Ухвала

від 13.01.2025 по справі 640/28963/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

13 січня 2025 року Київ 640/28963/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва про визнання протиправними і скасування рішень в частині, -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними і скасувати п.п. 1, 3, 4, 5, 6 рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 №153;

- визнати протиправними і скасувати рішення Ради адвокатів України від 21.09.2020 №81;

- визнати протиправними і скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 02.09.2021 №585

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2021 задоволено клопотання позивача, залучено Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури м. Києва (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30; код ЄДРПОУ 21707287) до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

02.11.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 02.11.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 адміністративну справу №640/28963/21 прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національної асоціації адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва про визнання протиправними і скасування рішень в частині відмовлено.

30.07.2024 позивачем подано клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. Представники відповідачів проти даного клопотання не заперечували. Відповідно до протоколу судового засідання від 30.07.2024 ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

10.01.2025 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява про відвід судді Горобцової Я.В. в адміністративній справі №640/28963/21.

В обґрунтування обставин, за яких суддя Горобцова Я.В. в подальшому не може брати участь у розгляді адміністративної справи №640/28963/21, з огляду на те, що суд перейшов до розгляду справи в порядку письмово провадження та станом на момент звернення з заявою про відвід судді рішення по справі не прийнято, а отже, позивач має сумніви щодо неупередженості, об`єктивності та не доброчесності судді.

Крім того, позивач не виключає поза процесуальний вплив Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва на суддю, з метою затягнування розгляду справи на невизначений строк.

При цьому, вважає, що суддею було порушено Кодекс суддівської етики, оскільки нею було підірвано довіру до судової влади та авторитету правосуддя.

Розглянувши подану заяву, вивчивши доводи, наведені заявником на її обґрунтування, суд дійшов до наступного.

Згідно з частиною 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до вимог частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина друга статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною четвертою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 8 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу; такому судді не може бути заявлений відвід. Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Частиною 11 ст. 40 КАС України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Оскільки приписами ст. 40 КАС України не урегульовано процедуру вирішення питання відводу судді до відкриття провадження по справі, суд вважає за необхідне розглянути заяву у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 39, ч. 4 ст. 229 КАС України.

Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).

Заява позивача про відвід судді Горобцової Я.В. мотивована тим, що суд перейшов до розгляду справи в порядку письмово провадження та станом на момент звернення з заявою про відвід судді рішення по справі не прийнято, з огляду на що позивач має сумніви щодо неупередженості, об`єктивності та не доброчесності судді.

Крім того, позивач не виключає поза процесуальний вплив Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва на суддю, з метою затягнування розгляду справи на невизначений строк.

Поряд з цим, вважає, що суддею було порушено Кодекс суддівської етики та тим самим підірвано довіру до судової влади та авторитету правосуддя.

Ба більше, за твердженням позивача, суддя Горобцова Я.В. будучи у складі колегії суддів Київського окружного адміністративного суду розглядала іншу позовну заяву адвоката до НААУ, РАУ та обмежила доступ до правосудді шляхом закриття провадження по справі, такими своїми діями, на думку позивача, суддя продемонструвала зацікавленість або упередженість та необ`єктивність, що є підставою для відводу судді Горобцової Я.В. на підставі статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Тобто, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При цьому, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі № 800/592/17.

Заява про відвід судді не містить жодних посилань на визначені процесуальним законом підстави для відводу судді від розгляду цієї справи, а обставини, на які вказує позивач у якості підстав для відводу, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів та лише свідчать про фактичну незгоду особи, яка її подала, з діями судді та прийнятими суддею судовими рішеннями.

Суд наголошує на тому, що за правилами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже проаналізувавши доводи, наведені позивачем у заяві про відвід судді Горобцової Я.В., суд дійшов висновку, що заява позивача не містить будь-яких об`єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді Горобцової Я.В.

З огляду на вказане, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, які б містили достатні та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини у вирішенні даної адміністративної справи, у зв`язку з чим заявлений відвід судді Київського окружного адміністративного суду Горобцовій Я.В. в адміністративній справі №640/28963/21 є необґрунтованим.

Частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне матеріали даної справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 36-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Горобцової Я.В. в адміністративній справі №640/28963/21 - відмовити.

Матеріали адміністративної справи №640/28963/21 за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва про визнання протиправними і скасування рішень в частині, - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова