Рішення

від 13.01.2025 по справі 240/30210/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/30210/22

категорія 111030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Камінець-Добринь" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Камінець-Добринь" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2022 № 0004815/0488, прийняте керівником Головного управління ДПС у Житомирській області, згідно якого ТОВ «Камінець-Добринь» було визначене податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 107472 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 26118 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ «Камінець-Добринь» було отримане засобами поштового зв`язку податкове повідомлення-рішення від 16.09.2022 № 0004815/0488, згідно якого було визначене податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 107472 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 26118 грн. Вказане податкове повідомлення рішення прийняте на підставі акту перевірки від 08.08.2022 №4514/06-30-18-08. Вказаний акт позивачем не отримувався, у зв`язку із чим позивач вважає, що відповідачем крім безпідставного визначення податкового зобов`язання, також не було дотримано порядок оформлення і вручення результатів проведеної перевірки платника податків, та порядок прийняття податкового повідомлення-рішення. Крім того, норми, на які посилається відповідач в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні відсутні в Податковому кодексі України. Так ст. 138 ПК України має лише 4 підпункти, а саме 138.1- 138.4 та регулює порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об`єкта оподаткування. За таких обставин висновок відповідача про наявність з боку позивача факту порушень податкового законодавства не базується на діючих нормах права.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що акт камеральної перевірки від 08.08.2022 №4515/5/06-30-18-08 направлено на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення №1160120608410. Конверт з актом перевірки повернувся на адресу ГУ ДПС у Житомирській області з відміткою - «адресат відсутній за вказаною адресою». Станом на 08.08.2022 в контролюючому органі відсутня заява платника про отримання документів через електронний кабінет. Щодо дійсності номеру податкового повідомлення-рішення від 16.09.2022 М90004815/0408 та норм абз. «а» пп. 138.10.1, абз. «б» пп. 138.10.2, абз. «в» 138.10.4, п. 138.10 ст. 138 ПК України, які зазначені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні вказано, що зі спірного рішення можливо ідентифікувати платника податків, встановити його зміст та факт порушення, а тому його слід розцінювати як рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення. Проведеною перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за 2021 рік в сумі 104472,00 грн, внаслідок завищення показника по р.З Декларації «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)» на суму (-580400,0) грн.

Відповідачем було подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовлено.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. При цьому вказав, що порядок оформлення податкових повідомлень-рішень встановлено ст. 58 Податкового кодексу України та Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, якими не передбачено права контролюючого органу на внесення змін до прийнятого податкового повідомлення-рішення шляхом направлення листа на адресу позивача.

Крім того, позивачем подано уточнення до адміністративного позову в частині визначення назви та реквізитів відповідача.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ТОВ «Камінець-Добринь» 25.07.2022 за реєстраційним №9433992923 подало звітну податкову декларацію з податку на прибуток за 2021 рік.

ГУ ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період - 2021 рік.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 08.08.2022 №4515/5/06-30-18-08.

Проведеною перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за 2021 рік в сумі 104472,00 грн, внаслідок завищення показника по р.З Декларації «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)» на суму (-580400,0) грн.

На підставі акта від 08.08.2022 №4515/5/06-30-18-08 ГУ ДПС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.09.2022 №0004815/0408 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 130590,00 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 104472,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 26118,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 16.09.2022 №0004815/0408 - платником отримано 27.10.2022.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимог статті 86 Кодексу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).

Пунктами 86.2, 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п. 42.4 ст. 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронні довірчі послуги"шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронні довірчі послуги"та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку, якою встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток: в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України підприємством занижено фінансовий результат до оподаткування у рядку 04 декларації на 580400 грн за рахунок того, що платником задекларовано податкові різниці по р. 3.2.4 дод.РІ (збитки минулих періодів) в сумі 580400 грн, що зменшило задекларований показник фінансового результату до оподаткування у рядку 02 декларації зменшений на дану суму та р.04 декларації задекларовано в сумі 71700 грн, в той час як за 2020 рік відсутня податкова звітність. За даними платника задекларований податок на прибуток за 2021 рік р.17 Декларації в сумі 12906 грн, в результаті чого занижено на 104478 грн проти задекларованого платником «-» 71700 грн .

За наслідками перевірки відповідачем складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 08.08.2022 №4515/06-30-18-08 «Про виявлення помилок(порушень)».

09.08.2022 акт перевірки був направленийТОВ «Камінець-Добринь» рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: с. Добринь, Хорошівський район, Житомирська область, 12112, про що свідчить фіскальний чек АТ «Укрпошта».

Отже, відповідачем дотримані вимоги Податкового кодексу України щодо направлення позивачу на його податкову адресу акту камеральної перевірки від 08.08.2022 №4515/06-30-18-08, водночас на податковий орган не покладено обов`язку вручити акт перевірки платнику податків.

У даній справі позивач не отримав акт перевірки з власної вини, а тому посилання на порушення його права на подання заперечень на акт перевірки внаслідок його неотримання є необгрунтованими.

Щодо посилання позивача на відсутність норм абз. «а» пп.138.10.1, абз. «б» пп.138.10.2, абз. «в» 138.10.4, п. 138.10 ст. 138 в Податковому кодексі України, які зазначені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, суд зазначає наступне.

Порядок оформлення результатів податкових перевірок регламентовано статтею 86 ПК України.

Порядок складання податкового повідомлення-рішення його зміст, форму та надіслання контролюючими органами регламентовано статтею 58 ПК України та Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 (далі Порядок №1204), який розроблено відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, згідно з якими контролюючим органам надано право визначати суми податкових та грошових зобов`язань, зменшувати (збільшувати) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшувати від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємне значення суми податку на додану вартість, застосовувати передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 1 пункту 3 розділу ІІ Порядку №1204 передбачено обов`язкові реквізити які повинно містити податкове повідомлення-рішення, а саме: суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок.

Відповідно до пункту 1 підпункту 58.1.1. статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення повинно містить: суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок.

В обґрунтування підстав для визначення (нарахування) грошового зобов`язання, що повинен сплатити позивач, у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 16.09.2022 №0004815/0488 відповідачем зазначено наступне:

- на підставі акта №4514/06-30-18-08 від 08.08.2022 встановлено порушення позивачем абз. «а» пп.138.10.1, абз. «б» пп.138.10.2, абз. «в» 138.10.4, п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України.

Підприємством в податковій декларації з податку на прибуток за 2021р. за №9433992923 від 25.07.2022 занижено податкове зобов`язання з податку на прибуток на 104472 грн в результаті заниження фінансового результату до оподаткування(рядок 04 декларації) з врахуванням збитків минулих періодів без подання податкової звітності з податку на прибуток за 2020 рік. Згідно даних податкової декларації з податку на прибуток за 2021 рік фінансовий результат становить 71700 грн, фінансовий результат до оподаткування, без врахування збитків минулих періодів становить 652100 грн, відхилення складає 580400 грн. Таким чином, підприємством занижено фінансовий результат до оподаткування (рядок 04) на 580400 грн, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток за 2021 рік на 104472 грн.

- період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення - 2021 рік;

- інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України - не надано.

Відповідач у відзиві зазначає, що при складанні податкового повідомлення-рішення в тексті було допущено технічну описку, яка не змінює зміст встановлених порушень.

Вказане порушення з огляду на його суто формальний характер не впливає на дійсність акту індивідуальної дії, який оспорюється позивачем з цих підстав.

Суд наголошує, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою, тобто діє принцип «превалювання сутності над формою».

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 11.09.2018 у справі №826/11623/16,від 20.12.2020 у справі №440/1256/19 за подібних правовідносин.

Суд наголошує, що спірне податкове повідомлення-рішення від 16.09.2022 № 0004815/0488 прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішенняпорушення позивачем в частині заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток, за яке застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх130590,00 грн.

При цьому порушення вказаних вимог законодавства, як і розмір застосованих штрафних санкцій позивачем не оспорюється.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18, у постанові від 22.05.2020 року у справі № 825/2328/16.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що здійснюючи камеральну перевірку відповідач діяв у спосіб і у межах визначених Законом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, не зазначення в спірному податковому повідомленні-рішенні статті ПК України не впливає на зміст прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення та не може мати наслідком його скасування.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з пп. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пункту З підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Як встановлено судом, платником ТОВ «Камінець-Добринь» 25.07.2022 подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток за 2021 рік, в якій згідно Додатку РІ, поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Камінець- Добринь» до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, сума (- 580400,0) грн складається із суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Однак, податкова декларація з податку на прибуток підприємства за минулий звітний період, а саме: за 2020 рік та Додаток РІ до неї, до контролюючого органу позивач не подавав, від`ємне значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років не декларувалось.

Таким чином, підприємством не підтверджено підстави зменшення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 580400 грн та відповідно безпідставно занижено податок на прибуток в сумі 104472 грн.

При цьому, суд наголошує на тому, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження правомірності заниження грошового зобов`язання з податку на прибуток.

Зважаючи на зазначене, суд погоджується з прийнятим Головним управлінням ДПС у Житомирській області податковим повідомленням рішенням від 16.09.2022 № 0004815/0488.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що відповідачпри прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 137, 139, 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Камінець-Добринь" (Добринь, Хорошівський район, Житомирська область, 12112. РНОКПП/ЄДРПОУ: 38580762) до Головного управління ДПС у Житомирській області(вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

13.01.25