Постанова

від 14.01.2025 по справі 581/154/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

м.Суми

Справа №581/154/24

Провадження № 22-ц/816/113/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Криворотенка В.І. (суддя-доповідач),

суддів Собини О.І., Рунова В.Ю.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО»,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО»

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 22 березня 2024 року в складі судді Кузьмінського О.В., ухвалене у селищі Липова Долина,

в с т а н о в и в:

16 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «СК-АГРО» про стягнення орендної плати, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 3,1854 га, яка на підставі договору оренди №00378 від 05 березня 2012 року, укладеного між нею та відповідачем, була передана орендареві у строкове платне користування строком на 5 років. 16 листопада 2017 року між сторонами укладена додаткова угода, згідно із якою було викладено у новій редакції договір оренди.

Відповідач не виконав зобов`язання за договором і до цього часу не виплатив позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою за 2023 рік.

Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою згідно договору оренди №00378 від 05 березня 2012 року та додаткової угоди від 16 листопада 2017 року за 2023 рік у розмірі 11839,07 грн. з яких: 11304,58 грн - заборгованість по орендній платі, 444,79 грн - пеня за несвоєчасне внесення орендної плати, 45,22 грн - інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати та 44,48 грн - 3% річних за прострочення внесення орендної плати. Також просила стягнути 4000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 22 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 11837 грн., з яких: орендна плата по договору оренди землі № 00378 від 5 березня 2012 року за 2023 рік у сумі 11304 грн., пеня за невиплату орендної плати за 2023 рік у сумі 444 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2023 рік у сумі 45 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2024 рік у сумі 44 грн.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. в рахунок повернення судового збору та 4000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі ТОВ «СК-АГРО», посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що за час дії договору оренди, за період з 2015 по 2022 рік товариством сплачено позивачу орендної плати на суму 76824 грн 69 коп., що на 1520 грн 93 коп. більше, ніж визначена за договором орендна плата, яка мала бути сплачена відповідачем за цей період. Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про не виплату орендної плати за 2023 рік, оскільки станом на час ухвалення рішення по орендній платі мала місце переплата, яка перевищувала розмір орендної плати станом на 31.12.2022 року, який мав би отримати орендодавець за умовами договору.

Вважає, що в оскаржуваному рішенні неправильно обрахована індексація орендної плати, а заявлені представником позивача витрати на правничу допомогу завищеними, необґрунтованими, рішення суду в частині їх відшкодування таким, що не відповідає обставинам справи.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до апеляційного суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивачка є власницею земельної ділянки загальною площею 0,1903 га з кадастровим номером 5923285600:02:008:0020 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельної ділянки загальною площею 2,9951 га з кадастровим номером 5923285600:02:008:0117 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Саївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 7,8).

05 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-АГРО» був укладений договір оренди землі №00378, згідно з яким ОСОБА_1 передала, а ТОВ «СК-АГРО» прийняло у строкове платне користування належні їй земельні ділянки загальною площею 3,185 га, в тому числі рілля 2,995 га, сіножаті 0,190 га. Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок земель вчинено запис за № 592320004003398 від 19 грудня 2012 року (а.с. 9-10).

16 листопада 2017 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі №00378 від 05 березня 2012 року, відповідно до якої договір оренди №00378 викладено в новій редакції (а.с. 11-13).

Право оренди на підставі договору оренди зареєстровано державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційно-інвентаризаційної служби» Грунської сільської ради Сумської області 18 вересня 2018 року (а.с. 48-51).

Відповідно до основних положень укладеного договору оренди землі від 05 березня 2012 року №00378 з урахуванням додаткової угоди до нього:

Пункт 2.1.: В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 3,1854 га, в тому числі рілля 2,9951 га, сіножаті 0,1903 га, кадастрові номери: 5923285600:02:008:0020, 5923285600:02:008:0177;

Пункт 3.1.: Договір укладено на 7 років терміном до 31 грудня 2024 року, з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою;

Пункт 4.1.: Орендна плата складає 10757,68 грн., що становить 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік користування земельною ділянкою;

Пункт 4.2.: У розмір орендної плати не входить податок за землю. Орендар самостійно сплачує податок за землю. Орендна плата може сплачуватися орендодавцю готівкою через касу орендаря, згідно розрахункових відомостей за виключенням податку з доходів фізичних осіб, інших обов`язкових платежів. Орендна плата також може справлятися у натуральній формі, за згодою сторін, по діючим в орендаря цінам на продукцію, роботи та послуги;

Пункт 4.3.: Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації;

Пункт 4.4.: Орендна плата вноситься до 30 грудня кожного року;

Пункт 4.5.: Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами та/або іншими документи;

Пункт 4.6.: Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом;

Пункт 4.7.: У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу;

Пункт 12.1: Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін;

Пункт 15.1.: Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами, вступає в дію та приймається сторонами до виконання після державної реєстрації права оренди за цим договором. Орендар проводить всі необхідні дії щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки відповідно до чинного законодавства.

Докази виплати орендної плати на підставі договору оренди землі №00378 від 5 березня 2012 року за 2023 рік суду не надані.

Після виправлення помилок із площею належних на праві власності позивачу земельних ділянок їм було присвоєно кадастрові номери 5923285600:02:008:0368, 5923285600:02:008:0369 (а.с. 30, 48-51).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виплатив за 2023 рік узгоджений договірний розмір орендної плати, який підлягає стягненню в судовому порядку. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, з відповідача підлягає стягненню договірний розмір пені, а відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України - інфляційні втрати та три відсотки річних.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Орендна плата за 2023 рік з урахуванням індексів інфляції становить 11304 грн. (10757,68 грн х 1,05084).

Саме цей правильно обрахований судом договірний розмір орендної плати із урахуванням індексів інфляції за 2023 рік підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки в якості ефективного договірного способу захисту порушеного права на своєчасне та повне отримання орендної плати за користування належними їй земельними ділянками, оскільки доказів у підтвердження зворотного відповідач суду не надав.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що зобов`язання відповідача перед позивачем було виконано в повному обсязі, оскільки орендна плата за 2023 рік була сплачена наперед протягом 2015-2022 років, слід зазначити наступне.

Відповідачем не заперечувалося, що у 2023 році орендна плата не перераховувалася.

Норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та положення договорів оренди не містять заборони на сплату орендної плати авансом за наступні роки користування земельною ділянкою. Проте, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що сплачена в більшому розмірі орендна плата є авансовим платежем. Товариством не було обґрунтовано, за який конкретно період використання товариством земельної ділянки в майбутньому були виплачені кошти. Також не доведено і наявності згоди ОСОБА_1 на сплату ТОВ «СК-АГРО» у 2023 році орендної плати за наступні роки користування належною земельною ділянкою, тому колегія судів відхиляє доводи відповідача стосовно дострокового виконання ним своїх зобов`язань та відсутності заборгованості з виплати орендної плати за 2023 рік.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що індексації підлягає орендна плати за кожен рік окремо з врахуванням індексу інфляції за відповідний період, то саме таким способом суд першої інстанції і обраховував орендну плату із урахуванням індексів інфляції за рік, в якому використовувалася земельна ділянка, а саме за період з 01 січня 2023 року по 30 грудня 2023 року.

Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем умов договорів оренди в частині своєчасної сплати орендної пати за 2023 рік, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені на підставі пункту 4.7 договору оренди землі. Наведений судом розрахунок та розмір пені відповідають умовам укладеного договору і відповідачем не спростовані.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання по виплаті орендної плати за 2023 рік на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України слід стягнути інфляційні втрати та 3% річних.

Не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги про те, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є завищеними, необґрунтованими, рішення суду в частині їх відшкодування таким, що не відповідає обставинам справи. Суд першої інстанції, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу врахував складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт по підготовці позову та процесуальних документів у ньому, ціну позову та значення справи для сторін, врахував реальність адвокатських витрат (дійсність та необхідність), розумність їхнього розміру, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення в цій частині.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права.

Посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Враховуючи те, що справа є малозначною, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367-369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» залишити без задоволення.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 22 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді: О.І. Собина

В.Ю. Рунов