Рішення

від 14.01.2025 по справі 280/10417/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Справа № 280/10417/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НовіковоїІ.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідачів, що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 30 000 грн. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2018, 2019, 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки;

зобов`язати відповідачів здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2018, 2019, 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням 30 000 грн. додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Ухвалою суду від 18.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , а з 08.07.2022 звільнена з військової служби. Позивач зазначає, що під час її звільнення з військової служби їй було виплачено компенсацію за невикористані дні основної та додаткових відпусток. Проте, розрахунок компенсації проведено відповідачем без урахування у складі грошового забезпечення 30 000 грн. додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» чим порушено права та законні інтереси позивача. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ВЧ НОМЕР_1 проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до приписів чинного законодавства України додаткова винагорода на період дії воєнного стану є складовою грошового забезпечення та відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення. При цьому одноразові додаткові види грошового забезпечення та щомісячні додаткові види грошового забезпечення є різними складовими грошового забезпечення, які не є тотожніми. Представник відповідача зазначає, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Відповідач зазначає, що розрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки здійснюється виходячи саме із щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, до яких додаткова винагорода на час воєнного стану не включається. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ВЧ НОМЕР_2 проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що ВЧ НОМЕР_2 проводило виплату позивачу грошового забезпечення у розмірах нарахованих ВЧ НОМЕР_1 та самостійно не визначало розмір грошового забезпечення. Також, представник відповідача вказував на те, що на даний час ВЧ НОМЕР_1 не перебуває на фінансовому забезпечення ВЧ НОМЕР_2 . З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 08.07.2022 №44 ОСОБА_1 звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу військової частини з 08.07.2022.

Також у наказі командира ВЧ НОМЕР_1 від 08.07.2022 №44 визначено, серед іншого, виплатити ОСОБА_1 :

відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2018 рік, 2019 рік (довідка командира військової частини НОМЕР_3 від 16.06.2022 №5) та за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік;

відповідно до Закону України «Про відпустки» виплатити грошову компенсацію за щорічну додаткову відпустку (як одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років) за 2018 рік терміном 10 діб, за 2019 рік терміном 10 діб, за 2020 рік терміном 10 діб, за 2021 рік терміном 10 діб та за 2022 рік терміном 10 діб;

відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплатити грошову компенсацію за невикористану відпустку, як учаснику бойових дій за 2018 рік терміном 14 діб, за 2019 рік терміном 14 діб, за 2020 рік терміном 14 діб, за 2021 рік терміном 14 діб та за 2022 рік терміном 14 діб.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідачів щодо не включення до складу грошового забезпечення, з якого обраховано компенсацію невикористаних відпусток, додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», звернулася з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За умовами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (пункт 14 статті 10-1 Закону №2011-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова №704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністром оборони (стаття 9 Закону №2011-XII).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком №260.

Пунктом 2 розділу І Порядку №260 (в редакції чинній станом на дату звільнення позивача з військової служби), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Відповідно до пункту 3 розділу XXXI Порядку №260, у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Згідно пункту 6 розділу XXXI Порядку №260, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Отже, пунктом 6 розділу XXXI Порядку №260 передбачено, що компенсація за невикористані дні відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Судом встановлено та не надано доказів протилежного, що позивач станом на дату звільнення з військової служби щомісячно отримувала додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000,00 грн.

Під час ухвалення рішення, суд враховує правову позицію Верховного Суду з подібного питання, яка викладена у постанові суду від 20.12.2024 по справі №240/21650/23.

Так, у зазначеній постанові Верховний Суд констатував, що:

«…57.Що стосується умов обчислення розміру компенсації за всі невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки, то Верховний Суд констатує, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги для оздоровлення, підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.

58.Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.

59.Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток.».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач ВЧ НОМЕР_1 під час розрахунку позивачу сум компенсації за невикористану відпустку мав обов`язок включити до складу грошового забезпечення з якого розраховується відповідна компенсація також суму додаткової винагороди передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Стосовно посилань представника ВЧ НОМЕР_1 на те, що додаткова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» відноситься до одноразових видів грошового забезпечення, суд зазначає, що відповідні зміни до Порядку №260 були внесені лише у січні 2023 року.

Водночас, позивача було звільнено з військової служби у липні 2022 року, тобто коли Порядок №260 не визначав додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як одноразовий вид грошового забезпечення.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату позивачу компенсації за невикористані дні основної та додаткових відпусток.

В свою чергу, позовні вимоги до ВЧ НОМЕР_2 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалося саме ВЧ НОМЕР_1 . ВЧ НОМЕР_2 здійснювалось фінансування потреб ВЧ НОМЕР_1 відповідно до отриманого запиту, у зв`язку з чим суд зазначає, що саме ВЧ НОМЕР_1 має вчинити дії спрямовані на перерахунок позивачу компенсації невикористаних відпусток.

Також, суд вважає передчасними та такими, що не підлягають вимоги про компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, оскільки такі питання вирішуються під час нарахування та виплати відповідних коштів. На даний час, у суду відсутні підстави вважати, що права позивачки у зазначеній частині будуть порушені.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 30000,00 грн. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2018, 2019, 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2018, 2019, 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням 30000,00 грн. додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова