Рішення
від 17.12.2024 по справі 280/7256/24
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2024 року 17 год. 15 хв.Справа № 280/7256/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом - Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ"

до - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі по тексту - суд) надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (далі по тексту - позивач) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 30.04.2024 № 393/32-00-23-26/00191230 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 97 310 968,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24 327 742 грн;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" всі судові витрати, сплачені останнім у зв`язку з розглядом цієї позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позовної заяви позивач посилається на безпідставність та неправомірність висновків Акту від 25.03.2024 № 270/32-00-23-21/00191230 щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з утриманого податку з доходу нерезидента із джерелом походження з України оскільки, проценти на користь METINVEST CAPITAL UK LIMITED (нового позикодавця, нерезидента Великобританії) нараховано та сплачено позивачем (позичальником) згідно договору про надання позики та додаткових угод до нього із застосуванням ставки податку нуль відсотків на підставі положень Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна та довідок, виданих компетентним органом Великобританії, які підтверджують що METINVEST CAPITAL UK LIMITED має статус податкового резидента Великобританії, з якою укладено міжнародний договір України. Зокрема позивач зазначає, що METINVEST CAPITAL UK LIMITED, як резидент Великобританії, володіє правом на отримання від позивача доходу, який оподатковується на території Великобританії, та володіє правом визначення подальшої економічної долі доходу, тобто є бенефіціарним власником такого доходу. Крім того, позивач посилається на неправомірність проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, у тому числі невиконання відповідачем вимог Податкового кодексу України щодо процедури проведення перевірки та її призначення, та вважає це підставами для висновку про відсутність правових наслідків результатів такої перевірки і визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 30.04.2024 № 393/32-00-23-26/00191230, прийнятого на підставі Акту від 25.03.2024 № 270/32-00-23-21/00191230. З огляду на викладене, позивач просить позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.04.2024 № 393/32-00-23-26/00191230 задовольнити у повному обсязі.

07 серпня 2024 року ухвалою суду позовну заяву позивача до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.04.2024 № 393/32-00-23-26/00191230 залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів, з дня отримання копії цієї ухвали.

08 серпня 2024 року за вх. № 36887 від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

09 серпня 2024 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі № 280/7256/24 та призначено підготовче засідання на 27 серпня 2024 року.

22 серпня 2024 року за вх. № 39281 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представником відповідача позовні вимоги не визнані в повному обсязі з посиланням на результати аналізу даних звітності компаній METINVEST CAPITAL UK LIMITED та METINVEST INVESTMENTS LIMITED (нерезидентів Великобританії), інформації щодо компанії METINVEST B.V. (нерезидента Нідерландів), здійснення транзакцій між зазначеними компаніями та встановлення того, що METINVEST CAPITAL UK LIMITED не є кінцевим отримувачем грошових коштів, виплачених позивачем у вигляді процентів, не вважається бенефіціарним власником, оскільки має обмежене право вільно розпоряджатись такими процентами, а є лише проміжним агентом, посередником, який здійснює транзит коштів, отриманих від українських підприємств. Крім того, відповідач зазначив про наявність правових підстав для проведення перевірки згідно вимог Податкового кодексу України, наказу та направлень відповідача. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просить суд, у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

13.03.2023 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.04.2023.

Ухвалою суду від 05.04.2023 продовжено строк підготовчого провадження до 15.05.2023 та відкладено підготовче засідання до 03.05.203.

03.05.2023 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 30.05.2023.

Розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувалась перерва у розгляді справи.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

25.11.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 17.11.2024.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представники відповідача проти позовних вимог заперечив у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити.

Враховуючи норми ч. 3 ст. 243 КАС України, у судовому засіданні 17 грудня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

У період часу з 27.02.2024 по 18.03.2024, на підставі наказу від 21.02.2024 № 53-п, виданого на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.2-2, 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі по тексту - ПК України), направлень на перевірку від 22.02.2024 № 42/32-00-23-19 та № 43/32-00-23-19, фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині оподаткування доходів, отриманих нерезидентом, із джерелом їх походження з України, при виплати процентів на користь нерезидента METINVEST CAPITAL UK LIMITED (Великобританія) за період з 01.10.2017 по 31.12.2019.

За результатом проведеної перевірки складено Акт від 25.03.2024 № 270/32-00-23-21/00191230.

Висновками до Акту від 25.03.2024 № 270/32-00-23-21/00191230 (далі по тексту - акт перевірки) встановлено порушення позивачем п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України в результаті чого занижено податкові зобов`язання щодо утриманого податку з доходу нерезидента із джерелом походження з України на загальну суму 97 310 968 грн, в тому числі по періодах:

2017 - 11549 238 грн;

1 квартал 2018 - 10730 207 грн;

півріччя 2018 - 21434 812 грн;

9 місяців 2018 - 33128 597 грн;

2018 - 44473 910 грн;

1 квартал 2019 - 11015 313 грн;

півріччя 2019 - 21710 604 грн;

9 місяців 2019 - 31662 423 грн;

2019 - 41287 820 грн.

Зокрема, актом перевірки встановлено неправомірне застосування позивачем ставки податку з доходів нерезидента процентів, виплачених за період з 01.10.2017 по 31.12.2019 на користь нерезидента METINVEST CAPITAL UK LIMITED, Великобританія у розмірі нуль відсотків замість п`ятнадцяти відсотків згідно норми п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України.

Не погоджуючись із висновками викладеними у акті перевірки, позивачем до відповідача подано заперечення від 09.04.2024 № 08/2009636 на акт перевірки та доповнення до заперечення на акт від 18.04.2024 № 08/2010473, на які листом відповідача від 24.04.2024 № 2180/6/32-00-23-07 надано відповідь, в якій вказано про правомірність висновків акту перевірки та їх відповідність нормам діючого податкового законодавства та цивільного права.

За результатами проведеної перевірки та на підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення форми «Д» від 30.04.2024 № 393/32-00-23-26/00191230 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 97 310 968,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24 327 742 грн;

Позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 20.05.2024 № 08/2012713 в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.04.2024 № 393/32-00-23-26/00191230 прийнятого відповідачем. Рішенням про продовження строку розгляду скарги від 31.05.2024 № 16221/6/99-00-06-01-01-06 Державною податковою службою України продовжено строк розгляду скарги до 15.07.2024. Позивач звернувся до Державної податкової служби України з клопотанням від 14.06.2024 № 08/2015232 про відкритий розгляд матеріалів скарги. Згідно листа від 20.06.2024 № 18576/6/99-00-06-01-01-06 Державною податковою службою України надано позивачу відповідь про розгляд матеріалів скарги у закритому засіданні. Рішенням про результати розгляду скарги від 12.07.2024 № 21463/6/99-00-06-01-01-06 Державною податковою службою України залишено без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.04.2024 № 393/32-00-23-26/00191230, а скаргу позивача без задоволення.

Позивач не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 30.04.2024 № 393/32-00-23-26/00191230 звернувся до суду із позовом про його скасування.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 1 п.1.1 ст. 1 ПК України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Норми ПК України застосовуються у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (період з 01.10.2017 по 31.12.2019).

Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 103.3 ст. 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу (у редакції, що діяла станом на 31.12.2019).

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п. 103.5 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 103.9 ст. 103 ПК України особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов`язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 103.10 ст. 103 ПК України у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 1 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, Міжнародного документу від 10.02.1993, що набув чинності в Україні 11.08.1993 (далі по тексту - Конвенція) ця Конвенція буде застосовуватись до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Конвенції ця Конвенція застосовується до податків на доход і на приріст вартості майна, стягнені від імені Договірних Держав або їх політичних підрозділів, або місцевої влади, незалежно від способу стягнення податків.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Конвенції податками на доход і на приріст вартості майна вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходів або елементів доходу, включаючи податки на доходи від відчуження рухомого майна або нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати і платні, що виплачуються підприємствами.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Конвенції для цілей цієї Конвенції термін "резидент однієї Договірної Держави" означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Відповідно до п. 1 ст. 7 Конвенції прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується податком тільки у цій Договірній Державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність як вказано вище, то його прибуток може оподатковуватися в другій Договірній Державі, але тільки в тій частині, яка відноситься до цього постійного представництва.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Конвенції проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Конвенції термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій і боргових зобов`язань. Термін "проценти" не буде включати ніякі доходи, які можуть розглядатись як розподіл згідно з положеннями статті 10 цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про міжнародні договори України" від 29.06.2004 № 1906-IV (далі по тексту - Закон № 1906) цей Закон застосовується до всіх міжнародних договорів України, регульованих нормами міжнародного права і укладених відповідно до Конституції України та вимог цього Закону.

Відповідно до абз. 2, 3 ст. 2 Закону № 1906 у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: міжнародний договір України - укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб`єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов`язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).

Відповідно до ст. 14 Закону № 1906 міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов`язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 1906 чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 ПК України якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Аналіз наведених норм свідчить, що оподаткування операцій з виплати позивачем нерезиденту Великобританії METINVEST CAPITAL UK LIMITED доходів із джерелом їх походження з України у вигляді процентів регулюється правилами Конвенції. Зокрема, превалювання правил Конвенції над правилами ПК України закріплено нормами чинного законодавства України. Також, обов`язковість оподаткування доходів нерезидента METINVEST CAPITAL UK LIMITED отриманих від позивача у вигляді процентів за позикою згідно із законодавством Сполученого Королівства Великобританії (далі по тексту - Великобританії) визначається виконанням двох окремих умов п. 1 ст. 11 Конвенції, а саме: нерезидент має фактичне право на ці проценти; фінансово-господарська діяльність нерезидента, у тому числі зазначені доходи у вигляді процентів, фактично оподатковуються у Великобританії.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з нерезидентом Великобританії METINVEST CAPITAL UK LIMITED, податкові наслідки яких відповідач поставив під сумнів, судом встановлено наступне.

Згідно договору про надання позики № MU/ZRS-01/2011 від 22.08.2011 компанією MetalUkr Holding Limited (позикодавцем, Кіпр) 27.10.2011 була надана позивачу (позичальнику) позика в розмірі 98 000 000,00 доларів США, мета якої має цільове використання позивачем отриманих коштів, а саме: позичальник повинен використовувати позику виключно для цілей поповнення обігових коштів та виплати, в тому числі дострокової виплати, кредитів, що були надані Публічним акціонерним товариством акціонерним комерційним банком "ІНДУСТРІАЛБАНК", Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком "Хрещатик", Публічним акціонерним товариством Акціонерним Банком Експрес-Банк та ПАТ «Промінвестбанк».

Управлінням національного банку України в Запорізькій області видано позивачу реєстраційне свідоцтво № 26 від 05.10.2011 (вих. № 10-126/4166 від 05.10.2011), яким засвідчено реєстрацію договору про надання позики № MU/ZRS-01/2011 від 22.08.2011.

Згідно додаткової угоди № 1 від 25.11.2013 до договору про надання позики № MU/ZRS-01/2011 від 22.08.2011 MetalUkr Holding Limited (первісний позикодавець, Кіпр) відступив METINVEST CAPITAL UK LIMITED (новому позикодавцю, Великобританія) всі права та обов`язки, включаючи право грошової вимоги, що належала первісному позикодавцю за договором позики в частині основної суми боргу та відсотків, що будуть на неї нараховані, починаючи з моменту набрання чинності цієї додаткової угоди в обмін на сплату 98 000 000,00 доларів США. Також, оформлення договірних відносин позивача з нерезидентом Великобританії METINVEST CAPITAL UK LIMITED підтверджуються укладанням додаткових угод: № 2 від 30.12.2013, № 3 від 04.03.2014, № 4 від 12.01.2016, № 5 від 06.12.2016, № 6 від 27.12.2017, № 7 від 06.12.2018, № 8 від 20.12.2019 до договору про надання позики № MU/ZRS-01/2011 від 22.08.2011, якими вносилися зміни до реквізитів та умов зазначеного договору.

Управлінням національного банку України в Запорізькій області видано позивачу лист про повідомлення про зміни до договору з відміткою про реєстрацію № 10-030/4986 від 25.12.2013, яким підтверджується реєстрація від 25.11.2013 № 1 змін до договору про надання позики № MU/ZRS-01/2011 від 22.08.2011.

За період, що перевірявся з 01.10.2017 по 31.12.2019 позивачем нараховано та сплачено на користь нерезидента Великобританії METINVEST CAPITAL UK LIMITED проценти за отриманою позикою на загальну суму 24 614 333,33 доларів США, еквівалент в гривні 648 739 781,47 грн в тому числі:

- за 4 квартал 2017 нараховано та сплачено проценти на суму 2 754 888,89 доларів США (76 994 918,47 грн), дата сплати 28.12.2017.

- за 2018 сплачено проценти на суму 10 929 722,22 доларів США (296 492 731,06 грн):

за 1 квартал 2018 нараховано та сплачено проценти на суму 2 695 000,00 доларів США (71 534 713,64 грн), дата сплати 30.03.2018.

за 2 квартал 2018 нараховано та сплачено проценти на суму 2 724 944,44 доларів США (71 364 033,19 грн), дата сплати 27.06.2018.

за 3 квартал 2018 нараховано та сплачено проценти на суму 2 754 888,89 доларів США (77 958 567,60 грн), дата сплати 28.09.2018.

за 4 квартал 2018 нараховано та сплачено проценти на суму 2 754 888,89 доларів США (75 635 416,63 грн), дата сплати 28.12.2018.

- за 2019 сплачено проценти на суму 10 929 722,22 доларів США (275 252 131,87 грн):

за 1 квартал 2019 нараховано та сплачено проценти на суму 2 695 000,00 доларів США (73 435 421,67 грн), дата сплати 29.03.2019.

за 2 квартал 2019 нараховано та сплачено проценти на суму 2 724 944,44 доларів США (71 301 937,15 грн), дата сплати 27.06.2019.

за 3 квартал 2019 нараховано та сплачено проценти на суму 2 754 888,89 доларів США (66 345 462,94 грн), дата сплати 30.09.2019.

за 4 квартал 2019 нараховано та сплачено проценти на суму 2 754 888,89 доларів США (64 169 310,11 грн), дата сплати 27.12.2019.

Грошові кошти (проценти) по договору № MU/ZRS-01/2011 від 22.08.2011 були перераховані позивачем безпосередньо нерезиденту Великобританії METINVEST CAPITAL UK LIMITED, про що не заперечується в акті перевірки та підтверджується банківськими документами, наданими до матеріалів справи.

Відтак, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що нерезидент Великобританії METINVEST CAPITAL UK LIMITED має фактичне право на доходи отримані від позивача у вигляді процентів за отриманою позикою згідно з договором № MU/ZRS-01/2011 від 22.08.2011. Чим обґрунтовується відповідність фінансово -господарських операцій позивача з METINVEST CAPITAL UK LIMITED одній з умов їхнього оподаткування згідно із законодавством Великобританії, що передбачені вимогами п. 1 ст. 11 Конвенції.

Щодо підтвердження в діяльності компанії METINVEST CAPITAL UK LIMITED факту оподаткування у Великобританії доходів отриманих від позивача у вигляді процентів за позикою та наявності статусу бенефіціарного власника такого доходу, суд зазначає наступне.

Компанія METINVEST CAPITAL UK LIMITED, як резидент Великобританії, володіє не лише правом на отримання доходу, який оподатковується на території Великобританії, а і володіє правом визначення подальшої економічної долі доходу, отриманого від ПАТ «Запоріжсталь» на виконання умов договору № MU/ZRS-01/2011 від 22.08.2011, тобто є бенефіціарним власником такого доходу.

Оскільки щороку у компанії METINVEST CAPITAL UK LIMITED залишалася на рахунках достатня кількість коштів для їх повноцінного функціонування та використання коштів на власний розсуд. Відповідно до даних фінансової звітності, залишки у 2017 році склали 4 726 451 доларів США, залишки у 2018 році склали 2 905 082 доларів США, залишки у 2019 році склали 477 317 доларів США.

Окрім цього, отримані доходи щорічно оподатковувались відповідно до законодавства Великобританії з відповідною сплатою податку на прибуток. За даними фінансової звітності, компанією METINVEST CAPITAL UK LIMITED було сплачено: у 2017 р. - 60 576 доларів США, у 2018 - 19 664 доларів США, у 2019 р. - 27 524 доларів США. Тобто компанія функціонувала у відповідності до законодавства Великобританії і дотримувалась податкового законодавства у повній мірі. Також, відповідно до даних фінансової звітності за 2017-2019, компанією були понесені достатні витрати на своє функціонування, котрі включали витрати на директора, аудит фінансової звітності, юридичний супровід, а також банківські витрати. Дані витрати повністю відповідають зазначеному фінансовому профілю компанії та бізнес цілі компанії - залучення фінансування шляхом випуску єврооблігацій та надання фінансування компаніям групи: «компанію було створено задля централізації казначейської функції Групи Метінвест та надання кредитів іншим компаніям Групи, а також задля потенційного випуску єврооблігацій». Так, у 2017 р. загальна сума витрат склала 49 256 доларів США, у 2018 загальна сума витрат склала 62 101 доларів США, у 2019 р. загальна сума витрат склала 72 336 долара США.

Окрім іншого, відповідачем не надано належних доказів та обґрунтувань щодо транзитного характеру виплачених позивачем процентів та діяльності METINVEST CAPITAL UK LIMITED, як проміжного агента або посередника в передачі таких процентів за відсутності їх оподаткування іншій юридичній особі.

Як слідує з акту перевірки транзитний характер виплачених позивачем процентів обґрунтовується обставинами за яких METINVEST CAPITAL UK LIMITED отримував від позивача проценти та виплачував дивіденди компанії METINVEST INVESTMENTS LIMITED (нерезиденту Великобританії), а ці доводи вказують на здійснення в фінансово-господарській діяльності METINVEST CAPITAL UK LIMITED одночасно, як операцій з отримання грошових коштів у вигляді доходів, так і операцій з перерахування цих грошових коштів у вигляді витрат іншому нерезиденту Великобританії, в результаті чого не відбувається оподаткування зазначених грошових коштів. Проте, такі доводи відповідача суперечать нормам діючого законодавства та обставинам справи.

Сфера господарської діяльності нерезидента, зокрема операції з отримання доходів у вигляді процентів, насамперед спрямована на отримання прибутку від здійснення такої діяльності та не має нічого спільного з іншою діяльністю у сфері корпоративних прав нерезидента, зокрема виплатою дивідендів - частини прибутку господарської діяльності, що виплачується емітентом корпоративних прав на користь власників корпоративних прав. Отримання дивідендів є одним із найсуттєвіших прав акціонера або учасника товариства (поряд із правом управління товариством або правом отримання своєї частки в разі ліквідації товариства). Тобто, господарська діяльність та корпоративні права мають різну сферу їхнього застосування, водночас дивіденди не є економічним показником (елементом) господарської діяльності нерезидента, чим спростовуються доводи відповідача щодо транзитного характеру виплачених позивачем відсотків та діяльності нерезидента, як проміжного агента або посередника в передачі таких відсотків за відсутності їхнього оподаткування іншій юридичній особі. Також, здійснення METINVEST CAPITAL UK LIMITED оподаткування доходів отриманих від позивача (та інших українських підприємств) у вигляді процентів підтверджується даними фінансової звітності зазначеного нерезидента. При цьому, взаємовідносини компанії METINVEST CAPITAL UK LIMITED з компанією METINVEST INVESTMENTS LIMITED (нерезидентів Великобританії) та взаємовідносини компанії METINVEST INVESTMENTS LIMITED (нерезидента Великобританії) з компанією METINVEST B.V. (нерезидента Нідерландів), які здійснювалися після оподаткування у Великобританії доходів METINVEST CAPITAL UK LIMITED отриманих від позивача у вигляді процентів за позикою, не стосуються предмету доказування у справі та регулюються згідно із законодавством Великобританії. Зокрема, Фінансовим та митним управлінням Її Величності (Великобританія) не було надано відповідачу матеріалів перевірок, які свідчать про порушення METINVEST CAPITAL UK LIMITED або METINVEST INVESTMENTS LIMITED вимог, встановлених законодавством Великобританії.

Таким чином, фінансова звітність компанії METINVEST CAPITAL UK LIMITED свідчить про фактичне оподаткування у Великобританії доходів нерезидента METINVEST CAPITAL UK LIMITED отриманих від позивача у вигляді процентів за позикою та виникнення другої умови, згідно з якою зазначені доходи нерезидента підлягають оподаткуванню у Великобританії на підставі п. 1 ст. 11 Конвенції.

Як зазначалося вище, оподаткування операцій з виплати позивачем нерезиденту Великобританії METINVEST CAPITAL UK LIMITED доходів із джерелом їх походження з України у вигляді процентів регулюється правилами Конвенції. Зазначені доходи оподатковуються відповідно до законів Великобританії. При цьому, застосування правил Конвенції для звільнення від оподаткування доходів нерезидента отриманих від позивача у вигляді процентів за наданою позикою, здійснюються в розрізі українського законодавства згідно зі ст. 103 ПК України з урахуванням безперечних доказів того, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів та на підставі довідки, яка підтверджує, що нерезидент METINVEST CAPITAL UK LIMITED є резидентом Великобританії.

Позивачем в ході проведення перевірки та до матеріалів справи надано довідки від 12.01.2017, від 14.02.2018, від 27.02.2019 видані Фінансовим та митним управлінням Її Величності (Великобританія), згідно з якими компанія METINVEST CAPITAL UK LIMITED протягом 2017 - 2019 років є резидентом Великобританії відповідно до ст. 4 Конвенції.

Також, матеріалами справи підтверджується, що нерезидент Великобританії METINVEST CAPITAL UK LIMITED є фактичним власником отриманих процентів згідно з правовими аспектами, зазначеними у договорі про надання позики. Саме METINVEST CAPITAL UK LIMITED виступає позичальником коштів згідно умов договору про надання позики, не представляє інтересів інших юридичних осіб як агент або посередник, а тому є бенефіціарним (фактичним) власником доходів отриманих від позивача у вигляді процентів за наданою позикою.

Крім того слід зауважити, що нерезидент не буде бенефіціарним (фактичним) власником доходів у вигляді процентів у тому випадку, коли в нього є спеціальні зобов`язання з передачі отриманих від позивача - боржника процентів фактичному бенефіціарному власникові таких процентів. Проте доказів, що підтверджують зазначені обставини, не надано відповідачем до матеріалів справи. Відповідно, інші зобов`язання нерезидента (іноземного кредитора), які не пов`язані з передачею отриманих від позивача (боржника) процентів фактичному бенефіціарному власникові таких процентів, не повинні впливати на статус нерезидента як бенефіціарного (фактичного) власника процентів, навіть якщо отримані нерезидентом проценти у вигляді оборотних коштів використовуються ним для виконання інших своїх зобов`язань, у тому числі шляхом виплати дивідендів. У даному випадку, отримані METINVEST CAPITAL UK LIMITED проценти надалі змінюють свою юридичну та економічну природу у іноземного отримувача, а саме отримані METINVEST CAPITAL UK LIMITED проценти формували прибуток METINVEST CAPITAL UK LIMITED з якого сплачувалися відповідні податки та відповідно, були розподілені у якості дивідендів на користь його засновника - METINVEST INVESTMENTS LIMITED. Додатково варто відзначити, що METINVEST CAPITAL UK LIMITED не має боргових зобов`язань щодо витрат фінансово-господарської діяльності у своєму балансі.

Суд відхиляє доводи відповідача про: створення компанії METINVEST CAPITAL UK LIMITED виключно з метою отримання переваг в оподаткуванні процентів відповідно до Конвенції, обмеженості свободи волевиявлення нерезидента, відсутності реальної економічної та комерційної діяльності нерезидента, оскільки такі висновки не підтверджуються доказами у справі, адже ні наявність інформації щодо її акціонера компанії METINVEST INVESTMENTS LIMITED (нерезидента Великобританії) та іншої компанії METINVEST B.V. (нерезидента Нідерландів), ні періоди, в яких були створені зазначені компанії та виникали їх взаємні зобов`язання, не доводять умисне створення обставин для ухилення від оподаткування при виплаті позивачем процентів за позикою.

Зокрема, судом враховуються доводи позивача щодо прозорої діяльності компанії METINVEST CAPITAL UK LIMITED, наявності її ділової мети (бізнес цілі, мети створення), що підтверджуються матеріалами справи, у тому числі наданими позивачем презентацією про «ділову мету» та дотримання принципу «бенефіціарного власника» під час створення фінансового центру Групи «МЕТІНВЕСТ» у Великобританії та тестом ділової мети - перевірки компаній METINVEST INVESTMENTS LIMITED та METINVEST CAPITAL UK LIMITED на «тест ділової мети» («Principal Purpose Test» - PPT) та доктрини «бенефіціарного власника доходу» («Beneficial Ownership») отриманого з інших юрисдикцій у формі відсотків від надання фінансової позики (кредиту).

Суд зазначає, обґрунтуваннями та доказами в матеріалах справи підтверджується, що застосування ставки нуль відсотків при оподаткуванні доходів у вигляді процентів, виплачених позивачем на користь нерезидента Великобританії METINVEST CAPITAL UK LIMITED у періоді 2017-2019 здійснено позивачем з дотриманням вимог п. 1 ст. 11 Конвенції та ст. 103 ПК України. Проценти сплачено METINVEST CAPITAL UK LIMITED - бенефіціарному (фактичному) власнику таких доходів згідно умов договору про надання позики на підставі довідок від 12.01.2017, від 14.02.2018, від 27.02.2019 виданих Фінансовим та митним управлінням Її Величності (Великобританія), якими підтверджується, що компанія METINVEST CAPITAL UK LIMITED є резидентом Великобританії протягом 2017-2019 років.

Також варто зауважити, операції позивача по виплатам нерезидентам MetalUkr Holding Limited (первісному позикодавцю) та METINVEST CAPITAL UK LIMITED (новому позикодавцю) доходів із джерелом їх походження з України у вигляді процентів по договору про надання позики № MU/ZRS-01/2011 від 22.08.2011 та їх оподаткування з застосуванням ставки податку нуль відсотків були предметом податкових перевірок за період з 01.07.2011 по 30.09.2017. За результатами таких податкових перевірок контролюючим органом порушень податкового законодавства не встановлено: Акт від 16.11.2012 № 485/24-0/00191230 (планова перевірка позивача за період з 01.07.2011 по 30.06.2012); Акт від 16.06.2015 № 92/28-04-46/00191230 (планова перевірка позивача за період з 01.07.2012 по 31.12.2014); Акт від 13.02.2018 № 13/28-10-47-14/00191230 (планова перевірка позивача за період з 01.01.2015 по 30.09.2017).

Своєю чергою не доведеність відповідачем транзитного характеру виплачених позивачем процентів вказують на неможливість розрахунку податку за порушеннями, встановленими актом перевірки. Так, збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 97 310 968,00 грн розраховано відповідачем на підставі вартісних показників, зазначених в банківських документах позивача. За таким принципом у розрахунок було включено всі операції, згідно з якими позивач у періоді з 01.10.2017 по 31.12.2019 здійснював сплату на користь METINVEST CAPITAL UK LIMITED нарахованих процентів за отриманою позикою. Однак доведення відповідачем зазначеного порушення з обґрунтуванням транзитного характеру виплачених позивачем процентів передбачає встановлення конкретного обсягу операцій у діяльності METINVEST CAPITAL UK LIMITED, у яких проценти (грошові кошти) отримані від позивача було використано для транзитних виплат. Відповідач в розрізі своїх аргументів не надав конкретних доказів, обґрунтувань та розрахунків відносно того, в якому розмірі (повністю або частково) проценти отримані нерезидентом від позивача було використано у транзитних виплатах. В акті перевірки наводяться зведені показники фінансової звітності METINVEST CAPITAL UK LIMITED, що включають доходи, отримані від різних контрагентів, і за відсутності доказів відповідачем робиться умовний висновок про транзитні виплати всіх доходів нерезидента. При цьому, до уваги безпідставно не беруться показники фінансової звітності METINVEST CAPITAL UK LIMITED про залишки коштів (доходів) на його банківських рахунках, що вже спростовує доводи відповідача про транзитні виплати всіх доходів нерезидента. Крім того, транзитні виплати в діяльності METINVEST CAPITAL UK LIMITED не встановлено та не доведено взагалі.

Таким чином, розрахунок суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 97 310 968,00 грн, застосований відповідачем, не відповідає вимогам чинного законодавства та не може бути визнаний правомірним.

Щодо надсилання відповідачем запиту про надання позивачем інформації, пояснень, їх документальних підтверджень та проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» від 21.02.2024 № 53-п підставою проведення зазначеної перевірки є п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити: 1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Зазначені вимоги також встановлено п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (далі по тексту - Порядок № 1245).

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України та п. 12 Порядку № 1245 визначено перелік підстав для надіслання запиту та отримання інформації контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 1 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПК України письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

Відповідно до п. 73.3. ст. 73 ПК України та п. 16 Порядку № 1245, у разі, коли запит складено з порушенням вимог, визначених у п. 73.3. ст. 73 ПК України (п. 9 і 10 Порядку № 1245), платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідач до проведення перевірки надіслав позивачу запит від 17.01.2024 № 404/6/32-00-23-07 про надання позивачем інформації, пояснень та їх документальних підтверджень (далі по тексту - запит). У запиті відповідачем зазначено, що позивач при оподаткуванні доходів нерезидента METINVEST CAPITAL UK LIMITED (Великобританія) у вигляді процентів, виплачених у 2017 - 2019 роках, неправомірно застосував положення п. 1 ст. 11 Конвенції (ставку нуль відсотків). При цьому, відповідач посилався на: результати аналізу податкової звітності з податку на прибуток позивача за 2017 - 2019 роки, яким встановлено, що позивач задекларував виплату процентів на користь METINVEST CAPITAL UK LIMITED за 2017 - 2019 років з застосуванням пільгової ставки податку нуль відсотків на підставі п. 1 ст. 11 Конвенції; аналіз фінансової звітності за 2017 - 2019 роки, розміщеної на офіційному сайті Реєстраційної палати, щодо перерахування процентів та дивідендів між компаніями METINVEST CAPITAL UK LIMITED, METINVEST INVESTMENTS LIMITED та METINVEST B.V.

Позивачем надано відповідь на запит листом від 09.02.2024 № 08/2004173 про відсутність правових підстав для надання інформації на запит відповідача. У позові позивачем зазначено, що відповідач у запиті про надання запитуваної у позивача інформації, повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Проте, виходячи з інформації зазначеної у запиті, відповідач жодним чином не обґрунтував вказану інформацію, не вказав на недостовірність даних, які містяться у податковій звітності позивача та в чому полягає порушення податкового законодавства з боку позивача, а вибудував всі свої твердження на припущеннях, умовних обставинах і сумнівах. Посилаючись на ці обставини позивач вважає, що формальне складання відповідачем запиту з використанням неправдивих (некоректних, незрозумілих) відомостей та вигадок, невиконання відповідачем вимог норм ПК України щодо процедури призначення та проведення перевірки, свідчать про неправомірність підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, встановлених п. 78.1 ст. 78 ПК України. Також у позові позивачем зазначено, що винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 30.04.2024 № 393/32-00-23-26/00191230 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача за період з 01.10.2017 по 31.12.2019 за умов невиконання відповідачем вимог ПК України щодо процедури проведення перевірки та її призначення, є самостійною підставою для висновку про відсутність правових наслідків результатів такої перевірки та визнання протиправним зазначеного податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки.

Як слідує з матеріалів справи відповідачем не надано доказів про наявність порушень позивачем вимог податкового законодавства, відтак, суд не вбачає підстав для надсилання відповідачем запиту про надання позивачем інформації, пояснень, їх документальних підтверджень та проведення перевірки.

Також відповідно до вищевказаних обставин є неправомірним накладання на позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24 327 742 грн, що були нараховані відповідачем в наслідок збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 97 310 968 грн на підставі висновків акту перевірки.

Стосовно аргументів відповідача про вчинення позивачем умисного податкового правопорушення, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 109.3 ст. 109 ПК України у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Відповідно приписам п. 112.1. ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 112.2. ст. 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Враховуючі наведені законодавчі приписи та встановлені обставини, суд вважає не доведеними висновки Акту від 25.03.2024 № 270/32-00-23-21/00191230 про порушення позивачем п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України в результаті чого занижено податкові зобов`язання щодо утриманого податку з доходу нерезидента із джерелом походження з України на загальну суму 97 310 968 грн, в тому числі по періодах: 2017 р. - 11 549 238 грн, 2018 р. - 44 473 910 грн, 2019 р. - 41 287 820 грн.

Так, на підтвердження наведеного висновку відповідач не надав доказів щодо неправомірного застосування позивачем ставки нуль відсотків при оподаткуванні доходів у вигляді процентів, виплачених позивачем на користь нерезидента Великобританії METINVEST CAPITAL UK LIMITED у періоді 2017 - 2019 роки.

В Акті від 25.03.2024 № 270/32-00-23-21/00191230 відповідачем зазначено: вина позивача полягає у безпідставному застосуванні ставки податку з таких доходів нерезидента процентів, виплачених за період з 01.10.2017 по 31.12.2019 на користь нерезидента METINVEST CAPITAL UK LIMITED, Великобританія у розмірі нуль відсотків замість п`ятнадцяти відсотків згідно норми п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України. Вказані дії умисні, за сукупністю обставин, оскільки саме цей платник податків не виконав вимоги, встановлені ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання щодо утриманого податку з доходу нерезидента із джерелом походження з України.

Суд відхиляє наведені висновки відповідача, адже відповідач не надав до матеріалів справи доказів, які б дозволяли вважати відповідні діяння позивача умисними. Відповідач не має доказів, які свідчать, що позивач удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством.

Крім того, суд погоджується з обґрунтуваннями позивача про незаконне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі двадцять п`ять відсотків за умисне податкове правопорушення, вчинене у періоді, в якому ПК України не була встановлена відповідальність за умисність таких дій.

Відповідно податкового повідомлення-рішення від 30.04.2024 № 393/32-00-23-26/00191230 штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24 327 742 грн були застосовані до позивача на підставі п. 125-1.2 ст. 125-1 ПК України.

Відповідно до п. 125-1.1 ст. 125-1 ПК України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до п. 125-1.2 ст. 125-1 ПК України ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Однак, ПК України було доповнено статтею 125-1 згідно Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 № 466-IX, яка набрала чинності з 1 січня 2021 року.

Таким чином, у періоді з 01.10.2017 по 31.12.2019 ПК України не містить статтю 125-1 «Порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати».

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Аналіз наведених норм свідчить про незаконність застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за умисне податкове правопорушення згідно п. 125-1.2 ст. 125-1 ПК України (в редакції, що набрала чинності з 01.01.2021) до правопорушення у періоді з 01.10.2017 по 31.12.2019, коли стаття 125-1 була відсутня у ПК України.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення від 30.04.2024 № 393/32-00-23-26/00191230 є неправомірним та безпідставним в результаті не доведеності відповідачем власної позиції про неправомірне застосування позивачем ставки нуль відсотків при оподаткуванні доходів у вигляді процентів, виплачених позивачем на користь нерезидента Великобританії METINVEST CAPITAL UK LIMITED у періоді 2017-2019 роки.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 24 224 грн, сплачена відповідно до платіжної інструкції № 1029565 від 30 липня 2024 року.

Керуючись статтями 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 00191230) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 30.04.2024 № 393/32-00-23-26/00191230 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 97 310 968,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24 327 742 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" сплачений судовий збір у розмірі 24 224 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири) гривні 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлене у повному обсязі та підписане суддею 27 грудня 2024 року.

Суддя Р.В. Сацький

СудЗапорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення17.12.2024
Оприлюднено16.01.2025
Номер документу124390318
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств

Судовий реєстр по справі —280/7256/24

Постанова від 16.04.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 11.04.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 11.04.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 20.03.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 07.03.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Ухвала від 20.01.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Сафронова С.В.

Рішення від 17.12.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Сацький Роман Вікторович

Рішення від 17.12.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Сацький Роман Вікторович

Ухвала від 25.11.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Сацький Роман Вікторович

Ухвала від 25.11.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Сацький Роман Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні