Рішення

від 13.01.2025 по справі 200/8584/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 року Справа№200/8584/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди, 19, код ЄДРПОУ 37027405) про зобов`язання виготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку основного розміру пенсії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди, 19, код ЄДРПОУ 37027405) про зобов`язання виготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

Позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву» щодо неналежного оформлення довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою «інспектор ПДПЧ 55 ОДПО-14 УМВС України в Донецькій області» станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року; 2) зобов`язати Державну установу «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву» підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою «інспектор ПДПЧ 55 ОДПО-14 УМВС України в Донецькій області» станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), а саме надбавки за особливості проходження служби та премії, які визначені у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2020, 2021, 2022 та 2023 років за посадою «інспектор ПДПЧ 55 ОДПО-14 УМВС України в Донецькій області» або прирівняній до неї посади станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Позивач в обґрунтування позову зазначив, що він вважає, що відповідач вчинив протиправні дії, які полягають у відмові видати належним чином оформлені довідки про розмір грошового забезпечення станом 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року з метою наступного перерахунку пенсії.

13 грудня 2024 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження. В ухвалі було запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначив, що з 22.04.2024 року у відповідача припинилися повноваження (адміністративна компетенція) з підготовки та надання довідок про розмір грошового забезпечення для призначення (перерахунку) пенсій згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 квітня 2024 року № 259 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» (далі Наказ № 259) із змінами, внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 червня 2024 року № 432 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 квітня 2024 року № 259».

За вищенаведених обставин, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів без залучення до участі в справі публічного правонаступника відповідача, до якого згідно з Наказом № 259 перейшли адміністративні компетенції із підготовки та надання довідок про розмір грошового забезпечення для призначення (перерахунку) пенсій, не в змозі забезпечить дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання, а відтак є неналежним способом захисту своїх прав, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 є самостійною підставою для відмови в позові.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , гуртожиток

Позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії по інвалідності яка призначена на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ відповідно до посвідчення № НОМЕР_3 від 16.12.2002 року.

Відповідач - Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області» (код за ЄДРПОУ 37027405) є самостійним державним багатопрофільним закладом охорони здоров`я, який об`єднує в собі лікувально-профілактичні та інші заклади, що здійснюють на основі ліцензії медичне забезпечення осіб, які відповідно до законодавства мають право на медичне обслуговування в закладах охорони здоров`я МВС (далі - ЗОЗ МВС).

ДУ ТМО МВС здійснює свою діяльність з 2015 року відповідно до Положення про Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області» (чинна редакція Положення затверджена наказом МВС України від 12.06.2024 № 408).

ДУ ТМО МВС є бюджетною, неприбутковою установою, що належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, та є юридичною особою публічного права. ДУ ТМО МВС є правонаступником госпіталю (з поліклінікою) Головного управління МВС України в місті Києві та Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.08.2023 року у справі № 200/1975/23 зобов`язано ДУ «ТМО МВСУ по м. Києву» надати до ГУ ПФУ в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ № 704.

На виконання судового рішення Відповідачем було підготовлено та надано до ГУ ПФУ в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , де зазначено складові грошового забезпечення за посадою інспектора ПДПЧ 55 ОДПО-14 УМВС України в Донецькій області.

Позивач вважає, що відповідачем неправильно визначено в довідках про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, які видані на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.08.2023 року у справі № 200/1975/23 відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби 0 % та премії 0 %, оскільки останні мають обчислюватися у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Наказом МВС України від 25.02.2019 року № 129 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурною підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення(перерахунку) пенсій» визначено в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України з покладенням таких функцій на управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань цього Департаменту.

Наказом МВС України від 16.04.2021 року № 291 «Про внесення зміни до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25 лютого 2019 року № 129» територіальні медичні об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву визначено уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення з покладенням таких функцій на відповідні сектори (відділ) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ Згідно із наказом МВС України від 22.04.2024 року № 259 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» (із змінами, внесеними наказом МВС України від 21.06.2024 року № 432 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 квітня 2024 року № 259»): визнаний таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 лютого 2019 року № 129 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» (із змінами); визначено в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України; уповноважено Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).

Таким чином, з 22.04.2024 року припинилися будь-які повноваження (адміністративна компетенція) Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області» (код за ЄДРПОУ 37027405) із підготовки (обрахунку, видачі) та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві будь-яких довідок про розмір грошового забезпечення будь-яких осіб

Отже, в силу припинення з 22.04.2024 року повноважень згідно з наказом МВС України від 25.02.2019 року № 129 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурною підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення(перерахунку) пенсій» (із змінами, внесеними наказом МВС України від 16.04.2021 року № 291 «Про внесення зміни до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25 лютого 2019 року № 129») шляхом скасування наказу, відповідач фактично вибув із публічно-правових відносин, що є предметом спору і стали підставою для позовних вимог позивача.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

При цьому, можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

Верховний Суд у своїй Постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21, зазначив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

У судовій практиці сформульована стала правова позиція, яка полягає у тому, що ефективним вважається такий спосіб захисту, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає завданню адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі № 2а-204/12, від 15 липня 2019 року у справі № 420/5625/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18).

Отже, звернення позивача до адміністративного суду з вимогою зобов`язати ДУ ТМО підготувати та надати довідку про розмір грошового забезпечення позивача для призначення (перерахунку) його пенсій, з огляду на неможливість видачі такої довідки в умовах припинення необхідних повноважень, є неналежним способом захисту позивачем своїх прав.

Проте й звернення позивача до адміністративного суду з вимогою визнати протиправними дії ДУ ТМО щодо відмови позивачу у підготовці та наданні довідки також є неналежним способом захисту позивачем своїх прав, оскільки таке визнання протиправними дії ДУ ТМО само по собі жодним чином не призведе до відновлення будь-яких прав позивача.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Таким чином, слід дійти висновку, що на даний час пред`явлення (підтримання) позивачем позовних вимог до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області» про визнання протиправними дії щодо відмови у підготовці та наданні довідки про розмір грошового забезпечення для призначення (перерахунку) пенсії та зобов`язання підготувати та надати таку довідку є неналежним способом захисту прав позивача, а відтак є самостійною підставою для відмови в позові.

Крім того, суд зазначає, що позивач вказує на факт порушення своїх прав, стосовно того, що відповідачем було проігноровано адвокатський запит його представника, в якому (як зазначено в позові) він просив: надати інформацію про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року за посадою відповідною (аналогічною) ОСОБА_1 ; надати інформацію про те, чому у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року зазначено відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби 0 % та розмір премії 0 %; надати інформацію про те, які середні розміри у відсотках надбавки за особливості проходження служби та премії виплачувалися за посадою відповідальний виконавець технічної частини вч НОМЕР_4 УПТрК ВВ МВС України або прирівняній до неї посади станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року; видати належну довідку станом на 01.01.2023 року з вказаними середніми розмірами у відсотках надбавки за особливості проходження служби та премії виплачувалися за відповідальний виконавець технічної частини вч 3030 УПТрК ВВ МВС України.

Проте, позивач не надав доказів існування цього запиту, а також доказів отримання цього запиту відповідачем.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що після передачі публічних повноважень із видачі довідок про розмір грошового забезпечення ДУ ТМО також позбулося прав на обробку персональних даних пенсіонерів МВС та іншої інформації з обмеженим доступом, необхідної для обрахунку й видачі таких довідок, у тому числі за попередні періоди. Керуючись вимогами наказу МВС України від 22.04.2024 року № 259 зі змінами, внесеними наказом МВС України від 21.06.2024 року № 432 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 квітня 2024 року № 259», законами України «Про інформацію», «Про захист персональних даних», ДУ «ТМО МВС України по м. Києву та Київській області» передало всі пенсійні справи до відповідних регіональних сервісних центрів Головного сервісного центру МВС (філій ГСЦ МВС) та знищило дані, право на обробку яких втратила.

З огляду на викладене, на даний час ДУ ТМО фізично не в змозі не тільки виконати вимоги позивача, а й навіть їх розглянути через відсутність доступу до будь-яких даних про розміри грошового забезпечення пенсіонерів та діючих співробітників МВС України.

За вищезазначених обставин вимоги представника позивача є завідомо невиконуваними та жодним чином не спрямовані на захист прав і законних інтересів ОСОБА_1 .

Частиною другоюстатті 2 КАС Українипередбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першоюстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною другоюстатті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зіст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» про зобов`язання виготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку основного розміру пенсії, є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди, 19, код ЄДРПОУ 37027405) про зобов`язання виготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку основного розміру пенсії відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Тарасенко