Рішення

від 13.01.2025 по справі 420/36513/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36513/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ""ІРІС ІМПОРТ"

до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській

Головного управління ДПС в Одеській області,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ""ІРІС ІМПОРТ" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №125956 від 12.11.2024 року;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРІС ІМПОРТ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків;

стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРІС ІМПОРТ" судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовні тим, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправно прийнято рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критерії ризиковості платника податків, оскільки всупереч приписам Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердж. постановою Кабінету Міністрів України №1165, в рішенні не зазначено конкретизованої податкової накладної/розрахунку коригування, яка була подана на реєстрацію в ЄРПН та відповідно до якої було застосовано критерії ризиковості. Підстави, зазначені в рішенні №125956 від 12.11.2024, за яким відповідач визначив відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, дублюють зміст кодів Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого Наказом ДПС від 11.01.2023 року № 17, без визначення конкретної інформації, яка б відповідала такому коду, що свідчить про формальний підхід відповідача до прийняття спірного рішення. У вище вказаному рішенні не зазначається чіткого переліку документів, копії яких необхідно надати контролюючому органу з метою прийняття рішення про невідповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків. Тому позивач не мав можливості чітко встановити, яких саме документів не вистачає контролюючому органу для прийняття рішення про невідповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків, однак, у рішенні за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може / які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. В рішенні, отриманому позивачем, 12.11.2024 № 125956 вимогу Порядку №1165 не виконано та не зазначено, що саме необхідно надати для розблокування роботи товариства. Також в оскаржуваному рішенні не зазначено, яка саме податкова інформація про здійснення позивачем ризикових операцій наявна в контролюючого органу. ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" здійснює оптовий продаж гідроакумуляторів, глибинних насосів, дренажних насосів, фекальних насосів, кранів шарових та іншого сантехнічного обладнання, що відповідає основному КВЕД 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням та іншим КВЕД зазначеним у виписці . У ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" працює чотири співробітника з них директор ОСОБА_1 отримує заробітну плату у розмірі 10000 гривень, три менеджери кожний отримує заробітну плату у розмірі 8500 гривень. В оскаржуваному рішенні № 125956 від 12.11.2024 відповідач зазначає, що недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій в обсягах зазначених у податковій накладній при цьому не враховано, що співробітники мають певний досвід та на сьогодні всі замовлення можливо робити онлайн. Крім того, менеджерами здійснювалась продаж товарів невеликою кількістю, однак дороговартісною. ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" не визнає також і застосування критерію ризиковості на підставі коду 11 "накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності". ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" орендує складське приміщення у ТОВ "КОРТЕК" площею 200 кв.м, що відображено у звітності форма 20-ОПП , крім того у разі доставляння товару у великій кількості він передається на відповідальне зберігання фізичним особам підприємцям, які мають склади за відповідними договорами, які не потребують реєстрації в податкових органах відповідно до норм діючого законодавства. Є товар, який доставляється безпосередньо на склад покупця. ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" закуповує товар на підставі зовнішньо економічних контрактів з EXPERT TRADING PRO, юридична особа, зареєстрована у відповідності до законодавства США, та є продавцем, а ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" виступає покупцем, та Dm Trade Inc., юридична особа, зареєстрована у відповідності до законодавства США, та є продавцем, а ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" виступає покупцем. Товар отриманий за вище вказаними договорами розмитнено та сплачено відповідні податки та збори, що підтверджується митними деклараціями, копії додаються. Вказаний товар було реалізовано на підставі договорів поставки, що підтверджується видатковими накладними (копії додаються) укладені письмові договори з отримувачами товару уся первинна документація ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" ведеться з дотриманням норм діючого законодавства.

Щодо критерію код 12 відповідач зазначає, що ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" здійснювало постачання товарів (послуг) платнику податків, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, позивач вважає таке твердження безпідставним та необґрунтованим. Відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Тому невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та / або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін в судове засідання (ст.262 КАС України).

26.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову, зазначає, що на виконання постанови КМУ № 1165 позивача внесено до Переліку ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою № 1165, рішення № 125956 від 12.11.2024 про відповідність критеріям ризиковості платника податку направлено через електронний кабінет. Наявна податкова інформація, стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань та функцій, що визначає ризиковість здійснення операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно наявної податкової інформації зазначено - відомості про об`єкти оподаткування (звіт 20-ОПП): офіс - 1од., склад - 2 од. В результаті проведеного аналізу згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" протягом жовтня 2024 року була відсутня реалізація. Податковий ліміт складає - 11310,0 тис. грн.

Підставою внесення підприємства до переліку ризикових є п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку стала податкова інформація: про недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/ розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючого органу звітності; постачання товарів та послуг платникам податку, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Подані товариством документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Дії ж контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН), мають характер службової діяльності відповідних службових осіб по інформаційно-аналітичному забезпеченню діяльності цього органу. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів для виконання покладених на них функцій та завдань з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Відповідач звертає увагу суду на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.05.2021 по справі №826/16627/18, а саме: колегія суддів звернула увагу платників на важливість дотримання принципу "належної обачності". Належна податкова обачність при виборі платниками податків контрагентів - це законна передумова отримання податкової вигоди. З цього правила випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності, якщо податковий орган під час перевірки доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності. Також Суд відзначив, що платники повинні нести відповідальність за переддоговірну перевірку свого контрагента.

Враховуючи вищевикладене, винесене рішення щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" є таким, що відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРІС ІМПОРТ" є юридичною особою, яку зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань за номером 1005561070001083856 від 23.01.2024 року

Юридичною адресою є 65045, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 42, укладено договір оренди приміщення від 21.12.2023 № 21/12/2023.

Видами діяльності ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" за кодами КВЕД є:

Основний: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно- технічним обладнанням. Інші: - діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками (46.14), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.39), оптова торгівля металами та металевими рудами (46.72), оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (46.74), оптова торгівля іншими проміжними продуктами (46.76), оптова торгівля відходами та брухтом (46.77), неспеціалізована оптова торгівля (46.90) та інші.

12.11.2023 на електронний кабінет автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" надійшло Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №125956, яке містить коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття такого рішення:

07 "недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської діяльності)",

11 "накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності"

12 "постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (яких) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості податку".

В рішенні вказано, що воно прийнято з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 04.11.2024 № 1-11.

В рішенні від 12.11.2024 № 125956 наведено інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку критеріями ризиковості платника податку:

-постачання в періоді з 18.02.2024 по 16.08.2024 код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова, 3917, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, 24838096; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, 25.03.2024;

-постачання в періоді з 18.02.2024 по 16.08.2024 код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова, 3917, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, 41543846, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, 28.11.2023;

-постачання в періоді з 16.05.2024 по 12.11.2024 код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова, 8436, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, 32165920, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, 08.10.2024;

-постачання в періоді з 16.05.2024 по 12.11.2024 код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова, 7326909890, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, 43370616, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, 09.10.2024;

-постачання в періоді з 16.05.2024 по 12.11.2024 код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова, 8421999000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, 32377656, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, 28.05.2024;

-постачання в періоді з 16.05.2024 по 12.11.2024 код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова, 9403105800, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, 41914215, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку,23.10.2024.

У якості підстави для прийняття вказаного рішення, зазначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. "Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Придбання товару в період з 16.02.2024 по 13.08.2024 у ризикових СГ ТОВ "БК СІРІУС Х" (44211240), ТОВ "ВАТАН-2016" (40650770), ПП "ІВЦЕНТР ВЕКТОР" (37131764)".

ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" не погоджується з вищевказаним рішенням, вважає його неправомірним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та звернувся до суду з позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовідносини сторін врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до вимог пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Відповідно до пункту 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пп. 191.1.40 та пп. 191.1.46 п. 191.1 ст.191 ПК України контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п.41.1 ст. 41цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 193 цього Кодексу, зокрема (але не виключно): організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ 12.12.2010 №1246 (далі Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема. у п. 8 зазначено : "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4 до Порядку). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття .

Отже, одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку № 1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування . У свою чергу, аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Крім того, встановленню наявності у контролюючих органів податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Таким чином, питання відповідності підприємства критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" від 12.11.2024 № 125956 прийнято з підстав, які визначені у п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, яким визначено, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 04.11.2024 № 1-11. Однак, відповідачем не зазначено, складання та направлення позивачем якої саме податкової накладної/розрахунку коригування передувало прийняттю спірного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків, не зазначено за наслідками якої саме податкової накладної/ розрахунку коригування, що була направлена позивачем для реєстрації до ЄРПН, позивача віднесено до ризикових платників податку, а також не надано доказів на підтвердження таких відомостей.

Таким чином, комісією регіонального рівня прийнято спірне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана податковим органом з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що не передбачено діючим законодавством.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вирішуючи питання про правомірність рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку " від 12.11.2024 № 125956, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яким вироблена позиція, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору .

При цьому, ключовим питанням спору є існування тих фактів та обставин, які вказують на наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. В той же час, з`ясування таких фактів та обставин повинно здійснюватися на підставі наданих сторонами доказів.

За змістом оскаржуваного рішення позивач відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодом, відповідно до наказу ДПС України від 11.01.2023 №17 "Про підтвердження довідника кодів податкової інформації":

07 "недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської діяльності)",

11 "накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності"

12 "постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (яких) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості податку".

ГУ ДПС в Одеській області вказує, що наявна податкова інформація, стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань та функцій, що визначає ризиковість здійснення операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно наявної податкової інформації зазначено - відомості про об`єкти оподаткування (звіт 20-ОПП): офіс - 1од., склад - 2 од. В результаті проведеного аналізу згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" протягом жовтня 2024 року була відсутня реалізація. Податковий ліміт складає - 11310,0 тис. грн.. Позивачем здійснено придбання товару в період з 16.02.2024 по 13.08.2024 у ризикових суб`єктів господарювання, а саме: ТОВ "БК СІРІУС Х" ( код ЄДРПОУ 44211240), ТОВ "ВАТАН - 2016" (код ЄДРПОУ 40650770), ПП "ІВЦЕНТР ВЕКТОР" (код ЄДРПОУ 37131764).

Контролюючим органом ніяким чином не доведено вказану в рішенні недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення позивачем невизначеної господарської операції та відсутність (недостатності) місць для зберігання (власних, орендованих складських приміщень) залишків нереалізованих товарів відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. Не спростовано доводи позивача про те, що у ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" працює чотири співробітника з них директор Бевзюк Ю.А., не враховано без аргументації відмови у врахуванні пояснень ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" про оренду складського приміщення у ТОВ "КОРТЕК" площею 200 кв.м, що відображено у звітності форма 20 -ОПП (копія додається), пояснень про те, що у разі доставляння товару у великій кількості він передається на відповідальне зберігання фізичним особам підприємцям, які мають склади за відповідними договорами, які не потребують реєстрації в податкових органах відповідно до норм діючого законодавства, також деякий товар доставляється безпосередньо на склад покупця, а також наданих на підтвердження цих пояснень до суду та до контролюючого органу копій первинних документів. Претензій до первинних документів у податкової служби немає.

Вказуючи, що ТОВ "здійснено накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності" не зазначено коду УКТЗЕД цих нереалізованих товарів, не встановлено та не зазначено в оскаржуваному рішенні кількість цих залишків товарів, що за доводами відповідача існують на підприємстві, а також не доведено наявності залишків товарів у кількості, що перевищувала загальну місткість відповідних складських приміщень, та потребувала додаткових місць для їх зберігання.

У пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 23.05.2023 у справі №500/770/21.

В оскаржуваному рішенні доводи податкового органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків в частині недостатньої кількості трудових ресурсів, накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання, носить виключно характер припущення, відповідачем не обґрунтовано, на підставі яких саме документів комісія дійшла до таких висновків про позивача , не конкретизовано, які саме господарські операції та з якими саме податковими накладними податковий орган вважає фіктивними, відповідачем не надано до суду першої належних, допустимих доказів в підтвердження вказаної інформації.

Щодо доводів відповідача про постачання/придбання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Відповідач посилається на те, що на адресу ТОВ встановлено придбання та постачання в 2024 році товару від суб`єктів господарювання, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості. Відповідачем не надано до матеріалів справи рішення про відповідність платника податку з вказаними в рішенні кодами критеріям ризиковості платника податку. З наведеної в рішенні таблиці вбачається , що рішення про включення до переліку ризикових щодо деяких платників податків, які були покупцями позивача, були прийняті після здійснення господарських операцій з позивачем.

Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення не розкриває суть господарських правовідносин позивача з контрагентом, щодо якого встановлено ризикові операції. Рішення не містить посилання на податкові накладні / розрахунки коригування, тобто конкретні господарські операції, обмежуючись загальною вказівкою на здійснення операцій у певний період. Однак, пункт 8 Критеріїв передбачає розгляд питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість саме під час визначення ризиковості здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Позивачем надавались відповідачу копії документів на підтвердження того, що всі господарські операції позивача були реальними. Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку. Суд приймає до уваги, доказів того, що позивач або його керівник порушили податкове законодавство та відносно них існує будь-яке кримінальне провадження, або що за операціями з придбання товарів не був сплачений податок на додану вартість, чи допущені інші податкові порушення, суду не надано.

Крім того, позивач не може нести відповідальність за ймовірне невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, як і не повинен контролювати інших платників податку щодо виконання ними податкових зобов`язань. Будь-які можливі порушення контрагентами позивача не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності з огляду на те, що у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно п.п.40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Таким чином, Порядком №1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.

Суду не надано протоколу засідання комісії ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з якого можна встановити підстави віднесення позивача до переліку ризикових підприємств. Жодних доказів проведення перевірки, аналізу баз даних, аналізу актів перевірки контрагентів позивача тощо до відзиву не додано.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, що узгоджується із позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 по справі № 340/1098/20.

Таким чином, рішення від 12/11/2024 № 125956 не містить конкретних підстав його прийняття, як то передбачено Порядком № 1165, що свідчить про його необґрунтованість та невмотивованість. В оскаржуваному рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків та вказано про ризикових контрагентів позивача, при цьому періоди вчинення позивачем операцій з вказаними платниками або зовсім не зазначено (постачальники) або датовані раніш, ніж останні (покупці) були віднесені до ризикових платників.

Відповідачами не надано до суду належних доказів, які досліджувалися в ході засідання Комісії і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, зокрема, не надано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а текст оскаржуваного рішення контролюючого органу не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів класифікації заявника як ризикового платника податків.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків. Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.11.2024 № 125956 прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання комісії ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ "ІРІС ІМПОРТ" з переліку платника податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, суд зазначає наступне.

Положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визначення ТОВ "ІРІС ІМПОРТ"" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача ГУ ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про недотримання позивачем вимог законодавства і не довів правомірності оскаржуваного рішення, у зв`язку із чим останнє підлягає скасуванню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРІС ІМПОРТ" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №125956 від 12.11.2024 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРІС ІМПОРТ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРІС ІМПОРТ" судові витрати в розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім грн).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.01.2025.

СуддяВікторія ХОМ`ЯКОВА