ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/18904/24
категорія 113070200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщак Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.08.2024 № 043332.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згаданою постановою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 гривень за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді здійснення регулярних перевезень пасажирів за маршрутом Київ-Коростень транспортним засобом, обладнаним цифровим повіреним контрольним пристроєм тахографом без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: відсутня роздруківка даних роботи водія ОСОБА_1 в період з 00 год. 00 хв. 12.06.2024 до 04 год. 28 хв. 16.06.2024 на паперовому носії або відповідний бланк підтвердження діяльності водія у вказаний період, чим порушено вимоги наказів МТЗУ № 340 від 07.06.2010 та № 385 від 24.06.2010, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вважає цю постанову протиправною, оскільки відповідно до приписів Інструкції № 385 визначено обов`язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, тобто один з цих двох документів. Натомість, у висновках акту перевірки від 18.06.2024 № АР040648 констатовано тільки відсутність роздруківки з цифрового тахографа, а не відсутність у водія картки чи її невикористання. Крім того, транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 у даний період часу знаходився на відпочинку, що підтверджується графіком змінності водіїв колісних транспортних засобів та відомістю обліку робочого часу та відпочинку водія. Відповідачем визначена неправильна кваліфікація можливого порушення, оскільки за порушення режиму праці та відпочинку застосовується відповідальність за абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а не відповідальність за відсутність у водія документів (абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону).
Ухвалою суду від 07.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача 16.10.2024 подав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Транспортний засіб, яким здійснювалося перевезення вантажу, обладнано повіреним контрольним пристроєм цифровим тахографом. Перевіркою виявлено, що у період з 00 год 00 хв за (UTC) 12.06.2024 до 04 год 28 хв за (UTC) 16.06.2024 картка водія у слоті тахографа не знаходилася і, відповідно, будь-яка інформація у видруку відсутня (про це свідчать пробіли на видруку). Також водій за вказаний період не надав бланк підтвердження діяльності, який би підтверджував, що останній у цей період не керував ТЗ, а відпочивав. Важливим є не лише сама по собі наявність картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа, а і належне їх використання. Тобто факт наявності вказаних документів не є доказом невинуватості перевізника без належного дотримання норм їх використання. За таких обставин відповідачем правомірно винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Ухвалою суду від 30.10.2024 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 76335931 на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області № 043332 від 06.08.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 240/18904/24.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосвіт ЛТД» здійснює діяльність у тому числі за КВЕД 49.31 "Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення" (основний).
18.06.2024 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку належного позивачу транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював пасажирські перевезення.
Перевірка транспортного засобу здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку від 17.06.2024 № 001678 та щотижневого графіка № 25 проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області.
За результатами цієї перевірки було встановлено здійснення регулярних перевезень пасажирів за маршрутом Київ-Коростень транспортним засобом, обладнаним цифровим повіреним контрольним пристроєм тахографом, без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: відсутня роздруківка даних роботи водія ОСОБА_1 в період з 00 год. 00 хв. 12.06.2024 до 04 год. 28 хв. 16.06.2024 на паперовому носії або відповідний бланк підтвердження діяльності водія у вказаний період, чим порушено вимоги наказів МТЗУ № 340 від 07.06.2010 та № 385 від 24.06.2010, про що складено відповідний акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 040648 від 18.06.2024.
На підставі вказаного акта перевірки в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області 06.08.2024 винесено постанову № 043332, якою до ТОВ «Автосвіт ЛТД» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 гривень за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Вважаючи таку постанову протиправною, ТОВ «Автосвіт ЛТД» звернулося з позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон України № 2344-ІІІ, Закон України "Про автомобільний транспорт").
Відповідно до частин сьомої, чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За змістом статті 1 Закону № 2344-ІII рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
За змістом п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з пунктами 2, 12 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Пунктом 20 Порядку № 1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Статтею 1 Закону № 2344-ІІІ визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ та п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно з частиною 1 статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (ст. 48 Закону № 2344).
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ст. 18 Закону № 2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340).
Пунктом 1.3 Положення № 340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція № 385).
Відповідно до п. 1.1. Інструкції № 385 її розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт, "Про дорожній рух".
Згідно з п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.
Згідно з п. 6.1 Положення № 340 водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
11.10.2005 набув чинності Закон України № 2819-IV від 07.09.2005 "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)".
20.12.2010 набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Отже, норми ЄУТР розмежовують такі документи як реєстраційний листок та роздруківка.
Суд зазначає, що щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія - це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія. Для такого приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення на рейдову перевірку від 17.06.2024 № 001678 та щотижневого графіка № 25 проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області 18.06.2024 посадовими особами Відділу проведено рейдову перевірку належного ТОВ «Автосвіт ЛТД» транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ VARIO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Вказаний транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом, що сторонами не заперечується.
За наслідками вказаної перевірки виявлено порушення, а саме: відсутня роздруківка даних роботи водія ОСОБА_1 з 00 год. 00 хв. 12.06.2024 до 04 год. 28 хв. 16.06.2024 на паперовому носії або відповідний бланк підтвердження діяльності водія у вказаний період, чим порушено вимоги наказів МТЗУ № 340 від 07.06.2010 та № 385 від 24.06.2010, про що складено акт № АР 040648 від 18.06.2024.
З досліджених судом даних тахографа за період 12.06.2024 по 18.06.2024 вбачається відсутність записів за періоди, відображені в акті перевірки.
Суд також зауважує, що водій відмовився від підпису акта перевірки № AP 040648 від 18.06.2024, жодних пояснень чи заперечень по суті виявленого, на думку контролюючого органу, порушення не надав.
Щодо посилання позивача на графік змінності водіїв та відомість обліку робочого часу та відпочинку водія суд зауважує, що згідно з пунктом 6.3 Положення № 340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Отже, копія графіка змінності може підтверджувати факт, що водій не керував транспортним засобом, лише у випадку, коли транспортний засіб не обладнано тахографом.
У даному ж випадку транспортний засіб обладнано повіреним цифровим тахографом, а тому відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій повинен використовувати картку водія кожного дня, коли керує транспортним засобом, і надавати посадовим особам контролюючого органу інформацією про час роботи та відпочинку - щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія або бланків підтвердження діяльності.
До того ж за змістом п. 6.1 Положення № 340 водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Верховний Суд у постанові від 01.07.2020 у справі № 803/50/17 зазначив, що діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Отже, відсутність у водія під час перевезення пасажирів передбачених законодавством документів становить склад правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.
Проаналізувавши викладені вище положення законодавства у їх системному взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що позивач повинен виконувати вимоги пункту 6.1. Положення № 340 та статті 34 Закону № 2344-ІІІ, а водій повинен дотримуватись вимог п. 3.3 Розділу III Інструкції № 385, в тому числі зобов`язаний мати та використовувати особисту картку водія до цифрового тахографа чи мати роздруківку даних роботи тахографа і надавати їх для перевірки.
Ці документи фактично підпадають під перелік інших документів, передбачених законодавством, які відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинен мати водій для здійснення внутрішніх перевезень, і пред`являти їх особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.
Долучення позивачем до позовної заяви картки водія, на думку суду, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, адже позивач не надав належного доказу, який би вказував на те, що на момент проведення перевірки його водієм використовувалася особиста картка водія до цифрового тахографа.
При цьому, суд враховує, що пунктом 3.3 Інструкції № 385 передбачено, що у разі використання цифрового тахографа водій транспортного засобу повинен не тільки мати, але й використовувати особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.
Тому суд вважає, що за умови однієї лише наявності особистої картки водія, яку останній не використовує протягом керування транспортного засобу, водій не зможе отримати роздруківку даних роботи цифрового тахографа, а без вказаних документів, особа, яка здійснює перевірку, не може здійснити контроль дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водія та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом, наявність яких є обов`язковою.
Отже, позивачем, як автомобільним перевізником, допущено порушення ст. 48 Закону № 2344-ІІІ.
Що стосується доводів позивача з приводу неправильної кваліфікації виявленого порушення саме за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ (слід було застосувати штраф за абзацом 8 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ), то такі аргументи суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
До переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень пасажирів, визначених ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17, аналіз положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством. 3 урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбаченого Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв 'язку України № 340 від 07 06 2010.
Отже, передбачений у ст. 48 Закону № 2344-III перелік документів не є вичерпним.
Роздруківка даних роботи тахографа належить до категорії «інші документи, передбачені законодавством» посилання на що містить ст. 48 Закону № 2344-ІІІ. Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У той же час, позивач вважає правильною кваліфікацію такого порушення відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, а саме як порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів.
Разом із тим, суд зазначає, що в даному випадку під час проведення перевірки не було встановлено порушення режиму праці та відпочинку водіями транспортного засобу, що в свою чергу виключає застосування до перевізника відповідальності, визначеної абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону.
Не надано суду таких доказів і стороною позивача.
Наявність виправлень в акті перевірки, на думку суду, не спростовує наявності факту правопорушення.
Суд при вирішенні справи враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог законодавства щодо призначення та проведення рейдової перевірки, правильної кваліфікації виявлених порушень та правомірності винесення постанови від від 06.08.2024 № 043332 про застосування адміністративно-господарського штрафу за допущені порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а тому підстави для її скасування відсутні.
Зважаючи на вищевказане, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (вул. Сергія Кемського, 50, м. Коростень, Житомирська область, 11501, ЄДРПОУ: 30912933) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області (майдан С.П. Корольова, 12, м. Житомир, 10014) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 14 січня 2025 р.
14.01.25
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2025 |
Оприлюднено | 16.01.2025 |
Номер документу | 124390192 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Леміщак Дмитро Михайлович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Леміщак Дмитро Михайлович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Леміщак Дмитро Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні