Ухвала

від 14.01.2025 по справі 300/9674/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"14" січня 2025 р. справа № 300/9674/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про розгляд з викликом сторін адміністративної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТПРОЕКТ 2012» до Івано-Франківської митниці Держмитслужби про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Шевченко Кирило Тарасович (надалі, також - представник позивача), який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТПРОЕКТ 2012» (надалі, також - позивач, ТОВ «ІНВЕСТПРОЕКТ 2012») 26.12.2024 звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці Держмитслужби (надалі, також - відповідач) в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA206060/2024/000017/2 від 09.12.2024 та картку відмови №UA206060/2024/000192 від 09.12.2024.

Підставою звернення до суду слугували протиправні, на переконання позивача, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA206060/2024/000017/2 від 09.12.2024 та картка відмови №UA206060/2024/000192 від 09.12.2024.

Ухвалою суду від 31.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України).

Представник відповідача 10.01.2025 сформувала в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, просила суд здійснювати розгляд справи з повідомленням сторін. Клопотання відповідача мотивовано значним обсягом поданих доказів, необхідністю належного встановлення фактичних обставин справи, надання сторонам можливості висловлювати свою позицію та усні пояснення.

Розглядаючи заявлене клопотання, зважаючи на наявні у справі станом на 14.01.2025 матеріали, враховуючи зміст та предмет спірних правовідносин, суд виходить із наступних підстав і мотивів.

Так, частиною 2 статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до особливостей розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, визначених частиною 5 статті 262 КАС України, за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені частиною 1 статті 167 КАС України.

Дослідивши аргументи представника відповідача, суд виходить із того, що, недотримуючись вимог вищезгаданої норми процесуального закону, клопотання представника відповідача не містить належних підстав, мотивованого та правового обґрунтування, із посиланням на фактичні обставини справи, котрі об`єктивно свідчили б про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оцінивши зміст позовних вимог, заявлених до Івано-Франківської митниці, і попередньо дослідивши наявні матеріали адміністративної справи, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі як станом на 31.12.2024 (день вирішення питання про відкриття провадження у справі), так і станом на 14.01.2025 (день оцінки по суті клопотання про перехід із розгляду справи у письмовому провадженні до такого розгляду в судовому засіданні), не вимагають проведення судового засідання.

Суд зважає на те, що в клопотанні представник відповідача не розкрила змісту власних міркувань: яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін позбавить чи обмежить відповідача, як учасника справи, у реалізації своїх прав на надання необхідних пояснень, зауважень чи заперечень у відношенні до всіх обставин справи, і, як наслідок, унеможливить встановлення таких фактичних обставин справи судом.

Частиною 1 статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Варто звернути увагу представника відповідача, що належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов`язок суду (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №757/28231/13-ц, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/6210/20, від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21 (905/496/22)).

Приписами частини 1 статті 9 КАС України встановлено принцип змагальності сторін при розгляді та вирішенні справ в адміністративних судах, а також свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Попри це, Кодекс не позбавляє суд можливості вживати визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відтак процесуальний обов`язок безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин реалізується судом незалежно від того, чи розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання чи із таким викликом (повідомленням).

Разом із тим, суд нагадує про зустрічний обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

З приводу висловленого у клопотанні бажання відповідача висловити усні пояснення по суті спору, суд керується таким.

За приписами частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає розгляд даної категорії справ в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, який здійснюється за приписами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у Главі 10 цього Кодексу.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, не позбавляє права сторін і учасників справи надавати докази та висловлювати свою позицію чи спростовувати доводи опонентів шляхом подання письмових пояснень, доказів, заявленням відповідних клопотань тощо.

Сторони та їх представники в однаковій мірі наділені усім обсягом прав, визначених КАС України, незалежно від того здійснюється судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання чи із таким викликом (повідомленням).

Оцінюючи клопотання представника відповідача, а саме констатуючи відсутність належного та мотивованого обґрунтування, котре об`єктивно свідчило б про необхідність заслуховування усних пояснень відповідача, беручи до уваги, що останнє не містить жодної мотивації щодо неможливості забезпечення належного представництва, надання необхідних пояснень, зауважень чи заперечень у відношенні до всіх обставин справи, одержання можливості своєчасно та належним чином заперечувати доводи інших учасників саме у письмовій формі при розгляді справи за правилами статті 262 КАС України, враховуючи зміст та предмет спірних правовідносин, а також передбачений Кодексом процесуальний механізм, що забезпечує доведення до суду позиції сторони відповідача без потреби заслуховування усних пояснень останнього, суд, станом на 14.01.2025, не вбачає підстав здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Як зазначається у частині 3 статті 157 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд зобов`язаний враховувати значення справи для сторін та думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі вищезгаданого, зважаючи на відсутність будь-яких пояснень у клопотанні, зміст яких розкривав би важливість значення справи для відповідача, а також беручи до уваги те, що приписами Кодексу даний спір не віднесено до категорії тих, які підлягають обов`язковому розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, як і таких, котрі не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, суд доходить висновку про відсутність необхідності проведення судового засідання.

Додатково суд звертає увагу, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному Кодексом порядку.

Зокрема, у рішенні Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року у справі №9-рп/2012 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України, зафіксовано наступне: "ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права".

В той же час, під доступом до правосуддя Європейський суд з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) розуміє здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі ''Axen v. Germany'', заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року ''Varela Assalino contre le Portugal'', заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд вкотре наголошує, що КАС України в редакції від 03.10.2017 надає суду можливість за встановленою процедурою здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на засадах верховенства права, в тому числі в порядку письмового провадження.

Ініціюванні перед судом власного бажання перейти в судовий розгляд справи із письмового провадження до проведенням такого розгляду із судовим засіданням саме по собі є недостатнім.

За приписами пункту 2 частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Проаналізувавши адміністративний позов і його вимоги, долучені до нього матеріали (документи), беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд, станом на 14.01.2025, не вбачає необхідності у проведенні судового розгляду в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Натомість суд звертає увагу представника відповідача, що для повного та всебічного встановлення обставин справи та за наявності бажання надати додаткові докази і письмові пояснення, останній володіє визначеною процесуальним законом можливістю подання відзиву на позов, заперечення на відповідь на відзив, а також письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів тощо, що підтверджують заперечення проти позову.

Саме на підставі поданих сторонами письмових документів (процесуальні заяви по справі, письмові пояснення, накази, розпорядження, рішення, положення, довідки, листи, оголошення, роздруковані відомості про публічну інформацію тощо), які суд зможе оцінити як письмовий доказ в справі, яка розглядається за правилами статті 262 КАС України, вирішуватиметься даний публічно-правовий спір по суті.

В силу вимог частин 1 і 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У випадку необхідності з`ясування відповідних обставин справи, заслуховування усних пояснень сторін, їх представників і учасників справи в судовому засіданні чи витребування додаткових доказів, суд вживатиме конкретних процесуальних заходів на підставі положень КАС України.

Водночас, суд звертає увагу відповідача, що в разі якщо в ході судового розгляду справи буде встановлено обставини, які потребуватимуть, в тому числі, проведення судового засідання у справі чи переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження суд не позбавлений права з власної ініціативи здійснити відповідні процесуальні дії та перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін чи за правилами загального позовного провадження.

Разом з тим, сторони не позбавлені можливості ініціювати перед судом шляхом подання письмових процесуальних заяв по справі з метою зібрання тих чи інших доказів, звертати увагу на їх належність чи неналежність, допустимість чи не допустимість останніх тощо.

На підставі наведеного, керуючись статями 44, 167, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Івано-Франківської митниці від 10.01.2025 про розгляд адміністративної справи №300/9674/24 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.