Рішення

від 14.01.2025 по справі 240/17573/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/17573/24

категорія 104020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №25/2 від 23.08.2024.

В обґрунтування позову вказано, що відповідачем безпідставно порушено відносно нього дисциплінарну справу за ознаками порушення ним вимог ст.12 Правил адвокатської етики, статті 11 Закону України «Про інформацію». Вказано, що дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою. Так, звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

На думку позивача, документально доведеним є факт, що оскаржуване ним рішення про порушення дисциплінарної справи прийнято за відсутності документальних та правових підстав для його прийняття. Допущені відповідачем порушення процедурного характеру під час відкриття дисциплінарного провадження є підставою для скасування рішення.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

10 жовтня 2024 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого відповідач вказує, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 щодо адвоката ОСОБА_1. було прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи за ознаками дисциплінарного проступку.

04 жовтня 2024 року від представника третьої особи надійшли пояснення, в яких сторона просить у задоволенні позову відмовити. Вказує на беззаперечний факт наявності в діях адвоката ОСОБА_1 ознак порушення правил адвокатської етики.

Сторони також скористались своїм правом на подання відповідей на відзив і на пояснення третьої особи, та запереченнями на відповідні відповіді.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії ЖТ№001268 з 06.12.2021 є адвокатом.

04.06.2024 року до дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області надійшла скарга за вх. №123 від ОСОБА_2 щодо адвоката ОСОБА_1.

Зі змісту скарги судом встановлено, що у справі за позовом скаржниці до громадянки ОСОБА_3 , інтереси відповідача у суді представляє адвокат ОСОБА_1. Під час розгляду їх спору ОСОБА_2 виявлено на особистій сторінці адвоката ОСОБА_1 скани позову ОСОБА_2 з її відкритими персональними даними, домашньою адресою, особистим номером телефону, паспортом, РНКОПП.

Скаржниця вважає, що розповсюдження її персональних даних є неприпустимим, що адвокат ОСОБА_1. має змогу використати її персональні дані таким чином, що це нашкодить її сім`ї та їй особисто, а тому просить порушити дисциплінарне провадження, притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, зупинивши його адвокатську діяльність на рік.

Зі змісту долучених до матеріалів справи доказів встановлено, що позивача повідомлено про наявність скарги. В свою чергу адвокат з доводами, викладеними у скарзі не погодився, вважає їх безпідставними.

За результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі членом дисциплінарної палати КДКА Житомирської області Володимиром Колосом 22.08.2024 сформовано довідку у якій зазначено наступне.

Проведеною перевіркою встановлено, що дійсно матеріали скарги містять у собі скріншоти зі сторінки « ОСОБА_1 » у соцмережі з копією позовної заяви про захист честі та гідності, в якій містяться особисті персональні дані скаржниці, що свідчить про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак порушення Правил адвокатської етики, які передбачені статтею 12 - Повага до адвокатської професії - згідно якої адвокат всією своєю діяльністю повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших, при здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету.

Крім цього адвокат ОСОБА_1 , дізнавшись про скаргу та про її зміст, а також про вищевказані скріншоти зі сторінки «ОСОБА_1», не вчинив жодних дій для того, аби адміністратори соціальної мережі вжили заходів для того, щоб призвати до порядку та належного дотримання правил спільноти порушником таких правил, що, вважаю, свідчить про те, що сторінка в соцмережі дійсно належить адвокату ОСОБА_1 , і що це він опублікував персональні дані скаржниці без її дозволу, не маючи на це права, чим порушив Правила адвокатської етики.

Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 23.08.2024 року №25/2 порушено відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарну справу за ознаками порушення ним вимог ст.12 Правил адвокатської етики, статті 11 Закону України "Про інформацію".

Позивач не погоджуючись з таким рішенням, вважаючи його протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулює Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1 Закону №5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Тобто, адвокатська діяльність - це вчинення адвокатом дій, спрямованих на здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частиною 1 статті 21 Закону №5076-VI визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.2 ст.33 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Норми статті 34 Закону №5076-VI визначають, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно з ч.1 ст.38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Абзацом 1 частини 2 статті 38 Закону №5076-VI визначено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Абзацом 5 частини 2 статті 38 Закону №5076-VI встановлено, що за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Відповідно до ст.39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.

Наведені вище норми Закону №5076-VI кореспондуються з нормами, визначеними Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі - Положення №120).

Так, відповідно до п.25 Положення №120 член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта того, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Пунктом 28 Положення №120 передбачено, що під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.

Згідно з п.32 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Аналіз наведених вище норм дозволяє зробити висновок, що вирішенню питання щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката передує процедура перевірки відомостей, викладених у заяві (скарзі), та складання довідки за результатами такої перевірки, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Як свідчать матеріали справи, голова дисциплінарної палати КДКА Житомирської області Денисенко Б. Д. уповноважив члена дисциплінарної палати КДКА Житомирської області Колоса В. В. провести перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 стосовно поведінки адвоката ОСОБА_1 .

За результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 , член дисциплінарної палати КДКА Житомирської області Володимир Колос склав довідку про результати перевірки відомостей, викладених у скарзі від 04.06.2024 року щодо адвоката ОСОБА_1 .

Як встановлено судом, зміст довідки містить виклад обставин зі скарги, опис пояснень ОСОБА_1 та висновок про порушення адвокатом ОСОБА_1 Правил адвокатської етики.

Слід звернути увагу, що вказана довідка не містить належного мотивування, аналізу обставин та обґрунтованих фактів, що саме адвокатом ОСОБА_1 вчинені дії, що можуть мати ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно зі ст.40 Закону №5076-VI, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Так, на підставі вказаної довідки КДКА Житомирської області прийнято рішення від 23.08.2024 року №25/2, яким порушено відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарну справу за ознаками порушення ним вимог ст.12 Правил адвокатської етики, статті 11 Закону України "Про інформацію".

В обґрунтуванні такого рішення вказано, що проведеною перевіркою встановлено, що дійсно матеріали скарги містять у собі скріншоти зі сторінки « ОСОБА_1 » у соцмережі з копією позовної заяви про захист честі та гідності, в якій містяться особисті персональні дані скаржниці, що свідчить про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак порушення Правил адвокатської етики, які передбачені статтею 12 - Повага до адвокатської професії - згідно якої адвокат всією своєю діяльністю повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших, при здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету.

Крім цього адвокат ОСОБА_1., дізнавшись про скаргу та про її зміст, а також про вищевказані скріншоти зі сторінки «ОСОБА_1», не вчинив жодних дій для того, аби адміністратори соціальної мережі вжили заходів для того, щоб призвати до порядку та належного дотримання правил спільноти порушником таких правил, що, вважаю, свідчить про те, що сторінка в соцмережі дійсно належить адвокату ОСОБА_1 , і що це він опублікував персональні дані скаржниці без її дозволу, не маючи на це права, чим порушив Правила адвокатської етики.

Слід звернути увагу, що судом не заперечується обов`язок адвоката сумлінно дотримуватись Правил адвокатської етики.

Так, преамбулою Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (надалі - Правила адвокатської етики) визначено, що надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.

Правила адвокатської етики мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.

Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Відповідно до ст.12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Як зазначалось вище, за скаргою ОСОБА_2 щодо адвоката ОСОБА_1. порушено дисциплінарну справу за ознаками порушення ним вимог ст.12 Правил адвокатської етики, статті 11 Закону України "Про інформацію".

Зі змісту скарги слідує, що у справі за позовом скаржниці до громадянки ОСОБА_3 , інтереси відповідача у суді представляє адвокат ОСОБА_1. Під час розгляду їх спору ОСОБА_2 виявлено на особистій сторінці адвоката ОСОБА_1 скани позову ОСОБА_2 з її відкритими персональними даними, домашньою адресою, особистим номером телефону, паспортом, РНКОПП.

До скарги ОСОБА_2 приклала скріни позову зі сторінки " ОСОБА_1 " з її персональними даними.

Водночас третя особа по справі стверджує, що сторінка " ОСОБА_1 " є особистою сторінкою адвоката ОСОБА_1.

Слід зауважити, що позивач і під час надання пояснень члену ДП КДКА Житомирської області і в обґрунтуванні наявного спору вказує, що не має жодного стосунку до сторінки " ОСОБА_1 " у мережі Фейсбук.

Доказів належності сторінки " ОСОБА_1 " у мережі Фейсбук саме адвокату ОСОБА_1 ні в ході проведення перевірки матеріалів скарги, ні до матеріалів справи не надано.

Відтак, твердження про наявність в діях адвоката ознак порушення Правил адвокатської етики та Закону України "Про інформацію" визнаються судом необґрунтованими.

Суд звертає увагу, що реєстрація та створення публікацій в соціальній мережі Фейсбук не потребує застосування цифрового електронного підпису, а тому факт належності сторінки " ОСОБА_1 " адвокату ОСОБА_1 не може бути достовірно встановленим.

Слід також зауважити, що судом не визнаються обґрунтованими твердження третьої особи у поясненнях, що після отримання адвокатом ОСОБА_1 на підставі задоволеної заяви від 22.05.2024 про ознайомлення з матеріалами справи №279/3125/24 в електронному вигляді за допомогою використання технічних можливостей ЄСІТС Електронний суд, доступу до усіх матеріалів зазначеної судової справи, саме ним розміщено фрагменти позовної заяви для суду, де серед іншого були персональні дані ОСОБА_2 на особистій сторінці в соціальній мережі. Хоча, доступ до матеріалів електронної справи має визначене коло осіб, однак це не один адвокат ОСОБА_1 .

Також твердження відповідача у спірному рішенні від 23.08.2024, що сторінка належить саме адвокату ОСОБА_1 , оскільки ним не вчинялись дії для того, аби адміністратори соціальної мережі вжили заходів для того, щоб призвати до порядку та належного дотримання правил спільноти порушником таких правил, є необґрунтованими.

Відповідно до частин 3,4 статті 70 Правил адвокатської етики адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Так, під час перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 , суд встановив, що скаржником не було надано достатніх та переконливих доказів на обґрунтування своїх доводів що саме дії адвоката ОСОБА_1 мають ознак дисциплінарного проступку.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань з якого вбачається, що 19.06.2024 Коростенським РУП ГУНП зареєстроване кримінальне провадження №12024065490000168 за ч.1 ст. 182 КК України, з описової частини якого встановлено, що 28.05.2024 невстановлена особа в соціальній мережі "Фейсбук" опублікувала персональні данні ОСОБА_2 , тим самим поширила конфіденційні данні.

Інформація про наявність в ЄРДР кримінального провадження відносно вказаного факту та обставин кримінального правопорушення, відомостей про невстановлену особу правопорушника, а також відсутності повідомлення чи вручення підозри будь-якій особі, не була проаналізована та взята до уваги відповідачем під час розгляду комісією скарги заявниці.

Вказана інформація також відсутня в довідці про результати перевірки відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_2 , щодо адвоката ОСОБА_1. від 22.08.2024, яка була підготовлена членом Комісії Колосом В .

З урахуванням наведеного, суд вважає, що висновок про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 передчасним.

Відтак, на думку суду, оскаржуване рішення КДКА Житомирської області від 23.08.2024 № 25/2 прийняте за відсутності обґрунтованих доказів та законних підстав, а тому таке рішення визнається судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.05.2019 у справі №826/8584/18: скасовуючи рішення дисциплінарної палати КДКА про порушення дисциплінарної справи відносно позивача суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не вчинено обов`язкових дій для встановлення відомостей та фактів, зазначених у скарзі. Судом було встановлено, що перевірка фактично не проводилася, матеріали перевірки відсутні, а відповідно джерела встановлення ознак дисциплінарного проступку відсутні. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем рішення про порушення дисциплінарної справи прийнято за відсутності підстав для його прийняття.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність оспорюваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, про, що свідчить квитанція №5938-0551-3141-7867 від 13.09.2024.

З урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про стягнення з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області (вул. Велика Бердичівська, 28, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10008, ЄДРПОУ 25777050), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №25/2 від 23.08.2024.

Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко

14.01.25