Рішення

від 14.01.2025 по справі 440/5038/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/5038/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Торговий дім «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк» до Головного управління ДПС України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Торговий дім «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк» /надалі позивач, ДП «ТД «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк»/ звернулося через систему «Електронний суд» до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області /надалі відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області/ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00064180705 від 19 липня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення форми «С» №00064180705 від 19 липня 2023 року підлягає скасуванню як протиправне, оскільки контролюючий орган на даний час не надав підприємству документ, який дав би відповідь щодо підстав проведення фактичної перевірки у розумінні підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. У направленнях на перевірку від 12 травня 2023 року №№2216, 2215 та наказі від 12 травня 2023 року № 1249-п вказане місце фактичного провадження діяльності та перевірки: м. Полтава, вул. Петра Ротача, буд. 15. Проте, за вказаною адресою у ДП «Торговий дім «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк» відсутні місця торгівлі. Аналіз вказаного свідчить про те, що законних підстав для видання наказу про проведення фактичної перевірки та проведення фактичної перевірки не було. У податкового органу відсутні повноваження щодо дослідження розрахункових операцій за період з 31 грудня 2021 року по 22 квітня 2023 року у межах фактичної перевірки, оскільки такі дії можуть вчинятися лише при проведенні документальної перевірки. В наказі про проведення фактичної перевірки № 1249-П від 12 травня 2023 року в якості підстави для проведення фактичної перевірки зазначено підпункти 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не зазначено інформації, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку, що свідчила б про порушення ДП «Торговий Дім «Маяк» «ТОВ «Агрофірма «Маяк» відповідного законодавства станом на момент видання наказу № 1249-П від 12 травня 2023 року. Отже, наведені у наказі № 1249- П від 12 травня 2023 року підстави для проведення фактичної перевірки є незаконними та необґрунтованими. До того ж контролюючим органом не надано належних та достовірних у розумінні статей 73 та 75 КАС України доказів виявлення саме під час проведення фактичної перевірки та в магазині позивача факту продажу підакцизного товару із порушенням вимог закону.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Полтавській області на підставі підпункту 20.1.4 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пункту 82.3 статті 82, підпунктів 80.2.2, 80.2.5 статті 80 Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДПС у Полтавській області від 12 травня 2023 року №1249-П, направлень на проведення фактичної перевірки від 12 травня 2023 року №№2215, 2216 в межах повноважень проведено фактичну перевірку магазину «Рідне село» за адресою: м. Полтава, вул. Петра Ротача, 15, що належить платнику податків ДП «Торговий Дім «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк». За результатами фактичної перевірки складено акт від 24 травня 2023 року №5522/16/31/РРО/37301974, в якому зафіксовані наступні порушення: вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), в редакції Закону України від 01 червня 2000 року № 1776-ІІІ із змінами та доповненнями, а саме: не забезпечено проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР в редакції Закону України від 01 червня 2000 року № 1776-ІІІ із змінами та доповненнями, а саме: не забезпечено проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. У період з 05 січня 2022 року по 22 квітня 2023 року ДП «Торговий Дім «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк» здійснювався продаж підакцизних товарів (алкогольних напоїв) з видачею розрахункових документів (чеки РРО) невстановленої форми та змісту (в чеку відсутній такий обов`язковий реквізит, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер) згідно додатків 1, 2 на загальну суму 35091,40 грн) та відповідно до чеку РРО від 31 грудня 2021 року №186179 здійснено продаж 2 пляшок 0,5 л нива «AltMuller» по ціні 23,00 грн та 1 пляшки 0,75 л вина ігристого «Fontale Лаб» по ціні 128,00 грн без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачем не спростовано доводи, що викладені у позовній заяві. В наказі про проведення фактичної перевірки від 12 травня 2023 року за №1249-П не зазначено конкретні підстави її проведення у розумінні вимог ПК України. Законних підстав для видання наказу про проведення фактичної перевірки від 12 травня 2023 року за адресою м. Полтава, пров. Петра Ротача, буд. 15, не було, оскільки наказ та направлення видані для проведення перевірки за адресою: м. Полтава, вул. Петра Ротача, буд. 15. Відповідач не навів факту існування відповідної фактичної підстави, яка була б передумовою для проведення фактичної перевірки в магазині «Рідне село» саме за адресою м. Полтава, пров. Петра Ротача, буд. 15, не надав жодного документа, який би підтверджував існування інформації про порушення законодавства САМЕ за адресою м. Полтава, пров. Петра Ротача, буд. 15 до дати видачі наказу про проведення фактичної перевірки 12 травня 2023 року.

Правом на подання заперечень відповідач не скористався.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року визнано неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом, які наведені у заявах про поновлення процесуального строку, про виконання ухвали суду та в запереченнях на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, та позов Дочірнього підприємства «Торговий дім «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк» до Головного управління ДПС України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без розгляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі №440/5038/24 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року по справі №440/5038/24 скасовано та адміністративну справу №440/5038/24 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року адміністративну справу №440/5038/24 прийнято до провадження та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У додаткових поясненнях у справі позивачем зазначено, що фактичною перевіркою не встановлено порушення, за яке передбачена відповідальність пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР. В акті фактичної перевірки від 24 травня 2023 року факту невидачі розрахункового документа чи видачі на неповну суму покупки не встановлено. Видача документа без повної інформації (у даному випадку без зазначення реквізитів марок акцизного податку) не є тотожним незабезпеченню проведення розрахункових операцій з формуванням та видачею фіскальних чеків встановленої форми та змісту. Водночас із документів, які використані під час проведення перевірки, вбачається, що фіскальний чек від 16 травня 2023 року на суму 66,40 грн. надавався (підпункти 2.2.5 та 2.2.6 Акту фактичної перевірки). Тобто фактична перевірка підтвердила те, що в магазині «Рідне село» за адресою: м. Полтава, пров. Петра Ротача, буд. 15 відсутнє порушення законодавства, зокрема те, за яке передбачена відповідальність пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР. До Акту перевірки від 24 травня 2023 року не надано копій фіскальних чеків, на суму яку інкримінують підприємству порушення, а тому невідомо, що стало підставою розрахунку суми, яка спочатку множилась на 100 %, а потім на 150 % (зокрема, до матеріалів перевірки не надано доказів щодо правопорушення, яке вчинено вперше 11 травня 2023 року - на це міститься посилання у графі 4 в розрахунку штрафних санкцій, що є невід`ємним додатком до оскаржуваного ППР). В податковій інформації, яка долучена до Акту перевірки від 24 травня 2023 року у вигляді табличок (додаток 1 та 2), відсутні дані про операцію від 11 травня 2023 року (посилання на чек або загальну суму), де б не була відображена акцизна марка. У контексті цього нелогічним (і взагалі неможливим) є те, що остання операція, яка увійшла до додатків 1 та 2, та яка включена до основної суми розрахунку штрафних санкцій, датована 22 квітня 2023 року, тобто відбулась на 19 днів раніше ніж перше порушення (11 травня 2023 року інформація вказана у розрахунку штрафних санкцій). Отже, наданий до відзиву розрахунок (фінансових) санкцій за результатами перевірки акт № 003108 від 24 травня 2023 року не містить детального, достовірного та обґрунтованого розрахунку, за яким підприємству необхідно сплатити штраф та застосувати відповідальність за інкримінованою статтею (суму виявлених порушень *150%). Податкова інформація (додаток № 1, 2) не містить доказів того, що розрахункові операції проводились без зазначення реквізитів марок акцизного податку, а надана податкова інформація в цих додатках є некоректною та сумнівною.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Дочірнє підприємство «Торговий дім «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк» зареєстроване як юридична особа та основним видом його діяльності є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

12 травня 2023 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) винесено наказ «Про проведення фактичної перевірки» №1249-П, яким наказано провести з 15 травня 2023 року фактичну перевірку тривалістю 10 діб ДП «ТД «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк» за місцем фактичного провадження діяльності: магазин «Рідне село», що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Петра Ротача, 15 за період з 01 липня 2020 року по дату закінчення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку.

24 травня 2023 року на підставі наказу Головного управління ДПС у Полтавській області №1249-П від 12 травня 2023 року та направлень на перевірку №2215 від 12 травня 2023 року та №2216 від 12 травня 2023 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведена фактична перевірка магазину «Рідне село», що знаходиться за адресою: м. Полтава, провул. Петра Ротача, 15 суб`єкта господарської діяльності ДП «ТД «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк» (код ЄДРПОУ 37301974), за результатами якої складено акт №5522/16/31/РРО/37301974 від 24 травня 2023 року.

Згідно висновків акту перевірки №5522/16/31/РРО/37301974 від 24 травня 2023 року встановлено порушення ДП «ТД «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк» вимог пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями), Положення про форму та зміст розрахункових документів (електронних розрахункових документів), затвердженого наказом МФУ від 21 січня 2016 року №13, оскільки суб`єкт господарювання не забезпечив проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (РРО) для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме: згідно чеку РРО (фіскальний номер 3000358822) №186179 від 31 грудня 2021 року о 14 год 47 хв 16 сек реалізовано 2 пл. 0,5 пива «AltMuller Полтава» по ціні 23,00 грн за пляшку, 1 пл вина ігристого 0,75 л «Fontale lab» по ціні 128,00 грн без зазначення коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД. Згідно електронних копій розрахункових документів, що надходять до органу державної податкової служби по дротових та / або бездротових каналах зв`язку, перевіркою встановлено: проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через РРО, фіскальний номер 3000358822, що використовується в магазині «Рідне село» за адресою: м. Полтава, провулок Петра Ротача, 15, в період з 11 вересня 2017 року по дату закінчення перевірки, зі створенням у паперовій та / або електронній формі та наданням особам, які отримують товар розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій на загальну суму 6281,00 грн, з них за підакцизні товари на загальну суму 3240,58 грн (згідно додатку 1), а саме: фіскальні чеки не містять обов`язкового реквізиту цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серії та номеру); - проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через РРО, фіскальний номер 3000358822, що використовується в магазині «Рідне село» за адресою: м. Полтава, провулок Петра Ротача, 15, в період з 11 вересня 2017 року по дату закінчення перевірки, зі створенням у паперовій та / або електронній формі та наданням особам, які отримують товар розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій на загальну суму 28810,40 грн, з них за підакцизні товари на суму 20554,68 грн (згідно додатку 2), а саме: фіскальні чеки не містять обов`язкового реквізиту цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серії та номеру). Відповідно в магазині «Рідне село» за адресою: м. Полтава, провулок Петра Ротача, 15, в період з 01 січня 2022 року по день закінчення перевірки видано розрахункових документів невстановленої форми та змісту на загальну вартість товарів 35091,40 грн, з них вартість підакцизних товарів становить 23795,26 грн (згідно додатків 1, 2). Відповідно до норм пункту 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом МФУ від 21 січня 2016 року №13, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів такий документ не приймається як розрахунковий.

Відповідно до акту №261/16-31-07-05 від 24 травня 2023 року відмови від підписання (ознайомлення) з актом фактичної перевірки бланк №003108 від 24 травня 2023 року після ознайомлення з актом фактичної перевірки бланк №003108 від 24 травня 2023 року ОСОБА_1 , касир в магазині «Рідне село» за адресою: м. Полтава, пров. Петра Ротача, 15, та ОСОБА_2 , директор ДП «ТД «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк», відмовились від підписання (ознайомлення) з актом фактичної перевірки.

На підставі акту перевірки №5522/16/31/РРО/37301974 від 24 травня 2023 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00064180705 від 19 липня 2023 року за формою «С», яким за порушення вимог пунктів 1, 2 та 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пунктів 1, 7 статті 17 та статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до ДП «ТД «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 57737,10 грн.

Не погодившись з прийняттям податкового повідомлення-рішення №00064180705 від 19 липня 2023 року, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю регулює Податковий кодекс України /надалі - ПК України/.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР /надалі -Закон № 265/95-ВР/ контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) /підпункт 75.1.3 пункт 75.1 статті 75 ПК України/.

За приписами пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Порядок проведення фактичної перевірки, в тому числі підстави для її проведення, визначено статтею 80 ПК України.

Так, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Підставою для проведення фактичної перевірки в наказі "Про проведення фактичної перевірки" №1249-П від 12 травня 2023 року зазначено підпункти 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

В позовній заяві позивач зауважив, що вказаний наказ на перевірку не відповідає вимогам ПК України, оскільки містить лише посилання на норми законодавства без обґрунтування конкретних фактичних підстав, які зумовили необхідність проведення фактичної перевірки позивача.

Відповідно до підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

-у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

-у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Тож передумовою для проведення фактичної перевірки з підстави, передбаченої підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявність у контролюючого органу та/або отримання ним в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на орган державної податкової служби.

За правовими висновками Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеними в постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, «єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

47. Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

48. Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об`єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

49. Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації - «яка свідчить про можливі порушення» - дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.

50. Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.

51. Верховний Суд у складі Судової палати вважає, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

52. Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

53. У випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.

54. Застосовними у спорах цієї категорії також є висновки Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, відповідно до яких неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

55. Застосування таких висновків Великої Палати Верховного Суду знайшло своє відображення у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 29 листопада 2021 року у справі № 280/1367/20; від 01 грудня 2021 року у справі №400/1646/20; від 06 липня 2022 року у справі №815/5551/14, від 24 квітня 2023 року у справі №560/2210/19, від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21, від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21, від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 28 грудня 2022 року у справі №160/14248/21, від 28 грудня 2022 року у справі №420/22374/21, від 23 лютого 2023 року у справі №160/20112/21, від 23 лютого 2023 року у справі №600/1402/22-а тощо.

56. Якщо систематизувати цю судову практику щодо виявлених під час розгляду справи порушень норм податкового законодавства, допущених контролюючим органом під час призначення і проведення перевірки і обрання їх наслідків, вона полягає в тому, що кожне заявлене в межах конкретної справи порушення оцінюється судом на предмет його «істотності» чи «не істотності». Виявлення під час розгляду справ допущення контролюючим органом істотних порушень норм податкового законодавства (до прикладу, встановлення факту відсутності законних підстав для призначення перевірки), це за висновками Верховного Суду може спричиняти наслідки у вигляді скасування наказу про призначення перевірки та/або рішень, прийнятих за її наслідками. Водночас, ті процедурні порушення, які за своїм змістом не є істотними за практикою Верховного Суду таких наслідків не спричиняють.

57. З огляду на викладене, Судова палата акцентує увагу на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

58. Реалізуючи мету, з якою ця справа розглядається у складі Судової палати, Верховний Суд формулює такий правовий висновок, який має забезпечити єдині підходи до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок. У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

59. Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

60. Застосовуючи такі висновки до спірних у цій справі правовідносин, Судова палата, перевіряючи питання наявності обґрунтованої підстави для проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, виходить з того, що інформацією, у зв`язку з якою прийнято спірний наказ, стала підготовлена Управлінням податкового аудиту доповідна записка № 2797/15-32-07-06-11 від 20 квітня 2023 року.

61. Так, відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області в ході проведення доперевірочного аналізу встановлено можливі порушення податкового та іншого законодавства, допущені суб`єктом господарювання ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 40489427) у лютому місяці 2023 року, а саме: згідно з податковою накладною від 24 січня 2023 року, зареєстрованою 01 лютого 2023 року, яка відображена у декларації з податку на додану вартість за лютий, в розділі І. «Податкові зобов`язання» задекларована реалізація товару «Електрогенераторні установки Perkins з поршневим двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) 75 кВхА, потужністю понад 7,5 кВхА, але не більше 75 кВхА» неплатнику податку на додану вартість по коду 100000000000 - на загальну суму 660330,00 грн, в т.ч. ПДВ 110055 грн.

Вказане може свідчити про здійснення розрахунків готівкою неплатником ПДВ з підприємством, фізичною особою-підприємцем або фізичною особою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з порушенням меж граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідними Положенням НБУ № 148 від 29 грудня 2017 року «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (із змінами та доповненнями).

62. Судами першої та/або апеляційної інстанції не встановлено, що доповідна записка Управління податкового аудиту № 2797/15-32-07-06-11 від 20 квітня 2023 року мала істотні недоліки, не утримувала в собі достатньої інформації, що була в наявності/отримана відповідачем в установленому законодавством порядку від державного органу, що може свідчити про можливі порушення платником податків законодавства, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій та не могла слугувати підставою та достатнім обґрунтуванням для призначення фактичної перевірки відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

65. Отже, у контексті висновків, які викладені у цій постанові, з урахуванням встановлених обставин справи, Судова палата дійшла висновку, що у розпорядженні судів попередніх інстанцій були наявні достатні докази на підтвердження наявності підстав для призначення фактичної перевірки позивача. Зміст спірного у цій справі наказу про проведення фактичної перевірки відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам. Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про не зазначення контролюючим органом підстави для проведення фактичної перевірки є хибними».

Беручи до уваги наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норми підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України та невстановлення судом істотних недоліків в оформленні наказу "Про проведення фактичної перевірки" №1249-П від 12 травня 2023 року, суд відхиляє довід позивача про його невідповідність вимогам Податкового кодексу України у зв`язку з тим, що в ньому міститься лише посилання на норми законодавства без зазначення конкретних фактичних підстав, які зумовили необхідність проведення фактичної перевірки позивача, а також адресою суб`єкта господарювання зазначено адресу: м. Полтава, вулиця Петра Ротача, 15 замість адреси: м. Полтава, провулок Петра Ротача, 15.

При цьому суд також враховує приписи пункту 81.1 статті 81 ПК України, за змістом яких у наказі про проведення перевірки зазначаються: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, вказана норма містить виключний перелік інформації, яка зазначається у наказі про проведення перевірки, а тому такий перелік розширеному тлумаченню не підлягає та зазначення будь-якої іншої інформації, не передбаченої цим переліком, від контролюючого органу не вимагається. Також у наказі про проведення фактичної перевірки вказується період діяльності, який буде перевірятися, що свідчить про те, що фактична перевірка не обмежується перевіркою одного дня діяльності суб`єкта господарювання, в який проводиться фактична перевірка, а охоплює певний період діяльності такого суб`єкта господарювання.

Істотних недоліків в оформленні ДПС України листа № 1536/8/16-31 від 02 травня 2023 року щодо можливих порушень платником податків законодавства, зокрема, щодо здійснення розрахункових операцій, складеного на підставі почекової інформації, яка надходить на сервер ДГІС по дротовим та/або бездротовим каналам зв`язку безпосередньо від реєстраторів розрахункових операцій (РРО) фіскальні номери 3000358822, 3000358831, що зареєстровані та використовувалися ДП «Торговий Дім «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк» код ЄДРПОУ 37301974, та направленого на адресу ГУ ДПС в Полтавській області для вжиття відповідних заходів, судом також не встановлено.

Продовжуючи надавати оцінку відповідним доводам позивача, варто також зазначити, що з аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України слідує, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання, та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Отже, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання з підстави здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу підакцизних товарів.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06 липня 2022 року у справі №420/1242/21.

У постанові від 06 липня 2022 року у справі №420/1242/21 Верховним Судом викладено такий висновок щодо застосування норми права: «Аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що дана правова норма передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо. Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства».

Таким чином, суд доходить висновку, що у відповідача були наявні законні підстави для призначення фактичної перевірки позивача згідно наказу ГУ ДПС в Полтавській області "Про проведення фактичної перевірки" №1249-П від 12 травня 2023 року.

Спірним питанням в цій справі є доведеність встановленого під час фактичної перевірки порушення платником вимог статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не відображення позивачем при роздрібній торгівлі алкогольними напоями у розрахункових документах обов`язкового реквізиту - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (серія та номер).

Так, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР /надалі - Закон №265/95-ВР/. Його дія поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пунктів 1, 2 та 11 частини першої статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 /надалі Положення № 13/.

Згідно із пунктом 1 розділу I Положення № 13 це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

За визначенням, наведеним у пункті 1 розділу ІІ Положення № 13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою N ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

У постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 440/9859/23 Верховний Суд зробив висновок, що відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Згідно з пунктами 1 та 7 статті 17 Закону №265/95-ВР (у відповідній редакції) за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Судовим розглядом встановлено, що висновки контролюючого органу щодо встановлених в акті перевірки від 24 травня 2023 року порушень базуються на інформації з системи обліку даних РРО.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року №1057, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за №1743/22055, затверджено Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України /надалі Порядок/.

У пункті 1.2 Порядку визначено:

- система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України;

- система обліку даних РРО (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій і програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку суб`єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.

Пунктами 2.1, 2.2 Порядку визначено, що СЗЗД РРО базується на технології зберігання і збору даних РРО для органів ДПС, розробленої Національного банку. Складовими компонентами СЗЗД РРО, яка використовує таку технологію, є: РРО з КСЕФ; РРО, що друкують контрольну стрічку з модемом; інформаційні еквайри; ЦКММ; ЦІ МБ РРО; комплекс первинної обробки даних РРО, який забезпечує декриптування і перевірку контрольно-звітної інформації, що формується РРО, та оперативне збереження зазначеної інформації для подальшої передачі до СОД РРО.

СЗЗД РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних СОД РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами НСМЕП.

Отже, вся інформація, яка зазначається у фіскальному чеку, технічно дублюється в електронній копії, що надходить до податкового органу.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 09 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23.

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій, проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Такий висновок суду відповідає також висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 440/9859/23, якою скасовано постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року (про задоволення позову).

Оскільки встановлені перевіркою порушення позивачем у ході судового розгляду справи не спростовані, суд доходить висновку про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 та 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та правомірність застосування до нього фінансових санкцій на підставі пунктів 1, 7 статті 17 цього Закону.

Таким чином, законні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00064180705 від 19 липня 2023 року відсутні.

Інші доводи сторін не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.

Отже, у задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Торговий дім «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк» слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Торговий дім «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк» (вул. Ринкова, буд. 28, смт. Котельва, Котелевський район, Полтавська область, 38600, ідентифікаційний код 37301974) до Головного управління ДПС України у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк