Рішення

від 14.01.2025 по справі 280/5374/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Справа № 280/5374/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІСАКОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (70530, Запорізька область, смт. Комишуваха, вул. Залізнича, буд. 10; ЄДРПОУ 34513027)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІСАКОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (далі позивач, ТОВ «ФІСАКОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ «ФІСАКОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» №00/6966/08012413 від 07 травня 2024 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в розмірі 14 279,01 грн, штраф 13 470,76 та пеня 808,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що штрафні санкції та пеня згідно оскаржуваного рішення нараховані за період з 10.08.2023 по 21.08.2023, що порушує принципи частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI), в якій чітко зазначено, що сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ) відбувається до 20 числа. Посилається на те, що відповідно до положень пункту 9-24 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI у разі сплати платником єдиного внеску протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, суми штрафів, передбачених цим Законом, які застосовані на суму такого єдиного внеску, вважаються скасованими, а пеня не нараховується. Зазначає, що зважаючи на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-I, яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та, враховуючи положення пунктів 9-21 9-22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок), вчинені в період з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів, та припиняється нарахування пені. Відтак, застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за порушення, які відбулися після 24.02.2024, згідно з 9-24 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, вважає незаконним. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 17.06.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.07.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

12.07.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№32538 від 12.07.2024), за змістом якого посилається на порушення позивачем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 15.07.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Запорізькій області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

16.07.2024 представник відповідача подав клопотання, в якому просив вважати відзив від 12.07.2024 технічною помилкою, до клопотання долучено новий відзив на позовну заяву (вх.№ 33088 від 16.07.2024).

Ухвалою суду від 23.07.2024 відзив на позовну заяву, поданий представником ГУ ДПС у Запорізькій області (вх.№ 33088 від 16.07.2024) у справі №280/5374/24, повернуто без розгляду.

26.07.2024 представником відповідача подано виправлений відзив на позовну заяву (вх.№ 34962 від 26.07.2024), який ухвалою суду від 29.07.2024 повернуто без розгляду.

29.07.2024 представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх.№35083), за змістом якого проти задоволення позову заперечує, зазначає, що зважаючи на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-1, та враховуючи положення пунктів 9-21 9-22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства про єдиний внесок починаючи з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів. При цьому, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI, за порушення, вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023, в свою чергу підлягають списанню довідково нараховані штрафні санкції та пеня за період з 01.03.2020 по 31.07.2023. Позивачем було несвоєчасно сплачено єдиний внесок за період з 10.08.2023 по 21.08.2023, на який не розповсюджується дія карантину. Позивачем подано за податковий період ІІ квартал 2023 року «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податкiв - фiзичних осiб, i сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», сума нарахованого єдиного внеску - 189527,91грн., граничний термін сплати 09.08.2023. Станом на 09.08.2023 в інтегрованій картці платника обліковується заборгованість 67353,84 грн., яка сплачена 21.08.2024, у зв`язку з чим до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату ЄСВ та нараховано пеню відповідно вимог Закону № 2464-VI. Вважає спірне рішення обґрунтованим та законним. Просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 29.07.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Запорізькій області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 10.10.2024 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.10.2024.

Ухвалою суду від 30.10.2024 підготовче засідання відкладено на 02.12.2024.

Ухвалою суду від 02.12.2024 відкладено підготовче засідання на 11.12.2024.

10.12.2024 представником відповідача подано додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що до ГУ ДПС у Запорізькій області не надходила заява від ТОВ «ФІСАКОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» з відповідними документами, для отримання статусу платника податків, який не має можливості виконувати податкові обов`язки, передбачені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Також повідомляє, що наведена у позовній заяві інформація про період, за який нараховані штрафні санкції та пеня з 10.08.2023 по 21.08.2023 року в кількість днів 20, не відповідає дійсності, оскільки у платника була затримка при сплаті у кількості 12 днів з самостійного нарахування згідно розрахунку № 9176321393 вiд 18.07.2023, а саме з 10.08.2023 по 21.08.2023 включно. Отже навіть, якщо сплата повинна була відбутися до 20.08.2023, то і цей термін позивач пропустив, оскільки сплата відбулася 21.08.2023.

Ухвалою суду від 11.12.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 08.01.2025.

08.01.2025 представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник позивача у судове засідання 08.01.2025 не з`явився, про дату час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

З урахуванням положень ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд визнав за можливе здійснити розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських страхувань, ТОВ «ФІСАКОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» зареєстровано як юридична особа 20.07.2006 за номером 1000911070068001113, за адресою: Запорізька область, Запорізький район, смт Комишуваха, вул.Залізнича, 10, основний витд господарської діяльності: 52.10 складське господарство, з 20.07.2006 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області як платник податків, з 05.12.2012 перебуває на обліку як платник єдиного внеску.

ТОВ «ФІСАКОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» подано до контролюючого органу Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2 квартал 2023 року №9176321393 вiд 18.07.2023, у рядку 8 розділу І якого задекларовано загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті за звітний квартал, в розмірі 189527,91 грн.

За даними інтегрованої картки платника єдиного внеску ТОВ «ФІСАКОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», станом на 31.07.2023 обліковувалась переплата в сумі 122174,07 грн.

09.08.2023 в інтегрованій картці платника єдиного внеску позивача контролюючим органом відображено нараховану заборгованість по сплаті єдиного внеску згідно з Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2 квартал 2023 року №9176321393 вiд 18.07.2023, а саме:

- на суму 62573,28 грн (погашено за рахунок наявної переплати, внаслідок чого залишок переплати склав 59600,79 грн);

- на суму 54094,88 грн (погашено за рахунок наявної переплати, внаслідок чого залишок переплати склав 5505,91 грн);

- на суму 72859,75 грн (частково погашено за рахунок наявної переплати на суму 5505,91 грн, недоїмка з єдиного внеску склала 67353,84 грн).

В інтегрованій картці платника єдиного внеску ТОВ «ФІСАКОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» відображено погашення недоїмки єдиного внеску позивачем 21.08.2023 відповідно до платіжних доручень: №354 від 21.08.2023 на суму 10205,31 грн, №363 від 21.08.2023 на суму 10557,80 грн; №355 від 21.08.2023 на суму 278,42 грн, №364 від 21.08.2023 на суму 338,08 грн, №362 від 21.08.2023 на суму 36889,62 грн, №353 від 21.08.2023 на суму 62376,27 грн, тобто на загальну суму 120645,50 грн, внаслідок чого станом на 21.08.2023 обліковується переплата 53291,66 грн (120645,50 грн 67353,84 грн = 53291,66 грн).

ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято Рішення №00/6966/08012413 від 07.05.2024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого до ТОВ «ФІСАКОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» застосовано штраф в сумі 13470,76 грн та нараховано пеню у сумі 808,25 грн за період з 10.08.2023 до 21.08.2023 на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI.

З розрахунку штрафної санкції вбачається, що штраф визначено в розмірі 20% несплачених сум єдиного внеску: 67353,84 грн (заборгованість) х 20% = 13470,76 грн, а пеню визначено з урахуванням 12 днів прострочення як 67353,84 грн (заборгованість) х 0,1% за кожний день прострочення х 12 днів = 808,25грн.

Не погодившись з Рішенням №00/6966/08012413 від 07.05.2024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон №2464-VI.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

У розумінні Закону № 2464-VI позивач є платником єдиного внеску.

Згідно з пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску, крім іншого, зобов`язаний:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;

подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 5 статті 9 Закону № 2464-VI визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Відповідно до частини 7 статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв`язку.

Частина 8 цієї норми передбачає, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону № 2464-VI).

Згідно з частиною 12 статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

За визначенням, наведеним у пункті 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 10 статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, у тому числі, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 14 статті 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Пунктом 1 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі Інструкція №449) передбачено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

За змістом підпункту 2 пункту 2 цього розділу Інструкції №449, згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464-VI до платників, визначених пунктами 1, 4, 5, 15 та 16 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, податкові органи застосовують штрафні санкції в таких розмірах: 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС). При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).

Пункт 5 розділу VII Інструкції №449 визначає, що на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк його сплати, крім іншого, звіт платника, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску (з додатним значенням).

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати єдиний внесок в розмірі, встановленому законодавством, незалежно від фінансового стану. Виконання такого обов`язку відбувається шляхом вчинення платником єдиного внеску дій, спрямованих на своєчасне перерахування єдиного внеску. Сплата єдиного внеску, за загальним правилом, здійснюється не пізніше 20 числа наступного місяця за звітним. У разі несплати єдиного внеску податковий орган, крім іншого, застосовує до такого платника фінансові санкції та нараховує пеню, про що приймається відповідне рішення.

Відповідно до пункту 9-11.1 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI, тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) року, не застосовується.

Згідно з пунктом 9-11.2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Пункти 9-21 та 9-22 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI (в редакції до 01.08.2023) передбачали, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону №3219-ІХ, який набрав чинності 01.08.2023, дія пунктів 9-11.1, 9-11.2, 9-12 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Крім того, Законом №3219-ІХ внесено зміни до Закону №2464-VI, зокрема, у розділі VIII "Прикінцеві та перехідні положення" пункти 9-21, 9-22 викладено в такій редакції:

"9-21. Тимчасово за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються.

9-22. Тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню».

Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-1, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває безперервно до теперішнього часу.

Таким чином, зважаючи на введення воєнного стану в Україні, та враховуючи положення пунктів 9-21, 9-22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI, штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 Закону № 2464-VI, не застосовуються, а пеня не нараховується за порушення законодавства про єдиний внесок, вчинені платниками у період з 01.03.2020 до 01.08.2023.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2 квартал 2023 року №9176321393 вiд 18.07.2023, у якому задекларовано загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті за звітний квартал, в розмірі 189527,91 грн.

З урахуванням положень частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI позивач повинен був сплатити задекларовану суму єдиного внеску у термін не пізніше 20 серпня 2023 року, проте, фактична сплата здійснена 21.08.2023.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на те, що строк сплати єдиного внеску за 2 квартал 2023 року для позивача становить до 09.08.2023, оскільки наведене суперечить приписам частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 111/26556, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

Отже, з урахуванням положень пункту 1 розділу ІІ вищезазначеного Порядку, 09.08.2023 є граничним терміном подання відповідної звітності за 2 квартал 2023 року, проте, такий строк не є тотожнім строку сплати задекларованих сум єдиного внеску.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем порушено граничний термін сплати єдиного внеску за 2 квартал 2023 року, передбачений частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI, на 1 день, а не на 12 днів, як стверджує відповідач.

При цьому, оскільки обов`язок щодо сплати відповідних сум єдиного внеску виник у позивача після 01.08.2023, положення пунктів 9-21, 9-22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI до спірних правовідносин не застосовуються.

Крім того, в даному випадку не підлягають врахуванню положення пункту 6 розділу ІV Інструкції №449, оскільки строк сплати єдиного внеску для позивача визначається частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI, а не Інструкцією №449.

Позивач з посиланням на положення пункт 9-24 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI вважає, що застосування до нього штрафних санкцій за порушення, які відбулися після 24.02.2022, є незаконним.

Надаючи оцінку таким аргументам, суд враховує, що відповідно до пункту 9-24 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI, у разі сплати платником єдиного внеску протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, суми штрафів, передбачених цим Законом, які застосовані на суму такого єдиного внеску, вважаються скасованими, а пеня не нараховується. Cуми єдиного внеску разом із штрафом та пенею, визначені у вимозі про сплату недоїмки з єдиного внеску та/або рішенні податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, вважаються неузгодженими до моменту повної сплати таких сум, але не більше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги (рішення). Строки, визначені статтею 25 цього Закону, застосовуються з урахуванням строку, наданого платнику єдиного внеску для сплати суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок. Сума єдиного внеску, сплаченого у порядку, передбаченому цим пунктом, не підлягає оскарженню.

Водночас, за обставинами даної справи позивачем порушено граничний строк сплати єдиного внеску, розмір якого визначено ним самостійно у відповідній звітності, а не за наслідками документальної перевірки контролюючим органом, а тому положення пункту 9-24 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, отже, посилання позивача є хибними.

Також безпідставними є посилання позивача на положення пункту 9-19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, оскільки такі стосуються лише обчислення та сплати єдиного внеску за себе платниками єдиного внеску, зазначеними в пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, до яких позивач не відноситься.

Крім того, суд відхиляє посилання позивача на те, що діяльність підприємства ускладнена безпосередньою близькістю до лінії фронту, оскільки не надано доказів підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у порядку, визначеному чинним законодавством.

Враховуючи наведене у сукупності, можна дійти висновку, що аргументи позивача щодо відсутності підстав для застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено єдиний внесок, сума якого самостійно нарахована у звітності за 2 квартал 2023 року, разом із тим, контролюючим органом здійснено безпідставний розрахунок суми штрафу в оскаржуваному рішенні, що в свою чергу свідчить про його невідповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України та вказує про його протиправність у відповідній частині.

Щодо здійснення судом самостійного перерахунку застосованого штрафу та нарахованої пені, слід зазначити, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

У даному випадку, контролюючий орган реалізував свою дискрецію, шляхом здійснення розрахунку штрафних санкцій та нарахування пені при винесені оскаржуваного рішення.

При цьому, контролюючий орган в оскаржуваному рішенні надавав оцінку застосовним положенням відповідного законодавства, які, як встановлено судом, частково контролюючим органом були застосовані невірно.

У зв`язку із цим, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів суд може виправити допущені відповідачем помилки без втручання в дискреційні повноваження податкового органу, визначивши розмір штрафної санкції та/або пені, яка в частині застосована безпідставно.

Судом встановлено, що позивачем порушено граничний термін сплати єдиного внеску за 2 квартал 2023 року, передбачений частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI, на 1 день, а не на 12 днів, як стверджує відповідач.

Виходячи з положень пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, застосування до платника єдиного внеску штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум не залежить від кількості днів затримки сплати, а тому, враховуючи несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску, застосований спірним рішенням штраф в сумі 13470,76 грн є правомірним.

Водночас, оскільки пеня нараховується на суму недоїмки з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, суд дійшов висновку, що контролюючим органом безпідставно нараховано у спірному рішенні пеню за 12 днів прострочення платежу в сумі 808,25 грн, у той час як належний розмір пені становить за один день не сплати недоїмки 67,35 грн (67353,84 грн (заборгованість) х 0,1% за кожний день прострочення х 1 день).

Таким чином, судом встановлено, що контролюючий орган безпідставно нарахував позивачу пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2 квартал 2023 року в сумі 740,90 грн (808,25 грн 67,35 грн), а тому спірне рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Разом із тим, підстави для скасування спірного рішення в іншій частині відсутні, оскільки здійснення контролюючим органом неправильного розрахунку пені не може бути підставою для звільнення платника збору від відповідальності за податкове правопорушення, факт вчинення якого знайшов своє підтвердження під час розгляду справи.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн, інших судових витрат не заявлено.

Враховуючи висновки суду про наявність підстав для часткового задоволення позову, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 62,85 грн (740,90 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 1211,20 грн (сума сплаченого судового збору) / 14279,01 грн (ціна позову)) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №00/6966/08012413 від 07 травня 2024 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІСАКОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» пені в сумі 740,90 грн (сімсот сорок гривень 90 коп.).

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІСАКОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 62,85 грн (шістдесят дві гривні 85 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІСАКОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», місцезнаходження: 70530, Запорізька область, смт. Комишуваха, вул. Залізнича, буд. 10; ЄДРПОУ 34513027.

Відповідач Головне управління ДПС у Запорізький області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663.

Повне судове рішення складено 14.01.2025.

Суддя М.О. Семененко