Рішення

від 26.12.2024 по справі 440/13288/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/13288/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лазебної А.В.,

представника відповідача - Чемериса В.М.,

представника третьої особи - Рагуліна І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_1 (надалі - позивач, Приватний виконавець ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач, Мін`юст), Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (надалі - співвідповідач, Дисциплінарна комісія приватних виконавців при Мін`юсті), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (надалі - ДП "НАІС"), у якому просив:

визнати протиправним та скасувати подання від 25.07.2024 №105609/20.4.1/33-24;

визнати протиправним та скасувати наказ Мін`юсту від 13.08.2024 №2033/7 про зупинення діяльності Приватного виконавця ОСОБА_1 строком на один місяць;

зобов`язати Мін`юст виключити з Єдиного реєстру приватних виконавців України відомості в розділі "Зупинення діяльності приватного виконавця" щодо Приватного виконавця ОСОБА_1 посилання на наказ Мін`юсту від 13.08.2024 №2033/7 про зупинення діяльності та відповідну інформацію.

Позовні вимоги обґрунтував доводами про незгоду з рішеннями відповідачів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

2. Позиція відповідачів та третьої особи.

Відповідачі позов не визнали.

Представник Мін`юсту у відзиві на позов просила у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 130-135/. Свою позицію мотивувала посиланням на те, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало подання, погоджене п`ятьма членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців, щодо недотримання Приватним виконавцем ОСОБА_1 вимог законів України "Про виконавче провадження", "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" у ході вчинення дій з примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

Представник ДП "НАІС" у письмових поясненнях на позовну заяву зазначив, що прийняття наказів про зупинення/поновлення діяльності приватного виконавця належить до повноважень Мін`юсту /а.с. 83-88/. ДП "НАІС", як адміністратор Єдиного реєстру приватних виконавців, на підставі відповідних наказів Мін`юсту припиняє/надає доступ приватному виконавцю до Єдиних та Державних реєстрів.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2024, 24.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотань представників Мін`юсту про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

06.12.2024 до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 205-210/, у якій представник позивача наполягав на безпідставності доводів відповідача та просив задовольнити позовні вимоги повністю. При цьому представник позивача звертав увагу на те, що дисциплінарне провадження стосовно Приватного виконавця ОСОБА_1 ініційоване за скаргою Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс", підписаною неуповноваженою особою.

18.12.2024 до суду надійшли заперечення на відповідь /а.с. 229-232/, у яких представник відповідача наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що передбачене підпунктом 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць не є видом дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку, а є заходом впливу, що застосовується до приватного виконавця під час дії воєнного стану у разі виявлення ознак грубого порушення вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків. У спірних відносинах подання та наказ про зупинення діяльності Приватного виконавця ОСОБА_1 строком на один місяць прийняті з урахуванням інформації, наявної в Автоматизованій системі виконавчого провадження, а також пояснень позивача, тоді як надходження до Дисциплінарної комісії приватних виконавців скарги Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс" не було підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Судове засідання 10.12.2024 відкладено за клопотанням представника позивача про неможливість з`явитись до суду через зайнятість в іншому судовому засіданні.

У судові засідання 24.12.2024 та 26.12.2024 позивач та його представник не з`яились, причин неявки суду не повідомили.

Представник відповідача у судових засідання 24.12.2024 та 26.12.2024 проти позову заперечував, а представник третьої особи при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Обставини справи

Приватний виконавець ОСОБА_1 здійснює діяльність в межах виконавчого округу Полтавської області.

У Мін`юсті на розгляді перебувала скарга Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс", у якій зазначалось, що Приватний виконавець ОСОБА_1 відкрив виконавче провадження НОМЕР_1 про стягнення коштів з комунального підприємства /а.с. 201/.

Відповідь на зазначену скаргу надана листом Мін`юсту від 03.06.2024 вих.№82017/65857-33-24/20.4.1, у якому Кобеляцьке комунальне підприємство "Водоканал плюс" повідомлено, що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником підприємства є Ткаченко Сергій Володимирович, тоді як скаргу підписав Юрко Володимир Володимирович, а до скарги не додано документи, які посвідчують право останнього на представництво Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс" /а.с. 203/.

Водночас на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що 15.02.2023 на адресу приватного виконавця надійшла заява ТОВ "Компанія-Спецбуд" про примусове виконання судового наказу від 11.01.2023, виданого Господарським судом Полтавської області у справі №917/1511/22, про стягнення з Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс" Кобеляцької міської ради на користь ТОВ "Компанія-Спецбуд" коштів у розмірі 68747,51 грн.

Боржником у судовому наказі визначено Кобеляцьке комунальне підприємство "Водоканал плюс" Кобеляцької міської ради (вул. Покровська, буд. 43-А, м. Кобеляки, Кобеляцький р-н, Полтавська обл., 39200, код згідно ЄДРПОУ 41678708).

Постановою від 15.02.2023 приватний виконавець відкрив ВП НОМЕР_1 з примусового виконання зазначеного судового наказу.

Приватний виконавець ОСОБА_1 при здійсненні цього виконавчого провадження з стягнув з Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс" Кобеляцької міської ради кошти в загальній сумі 76122,26 грн, що перераховані таким чином: 500,00 грн - витрати виконавчого провадження; 68747,51 грн - на користь стягувача; 6874,75 грн - основна винагорода виконавця.

23.03.2023 позивач у ВП НОМЕР_1 прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII.

Департаментом Державної виконавчої служби Мін`юсту 25.07.2024 підготовлено подання №105609/20.4.1/33-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності Приватного виконавця ОСОБА_1, що погоджено Головою Дисциплінарної комісії приватних виконавців Гайченко А.В. /а.с. 147-149/, заступником Голови Дисциплінарної комісії приватних виконавців Ковальським М.Р. /а.с. 150-151/, секретарем Дисциплінарної комісії приватних виконавців Ковальчук Л.І. /а.с. 152-154/, а також членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців ОСОБА_2 /а.с. 155/ та ОСОБА_3 /а.с. 156-157/.

Подання мотивоване тим, що позивач прийняв до примусового виконання виконавчий документ, у якому боржником є комунальне підприємство, що суперечить приписам пункту 2 частини другої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" та є грубим порушенням чинного законодавства.

Наказом Мін`юсту від 13.08.2024 №2033/7 "Про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1" зупинено діяльність приватного виконавця ОСОБА_1, посвідчення НОМЕР_2, видане 01.10.2018, строком на один місяць /а.с. 144-145/.

Не погодившись з накладенням дисциплінарного стягнення та рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 02.06.2016 №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Статтею 1 Закону №1403-VIII визначено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 5 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону №1403-VIII контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Статтею 37 Закону №1403-VIII визначено, що приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.

Водночас, як визначено підпунктом 3 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться, крім передбачених підпунктом 9 цього пункту перевірок приватних виконавців, стосовно яких є сумніви щодо факту здійснення ними своєї діяльності в офісі приватного виконавця. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.

Своєю чергою, у підпункті 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII визначено, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" діяльність приватного виконавця може бути зупинена строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п`ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків. Протягом п`яти робочих днів з дня закінчення зазначеного строку чи дня припинення або скасування воєнного стану Міністерство юстиції України видає наказ про поновлення діяльності приватного виконавця.

Особливості перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків у період дії воєнного стану визначені розділом V Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 №3284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за №1195/32647 (далі - Порядок).

Так, пунктом 1 розділу V Порядку визначено, що у період дії воєнного стану структурний підрозділ Міністерства здійснює перевірку дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження.

За результатом перевірки відомостей в автоматизованій системі виконавчого провадження структурний підрозділ Міністерства формує інформаційну довідку відповідно до пункту 3 розділу VII Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5.

У разі необхідності одержання від приватного виконавця інформації або пояснень щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків, або копій відповідних документів структурний підрозділ Міністерства може надіслати приватному виконавцю відповідний обґрунтований запит. Запит надсилається на адресу електронної пошти приватного виконавця, зазначену в Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Запитувану інформацію або копії документів приватний виконавець має надати структурному підрозділу Міністерства не пізніше п`яти робочих днів з дня надсилання запиту.

Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку у разі виявлення ознак грубого порушення приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень структурний підрозділ Міністерства готує подання про зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», яке підписує керівник структурного підрозділу Міністерства.

У поданні обов`язково мають бути зазначені обставини, установлені структурним підрозділом Міністерства, з посиланням на джерела інформації (відомості автоматизованої системи виконавчого провадження, звернення учасника виконавчого провадження або іншої особи, інформація отримана від приватного виконавця тощо), зміст виявлених порушень з посиланням на відповідні норми нормативно-правових актів. Подання про зупинення діяльності приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня його підписання надсилається на електронні адреси всіх членів Дисциплінарної комісії приватних виконавців для погодження.

У разі погодження подання про зупинення діяльності приватного виконавця не менше ніж п`ятьма членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців структурний підрозділ Міністерства готує проєкт наказу про зупинення діяльності приватного виконавця на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» з мотивованим обґрунтуванням грубості порушення.

Наказ про зупинення діяльності приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня його видання надсилається приватному виконавцю, діяльність якого зупинена, адміністратору автоматизованої системи виконавчого провадження, організатору електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною, операторам електронних майданчиків, підключених до електронної торгової системи, в якій здійснюються земельні торги.

Відомості про зупинення діяльності приватного виконавця вносяться до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі спір стосується правомірності зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 відповідно до наказу Мін`юсту від 13.08.2024 №2033/7, виданого на підставі подання Директора Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту, погодженого п`ятьма членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців.

Суд оцінює оскаржуваний наказ Мін`юсту з точки зору його відповідності критеріям правомірності, що визначені частиною другою статті 2 КАС України, а саме - чи видано цей наказ: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд враховує, що відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII під час дії в Україні воєнного стану планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.

Таким чином, на період дії в Україні воєнного стану заборонено проведення Мін`юстом планових та позапланових перевірок приватних виконавців у порядку, визначеному статтею 34 Закону №1403-VIII.

Натомість, підпунктом 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII та розділом V Порядку передбачено альтернативний механізм впливу (захід реагування) на процес здійснення приватним виконавцем своєї діяльності в умовах воєнного стан шляхом встановлення можливості зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць на підставі наказу Мін`юсту за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженого не менше ніж п`ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків.

За обставин цього спору підставою для зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 строком на один місяць слугувало подання Директора Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту від 25.07.2024 №105609/20.4.1/33-24, погоджене п`ятьма членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців, в якому викладено висновок про порушення позивачем вимог пункту 2 частини другої статті 5 Закону №1404-VIII, що полягало у прийнятті до примусового виконання виконавчого документа, боржником у якому є комунальне підприємство.

Позивач, стверджуючи про незаконність оспорюваного наказу, звертав увагу на те, що підставою для перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства слугувала скарга Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс" Кобеляцької міської ради, у якій зазначалось, що приватний виконавець ОСОБА_1 відкрив виконавче провадження НОМЕР_1 про стягнення коштів з комунального підприємства /а.с. 201/.

За твердженням позивача, відповідна скарга підписана гр. Юрко В.В., тоді як за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс" Кобеляцької міської ради є Ткаченко Сергій Володимирович /а.с. 30-32/.

На цій підставі позивач вважав, що Мін`юстом безпідставно розглянуто скаргу Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс" Кобеляцької міської ради, що підписана особою, повноваження якої не підтверджені, та за результатами її розгляду прийнято рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Водночас представник Мін`юсту пояснив, що відповідь на скаргу Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс" Кобеляцької міської ради надана листом Мін`юсту від 03.06.2024 вих.№82017/65857-33-24/20.4.1 /а.с. 203/, у якому підприємство повідомлено, що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником підприємства є Ткаченко Сергій Володимирович, тоді як скаргу підписав Юрко Володимир Володимирович, а до скарги не додано документи, які посвідчують право останнього на представництво Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс" Кобеляцької міськради.

Поряд з цим, представник відповідача зауважив, що відповідно до пункту 1 розділу V Порядку Департаментом державної виконавчої служби Мін`юсту 24.04.2024 сформована Інформаційна довідка з автоматизованої системи виконавчого провадження /а.с. 165-171/, на підставі якої встановлено, що 15.02.2023 на адресу приватного виконавця ОСОБА_1 надійшла заява ТОВ "Компанія-Спецбуд" про примусове виконання судового наказу від 11.01.2023, виданого Господарським судом Полтавської області у справі №917/1511/22, про стягнення з Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс" Кобеляцької міської ради на користь ТОВ "Компанія-Спецбуд" коштів у розмірі 68747,51 грн.

Боржником у судовому наказі визначено Кобеляцьке комунальне підприємство "Водоканал плюс" Кобеляцької міської ради.

Приватний виконавець ОСОБА_1 прийняв виконавчий документ до виконання, відкрив виконавче провадження НОМЕР_1 та вчинив дій з повного, фактичного виконання вимог виконавчого документа шляхом стягнення з боржника коштів.

За висновком керівника Департаменту державної виконавчої служби, викладеним у поданні від 25.07.2024 №105609/20.4.1/33-24, дії приватного виконавця ОСОБА_1 щодо прийняття до примусового виконання виконавчого документа, боржником за яким визначено комунальне підприємство, суперечать приписам пункту 2 частини другої статті 5 Закону №1403-VIII, що свідчить про недотримання ним принципу та засад законності, передбачених пунктом 2 частини першої статті 4 Закону №1404-VIII, пунктом 3 частини першої статті 2 Закону №1403-VIII.

З урахуванням наведеного, суд звертає увагу на те, що підставою для проведення перевірки дотримання позивачем вимог законодавства була інформація, що міститься в автоматизованій системі виконавчого провадження, а не відомості, викладені у скарзі Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс" Кобеляцької міської ради, як помилково вважав позивач.

Окрім того, суд враховує, що Мін`юст 24.04.2024 за вих.№62525/65857-33-34/20.4.1 звернувся до приватного виконавця ОСОБА_1 із запитом щодо надання інформації та копій документів, у якому зазначив, що відповідно до абзацу третього пункту 1 розділу V Порядку позивач не пізніше п`яти робочих днів має надати Департаменту копію матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1 разом з поясненнями щодо його здійснення /а.с. 172/.

Письмові пояснення приватного виконавця ОСОБА_1 надійшли до Мін`юсту 02.05.2024 та залучені до матеріалів провадження /а.с. 173-174/.

Отож перевірка приватного виконавця ОСОБА_1 у спірних відносинах проведена Департаментом державної виконавчої служби відповідно до приписів підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII та розділу V Порядку, а не у відповідності до статті 34 Закону №1403-VIII; підставою для проведення такої перевірки були відомості, отримані Департаментом з автоматизованої системи виконавчого провадження та від приватного виконавця.

При цьому, вищенаведеними спеціальними нормами законодавства не встановлено обов`язкової вимоги щодо наявності скарги учасника виконавчого провадження, як безумовної підстави для ініціювання перевірки діяльності приватного виконавця уповноваженим структурним підрозділом Мін`юсту (Департаментом державної виконавчої служби).

Тобто спеціальним законодавством не передбачено необхідність розгляду Міністерством скарг виключно від учасників виконавчих проваджень або взагалі їх наявність, що спростовує твердження позивача про неможливість здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця без отримання належним чином оформленої скарги учасника виконавчого провадження.

Щодо суті виявленого порушення суд враховує таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону №1404-VIII, виконавче провадження має здійснюватися з дотриманням засад законності.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом №1403-VIII.

Перелік рішень, примусове виконання яких не має право здійснювати приватний виконавець, визначено частиною другою статті 5 Закону №1404-VIII.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті, приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону №1404-VIII, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.

Виходячи з положень цієї норми приватний виконавець не має права здійснювати примусове виконання рішення, боржником за яким є комунальне підприємство.

Чинне законодавство імперативно забороняє приватним виконавцям виконувати рішення, боржниками за якими є, зокрема, комунальні підприємства.

Подібних висновків дійшла колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.03.2023 у справі №903/403/22.

Суд зауважує, що запропонований позивачем спосіб тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 5 Закону №1404-VIII, за яким вимога про наявність частки держави у статутному капіталі не менше 25 відсотків має стосуватись й комунальних підприємств суперечить змісту поняття комунального підприємства, яким у силу приписів статті 63 Господарського кодексу України є підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Тобто, підприємство, у статутному капіталі якого є частка держави, апріорі не може вважатись комунальним.

Статтею 169 Цивільного кодексу України визначено, що територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Таким чином, у законі окремо від державних та комунальних підприємств виділено юридичні особи, які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.

А тому, передбачена у пункту 2 частини другої статті 5 Закону №1404-VIII умова "частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків" стосується словосполучення "юридичні особи" та не відноситься до комунальних підприємств.

За вищевикладених обставин, суд погоджується з доводами відповідача, що приватний виконавець ОСОБА_1 не мав повноважень на прийняття до виконання виконавчого документа, боржником у якому визначено комунальне підприємство.

Як наслідок, відкриття позивачем виконавчого провадження НОМЕР_1 та фактичне виконання приписів виконавчого документа шляхом стягнення коштів з Кобеляцького комунального підприємства "Водоканал плюс" Кобеляцької міської ради правомірно кваліфіковано відповідачем як грубе порушення приватним виконавцем вимог законодавства з примусового виконання рішень.

Стосовно доводів позивача про відсутність в чинному законодавстві визначення "грубого порушення вимог законодавства" та твердження про відсутність негативних наслідків, спричинених фактичним виконанням судового наказу Господарського суду Полтавської області №917/1511/22, суд звертає увагу на таке.

Грубість порушення законодавства залежить від оцінки таких критеріїв, кожний з яких має самостійне значення: характеру порушуваних прав; об`єктивних ознак здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо), суб`єктивних ознак здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).

У спірних відносинах дії позивача призвели до відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що не підлягав виконанню приватним виконавцем; накладення арешту на майно і кошти боржника, та як наслідок до обмеження його права користування своїм майном; стягнення коштів з божника, який по суті ним не являвся.

Доводи позивача про відсутність негативних наслідків для сторін виконавчого провадження жодним чином не нівелюють його обов`язку, як приватного виконавця, діяти у відповідності до наданих йому прав та покладених на нього обов`язків.

А тому, навіть у випадку відсутності негативних наслідків для сторін виконавчого провадження, вчинені приватним виконавцем дії поза межами наданих йому повноважень слід кваліфікувати як незаконні, що у свою чергу має наслідком застосування до такого приватного виконавця засобів впливу.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказом Мін`юсту від 13.08.2024 №2033/7 діяльність приватного виконавця ОСОБА_1 правомірно зупинена строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог приватного виконавця ОСОБА_1 повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що зарахований до спеціального фонду державного бюджету /а.с. 51, 52/.

Відповідачі та третя особа доказів понесення судових витрат суду не надали.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог приватного виконавця ОСОБА_1 та за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 205, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області ОСОБА_1 відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 31 грудня 2024 року.

Суддя Олександр КУКОБА