року по справі № 380/17697/21.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позивач, яка вийшов у відставку з посади судді після набрання чинності Законом №1402 має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Першого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 №04-30/1162/24.

З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16 грудня 2024 №914260880091 про відмову позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд звертає увагу, що у рішенні від 16 грудня 2024 №914260880091, мотивуючи свої дії щодо непроведення перерахунку довічного грошового утримання позивача, відповідач посилався на відсутність законних підстав для такого перерахунку в цілому.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Згідно частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При обранні суб`єкта владних повноважень, який після скасування рішення відповідача має повторно розглядати питання перерахунку довічного грошового утримання судді позивачеві, суд виходить з відсутності підстав для відступлення від визначеного законодавством порядку такого розгляду.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 лютого 2023 року № 7-2), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за № 200/14891 приймання, розгляд та опрацювання заяви та документів, необхідних для призначення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання, органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1).

Згідно з п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктами 4.3, 4,7, 4.10 того самого Порядку визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Застосування у Порядку формулювання орган, що призначає пенсію за місцем проживання та передача до цього органу пенсійної справи після призначення пенсії органом, що призначає пенсію говорить про те, що ці органи є різними. Не зважаючи на те, що статус цих органів у системі органів ПФУ збігається, вони виконують різні функції у спірних правовідносинах, що і покладено в основу принципу екстериторіальності.

На підставі викладеного, зважаючи на наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 16 грудня 2024 №914260880091 про відмову позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та зобов`язання здійснити позивачу перерахунок та виплату з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 №04-30/1162/24 в розмірі 96 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 у справі №200/7864/24 зобов`язано Перший апеляційний адміністративний суд (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Леонтовича Миколи, буд. 15, код ЄДРПОУ 42255773) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" 3 та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", а саме 3028 грн., яка є підставою для прийняття відповідачем спірного рішення від 16 грудня 2024 №914260880091 у цій справі, а тому суд вважає, що позивачем строк зверенення до суду не пропущений.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн. згідно квитанції №227269511 від 21.12.2024 року.

Таким чином судовий збір підлягає стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в розмірі 1211.20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257, 293-295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, площа Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення від 16 грудня 2024 №914260880091; зобов`язання прийняти рішення про здійснення перерахунку з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 №04-30/1162/24; зобов`язання здійснити виплату перерахованого щомісячного довідного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2024 з урахуванням фактично виплачених сум - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, площа Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) від 16 грудня 2024 №914260880091 про відмову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, площа Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 №04-30/1162/24 в розмірі 96 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, площа Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збірв розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.О. Аканов